Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ачехський конфлікт індонез Pemberontakan di Aceh збройний конфлікт що вівся Рухом за свободу Ачеха GAM проти індонезійсь

Ачехський конфлікт

Ачехський конфлікт

Ачехський конфлікт (індонез. Pemberontakan di Aceh) — збройний конфлікт, що вівся Рухом за свободу Ачеха (GAM) проти індонезійського уряду між 1976 і 2005 роками з метою створення провінції Ачех незалежною від Індонезії. Наслідки потужного та землетрусу в Індійському океані в 2004 році привели до укладення мирної угоди та припинення спротиву повстанців.

Ачехський конфлікт
Pemberontakan di Aceh
image
Жінки-повстанці Руху за свободу Ачеха. 1999

Жінки-повстанці Руху за свободу Ачеха. 1999
Дата: 4 грудня 1976 — 15 серпня 2005
Місце: Ачех, Індонезія
Результат: перемога Індонезії; Гельсінський меморандум про взаєморозуміння
  • Ачеху надано особливу автономію
  • Роззброєння GAM
  • Кінець претензії GAM на незалежність
  • Відхід основної маси індонезійських військ з регіону, залишення лише 25 000 солдатів у провінції
  • Моніторингова місія Ачех
  • Відбулися регіональні вибори
Сторони
image Індонезія
За підтримки:
image США 		image Рух за свободу Ачеха
За підтримки:
image Лівійська Арабська Джамахірія
Командувачі
image Сухарто
image Бухаруддин Юсуф Хабібі
image Абдуррахман Вахід
image Мегаваті Сукарнопутрі
image Сусіло Бамбанг Юдойоно 		image
image
image Абдулла Сяфеї †
image
image Соф'ян Дауд
image Аях Муні †
Військові сили
image 12 000 (1990)
image 30 000 (2001)
image 35 000–50 000 (2003) 		image 25 (1976)
image 200 (1979—1989)
image 15 000–27 000 (1999)
image 3 000 (2005)
Втрати
< 100 загиблих Загиблих військових та цивільних:
image 100 (1976–79)
image 2 000–10 000 (1991—1992)
image 393 (1993)
image 1 041 (2000)
image 1 700 (2001)
image 1 230 (2002)

Загалом: 15 000 вбитих

Не варто плутати з Ачехською війною (1873—1904)

Історія

Передумови

Конфлікт в Ачеху спричинений кількома основними факторами, включаючи історичне жорстоке поводження, розбіжності щодо ісламського права, невдоволення розподілом багатства природних ресурсів Ачеха та збільшення кількості яванців у Ачеху.

Існує культурна та релігійна різниця між Ачехом та рештою Індонезії. В Ачеху сповідується більш консервативна форма ісламу, ніж в решті Індонезії. Світська політика режиму Нового порядку Сухарто (1965—1998) була особливо непопулярною в Ачеху, де багато хто обурювався політикою центрального уряду щодо сприяння єдиній «індонезійській культурі». Крім того, враховуючи розташування провінції в північній частині Індонезії, в регіоні поширене відчуття, що лідери в далекій Джакарті не розуміють проблем Ачеха і не мають або зовсім не співчувають місцевим потребам і звичаям Ачеха.

Перебіг подій

Централістичні тенденції уряду Сухарто разом з іншими образами змусили сформувати 4 грудня 1976 року Рух за свободу Ачеха (GAM) та проголосити незалежність Ачеха. Основними загрозами для ачехської релігії та культури були «неоколоніальний» уряд і зростання кількості яванських мігрантів до Ачеха. Ще одним предметом протистояння став несправедливий розподіл доходів від значних природних ресурсів Ачеха. Перша операція GAM у 1977 році була здійснена проти Mobil Oil Indonesia, яка була акціонером PT Arun, компанії, яка керувала газоконденсатним родовищем Арун.

На цьому етапі кількість добровольців GAM була вкрай обмеженою. Незважаючи на значне невдоволення та, можливо, симпатії жителів Ачеху до справи Руху за свободу Ачеха, це не призвело до масової активної участі. За словами самого ді Тіро, лише 70 осіб приєдналися до нього, і в основному вони походили з району Піді і особливо з власного села ді Тіро, причому деякі з них приєдналися через особисту відданість родині ді Тіро, а інші через розчарування в центральному уряді. Багато лідерів GAM були молодими та високоосвіченими професіоналами, які належали до вищого та середнього класів ачехського суспільства.

Друга фаза

У 1985 році ді Тіро заручився підтримкою Лівії, скориставшись політикою Муаммара Каддафі щодо підтримки націоналістичних повстань через його так звану «Матабу проти імперіалізму, расизму, сіонізму та фашизму». Невідомо, чи згодом Лівія фінансувала GAM, але вона точно забезпечила притулок, у якому новобранці Руху могли отримати таку необхідну військову підготовку. Рахунки розходяться щодо кількості бійців, навчених Лівією в період з 1986 по 1989 або 1990 рік. Вербувальники GAM стверджували, що їх було приблизно від 1000 до 2000 воїнів, тоді як звіти преси, які спиралися на доповідь індонезійських військових, стверджували, що їх кількість становила від 600 до 800 підготовлених повстанців. Серед лідерів GAM, які приєдналися на цьому етапі, були Соф'ян Дауд та Ішак Дауд.

image
Провінція Ачех на карті Індонезії

Інциденти на другому етапі почалися в 1989 році після повернення стажерів з Лівії. Операції Руху включали рейди за зброєю, напади на поліцейські та військові бази, підпали та цілеспрямовані вбивства поліцейських і військових, урядових інформаторів та інших осіб.

Попри тому, що дії в такий спосіб не отримали широкої підтримки, дії повстанців змусили індонезійський уряд вжити репресивних заходів. Період між 1989 і 1998 роками став відомий як «зона військових операцій», оскільки індонезійські військові посилили свої заходи проти повстанців. Ці контрдії, хоча тактично успішно знищили GAM як партизанську силу, відштовхнули місцевих жителів Ачеху, що допомогло Руху відновити себе, коли індонезійські війська були майже повністю виведені з Ачеха за наказом президента Хабібі наприкінці 1998 року. Важливі командири GAM були або вбиті (командувач району Пасе Юсуф Алі та старший командир GAM Кеучік Умар), захоплені (Лігадинсях Ібрагім) або втекли (Роберт, Арджуна та Дауд Канданг).

Третя фаза

У 1999 році хаос на Яві та неефективність правління центрального уряду після падіння Сухарто дали перевагу Руху за свободу Ачеха і призвели до другої фази повстання, цього разу за значної підтримки народу Ачеху. У 1999 році було оголошено про виведення військ, але погіршення ситуації з безпекою призвело до повторного введення нових військових контингентів. Вважається, що під час перебування на посаді президента Мегаваті Сукарнопутрі (2001—2004) чисельність військ зросла приблизно до 15 000 до середини 2002 року. GAM вдалося контролювати 70 % сільської місцевості в усьому Ачеху.

У 1999 році також почався перший в історії процес діалогу між урядом Індонезії та GAM. Цей процес був ініційований Центром гуманітарного діалогу (HD), приватною дипломатичною організацією, яка до 2003 року сприяла мирним переговорам між двома сторонами протистояння.

Репресії сил безпеки в 2001 і 2002 роках призвели до кількох тисяч смертей серед цивільних. Під час конфлікту було вбито близько 15 000 людей. Уряд розпочав , і в провінції було оголошено надзвичайний стан. Протягом цього періоду GAM був серйозно виведений з ладу: його командир Абдулла Сяфей був убитий в січні 2002 року у засідці, влаштованій індонезійськими військовими, а також були вбиті різні регіональні командири, такі як Тенгку Ямайка та Ішак Дауд. За власним визнанням GAM, вона втратила 50 % своєї сили внаслідок урядового наступу 2003—2004 років. Повстання все ще тривало, коли цунамі 2004 року вразило провінцію. У листопаді 2003 року воєнний стан було продовжено ще на півроку. Згідно зі звітом Human Rights Watch, індонезійські військові вчиняли масові порушення прав людини в ході вторгнення та окупації, причому понад 100 000 людей були переміщені протягом перших семи місяців воєнного стану, а позасудові вбивства були звичайним явищем.

Після руйнівного цунамі в грудні 2004 року GAM оголосила про одностороннє припинення вогню, а члени міжнародного співтовариства знову наголосили на необхідності врегулювання конфлікту. Після цунамі індонезійський уряд відкрив регіон для міжнародної допомоги.

Цунамі привернуло увагу міжнародної спільноти до Ачехського конфлікту. Попередні мирні зусилля зазнали невдачі, але через низку причин, включаючи наслідки землетрусу, нездатність будь-якої сторони здобути військову перемогу в конфлікті та, зокрема, бажання президента Сусіло Бамбанг Юдойоно забезпечити мир в Індонезії, після 29 років війни мирна угода була досягнута в 2005 році. Індонезія після Сухарто та період ліберально-демократичних реформ, а також зміни в індонезійській армії допомогли створити середовище, сприятливіше для мирних переговорів. Роль новообраного президента Сусіло Бамбанга Юдойоно та віце-президента була дуже важливою. У той же час керівництво GAM почало переглядати різні варіанти врегулювання конфлікту, водночас індонезійські військові продовжували піддавати повстанський рух Ачеху значному тиску, все це спонукало GAM погодитися на певні умови, поступившись повною незалежністю від уряду Джакарти. Мирні переговори велися за сприяння Ініціативи врегулювання кризових ситуацій під керівництвом колишнього президента Фінляндії Мартті Ахтісаарі. У результаті мирна угода була підписана 15 серпня 2005 року. Згідно з угодою Ачех отримував особливу автономію під керівництвом Республіки Індонезія, а урядові війська мали б бути виведені з провінції (залишаючи лише 25 000 солдатів) в обмін на роззброєння GAM. У рамках угоди Європейський Союз відправив 300 спостерігачів. Термін їхньої місії закінчився 15 грудня 2006 року після місцевих виборів.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. U.S. Weapons Aid Repression in Aceh. 11 червня 2003.
  2. pp. 295—296
  3. Global Security — Free Aceh Movement
  4. Michael L.Ross (2007). «Resources and Rebellion in Aceh, Indonesia» [ 30 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (PDF), pp. 6. The World Bank.
  5. ECP. Annuario 2006 de procesos de paz. Vicenç Fisas [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] pág. 75.
  6. Paul, Christopher; Clarke, Colin P.; Grill, Beth; Dunigan, Molly (2013). Indonesia (Aceh), 1976–2005. Paths to Victory. RAND Corporation. с. 403—414. ISBN . JSTOR 10.7249/j.ctt5hhsjk.47.
  7. Indonesia agrees Aceh peace deal. BBC News. 17 липня 2005. Процитовано 11 October 2008.
  8. Aceh's Gam separatists. BBC News. 24 січня 2005. Процитовано 11 жовтня 2008.

Посилання

  • INDONESIA: THE WAR IN ACEH (HRW report, 2001)

Література

  • Aspinall, Edward (2005). The Helsinki Agreement: A More Promising Basis for Peace in Aceh?. Washington: East-West Center Washington. .
  • Aspinall, Edward (2009). Islam and Nation: Separatist Rebellion in Aceh, Indonesia. Singapore: National University of Singapore Press. .
  • Drexler, Elizabeth (2008). Aceh, Indonesia: Securing the Insecure State. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press. .
  • Kell, Tim (1995). The Roots of Acehnese Rebellion 1989—1992. Ithaca, NY: Cornell Modern Indonesia Project. .
  • Schulze, Kirsten E. (2004). The Free Aceh Movement (GAM): Anatomy of a Separatist Organization. Washington: East-West Center Washington. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Achehskij konflikt indonez Pemberontakan di Aceh zbrojnij konflikt sho vivsya Ruhom za svobodu Acheha GAM proti indonezijskogo uryadu mizh 1976 i 2005 rokami z metoyu stvorennya provinciyi Acheh nezalezhnoyu vid Indoneziyi Naslidki potuzhnogo ta zemletrusu v Indijskomu okeani v 2004 roci priveli do ukladennya mirnoyi ugodi ta pripinennya sprotivu povstanciv Achehskij konflikt Pemberontakan di Aceh Zhinki povstanci Ruhu za svobodu Acheha 1999 Zhinki povstanci Ruhu za svobodu Acheha 1999 Data 4 grudnya 1976 15 serpnya 2005 Misce Acheh Indoneziya Rezultat peremoga Indoneziyi Gelsinskij memorandum pro vzayemorozuminnya Achehu nadano osoblivu avtonomiyu Rozzbroyennya GAM Kinec pretenziyi GAM na nezalezhnist Vidhid osnovnoyi masi indonezijskih vijsk z regionu zalishennya lishe 25 000 soldativ u provinciyi Monitoringova misiya Acheh Vidbulisya regionalni vibori Storoni Indoneziya Za pidtrimki SShA Ruh za svobodu Acheha Za pidtrimki Livijska Arabska Dzhamahiriya Komanduvachi Suharto Buharuddin Yusuf Habibi Abdurrahman Vahid Megavati Sukarnoputri Susilo Bambang Yudojono Abdulla Syafeyi Sof yan Daud Ayah Muni Vijskovi sili 12 000 1990 30 000 2001 35 000 50 000 2003 25 1976 200 1979 1989 15 000 27 000 1999 3 000 2005 Vtrati lt 100 zagiblih Zagiblih vijskovih ta civilnih 100 1976 79 2 000 10 000 1991 1992 393 1993 1 041 2000 1 700 2001 1 230 2002 Zagalom 15 000 vbitih Ne varto plutati z Achehskoyu vijnoyu 1873 1904 IstoriyaPeredumovi Konflikt v Achehu sprichinenij kilkoma osnovnimi faktorami vklyuchayuchi istorichne zhorstoke povodzhennya rozbizhnosti shodo islamskogo prava nevdovolennya rozpodilom bagatstva prirodnih resursiv Acheha ta zbilshennya kilkosti yavanciv u Achehu Isnuye kulturna ta religijna riznicya mizh Achehom ta reshtoyu Indoneziyi V Achehu spoviduyetsya bilsh konservativna forma islamu nizh v reshti Indoneziyi Svitska politika rezhimu Novogo poryadku Suharto 1965 1998 bula osoblivo nepopulyarnoyu v Achehu de bagato hto oburyuvavsya politikoyu centralnogo uryadu shodo spriyannya yedinij indonezijskij kulturi Krim togo vrahovuyuchi roztashuvannya provinciyi v pivnichnij chastini Indoneziyi v regioni poshirene vidchuttya sho lideri v dalekij Dzhakarti ne rozumiyut problem Acheha i ne mayut abo zovsim ne spivchuvayut miscevim potrebam i zvichayam Acheha Perebig podij Centralistichni tendenciyi uryadu Suharto razom z inshimi obrazami zmusili sformuvati 4 grudnya 1976 roku Ruh za svobodu Acheha GAM ta progolositi nezalezhnist Acheha Osnovnimi zagrozami dlya achehskoyi religiyi ta kulturi buli neokolonialnij uryad i zrostannya kilkosti yavanskih migrantiv do Acheha She odnim predmetom protistoyannya stav nespravedlivij rozpodil dohodiv vid znachnih prirodnih resursiv Acheha Persha operaciya GAM u 1977 roci bula zdijsnena proti Mobil Oil Indonesia yaka bula akcionerom PT Arun kompaniyi yaka keruvala gazokondensatnim rodovishem Arun Na comu etapi kilkist dobrovolciv GAM bula vkraj obmezhenoyu Nezvazhayuchi na znachne nevdovolennya ta mozhlivo simpatiyi zhiteliv Achehu do spravi Ruhu za svobodu Acheha ce ne prizvelo do masovoyi aktivnoyi uchasti Za slovami samogo di Tiro lishe 70 osib priyednalisya do nogo i v osnovnomu voni pohodili z rajonu Pidi i osoblivo z vlasnogo sela di Tiro prichomu deyaki z nih priyednalisya cherez osobistu viddanist rodini di Tiro a inshi cherez rozcharuvannya v centralnomu uryadi Bagato lideriv GAM buli molodimi ta visokoosvichenimi profesionalami yaki nalezhali do vishogo ta serednogo klasiv achehskogo suspilstva Druga faza U 1985 roci di Tiro zaruchivsya pidtrimkoyu Liviyi skoristavshis politikoyu Muammara Kaddafi shodo pidtrimki nacionalistichnih povstan cherez jogo tak zvanu Matabu proti imperializmu rasizmu sionizmu ta fashizmu Nevidomo chi zgodom Liviya finansuvala GAM ale vona tochno zabezpechila pritulok u yakomu novobranci Ruhu mogli otrimati taku neobhidnu vijskovu pidgotovku Rahunki rozhodyatsya shodo kilkosti bijciv navchenih Liviyeyu v period z 1986 po 1989 abo 1990 rik Verbuvalniki GAM stverdzhuvali sho yih bulo priblizno vid 1000 do 2000 voyiniv todi yak zviti presi yaki spiralisya na dopovid indonezijskih vijskovih stverdzhuvali sho yih kilkist stanovila vid 600 do 800 pidgotovlenih povstanciv Sered lideriv GAM yaki priyednalisya na comu etapi buli Sof yan Daud ta Ishak Daud Provinciya Acheh na karti Indoneziyi Incidenti na drugomu etapi pochalisya v 1989 roci pislya povernennya stazheriv z Liviyi Operaciyi Ruhu vklyuchali rejdi za zbroyeyu napadi na policejski ta vijskovi bazi pidpali ta cilespryamovani vbivstva policejskih i vijskovih uryadovih informatoriv ta inshih osib Popri tomu sho diyi v takij sposib ne otrimali shirokoyi pidtrimki diyi povstanciv zmusili indonezijskij uryad vzhiti represivnih zahodiv Period mizh 1989 i 1998 rokami stav vidomij yak zona vijskovih operacij oskilki indonezijski vijskovi posilili svoyi zahodi proti povstanciv Ci kontrdiyi hocha taktichno uspishno znishili GAM yak partizansku silu vidshtovhnuli miscevih zhiteliv Achehu sho dopomoglo Ruhu vidnoviti sebe koli indonezijski vijska buli majzhe povnistyu vivedeni z Acheha za nakazom prezidenta Habibi naprikinci 1998 roku Vazhlivi komandiri GAM buli abo vbiti komanduvach rajonu Pase Yusuf Ali ta starshij komandir GAM Keuchik Umar zahopleni Ligadinsyah Ibragim abo vtekli Robert Ardzhuna ta Daud Kandang Tretya faza U 1999 roci haos na Yavi ta neefektivnist pravlinnya centralnogo uryadu pislya padinnya Suharto dali perevagu Ruhu za svobodu Acheha i prizveli do drugoyi fazi povstannya cogo razu za znachnoyi pidtrimki narodu Achehu U 1999 roci bulo ogolosheno pro vivedennya vijsk ale pogirshennya situaciyi z bezpekoyu prizvelo do povtornogo vvedennya novih vijskovih kontingentiv Vvazhayetsya sho pid chas perebuvannya na posadi prezidenta Megavati Sukarnoputri 2001 2004 chiselnist vijsk zrosla priblizno do 15 000 do seredini 2002 roku GAM vdalosya kontrolyuvati 70 silskoyi miscevosti v usomu Achehu U 1999 roci takozh pochavsya pershij v istoriyi proces dialogu mizh uryadom Indoneziyi ta GAM Cej proces buv inicijovanij Centrom gumanitarnogo dialogu HD privatnoyu diplomatichnoyu organizaciyeyu yaka do 2003 roku spriyala mirnim peregovoram mizh dvoma storonami protistoyannya Represiyi sil bezpeki v 2001 i 2002 rokah prizveli do kilkoh tisyach smertej sered civilnih Pid chas konfliktu bulo vbito blizko 15 000 lyudej Uryad rozpochav i v provinciyi bulo ogolosheno nadzvichajnij stan Protyagom cogo periodu GAM buv serjozno vivedenij z ladu jogo komandir Abdulla Syafej buv ubitij v sichni 2002 roku u zasidci vlashtovanij indonezijskimi vijskovimi a takozh buli vbiti rizni regionalni komandiri taki yak Tengku Yamajka ta Ishak Daud Za vlasnim viznannyam GAM vona vtratila 50 svoyeyi sili vnaslidok uryadovogo nastupu 2003 2004 rokiv Povstannya vse she trivalo koli cunami 2004 roku vrazilo provinciyu U listopadi 2003 roku voyennij stan bulo prodovzheno she na pivroku Zgidno zi zvitom Human Rights Watch indonezijski vijskovi vchinyali masovi porushennya prav lyudini v hodi vtorgnennya ta okupaciyi prichomu ponad 100 000 lyudej buli peremisheni protyagom pershih semi misyaciv voyennogo stanu a pozasudovi vbivstva buli zvichajnim yavishem Pislya rujnivnogo cunami v grudni 2004 roku GAM ogolosila pro odnostoronnye pripinennya vognyu a chleni mizhnarodnogo spivtovaristva znovu nagolosili na neobhidnosti vregulyuvannya konfliktu Pislya cunami indonezijskij uryad vidkriv region dlya mizhnarodnoyi dopomogi Cunami privernulo uvagu mizhnarodnoyi spilnoti do Achehskogo konfliktu Poperedni mirni zusillya zaznali nevdachi ale cherez nizku prichin vklyuchayuchi naslidki zemletrusu nezdatnist bud yakoyi storoni zdobuti vijskovu peremogu v konflikti ta zokrema bazhannya prezidenta Susilo Bambang Yudojono zabezpechiti mir v Indoneziyi pislya 29 rokiv vijni mirna ugoda bula dosyagnuta v 2005 roci Indoneziya pislya Suharto ta period liberalno demokratichnih reform a takozh zmini v indonezijskij armiyi dopomogli stvoriti seredovishe spriyatlivishe dlya mirnih peregovoriv Rol novoobranogo prezidenta Susilo Bambanga Yudojono ta vice prezidenta bula duzhe vazhlivoyu U toj zhe chas kerivnictvo GAM pochalo pereglyadati rizni varianti vregulyuvannya konfliktu vodnochas indonezijski vijskovi prodovzhuvali piddavati povstanskij ruh Achehu znachnomu tisku vse ce sponukalo GAM pogoditisya na pevni umovi postupivshis povnoyu nezalezhnistyu vid uryadu Dzhakarti Mirni peregovori velisya za spriyannya Iniciativi vregulyuvannya krizovih situacij pid kerivnictvom kolishnogo prezidenta Finlyandiyi Martti Ahtisaari U rezultati mirna ugoda bula pidpisana 15 serpnya 2005 roku Zgidno z ugodoyu Acheh otrimuvav osoblivu avtonomiyu pid kerivnictvom Respubliki Indoneziya a uryadovi vijska mali b buti vivedeni z provinciyi zalishayuchi lishe 25 000 soldativ v obmin na rozzbroyennya GAM U ramkah ugodi Yevropejskij Soyuz vidpraviv 300 sposterigachiv Termin yihnoyi misiyi zakinchivsya 15 grudnya 2006 roku pislya miscevih viboriv Div takozhSultanat Acheh Konflikt Moro Osmanski ekspediciyi v Acheh Druga gollandska ekspediciya v Ost Indiyu Indonezijska okupaciya Shidnogo TimoruPrimitkiVinoski Dzherela U S Weapons Aid Repression in Aceh 11 chervnya 2003 pp 295 296 Global Security Free Aceh Movement Michael L Ross 2007 Resources and Rebellion in Aceh Indonesia 30 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PDF pp 6 The World Bank ECP Annuario 2006 de procesos de paz Vicenc Fisas 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pag 75 Paul Christopher Clarke Colin P Grill Beth Dunigan Molly 2013 Indonesia Aceh 1976 2005 Paths to Victory RAND Corporation s 403 414 ISBN 9780833081094 JSTOR 10 7249 j ctt5hhsjk 47 Indonesia agrees Aceh peace deal BBC News 17 lipnya 2005 Procitovano 11 October 2008 Aceh s Gam separatists BBC News 24 sichnya 2005 Procitovano 11 zhovtnya 2008 PosilannyaINDONESIA THE WAR IN ACEH HRW report 2001 LiteraturaAspinall Edward 2005 The Helsinki Agreement A More Promising Basis for Peace in Aceh Washington East West Center Washington ISBN 978 1 932728 39 2 Aspinall Edward 2009 Islam and Nation Separatist Rebellion in Aceh Indonesia Singapore National University of Singapore Press ISBN 978 9971 69 485 2 Drexler Elizabeth 2008 Aceh Indonesia Securing the Insecure State Philadelphia PA University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 4057 3 Kell Tim 1995 The Roots of Acehnese Rebellion 1989 1992 Ithaca NY Cornell Modern Indonesia Project ISBN 978 6028397179 Schulze Kirsten E 2004 The Free Aceh Movement GAM Anatomy of a Separatist Organization Washington East West Center Washington ISBN 1 932728 03 1

Дата публікації:
Топ