Ахмед-бей Даук (араб. أحمد بيك الداعوق; 1892 — 24 серпня 1979) — ліванський політик, двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Лівану.
Ахмед Даук араб. أحمد الداعوق | |||
| |||
---|---|---|---|
1 грудня 1941 — 26 липня 1942 | |||
Попередник: | Альфред Наккаш | ||
Наступник: | Самі ас-Сольх | ||
| |||
14 травня — 1 серпня 1960 | |||
Попередник: | Рашід Караме | ||
Наступник: | Саїб Салам | ||
Народження: | 1892 Бейрут, Ліван | ||
Смерть: | 1979 Бейрут, Ліван | ||
Країна: | Ліван | ||
Релігія: | сунізм | ||
Партія: | незалежний політик | ||
Нагороди: |
Біографія
Народився в заможній родині, що мала промисловий і комерційний бізнес, а також займалась доброчинністю. Здобувши освіту у французьких школах Бейрута, вирушив до Франції, де 1914 року закінчив Національну школу мистецтв і ремесел Екс-ан-Прованса.
Після здобуття освіти працював інженером у державній цукровій корпорації Єгипту (1915—1919), технічним експертом короля Хіджазу Хусейна бін Алі з питань гідравлічного обладнання й видобутку корисних копалин (1919—1920), судовим експертом у Лівані (1920—1927), радником у Бейруті й Алеї (1926—1941).
Даук був власником кількох банків, сільськогосподарських, промислових компаній і бізснес-структур у царині нерухомості.
Від 1941 року обіймав провідні посади в уряді Лівану, а також в інших органах державної влади, зокрема:
- 1941 — заступник міністра, міністр суспільних робіт, міністр пошти й телеграфу;
- 1941—1942 — прем'єр-міністр;
- 1943 — президент Національного конгресу;
- 1944—1958 — посол у Франції та Іспанії;
- травень — серпень 1960 — прем'єр-міністр.
Після виходу у відставку був директором Банку промислових підприємств, нерухомості й телекомунікацій («Ogero»).
Джерела
- . www.pcm.gov.lb (ар.) . Архів оригіналу за 19 вересень 2017. Процитовано 9 лютого 2022.
- . uca.edu (англ.) . Архів оригіналу за 22 січень 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- . Mission laïque française (фр.) . Архів оригіналу за 18 листопад 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmed bej Dauk arab أحمد بيك الداعوق 1892 24 serpnya 1979 livanskij politik dvichi obijmav posadu prem yer ministra Livanu Ahmed Dauk arab أحمد الداعوق Prapor 13 j Prem yer ministr Livanu 1 grudnya 1941 26 lipnya 1942 Poperednik Alfred Nakkash Nastupnik Sami as Solh Prapor 36 j Prem yer ministr Livanu 14 travnya 1 serpnya 1960 Poperednik Rashid Karame Nastupnik Sayib Salam Narodzhennya 1892 Bejrut LivanSmert 1979 Bejrut LivanKrayina LivanReligiya sunizmPartiya nezalezhnij politik Nagorodi BiografiyaNarodivsya v zamozhnij rodini sho mala promislovij i komercijnij biznes a takozh zajmalas dobrochinnistyu Zdobuvshi osvitu u francuzkih shkolah Bejruta virushiv do Franciyi de 1914 roku zakinchiv Nacionalnu shkolu mistectv i remesel Eks an Provansa Pislya zdobuttya osviti pracyuvav inzhenerom u derzhavnij cukrovij korporaciyi Yegiptu 1915 1919 tehnichnim ekspertom korolya Hidzhazu Husejna bin Ali z pitan gidravlichnogo obladnannya j vidobutku korisnih kopalin 1919 1920 sudovim ekspertom u Livani 1920 1927 radnikom u Bejruti j Aleyi 1926 1941 Dauk buv vlasnikom kilkoh bankiv silskogospodarskih promislovih kompanij i bizsnes struktur u carini neruhomosti Vid 1941 roku obijmav providni posadi v uryadi Livanu a takozh v inshih organah derzhavnoyi vladi zokrema 1941 zastupnik ministra ministr suspilnih robit ministr poshti j telegrafu 1941 1942 prem yer ministr 1943 prezident Nacionalnogo kongresu 1944 1958 posol u Franciyi ta Ispaniyi traven serpen 1960 prem yer ministr Pislya vihodu u vidstavku buv direktorom Banku promislovih pidpriyemstv neruhomosti j telekomunikacij Ogero Dzherela www pcm gov lb ar Arhiv originalu za 19 veresen 2017 Procitovano 9 lyutogo 2022 uca edu angl Arhiv originalu za 22 sichen 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 Mission laique francaise fr Arhiv originalu za 18 listopad 2021 Procitovano 9 lyutogo 2022