«Ацте́к» (англ. Aztec) — історичний роман американського письменника Гері Дженнінгса. Перший роман з чотирьох про життя ацтеків. Перший роман «Ацтек» написаний, як репрезентація листів від католицького єпископа Нової Іспанії до короля Іспанії Карлоса. Ці листи розповідають про життя колишнього ацтекського вельможи Міштлі («Чорна Хмара» мовою ацтеків — науатль) і показують в деталях життя та культуру однієї з найбільших цивілізацій Латинської Америки.
Автор | Гері Дженнінгс |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Aztec |
Країна | США |
Мова | англійська, науатль |
Жанр | Історичний роман |
Видавництво | Атеніум (США), Ексмо (Росія) |
Видано | жовтень 1980 р. |
Сторінок | 754 |
ISBN | |
Наступний твір |
Сюжет
До написання роману Гері Дженінгс прожив 12 років в Мексиці і ретельно досліджував культуру ацтеків і історію іспанського завоювання країни. В численних коментарях він зазначав, що причиною написання роману стало співчуття долі корінного населення Мексики, і зокрема ацтеків. Він навчився читати на мові науатль і інтерпретувати стародавні зображення ацтеків, що з часом використав в своєму романі. Під час подорожей Мексикою на сюжет роману його надихнули численні розповіді нащадків ацтеків.
Міштлі — сина дрібного провінційного вельможі завдяки вмінню читати направляють до Теночтітлану, столиці імперії ацтеків, для вивчення грамоти в імперській школі. Тут він знайомиться з життям правителів ацтеків, чудом залишається живим під час військового походу і захоплює в полон одного з провідних воїнів ворожого племені. За хоробрість його підвищують в ранзі і дозволяють займатися торгівлею — зайняттям, яке було суворо регламентоване ацтекським урядом. Разом з караванами своїх підлеглих Міштлі подорожує шляхами країни Ацтеків і за її межами, розповідаючи про побачене. Під час однієї з подорожей він знайомиться з дівчиною, яка стає його дружиною. В столиці Теночтітлані Міштлі стає багатим і досить обізнаним в політиці, за що його поважають при дворі правителя держави і підвищують до рангу радника. В цій якості він був з першим, хто взнав про прибуття іспанців до Нового Світу і вів перемови з першими полоненими. Попри його поради знищити усією армією загарбників, правитель ацтеків Монтесума зволікає і дозволяє іспанцям захопити країну і зруйнувати цілу цивілізацію. Переживши різню місецвого населення та хвороби, які принесли іспанці, Міштлі залишається в місті під іспанським контролем. Після свідчень про своє життя, яке записав єпископ, за його відмову прийняти католицьку віру, старого ацтека спалюють як єретика на аутодафе.
Реакція критиків
Роман отримав надзвичайно позитивні відгуки від критиків, як в США так і в Мексиці. Оглядачі пов'язували успіх роману у передачі в літературній формі правдивої історії ацтеків та іспанського завоювання, а також в детальному висвітленні багатьох аспектів ацтекської культури. Цей роман відрізняється від інших тим, що автор не зосереджувався занадто на іспанському вторгненні, а присвятив більшу частину оповідання опису ацтекського суспільства до прибуття європейців. Успіх роману спонукав автора продовжувати тематику висвітлення культури ацтеків і вслід за романом «Ацтек» вийшов ще інший роман — продовження історії попереднього. Серед художньої літератури, присвяченої доколумбівській Мексиці, роман «Ацтек» займає провідне місце.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acte k angl Aztec istorichnij roman amerikanskogo pismennika Geri Dzhenningsa Pershij roman z chotiroh pro zhittya actekiv Pershij roman Actek napisanij yak reprezentaciya listiv vid katolickogo yepiskopa Novoyi Ispaniyi do korolya Ispaniyi Karlosa Ci listi rozpovidayut pro zhittya kolishnogo actekskogo velmozhi Mishtli Chorna Hmara movoyu actekiv nauatl i pokazuyut v detalyah zhittya ta kulturu odniyeyi z najbilshih civilizacij Latinskoyi Ameriki Actek AvtorGeri DzhenningsNazva movoyu originaluAztecKrayinaSShAMovaanglijska nauatlZhanrIstorichnij romanVidavnictvoAtenium SShA Eksmo Rosiya Vidanozhovten 1980 r Storinok754ISBNISBN 0 689 11045 6Nastupnij tvirSyuzhetDo napisannya romanu Geri Dzhenings prozhiv 12 rokiv v Meksici i retelno doslidzhuvav kulturu actekiv i istoriyu ispanskogo zavoyuvannya krayini V chislennih komentaryah vin zaznachav sho prichinoyu napisannya romanu stalo spivchuttya doli korinnogo naselennya Meksiki i zokrema actekiv Vin navchivsya chitati na movi nauatl i interpretuvati starodavni zobrazhennya actekiv sho z chasom vikoristav v svoyemu romani Pid chas podorozhej Meksikoyu na syuzhet romanu jogo nadihnuli chislenni rozpovidi nashadkiv actekiv Mishtli sina dribnogo provincijnogo velmozhi zavdyaki vminnyu chitati napravlyayut do Tenochtitlanu stolici imperiyi actekiv dlya vivchennya gramoti v imperskij shkoli Tut vin znajomitsya z zhittyam praviteliv actekiv chudom zalishayetsya zhivim pid chas vijskovogo pohodu i zahoplyuye v polon odnogo z providnih voyiniv vorozhogo plemeni Za horobrist jogo pidvishuyut v ranzi i dozvolyayut zajmatisya torgivleyu zajnyattyam yake bulo suvoro reglamentovane actekskim uryadom Razom z karavanami svoyih pidleglih Mishtli podorozhuye shlyahami krayini Actekiv i za yiyi mezhami rozpovidayuchi pro pobachene Pid chas odniyeyi z podorozhej vin znajomitsya z divchinoyu yaka staye jogo druzhinoyu V stolici Tenochtitlani Mishtli staye bagatim i dosit obiznanim v politici za sho jogo povazhayut pri dvori pravitelya derzhavi i pidvishuyut do rangu radnika V cij yakosti vin buv z pershim hto vznav pro pributtya ispanciv do Novogo Svitu i viv peremovi z pershimi polonenimi Popri jogo poradi znishiti usiyeyu armiyeyu zagarbnikiv pravitel actekiv Montesuma zvolikaye i dozvolyaye ispancyam zahopiti krayinu i zrujnuvati cilu civilizaciyu Perezhivshi riznyu misecvogo naselennya ta hvorobi yaki prinesli ispanci Mishtli zalishayetsya v misti pid ispanskim kontrolem Pislya svidchen pro svoye zhittya yake zapisav yepiskop za jogo vidmovu prijnyati katolicku viru starogo acteka spalyuyut yak yeretika na autodafe Reakciya kritikivRoman otrimav nadzvichajno pozitivni vidguki vid kritikiv yak v SShA tak i v Meksici Oglyadachi pov yazuvali uspih romanu u peredachi v literaturnij formi pravdivoyi istoriyi actekiv ta ispanskogo zavoyuvannya a takozh v detalnomu visvitlenni bagatoh aspektiv actekskoyi kulturi Cej roman vidriznyayetsya vid inshih tim sho avtor ne zoseredzhuvavsya zanadto na ispanskomu vtorgnenni a prisvyativ bilshu chastinu opovidannya opisu actekskogo suspilstva do pributtya yevropejciv Uspih romanu sponukav avtora prodovzhuvati tematiku visvitlennya kulturi actekiv i vslid za romanom Actek vijshov she inshij roman prodovzhennya istoriyi poperednogo Sered hudozhnoyi literaturi prisvyachenoyi dokolumbivskij Meksici roman Actek zajmaye providne misce Dzherela