Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арка дій Арка дійович Ба бченко рос Аркадий Аркадьевич Бабченко 18 березня 1977 Москва Російська РФСР російський журналі

Бабченко Аркадій Аркадійович

Арка́дій Арка́дійович Ба́бченко (рос. Аркадий Аркадьевич Бабченко; 18 березня 1977, Москва, Російська РФСР) — російський журналіст, прозаїк, український волонтер у російсько-українській війні, активно співпрацює з естонським благодійнрим фондом SAB.UA. Брав участь у складі Збройних сил РФ у двох російсько-чеченських війнах: у першій — як солдат строкової служби, у другій — за контрактом (звільнився у званні старшини запасу).

Аркадій Бабченко
рос. Аркадий Бабченко
image
у Цхінвалі image Грузія
серпень 2008
Народився18 березня 1977(1977-03-18) (47 років)
Москва, РРФСР
Громадянствоimage Росія
Місце проживанняЄС
Діяльністьжурналіст
Alma materd (1999)
Знання мовросійська
ЗакладМосковский комсомолец, d, Постскриптум[d] і Новая газета
Magnum opusАлхан-Юрт[d]
Військове званнястаршина запасу
Дітидочка
Нагороди
IMDbID 9876272
Сайтm.facebook.com/babchenkoa
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабченко.

2017 року, з початком репресій та переслідувань журналістів у Москві переїхав спершу до Чехії, а пізніше того ж року — до України.

29 травня 2018 року у ЗМІ з'явилась інформація, що Аркадія застрелили в його будинку в Києві. Наступного дня на пресконференції СБУ, на якій був присутній і Аркадій, було оголошено, що це була (спецоперація) з викриття російської агентури.

Життєпис

Народився 18 березня 1977 року.

Його батько — Аркадій Лаврентійович Бабченко, інженер-конструктор, працював у Центральному конструкторському бюро важкого машинобудування (ЦКБ ВМ МО СРСР), проєктував кабель-щогли для космічних ракет, в 1996 році помер від інсульту. Мати — Юлія Олександрівна Бабченко, вчителька російської мови та літератури. Його дід — Лаврентій Федорович Бабченко, спадковий запорізький козак з-під Генічеська, який 1939 року воював на Халхин-Голі, був танкістом у Другій світовій війні, був тричі контуженим, помер 1980 року. Його бабуся — Олена Петрівна Купцова, єврейка, що працювала на котельні, померла у 1996 році.

У 1993 році закінчив школу та вступив до університету. 1995 року, у віці 18 років, був призваний в армію, проходив службу на Північному Кавказі, служив у військах зв'язку, брав участь у першій чеченській війні. Демобілізувався 1997-го року без поранень та нагород.

Закінчив юридичний факультет Сучасного гуманітарного університету отримавши дипломом бакалавра юриспруденції з міжнародного права.

Після початку другої чеченської війни уклав контракт зі Збройними силами РФ і брав участь в «контртерористичній операції». Служив зв'язківцем, потім у піхоті, командиром розрахунку в гранатометному взводі. 2000 року демобілізувався у званні старшини гвардії. Звання «Старшина запасу» (рос. «Старшина запаса») використовує як нік у соцмережах.

Зайнявся журналістикою. Працював воєнним кореспондентом «Московського комсомольця», потім кореспондентом програми «Забытый Полк» (НТВ  —  — ТВС), співпрацював із численними газетами, журнали та передачами: «Крестьянская Россия», «Армейский магазин», «Посткриптум» та іншими.

Тимчасово залишив журналістику і кілька років пропрацював таксистом, після чого влаштувався у видання «Новая газета» воєнним кореспондентом, але через деякий час був звільнений. Як воєнний кореспондент брав участь у війні в Південній Осетії 2008 року. З січня 2009 знову працює у виданні «Новая газета» як спеціальний кореспондент. Видавав журнал «Искусство войны».

У 2012 році під час президентської виборчої кампанії в Росії проти Аркадія Бабченка було порушено кримінальну справу за публікацію в соцмережах з закликом до опозиційних сил почати протестні акції та страйки «за чесні вибори».

2014-го Бабченко активно висвітлював події Революції гідності.

У грудні 2016-го Аркадій заявив, що не співчуває з приводу (катастрофи російського військового літака Ту-154), де загинули російські військові, журналісти та артисти ансамблю ім. Александрова, які летіли вітати з Новим роком військовий контингент РФ у Сирії.

Критикує путінський режим, засуджує російську збройну агресію проти України. Через погрози був змушений покинути Росію і виїхав спочатку до Чехії, а з лютого 2017 жив у Києві, де зокрема вів програму «Prime: Бабченко» на телеканалі ATR. З серпня 2018 року є співведучим програми «Справа двох» на радіо «НВ».

Згодом 3 листопада 2019 року Бабченко переїхав з України до Ізраїлю, пояснивши це тим, що він незадоволений результатами президентських виборів, де переміг Зеленський, з політикою якого він не згоден; переїзд до Ізраїлю Бабченко назвав «тимчасовою евакуацією» й зазначив, що у майбутньому планує повернутися жити в Україні. Широку популярність здобула обіцянка Бабченка повернутися до Москви на танку «Абрамс». Згодом переїхав до Таллінну.

Інсценування смерті

Докладніше: (Інсценування вбивства Аркадія Бабченка)
image
Президент Порошенко, голова СБУ Грицак, Генпрокурор Луценко та Бабченко під час зустрічі 30 травня 2018 року

29 травня 2018 року українські ЗМІ повідомили, що Аркадія було застрелено вдома на Микільсько-Слобідській вулиці в Києві, коли він вийшов до магазину. Керівник відділу комунікації у ГУ Нацполіції у Києві Оксана Блищик підтвердила смерть Бабченко у кареті швидкої від вогнепального поранення, пізніше в соцмережах було опубліковано фото та відеодокази. 30-го травня на пресконференції СБУ було повідомлено операцію з запобігання замаху на життя Аркадія. Сам Бабченко також з'явився на брифінг. Операція тривала два місяці, сам Бабченко більше ніж місяць співпрацював з СБУ, про що знало лише дуже обмежене коло його найближчих родичів.

Під час брифінгу глава СБУ Василь Грицак повідомив, що вбивство Бабченка замовили російські спецслужби, і що СБУ вже затримала громадянина України «Г», завербованого російськими спецслужбами для вчинення терактів та вбивства 30 осіб. За вбивство Бабченка організатори запропонували кілеру, колишньому учаснику АТО, 30 тис. $.

СБУ також повідомило, що український громадянин мав ще одне завдання від російських кураторів: нелегально закупити зброю та боєприпаси й створити в центральній Україні бази, де вони будуть зберігатися. Президент України доручив надати Бабченку та його родині цілодобову охорону.

27 серпня Шевченківський суд Києва оголосив у розшук В'ячеслава Пивоварника, якого було звинувачено в організації вбивства Бабченка. Його звинувачують у держзраді, фінансуванні тероризму, підготовці теракту, незаконне зберігання зброї та вибухівки. Обвинувальний акт проти було передано до суду в листопаді 2018 року.

Погляди

Позиція Бабченка щодо Криму та ставлення до Путіна:

«Оскільки я в Росії не підтримую всю цю шизофренію - я вважаю, що Крим однозначно український, що це агресія Росії проти України, що це одна з найбільш «ублюдочних» воєн в новітній історії - то, безумовно, я там не свій. Але і тут, в Україні, досить людей (їх, безумовно, менше), які кажуть «росіянин – відразу нафіг». І я це чую теж досить часто.»

«Володимир Путін - узурпатор, який захопив владу шляхом силового перевороту в 2012 році. Саме силового. Я наполягаю на цьому формулюванні. Хто був тоді в Москві, пам'ятає, як весь центр був забитий ОМОНом і військами.»

3 липня 2018 запропонував обміняти себе на ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова та інших українських політв'язнів.

Сім'я

Одружений, виховує доньку. Крім того, родина Бабченків виховує шістьох прийомних дітей, юридичним опікуном яких є мати Аркадія.

Літературна творчість

Один з перших описав сучасні російські війни в художньому стилі. Книги Бабченка перекладено 16-ма мовами та видано у 22 країнах світу.

Бібліографія

  • Алхан-Юрт. — Яуза, 2006. — 480 с. — 7000 экз. — .
  • Десять серий о войне // Война и мир. М.: ОГИ; Независимая литературная премия «Дебют», 2002.
  • Божий человек // Мы из ArtOfWar: Новая военная проза. М.: Андреевский флаг, 2005.

Переклади українською

  • Аркадій Бабченко. Війна. — К. : Book Chef, 2018. — 400 с. — .

Переклади іноземними мовами

  • One Soldier's War in Chechnya. N.Y.: Grove Press, 2007.
  • One Soldier's War in Chechnya. L.: Portobello books, 2008.
  • Argun // War and Peace: Contemporary Russian Prose. M.: Glas, 2006.
  • Arkadi Babtschenko: Die Farbe des Krieges. Übersetzt von Olaf Kühl. Rowohlt Verlag, Berlin 2007,
  • Arkadi Babtschenko: Ein guter Ort zum Sterben. Übersetzt von Olaf Kühl. Rowohlt Verlag, Berlin 2009,
  • La guerra más cruel. Galaxia Gútenberg-Círculo de lectores, Barcelona 2008,

Нагороди та премії

Лауреат журналістських і літературних премій:

  • Премія Спілки журналістів Росії «За мужність і професіоналізм»
  • Премія «За мужність в літературі» в рамках премії «Дебют»
  • Премії журналу «Новий світ» (двічі)
  • Премія English PEN-Club
  • Премія Frontline club
  • Премія Артема Боровика за нариси «Війна і мир з примусу»

Див. також

  • (Віргіл Танасе) — румунський «викрадений» письменник

Примітки

  1. Как мы откапывали Магирусы. site.ua (рос.). Процитовано 3 червня 2024.
  2. . «Радіо Свобода». 30 травня 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022.
  3. . nv.ua. 27.02.2017. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  5. В Києві вбито військового журналіста. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  7. . 24 Канал. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  9. . newtimes.ru. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  10. . ОТР. 10 листопада 2013. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 30 листопада 2015.
  11. (укр.), архів оригіналу за 24 лютого 2019, процитовано 9 листопада 2019
  12. . Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
  13. . 24 Канал. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  14. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  15. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  16. . Новое время. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  17. [[https://web.archive.org/web/20180918160742/https://nv.ua/ukr/radio/businessoftwo/novye-mify-rossii-pro-sbu-i-eko-katastrofa-v-krymu-subektivnye-itohi-nedeli-ot-arkadija-babchenko-i-jurija-matsarskoho--2494339.html Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] програма «Справа двох» на радіо «НВ»]
  18. . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  19. Журналіст Бабченко виїхав з України: Пацан сказав, пацан зробив. Українська правда. 3 листопада 2019. оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  20. Це тимчасова евакуація: Бабченко виїхав з України. Укрінформ. 3 листопада 2019. оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  21. Російський журналіст Аркадій Бабченко виїхав з України. 24 Канал. 3 листопада 2019. оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  22. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  23. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  24. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  25. . 24 Канал. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  26. Вбивство журналіста Аркадія Бабченко: всі новини, хроніка [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.] // Ліга.net, 29 травня 2018 (рос.)
  27. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  28. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  29. Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  30. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  31. УНН - Українські Національні Новини. facebook.com (укр.). Процитовано 30 травня 2018.
  32. Часто.нет.[недоступне посилання з грудня 2019]
  33. . Галицький Кореспондент (укр.). 30 травня 2018. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  34. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  35. . www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  36. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 27 серпня 2020.
  37. . Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
  38. «Я готовий сісти за його життя»: Бабченко запропонував РФ обміняти себе на Сенцова [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.] // Уніан, 03.07.2018
  39. Мене звуть Аркадій Аркадійович Бабченко [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  40. . Україна молода. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  41. Як Навальний [ 21 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Автобіографія А. А. Бабченко в Живому Журналі

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бабченко Аркадій Аркадійович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Arka dij Arka dijovich Ba bchenko ros Arkadij Arkadevich Babchenko 18 bereznya 1977 Moskva Rosijska RFSR rosijskij zhurnalist prozayik ukrayinskij volonter u rosijsko ukrayinskij vijni aktivno spivpracyuye z estonskim blagodijnrim fondom SAB UA Brav uchast u skladi Zbrojnih sil RF u dvoh rosijsko chechenskih vijnah u pershij yak soldat strokovoyi sluzhbi u drugij za kontraktom zvilnivsya u zvanni starshini zapasu Arkadij Babchenkoros Arkadij Babchenkou Chinvali Gruziya serpen 2008Narodivsya18 bereznya 1977 1977 03 18 47 rokiv Moskva RRFSRGromadyanstvo RosiyaMisce prozhivannyaYeSDiyalnistzhurnalistAlma materd 1999 Znannya movrosijskaZakladMoskovskij komsomolec d Postskriptum d i Novaya gazetaMagnum opusAlhan Yurt d Vijskove zvannyastarshina zapasuDitidochkaNagorodiDebyut 2001 d 2015 IMDbID 9876272Sajtm facebook com babchenkoaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babchenko 2017 roku z pochatkom represij ta peresliduvan zhurnalistiv u Moskvi pereyihav spershu do Chehiyi a piznishe togo zh roku do Ukrayini 29 travnya 2018 roku u ZMI z yavilas informaciya sho Arkadiya zastrelili v jogo budinku v Kiyevi Nastupnogo dnya na preskonferenciyi SBU na yakij buv prisutnij i Arkadij bulo ogolosheno sho ce bula specoperaciya z vikrittya rosijskoyi agenturi ZhittyepisNarodivsya 18 bereznya 1977 roku Jogo batko Arkadij Lavrentijovich Babchenko inzhener konstruktor pracyuvav u Centralnomu konstruktorskomu byuro vazhkogo mashinobuduvannya CKB VM MO SRSR proyektuvav kabel shogli dlya kosmichnih raket v 1996 roci pomer vid insultu Mati Yuliya Oleksandrivna Babchenko vchitelka rosijskoyi movi ta literaturi Jogo did Lavrentij Fedorovich Babchenko spadkovij zaporizkij kozak z pid Genicheska yakij 1939 roku voyuvav na Halhin Goli buv tankistom u Drugij svitovij vijni buv trichi kontuzhenim pomer 1980 roku Jogo babusya Olena Petrivna Kupcova yevrejka sho pracyuvala na kotelni pomerla u 1996 roci U 1993 roci zakinchiv shkolu ta vstupiv do universitetu 1995 roku u vici 18 rokiv buv prizvanij v armiyu prohodiv sluzhbu na Pivnichnomu Kavkazi sluzhiv u vijskah zv yazku brav uchast u pershij chechenskij vijni Demobilizuvavsya 1997 go roku bez poranen ta nagorod Zakinchiv yuridichnij fakultet Suchasnogo gumanitarnogo universitetu otrimavshi diplomom bakalavra yurisprudenciyi z mizhnarodnogo prava Pislya pochatku drugoyi chechenskoyi vijni uklav kontrakt zi Zbrojnimi silami RF i brav uchast v kontrteroristichnij operaciyi Sluzhiv zv yazkivcem potim u pihoti komandirom rozrahunku v granatometnomu vzvodi 2000 roku demobilizuvavsya u zvanni starshini gvardiyi Zvannya Starshina zapasu ros Starshina zapasa vikoristovuye yak nik u socmerezhah Zajnyavsya zhurnalistikoyu Pracyuvav voyennim korespondentom Moskovskogo komsomolcya potim korespondentom programi Zabytyj Polk NTV TVS spivpracyuvav iz chislennimi gazetami zhurnali ta peredachami Krestyanskaya Rossiya Armejskij magazin Postkriptum ta inshimi Timchasovo zalishiv zhurnalistiku i kilka rokiv propracyuvav taksistom pislya chogo vlashtuvavsya u vidannya Novaya gazeta voyennim korespondentom ale cherez deyakij chas buv zvilnenij Yak voyennij korespondent brav uchast u vijni v Pivdennij Osetiyi 2008 roku Z sichnya 2009 znovu pracyuye u vidanni Novaya gazeta yak specialnij korespondent Vidavav zhurnal Iskusstvo vojny U 2012 roci pid chas prezidentskoyi viborchoyi kampaniyi v Rosiyi proti Arkadiya Babchenka bulo porusheno kriminalnu spravu za publikaciyu v socmerezhah z zaklikom do opozicijnih sil pochati protestni akciyi ta strajki za chesni vibori 2014 go Babchenko aktivno visvitlyuvav podiyi Revolyuciyi gidnosti U grudni 2016 go Arkadij zayaviv sho ne spivchuvaye z privodu katastrofi rosijskogo vijskovogo litaka Tu 154 de zaginuli rosijski vijskovi zhurnalisti ta artisti ansamblyu im Aleksandrova yaki letili vitati z Novim rokom vijskovij kontingent RF u Siriyi Kritikuye putinskij rezhim zasudzhuye rosijsku zbrojnu agresiyu proti Ukrayini Cherez pogrozi buv zmushenij pokinuti Rosiyu i viyihav spochatku do Chehiyi a z lyutogo 2017 zhiv u Kiyevi de zokrema viv programu Prime Babchenko na telekanali ATR Z serpnya 2018 roku ye spivveduchim programi Sprava dvoh na radio NV Zgodom 3 listopada 2019 roku Babchenko pereyihav z Ukrayini do Izrayilyu poyasnivshi ce tim sho vin nezadovolenij rezultatami prezidentskih viboriv de peremig Zelenskij z politikoyu yakogo vin ne zgoden pereyizd do Izrayilyu Babchenko nazvav timchasovoyu evakuaciyeyu j zaznachiv sho u majbutnomu planuye povernutisya zhiti v Ukrayini Shiroku populyarnist zdobula obicyanka Babchenka povernutisya do Moskvi na tanku Abrams Zgodom pereyihav do Tallinnu Inscenuvannya smerti Dokladnishe Inscenuvannya vbivstva Arkadiya Babchenka Prezident Poroshenko golova SBU Gricak Genprokuror Lucenko ta Babchenko pid chas zustrichi 30 travnya 2018 roku 29 travnya 2018 roku ukrayinski ZMI povidomili sho Arkadiya bulo zastreleno vdoma na Mikilsko Slobidskij vulici v Kiyevi koli vin vijshov do magazinu Kerivnik viddilu komunikaciyi u GU Nacpoliciyi u Kiyevi Oksana Blishik pidtverdila smert Babchenko u kareti shvidkoyi vid vognepalnogo poranennya piznishe v socmerezhah bulo opublikovano foto ta videodokazi 30 go travnya na preskonferenciyi SBU bulo povidomleno operaciyu z zapobigannya zamahu na zhittya Arkadiya Sam Babchenko takozh z yavivsya na brifing Operaciya trivala dva misyaci sam Babchenko bilshe nizh misyac spivpracyuvav z SBU pro sho znalo lishe duzhe obmezhene kolo jogo najblizhchih rodichiv Pid chas brifingu glava SBU Vasil Gricak povidomiv sho vbivstvo Babchenka zamovili rosijski specsluzhbi i sho SBU vzhe zatrimala gromadyanina Ukrayini G zaverbovanogo rosijskimi specsluzhbami dlya vchinennya teraktiv ta vbivstva 30 osib Za vbivstvo Babchenka organizatori zaproponuvali kileru kolishnomu uchasniku ATO 30 tis SBU takozh povidomilo sho ukrayinskij gromadyanin mav she odne zavdannya vid rosijskih kuratoriv nelegalno zakupiti zbroyu ta boyepripasi j stvoriti v centralnij Ukrayini bazi de voni budut zberigatisya Prezident Ukrayini doruchiv nadati Babchenku ta jogo rodini cilodobovu ohoronu 27 serpnya Shevchenkivskij sud Kiyeva ogolosiv u rozshuk V yacheslava Pivovarnika yakogo bulo zvinuvacheno v organizaciyi vbivstva Babchenka Jogo zvinuvachuyut u derzhzradi finansuvanni terorizmu pidgotovci teraktu nezakonne zberigannya zbroyi ta vibuhivki Obvinuvalnij akt proti bulo peredano do sudu v listopadi 2018 roku Poglyadi Poziciya Babchenka shodo Krimu ta stavlennya do Putina Oskilki ya v Rosiyi ne pidtrimuyu vsyu cyu shizofreniyu ya vvazhayu sho Krim odnoznachno ukrayinskij sho ce agresiya Rosiyi proti Ukrayini sho ce odna z najbilsh ublyudochnih voyen v novitnij istoriyi to bezumovno ya tam ne svij Ale i tut v Ukrayini dosit lyudej yih bezumovno menshe yaki kazhut rosiyanin vidrazu nafig I ya ce chuyu tezh dosit chasto Volodimir Putin uzurpator yakij zahopiv vladu shlyahom silovogo perevorotu v 2012 roci Same silovogo Ya napolyagayu na comu formulyuvanni Hto buv todi v Moskvi pam yataye yak ves centr buv zabitij OMONom i vijskami 3 lipnya 2018 zaproponuvav obminyati sebe na uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova ta inshih ukrayinskih politv yazniv Sim yaOdruzhenij vihovuye donku Krim togo rodina Babchenkiv vihovuye shistoh prijomnih ditej yuridichnim opikunom yakih ye mati Arkadiya Literaturna tvorchistOdin z pershih opisav suchasni rosijski vijni v hudozhnomu stili Knigi Babchenka perekladeno 16 ma movami ta vidano u 22 krayinah svitu BibliografiyaAlhan Yurt Yauza 2006 480 s 7000 ekz ISBN 5 87849 190 7 Desyat serij o vojne Vojna i mir M OGI Nezavisimaya literaturnaya premiya Debyut 2002 Bozhij chelovek My iz ArtOfWar Novaya voennaya proza M Andreevskij flag 2005 Perekladi ukrayinskoyu Arkadij Babchenko Vijna K Book Chef 2018 400 s ISBN 978 617 7559 54 1 Perekladi inozemnimi movami One Soldier s War in Chechnya N Y Grove Press 2007 One Soldier s War in Chechnya L Portobello books 2008 Argun War and Peace Contemporary Russian Prose M Glas 2006 Arkadi Babtschenko Die Farbe des Krieges Ubersetzt von Olaf Kuhl Rowohlt Verlag Berlin 2007 ISBN 978 3 87134 558 6 Arkadi Babtschenko Ein guter Ort zum Sterben Ubersetzt von Olaf Kuhl Rowohlt Verlag Berlin 2009 ISBN 978 3 87134 641 5 La guerra mas cruel Galaxia Gutenberg Circulo de lectores Barcelona 2008 ISBN 978 84 8109 762 7Nagorodi ta premiyiLaureat zhurnalistskih i literaturnih premij Premiya Spilki zhurnalistiv Rosiyi Za muzhnist i profesionalizm Premiya Za muzhnist v literaturi v ramkah premiyi Debyut Premiyi zhurnalu Novij svit dvichi Premiya English PEN Club Premiya Frontline club Premiya Artema Borovika za narisi Vijna i mir z primusu Div takozhVirgil Tanase rumunskij vikradenij pismennikPrimitkiKak my otkapyvali Magirusy site ua ros Procitovano 3 chervnya 2024 Radio Svoboda 30 travnya 2018 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2022 nv ua 27 02 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2017 Procitovano 3 bereznya 2017 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2018 V Kiyevi vbito vijskovogo zhurnalista https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 29 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 31 travnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 24 Kanal Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 newtimes ru Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 OTR 10 listopada 2013 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 30 listopada 2015 ukr arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 procitovano 9 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 24 Kanal Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 Novoe vremya Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 1 chervnya 2018 https web archive org web 20180918160742 https nv ua ukr radio businessoftwo novye mify rossii pro sbu i eko katastrofa v krymu subektivnye itohi nedeli ot arkadija babchenko i jurija matsarskoho 2494339 html Arhivovano18 veresnya 2018 u Wayback Machine programa Sprava dvoh na radio NV Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Zhurnalist Babchenko viyihav z Ukrayini Pacan skazav pacan zrobiv Ukrayinska pravda 3 listopada 2019 originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Ce timchasova evakuaciya Babchenko viyihav z Ukrayini Ukrinform 3 listopada 2019 originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Rosijskij zhurnalist Arkadij Babchenko viyihav z Ukrayini 24 Kanal 3 listopada 2019 originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Interfaks Ukrayina ukr Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 www unian ua ukr Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 24 Kanal Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Vbivstvo zhurnalista Arkadiya Babchenko vsi novini hronika 30 travnya 2018 u Wayback Machine Liga net 29 travnya 2018 ros Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018 Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018 Rbc ua RBK Ukraina ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 1 chervnya 2018 UNN Ukrayinski Nacionalni Novini facebook com ukr Procitovano 30 travnya 2018 Chasto net nedostupne posilannya z grudnya 2019 Galickij Korespondent ukr 30 travnya 2018 Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 www depo ua angl Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 27 serpnya 2020 Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 Ya gotovij sisti za jogo zhittya Babchenko zaproponuvav RF obminyati sebe na Sencova 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Unian 03 07 2018 Mene zvut Arkadij Arkadijovich Babchenko 2 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Ukrayina moloda 30 travnya 2018 Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 Yak Navalnij 21 kvitnya 2013 u Wayback Machine Avtobiografiya A A Babchenko v Zhivomu ZhurnaliPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Babchenko Arkadij Arkadijovich Arkadij Babchenko na Zhurnalnomu zali 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros starshinazapasa blog na LiveJournal Materiali 27 bereznya 2014 u Wayback Machine Arkadiya Babchenka v ramkah blagodijnogo proektu Nuzhna Pomosh ru Arkadij Babchenko Oruzhie ne vozmu bolshe nikogda BBC 7 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2012 Vvedenie v mirnuyu realnost Voennyj korrespondent Babchenko o situacii v Slavyanske i zhizni posle vojny 11 chervnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Zhittya
Топ