Ахмад аль-Джабір ас-Сабах (араб. أحمد الجابر الصباح; нар. 1885 — пом. 29 січня 1950) — десятий емір Кувейту.
Ахмад аль-Джабір ас-Сабах араб. أحمد الجابر الصباح | |||
| |||
---|---|---|---|
29 березня 1921 — 29 січня 1950 | |||
Попередник: | Салім | ||
Наступник: | Абдаллах III | ||
Народження: | 1885 Ель-Кувейт, Кувейт | ||
Смерть: | 29 січня 1950 Ель-Кувейт, Кувейт | ||
Причина смерті: | серцеві хвороби | ||
Країна: | Кувейт | ||
Рід: | d | ||
Батько: | Джабір II ас-Сабах | ||
Шлюб: | Q12200350? | ||
Діти: | Джабір аль-Ахмад аль-Джабір аль-Сабах, Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах, d, d, Наваф аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах, d, Мішааль аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах, d, d і d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Був старшим сином еміра Джабіра II. Успадкував владу в Кувейті 1921 року після смерті дядька, еміра Саліма.
Його обрання припало саме на період кувейтсько-недждійського прикордонного конфлікту.
У листопаді 1922 року в Укайрі було скликано конференцію, що визначила кордони Кувейту, Саудівської Аравії й Іраку. На конференції Саудівську Аравію представляв особисто король Абдель-Азіз ібн Сауд, від Кувейту був британський майор Мур. Саудівська Аравія отримала значну частину кувейтських земель, яку кувейтські правителі отримали відповідно до договору 1913 року, окрім того, між Кувейтом і Саудівською Аравією було створено нейтральну зону. Щоб згладити невдоволення кувейтців, наступного року під час демаркації кувейтсько-іракського кордону до Кувейту відійшла частина іракських територій.
Окрім політичних проблем Ахмаду довелось зіштовхнутись і з економічними труднощами. Велика депресія 1930-их років поглибилась значним поширенням штучно вирощених перлів, а тому дві основні статті прибутку Кувейту — транзитна торгівля та вилов перлів — занепали. Деяким кувейтським купцям удалось розбагатіти на контрабанді золота, але в цілому економічна ситуація в державі залишалась скрутною.
Політичні й економічні негаразди потягнули за собою зниження рівня життя кувейтців і, як наслідок, перші спалахи народного невдоволення, причому не лише серед найбідніших прошарків населення, але й серед заможних жителів країни, занепокоєних надмірним втручанням Великої Британії в життя держави. В середині 1930-их років зародився рух «молодокувейтців» — представників інтелігенції, які здобули освіту за кордоном. Вони вимагали демократизації суспільно-політичного життя, проведення соціальних реформ та звільнення від колоніальної залежності. Одна частина з них виступала за приєднання до Іраку, який до того часу здобув формальну незалежність від Великої Британії, а інша частина — Національний блок — виступала за демократичні реформи та незалежність Кувейту. Остерігаючись розширення руху за приєднання до Іраку, Ахмад був змушений задовольнити деякі вимоги Національного блоку. В середині 1938 року було обрано Законодавчу раду — Меджліс, що складався з 14 осіб. Рада розробила нову Конституцію, покликану покінчити з одноосібною владою шейха та розбити англійське ярмо. Злякавшись запропонованих Меджлісом нововведень, у грудні 1938 року Ахмад розпустив його. Частину членів ради та представників руху «молодокувейтців» заарештували, а частину — навіть стратили. Це призвело до численних демонстрацій протесту. Щоб послабити напруженість у суспільстві, наприкінці 1939 року Ахмад оприлюднив власну редакцію Конституції, що проголошувала Кувейт «арабською державою під британським протекторатом» і передбачала створення Консультативної ради з урізаними повноваженнями. Раду очолив сам емір. Ключові посади зайняли чотири інших члени родини Ас-Сабах, а ще дев'ять осіб представляли інші впливові купецькі родини.
Докорінний переворот у житті країни стався після початку промислового видобутку нафти. Загалом про наявність нафти на узбережжі Перської затоки було відомо дуже давно. Ще 1911 року «Anglo-Persian Oil Company» (попередниця «British Petroleum») звернулась до британського резидента з проханням про можливість отримання концесії в Кувейті, однак через складну політичну обстановку в регіоні отримала відмову. У 1920-их роках спалахнула боротьба між англійською «Anglo-Persian Oil Company» й американською «Eastern Gulf Oil Company» за право на розробку нафти у Кувейті. Результатом тієї боротьби стало створення 1933 року спільної англо-американської «Kuwait Oil Company» (KOC), яка 23 грудня 1934 року здобула монопольне право впродовж 75 років здійснювати розробку й видобуток нафти у Кувейті. 1938 року було виявлено велике нафтове родовище у Бахрі, втім його розробка почалась лише після Другої світової війни. Ледве вона завершилась, як дуже швидко було споруджено бурові вишки, трубопроводи та інші необхідні об'єкти, й у червні 1946 року розпочався промисловий видобуток нафти. За рік її обсяги зросли майже втричі: від 5900 тисяч барелів до понад 16 мільйонів барелів.
Кувейт стрімко почав перетворюватись на одну з найзаможніших країн світу. У членів панівної родини Ас-Сабах вистачило мудрості, щоб наполягати на все більшій участі представників Кувейту в управлінні нафтовидобувними компаніями, готуючи підґрунтя для націоналізації галузі, що відбулась 1976 року.
Серед інших досягнень Ахмада було й опікування системою охорони здоров'я: 1932 року було запроваджено обов'язкову загальну вакцинацію від віспи; 1949 року за «нафтові» гроші було збудовано велику лікарню з сучасним обладнанням і відрядженими з-за кордону лікарями. Для підвищення освіченості населення було відкрито близько двох десятків світських шкіл, переважно, приватних, а до 1945 року вже існувала повноцінна мережа закладів дошкільної, початкової та середньої освіти, причому в школах навчались не лише хлопчики, але й дівчата. 1930 року було збудовано першу публічну бібліотеку Аль-Ахілія.
29 січня 1950 року емір Ахмад помер у палаці Дасман в Ель-Кувейті. Після того трон успадкував двоюрідний брат Ахмада Абдаллах аль-Салім.
Родина
Мав 15 дружин, які народили еміру 10 синів і 19 дочок.
Примітки
- (рос.) . Архів оригіналу за 24 квітня 2014.
Література
- Примаков Е. М., Лебедев Е. А., Наумкин В. В. Новейшая история арабских стран Азии. 1917—1985 (рос.)
- Рыжов К. В. Все монархи мира. Мусульманский восток в XV—XX вв. — М.: «Вече», 2004. — (рос.)
Посилання
- Toth, Anthony B. (1 листопада 2005). . British Journal of Middle Eastern Studies. с. 145—167. doi:10.1080/13530190500281424. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020. (англ.)
- . www.royalark.net (англ.) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmad al Dzhabir as Sabah arab أحمد الجابر الصباح nar 1885 pom 29 sichnya 1950 desyatij emir Kuvejtu Ahmad al Dzhabir as Sabah arab أحمد الجابر الصباح Prapor 10 j Emir Kuvejtu 29 bereznya 1921 29 sichnya 1950 Poperednik Salim Nastupnik Abdallah III Narodzhennya 1885 El Kuvejt KuvejtSmert 29 sichnya 1950 1950 01 29 El Kuvejt KuvejtPrichina smerti sercevi hvorobiKrayina KuvejtRid dBatko Dzhabir II as SabahShlyub Q12200350 Diti Dzhabir al Ahmad al Dzhabir al Sabah Sabah al Ahmed al Dzhaber as Sabah d d Navaf al Ahmed al Dzhaber as Sabah d Mishaal al Ahmed al Dzhaber as Sabah d d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBuv starshim sinom emira Dzhabira II Uspadkuvav vladu v Kuvejti 1921 roku pislya smerti dyadka emira Salima Jogo obrannya pripalo same na period kuvejtsko nedzhdijskogo prikordonnogo konfliktu U listopadi 1922 roku v Ukajri bulo sklikano konferenciyu sho viznachila kordoni Kuvejtu Saudivskoyi Araviyi j Iraku Na konferenciyi Saudivsku Araviyu predstavlyav osobisto korol Abdel Aziz ibn Saud vid Kuvejtu buv britanskij major Mur Saudivska Araviya otrimala znachnu chastinu kuvejtskih zemel yaku kuvejtski praviteli otrimali vidpovidno do dogovoru 1913 roku okrim togo mizh Kuvejtom i Saudivskoyu Araviyeyu bulo stvoreno nejtralnu zonu Shob zgladiti nevdovolennya kuvejtciv nastupnogo roku pid chas demarkaciyi kuvejtsko irakskogo kordonu do Kuvejtu vidijshla chastina irakskih teritorij Okrim politichnih problem Ahmadu dovelos zishtovhnutis i z ekonomichnimi trudnoshami Velika depresiya 1930 ih rokiv poglibilas znachnim poshirennyam shtuchno viroshenih perliv a tomu dvi osnovni statti pributku Kuvejtu tranzitna torgivlya ta vilov perliv zanepali Deyakim kuvejtskim kupcyam udalos rozbagatiti na kontrabandi zolota ale v cilomu ekonomichna situaciya v derzhavi zalishalas skrutnoyu Politichni j ekonomichni negarazdi potyagnuli za soboyu znizhennya rivnya zhittya kuvejtciv i yak naslidok pershi spalahi narodnogo nevdovolennya prichomu ne lishe sered najbidnishih prosharkiv naselennya ale j sered zamozhnih zhiteliv krayini zanepokoyenih nadmirnim vtruchannyam Velikoyi Britaniyi v zhittya derzhavi V seredini 1930 ih rokiv zarodivsya ruh molodokuvejtciv predstavnikiv inteligenciyi yaki zdobuli osvitu za kordonom Voni vimagali demokratizaciyi suspilno politichnogo zhittya provedennya socialnih reform ta zvilnennya vid kolonialnoyi zalezhnosti Odna chastina z nih vistupala za priyednannya do Iraku yakij do togo chasu zdobuv formalnu nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi a insha chastina Nacionalnij blok vistupala za demokratichni reformi ta nezalezhnist Kuvejtu Osterigayuchis rozshirennya ruhu za priyednannya do Iraku Ahmad buv zmushenij zadovolniti deyaki vimogi Nacionalnogo bloku V seredini 1938 roku bulo obrano Zakonodavchu radu Medzhlis sho skladavsya z 14 osib Rada rozrobila novu Konstituciyu poklikanu pokinchiti z odnoosibnoyu vladoyu shejha ta rozbiti anglijske yarmo Zlyakavshis zaproponovanih Medzhlisom novovveden u grudni 1938 roku Ahmad rozpustiv jogo Chastinu chleniv radi ta predstavnikiv ruhu molodokuvejtciv zaareshtuvali a chastinu navit stratili Ce prizvelo do chislennih demonstracij protestu Shob poslabiti napruzhenist u suspilstvi naprikinci 1939 roku Ahmad oprilyudniv vlasnu redakciyu Konstituciyi sho progoloshuvala Kuvejt arabskoyu derzhavoyu pid britanskim protektoratom i peredbachala stvorennya Konsultativnoyi radi z urizanimi povnovazhennyami Radu ocholiv sam emir Klyuchovi posadi zajnyali chotiri inshih chleni rodini As Sabah a she dev yat osib predstavlyali inshi vplivovi kupecki rodini Dokorinnij perevorot u zhitti krayini stavsya pislya pochatku promislovogo vidobutku nafti Zagalom pro nayavnist nafti na uzberezhzhi Perskoyi zatoki bulo vidomo duzhe davno She 1911 roku Anglo Persian Oil Company poperednicya British Petroleum zvernulas do britanskogo rezidenta z prohannyam pro mozhlivist otrimannya koncesiyi v Kuvejti odnak cherez skladnu politichnu obstanovku v regioni otrimala vidmovu U 1920 ih rokah spalahnula borotba mizh anglijskoyu Anglo Persian Oil Company j amerikanskoyu Eastern Gulf Oil Company za pravo na rozrobku nafti u Kuvejti Rezultatom tiyeyi borotbi stalo stvorennya 1933 roku spilnoyi anglo amerikanskoyi Kuwait Oil Company KOC yaka 23 grudnya 1934 roku zdobula monopolne pravo vprodovzh 75 rokiv zdijsnyuvati rozrobku j vidobutok nafti u Kuvejti 1938 roku bulo viyavleno velike naftove rodovishe u Bahri vtim jogo rozrobka pochalas lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Ledve vona zavershilas yak duzhe shvidko bulo sporudzheno burovi vishki truboprovodi ta inshi neobhidni ob yekti j u chervni 1946 roku rozpochavsya promislovij vidobutok nafti Za rik yiyi obsyagi zrosli majzhe vtrichi vid 5900 tisyach bareliv do ponad 16 miljoniv bareliv Kuvejt strimko pochav peretvoryuvatis na odnu z najzamozhnishih krayin svitu U chleniv panivnoyi rodini As Sabah vistachilo mudrosti shob napolyagati na vse bilshij uchasti predstavnikiv Kuvejtu v upravlinni naftovidobuvnimi kompaniyami gotuyuchi pidgruntya dlya nacionalizaciyi galuzi sho vidbulas 1976 roku Sered inshih dosyagnen Ahmada bulo j opikuvannya sistemoyu ohoroni zdorov ya 1932 roku bulo zaprovadzheno obov yazkovu zagalnu vakcinaciyu vid vispi 1949 roku za naftovi groshi bulo zbudovano veliku likarnyu z suchasnim obladnannyam i vidryadzhenimi z za kordonu likaryami Dlya pidvishennya osvichenosti naselennya bulo vidkrito blizko dvoh desyatkiv svitskih shkil perevazhno privatnih a do 1945 roku vzhe isnuvala povnocinna merezha zakladiv doshkilnoyi pochatkovoyi ta serednoyi osviti prichomu v shkolah navchalis ne lishe hlopchiki ale j divchata 1930 roku bulo zbudovano pershu publichnu biblioteku Al Ahiliya 29 sichnya 1950 roku emir Ahmad pomer u palaci Dasman v El Kuvejti Pislya togo tron uspadkuvav dvoyuridnij brat Ahmada Abdallah al Salim RodinaMav 15 druzhin yaki narodili emiru 10 siniv i 19 dochok Primitki ros Arhiv originalu za 24 kvitnya 2014 LiteraturaPrimakov E M Lebedev E A Naumkin V V Novejshaya istoriya arabskih stran Azii 1917 1985 ros Ryzhov K V Vse monarhi mira Musulmanskij vostok v XV XX vv M Veche 2004 ISBN 5 9533 0384 X ros PosilannyaToth Anthony B 1 listopada 2005 British Journal of Middle Eastern Studies s 145 167 doi 10 1080 13530190500281424 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 12 listopada 2020 angl www royalark net angl Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2020 Procitovano 12 listopada 2020