Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахемен (Хахаманіш, давньоперс. 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁, Haxāmaniš, грец. Ἀχαιμένης) (? — 675 до н. е.) — предок-епонім династії Ахеменідів, який правив персами до 675 до н. е.
| Ахемен | |
|---|---|
| давньоперс. 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁, Haxāmaniš | |
| цар Персії | |
| Початок правління: | бл. 705 |
| Кінець правління: | 675 до н.е. |
| Попередник: | — |
| Наступник: | Теісп |
| Дата народження: | невідомо |
| Місце народження: | Іран |
| Дата смерті: | 675 до н.е. |
| Місце смерті: | Іран |
| Діти: | син Теісп |
| Династія: | Ахеменіди |
Існують деякі версії щодо походження його імені. Грецькі історики, які досліджували індо-іранську етимологію, вважали, що ім'я означало «власник дружнього розуму» (haxā — друг, manah — розум). Тим не менш, сучасні дослідники вважають цю версію хибною і пропонують іншу: Haxāmaniš — «натхненний духом послідовників».
Дуже часто вважається легендарною особистістю. Клавдій Еліана в «De Natura Animalium» пише, що Ахемен був вихований орлом. За Платоном, Ахемен/Перс був сином ефіопської царівни Андромеди і Персея і онуком Зевса. Згідно з іншою версією був сином Егея. В обох випадках він є Персеїдом. Пізніше Перс став вважатися батьком Ахемена. Бегістунський напис Дарія I і Геродот називають його батьком Теіспа, предком Кира II і Дарія І. Пізніші перські царі дуже цінували Ахемена і вважали його своїм предком.
Якщо Ахемен був реальною історичною особою, він жив наприкінці VIII — початку VII до н. е. і був вождем одного з перських племен (греки називають його Пасаргади) або першим перським царем, васалом Мідійської імперії. Ассирійський напис царя Сінахериба стверджує, що в 691 до н. е. ассирійці в битві під Галюле відбили напад об'єднаного війська, у складі якого були парсуамаш (перси) і анза на чолі з Ахеменом. Наступником Ахемена на посту глави персів був його син Теісп.
Джерела
- Schlerath, Bernfried (1973). Die Indogermanen. Inst. f. Vergl. Sprachwiss.
- Tavernier, Jan (2007). Iranica in the Achaemenid Period (ca. 550—330 B.C.): Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords, Attested in Non-Iranian Texts. Peeters Publishers.
| Ахеменіди | ||
| Попередник: відсутній | перський цар бл. 705 — 675 | Наступник: Теісп |
| Персей Цар Арголіди і Персії[*] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Перс цар Персії[*] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ахемен цар Персії[*] (705—675) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теісп цар Персії (675—640) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Аріарамнес царевич[*] | Кир I цар Персії (640—600) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Арсамес царевич[*] | Камбіс I цар Персії (600—559) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Віштаспа царевич[*] | Кир Великий цар Персії (559—530/28) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дарій I Великий цар Персії (522—486) | Атосса царевна | Камбіс II цар Персії (530—522) | Смердіс (Бардія) | Артістона царівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ксеркс I Великий цар Персії (485—465) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Артаксеркс I цар Персії (465—424) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ксеркс II цар Персії (424) | Согдіан цар Персії (424—423) | Дарій II цар Персії (423—404) | Парісатида I царівна | Арсіт царевич | Багапай царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Артаксеркс II цар Персії (404—358) | царівна | Кир Молодший царевич | Кир (IV) царевич | Останес царевич | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Артаксеркс III цар Персії (358—338) | Оча царевич | Родрогуна царівна | Апама царевна | Сісигамбіда царівна | Арсам (II) царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Артаксеркс IV цар Персії (338—336) | Парісатида II царівна | Дарій III цар Персії (336—330) | Оксатрес царевич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Александр III Великий цар Македонії та Персії (329—323) | Статіра II царівна | Артаксеркс V цар Персії (330—329) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahemen Hahamanish davnopers 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁 Haxamanis grec Ἀxaimenhs 675 do n e predok eponim dinastiyi Ahemenidiv yakij praviv persami do 675 do n e Ahemendavnopers 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁 Haxamaniscar PersiyiPochatok pravlinnya bl 705Kinec pravlinnya 675 do n e Poperednik Nastupnik TeispData narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya IranData smerti 675 do n e Misce smerti IranDiti sin TeispDinastiya Ahemenidi Isnuyut deyaki versiyi shodo pohodzhennya jogo imeni Grecki istoriki yaki doslidzhuvali indo iransku etimologiyu vvazhali sho im ya oznachalo vlasnik druzhnogo rozumu haxa drug manah rozum Tim ne mensh suchasni doslidniki vvazhayut cyu versiyu hibnoyu i proponuyut inshu Haxamanis nathnennij duhom poslidovnikiv Duzhe chasto vvazhayetsya legendarnoyu osobististyu Klavdij Eliana v De Natura Animalium pishe sho Ahemen buv vihovanij orlom Za Platonom Ahemen Pers buv sinom efiopskoyi carivni Andromedi i Perseya i onukom Zevsa Zgidno z inshoyu versiyeyu buv sinom Egeya V oboh vipadkah vin ye Perseyidom Piznishe Pers stav vvazhatisya batkom Ahemena Begistunskij napis Dariya I i Gerodot nazivayut jogo batkom Teispa predkom Kira II i Dariya I Piznishi perski cari duzhe cinuvali Ahemena i vvazhali jogo svoyim predkom Yaksho Ahemen buv realnoyu istorichnoyu osoboyu vin zhiv naprikinci VIII pochatku VII do n e i buv vozhdem odnogo z perskih plemen greki nazivayut jogo Pasargadi abo pershim perskim carem vasalom Midijskoyi imperiyi Assirijskij napis carya Sinaheriba stverdzhuye sho v 691 do n e assirijci v bitvi pid Galyule vidbili napad ob yednanogo vijska u skladi yakogo buli parsuamash persi i anza na choli z Ahemenom Nastupnikom Ahemena na postu glavi persiv buv jogo sin Teisp DzherelaSchlerath Bernfried 1973 Die Indogermanen Inst f Vergl Sprachwiss Tavernier Jan 2007 Iranica in the Achaemenid Period ca 550 330 B C Linguistic Study of Old Iranian Proper Names and Loanwords Attested in Non Iranian Texts Peeters Publishers Ahemenidi Poperednik vidsutnij perskij car bl 705 675 Nastupnik Teisp Ahemenidi PersejCar Argolidi i Persiyi Perscar Persiyi Ahemencar Persiyi 705 675 Teispcar Persiyi 675 640 Ariaramnescarevich Kir Icar Persiyi 640 600 Arsamescarevich Kambis Icar Persiyi 600 559 Vishtaspacarevich Kir Velikijcar Persiyi 559 530 28 Darij I Velikijcar Persiyi 522 486 Atossacarevna Kambis IIcar Persiyi 530 522 Smerdis Bardiya carevich samozvanec Gaumata pravil yak Smerdis 522 Artistonacarivna Kserks I Velikijcar Persiyi 485 465 Artakserks Icar Persiyi 465 424 Kserks IIcar Persiyi 424 Sogdiancar Persiyi 424 423 Darij IIcar Persiyi 423 404 Parisatida Icarivna Arsitcarevich Bagapajcarevich Artakserks IIcar Persiyi 404 358 carivna Kir Molodshijcarevich Kir IV carevich Ostanescarevich Artakserks IIIcar Persiyi 358 338 Ochacarevich Rodrogunacarivna Apamacarevna Sisigambidacarivna Arsam II carevich Artakserks IVcar Persiyi 338 336 Parisatida II carivna Darij IIIcar Persiyi 336 330 Oksatrescarevich Aleksandr III Velikijcar Makedoniyi ta Persiyi 329 323 Statira IIcarivna Artakserks Vcar Persiyi 330 329