Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ахмет Агаоглу | |
|---|---|
 | |
| Народився | грудень 1869[1][2] Шуша |
| Помер | 19 травня 1939[1][2] (69 років) Стамбул, Туреччина |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія Османська імперія Азербайджанська Демократична Республіка Туреччина |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | d, Паризький університет і d |
| Знання мов | французька, російська, турецька[3], перська, арабська і азербайджанська |
| Заклад | Дар ул-Фунун |
| Посада | Член Великих національних зборів Туреччини[d] |
| Партія | d, Діфаї, Республіканська народна партія і d |
| Конфесія | іслам |
| Діти | |
| |
Ахмед бек Агаоглу (Агаєв) (азерб. Əhməd bəy Ağaoğlu),(нар. грудень 1868 — пом. 19 травня 1939) — відомий азербайджанський державний діяч, журналіст і тюрколог.
Біографія
Ахмет-бек Агаєв народився в 1865 році в місті Шуша в аристократичній родині. За традиціями свого роду отримав богословську освіту, знання арабської та фарсі. Початкову освіту він отримав у Шушінському ліцеї. Після закінчення Тифліської гімназії, в 1887 році Ахмет-бек продовжив навчання в Петербурзькому політехнічному інституті.
У 1888 році він переїхав до Парижу і почав навчання в Школі східних мов Коледжу де Франс (Сорбонна). Одночасно він писав статті в ісламознавчих та політичних виданнях. Агаєв стає кореспондентом по Персії в знаменитому французькому політичному виданні «Journal des débats». У 1894 році Ахмет-бек брав участь у IX Східнознавчому конгресі в Лондоні, де виступав з аналізом релігійного життя Ірану і оповіданням про Салмана Пака.
Ранні роботи Агаєв, головним чином, мали проіранську і антиоттоманську спрямованість, спочатку Агаєв вважав, що Іран повинен очолити мусульманський світ.
У своїх статтях Ахмет бек Агаоглу закликав мусульманський світ повернутися до ідей прогресу і творчого духу перших століть хіджри, коли мусульманський світ відрізняло безмежне інтелектуальне змагання.
У 1894 році повернувшись до Карабаху, Ахмет бек Агаоглу викладав французьку мову в реальному училищі міста Шуша. У 1897 році переїхавши до Баку, він продовжив свою педагогічну роботу і видавав газету «Каспій». З січня 1904 року Агаоглу став одним з редакторів газети «Хаят». Також брав участь у створенні низки газет, таких як «Іршад» в 1905 році і «Тарагги» в 1908 році.
В Азербайджані Агаоглу почав еволюціонувати в напрямку пантюркізму, що особливо проявилося в його статтях в газеті «Каспій». Ахмет бек Агаоглу також займався літературною критикою, опублікував низку статей про літературу та театр. Ним були написані: «Твори Гаджі Сеїда Азіма», «Отелло Шекспіра», «Розбійники Шіллера», «Горький та мусульманство», «Татарин Аслан» з п'єси Горького «На дні».
Під час російської революції 1905—1907 років Ахмет-бек став одним з лідерів громадського руху. 8 квітня 1905 року на квартирі батька політичного руху російських мусульман Габдеррашида Ібрагіма в Петербурзі зібралися Гаяз Максудов, Ібніамін Ахтямов з Уфи, Ахмет бек Агаоглу, Алімардан-бек Топчибашев, Алі бек Гусейнзаде. Вони прийняли рішення про створення єдиного духовного управління для всіх мусульман Росії. Агаоглу був одним з активних учасників I Всеросійського мусульманського з'їзду, що пройшов у Нижньому Новгороді 15 серпня 1905 року, в ході якого був створений союз Іттіфак аль-Муслімін. У жовтні 1905 року він працює над створенням програми мусульманської партії. Очолювана Агаєвим газета «Іршад» швидко досягає накладу 3 000 примірників і перетворюється на одну з найбільш популярних азербайджанських газет. У цьому ж році Ахмет бек Агаоглу разом з іншими діячами в Гянджі створює організацію «Дифаї» для боротьби з дашнакцютюнами. У 1909 році Ахмет-бек переїхав до Туреччини, де брав активну участь у визвольному русі, працюючи в середньому ешелоні урядового апарату і продовжуючи журналістську роботу в турецьких газетах. Його статті виходять у журналах «Тюрк йорду» і «Тарджеман і-хакікат». Він закликав тюркські народи забезпечити створення сильної держави. У 1911 році він висунув теорію про аналогічність процесу створення тюркської нації російських мусульман зі створенням націй-держав у Європі. Найважливішими процесами, що призвели до єдності мусульманських народів Росії, Ахмет-бек вважав культурну та мовну єдність і створення класів всередині суспільства російських мусульман.
У 1915 році увійшов до складу створеного «Комітету із захисту прав тюрко-татар мусульман Росії». Спочатку Комітет вимагав відновлення представництва всіх мусульман в Державній думі, релігійної автономії, створення національних світських шкіл і права для татар володіти нерухомістю в Туркестані. У травні 1916 року цей Комітет об'єднався з «Лігою корінних народів Росії».
Влітку 1918 року Агаєва призначили радником командувача Кавказької ісламської армії Нурі Паші. На цій посаді він перебував в Азербайджані. Після виведення турецьких військ з Баку наприкінці 1918 року, він залишився в Азербайджані. У 1919 році Ахмет-бек був одним з членів азербайджанської делегації на Паризькій мирній конференції. Однак на шляху до Парижу, його заарештували у Стамбулі, окупаційна британська влада, що вважали, що він дуже тісно пов'язаний з лідерами руху за звільнення Туреччини, який активно зростав. Його заслали на Мальту. Азербайджанський більшовик Наріман Наріманов спробував повернути Ахмет-бека до Азербайджану і запрошував його на високу посаду в середовищі комуністів.
Однак, Мустафа Кемаль Ататюрк звільнив Агаоглу і він виїхав до Туреччини. У 1921 році Ахмет-бек став редактором офіційного органу анкарського уряду — газети «Хакіміет-і-мілліє». Пізніше він став директором головного управління преси. Ахмет-бек був обраний депутатом великих національних зборів Туреччини від Карса. 8 серпня 1930 року Агаоглу створив «Вільну партію», але розпускає її 17 листопада того ж року.
Родина
У Ахмет-бека Агаєва було семеро дітей. Перші двоє — Везір та Башир померли ще в дитинстві. Решта — Сурайя, Тезер (Тезе-ханум), Абдуррахман, Самед і Гюльтекін — здобули популярність в Туреччині.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 114
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 118—119
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 124
Література
- Айдын Балаев. Патриарх тюркизма. Ахмет бек Агаоглу (1869-1939). — Баку : TEAS Press, 2018. — 508 с. — .
- , Brian C. Collins. Historical dictionary of Azerbaijan. — USA : Scarecrow Press, 1999. — С. 12. — .
- Ахмет бек Агаев — отец азербайджанской прессы. А. Ю. Хабутдинов
- Ахмет бек Агаев — вдохновитель идей азербайджанского патриотизма в начале XX века. Э. Исмаилов, Доктор исторических наук [ 16 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Ахмет бек Агаев в Электронной библиотеке Узеира Гаджибекова [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сеидзаде Д. Б. Из истории азербайджанской буржуазии в начале XX века. — Баку, 1978
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Ahmet AgaogluNarodivsyagruden 1869 1 2 ShushaPomer19 travnya 1939 1939 05 19 1 2 69 rokiv Stambul TurechchinaPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Osmanska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika TurechchinaDiyalnistzhurnalistAlma materd Parizkij universitet i dZnannya movfrancuzka rosijska turecka 3 perska arabska i azerbajdzhanskaZakladDar ul FununPosadaChlen Velikih nacionalnih zboriv Turechchini d Partiyad Difayi Respublikanska narodna partiya i dKonfesiyaislamDiti Syurejya AgaogluRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agaoglu Ahmed bek Agaoglu Agayev azerb Ehmed bey Agaoglu nar gruden 1868 pom 19 travnya 1939 vidomij azerbajdzhanskij derzhavnij diyach zhurnalist i tyurkolog BiografiyaAhmet bek Agayev narodivsya v 1865 roci v misti Shusha v aristokratichnij rodini Za tradiciyami svogo rodu otrimav bogoslovsku osvitu znannya arabskoyi ta farsi Pochatkovu osvitu vin otrimav u Shushinskomu liceyi Pislya zakinchennya Tifliskoyi gimnaziyi v 1887 roci Ahmet bek prodovzhiv navchannya v Peterburzkomu politehnichnomu instituti U 1888 roci vin pereyihav do Parizhu i pochav navchannya v Shkoli shidnih mov Koledzhu de Frans Sorbonna Odnochasno vin pisav statti v islamoznavchih ta politichnih vidannyah Agayev staye korespondentom po Persiyi v znamenitomu francuzkomu politichnomu vidanni Journal des debats U 1894 roci Ahmet bek brav uchast u IX Shidnoznavchomu kongresi v Londoni de vistupav z analizom religijnogo zhittya Iranu i opovidannyam pro Salmana Paka Ranni roboti Agayev golovnim chinom mali proiransku i antiottomansku spryamovanist spochatku Agayev vvazhav sho Iran povinen ocholiti musulmanskij svit U svoyih stattyah Ahmet bek Agaoglu zaklikav musulmanskij svit povernutisya do idej progresu i tvorchogo duhu pershih stolit hidzhri koli musulmanskij svit vidriznyalo bezmezhne intelektualne zmagannya U 1894 roci povernuvshis do Karabahu Ahmet bek Agaoglu vikladav francuzku movu v realnomu uchilishi mista Shusha U 1897 roci pereyihavshi do Baku vin prodovzhiv svoyu pedagogichnu robotu i vidavav gazetu Kaspij Z sichnya 1904 roku Agaoglu stav odnim z redaktoriv gazeti Hayat Takozh brav uchast u stvorenni nizki gazet takih yak Irshad v 1905 roci i Taraggi v 1908 roci V Azerbajdzhani Agaoglu pochav evolyucionuvati v napryamku pantyurkizmu sho osoblivo proyavilosya v jogo stattyah v gazeti Kaspij Ahmet bek Agaoglu takozh zajmavsya literaturnoyu kritikoyu opublikuvav nizku statej pro literaturu ta teatr Nim buli napisani Tvori Gadzhi Seyida Azima Otello Shekspira Rozbijniki Shillera Gorkij ta musulmanstvo Tatarin Aslan z p yesi Gorkogo Na dni Pid chas rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv Ahmet bek stav odnim z lideriv gromadskogo ruhu 8 kvitnya 1905 roku na kvartiri batka politichnogo ruhu rosijskih musulman Gabderrashida Ibragima v Peterburzi zibralisya Gayaz Maksudov Ibniamin Ahtyamov z Ufi Ahmet bek Agaoglu Alimardan bek Topchibashev Ali bek Gusejnzade Voni prijnyali rishennya pro stvorennya yedinogo duhovnogo upravlinnya dlya vsih musulman Rosiyi Agaoglu buv odnim z aktivnih uchasnikiv I Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu sho projshov u Nizhnomu Novgorodi 15 serpnya 1905 roku v hodi yakogo buv stvorenij soyuz Ittifak al Muslimin U zhovtni 1905 roku vin pracyuye nad stvorennyam programi musulmanskoyi partiyi Ocholyuvana Agayevim gazeta Irshad shvidko dosyagaye nakladu 3 000 primirnikiv i peretvoryuyetsya na odnu z najbilsh populyarnih azerbajdzhanskih gazet U comu zh roci Ahmet bek Agaoglu razom z inshimi diyachami v Gyandzhi stvoryuye organizaciyu Difayi dlya borotbi z dashnakcyutyunami U 1909 roci Ahmet bek pereyihav do Turechchini de brav aktivnu uchast u vizvolnomu rusi pracyuyuchi v serednomu esheloni uryadovogo aparatu i prodovzhuyuchi zhurnalistsku robotu v tureckih gazetah Jogo statti vihodyat u zhurnalah Tyurk jordu i Tardzheman i hakikat Vin zaklikav tyurkski narodi zabezpechiti stvorennya silnoyi derzhavi U 1911 roci vin visunuv teoriyu pro analogichnist procesu stvorennya tyurkskoyi naciyi rosijskih musulman zi stvorennyam nacij derzhav u Yevropi Najvazhlivishimi procesami sho prizveli do yednosti musulmanskih narodiv Rosiyi Ahmet bek vvazhav kulturnu ta movnu yednist i stvorennya klasiv vseredini suspilstva rosijskih musulman U 1915 roci uvijshov do skladu stvorenogo Komitetu iz zahistu prav tyurko tatar musulman Rosiyi Spochatku Komitet vimagav vidnovlennya predstavnictva vsih musulman v Derzhavnij dumi religijnoyi avtonomiyi stvorennya nacionalnih svitskih shkil i prava dlya tatar voloditi neruhomistyu v Turkestani U travni 1916 roku cej Komitet ob yednavsya z Ligoyu korinnih narodiv Rosiyi Vlitku 1918 roku Agayeva priznachili radnikom komanduvacha Kavkazkoyi islamskoyi armiyi Nuri Pashi Na cij posadi vin perebuvav v Azerbajdzhani Pislya vivedennya tureckih vijsk z Baku naprikinci 1918 roku vin zalishivsya v Azerbajdzhani U 1919 roci Ahmet bek buv odnim z chleniv azerbajdzhanskoyi delegaciyi na Parizkij mirnij konferenciyi Odnak na shlyahu do Parizhu jogo zaareshtuvali u Stambuli okupacijna britanska vlada sho vvazhali sho vin duzhe tisno pov yazanij z liderami ruhu za zvilnennya Turechchini yakij aktivno zrostav Jogo zaslali na Maltu Azerbajdzhanskij bilshovik Nariman Narimanov sprobuvav povernuti Ahmet beka do Azerbajdzhanu i zaproshuvav jogo na visoku posadu v seredovishi komunistiv Odnak Mustafa Kemal Atatyurk zvilniv Agaoglu i vin viyihav do Turechchini U 1921 roci Ahmet bek stav redaktorom oficijnogo organu ankarskogo uryadu gazeti Hakimiet i milliye Piznishe vin stav direktorom golovnogo upravlinnya presi Ahmet bek buv obranij deputatom velikih nacionalnih zboriv Turechchini vid Karsa 8 serpnya 1930 roku Agaoglu stvoriv Vilnu partiyu ale rozpuskaye yiyi 17 listopada togo zh roku RodinaU Ahmet beka Agayeva bulo semero ditej Pershi dvoye Vezir ta Bashir pomerli she v ditinstvi Reshta Surajya Tezer Teze hanum Abdurrahman Samed i Gyultekin zdobuli populyarnist v Turechchini PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dilqem Ehmed Ferqliler S 114 Dilqem Ehmed Ferqliler S 118 119 Dilqem Ehmed Ferqliler S 124LiteraturaAjdyn Balaev Patriarh tyurkizma Ahmet bek Agaoglu 1869 1939 Baku TEAS Press 2018 508 s ISBN 978 9952 31 046 7 Brian C Collins Historical dictionary of Azerbaijan USA Scarecrow Press 1999 S 12 ISBN 0810835509 Ahmet bek Agaev otec azerbajdzhanskoj pressy A Yu Habutdinov Ahmet bek Agaev vdohnovitel idej azerbajdzhanskogo patriotizma v nachale XX veka E Ismailov Doktor istoricheskih nauk 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ahmet bek Agaev v Elektronnoj biblioteke Uzeira Gadzhibekova 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Seidzade D B Iz istorii azerbajdzhanskoj burzhuazii v nachale XX veka Baku 1978