Ауховське наїбство

Ауховське наїбство (чеч. Іовхойн наибалла) — адміністративна одиниця Північно-Кавказького імамату, і пізніше Російської імперії, входило до числа набутків Чеченських областей імамату. Наїбство було утворено на моноетнічній чеченській території, історична батьківщина ауховської спільноти (чеч. Іовхойн юкъаралла).

мапа Ауховського наїбства 1857

мапа Ауховського наїбства Російської імперії

Історія

Північно-Кавказький імамат

У XIX столітті, поряд з іншими північнокавказькими народами, аухівці брали участь у Кавказькій війні, прийнявши бік Північно-Кавказького імамату. Згідно з відомостями сподвижника Шаміля Юсуф-Хаджі Сафарова, Ауховське наїбство спочатку виставляло 700 озброєних вершників і 1730 піших воїнів, у період 1850-х років виставляло 500 озброєних вершників і близько 1500 піших воїнів. Населення наїбства складалося з 4877 дворів з числом жителів до 54 000 осіб.

У роки Кавказької війни вся Чечня була розділена імамом Шамілем на особливі округи, які називалися наїбствами, що входили до вілает (область). Кожним наїбством, що складалося з кількох аулів, круглим числом близько 2000 дворів, керував наїб. Наїби призначалися самим Шамілем і обиралися з, представлених громадськістю імаму. При наїбах складалися загони мюридів, які утримувалися з допомогою жителів наїбств. Кадії (судді, фахівці з ісламського права) і старшини обиралися народом, проте за поданням наїбів і затверджувалися на своїх посадах Шамілем. Все населення чоловічої статі поділялося на десятки, члени яких були зобов'язані спостерігати за поведінкою один одного і, у разі чогось підозрілого, від них потрібно відразу донести наїбу округу, якщо дії когось або завдавали шкоди імамату (країні). У різний час наїбством керували: Гойтемир Ауховський, Уллубій-мулла, Хоза Мамаєв, Ташев-Хаджі.

Російська імперія

Есадзе писав, про те, що в 1860 Терська область поділялася на 6 округів: Кабардинський, Військово-Осетинський, Чеченський, Аргунський, Ічкеринський і Кумицький і на два окремі наїбства: Аухівське і Салаватівське, які були тимчасово зараховані до Кумикського округу "(19). На думку Есадзе, всі ці округи (наїбства), засновані або перетворені в період найенергійніших військових дій з 1857 по 1859 рік, мали тимчасовий характер.

Після закінчення Кавказької війни, на місці проживання аухівців якийсь час існувала адміністративна одиниця — Аухівський округ. 1 жовтня 1862 року був утворений Нагорний округ Терської області, до складу якого увійшли Аухівське, Салатівське та Зандакське наїбства.

Примітки

1. Жданов Ю. А. (глав. ред.) Энциклопедия культур народов Юга России. В 9 томах. Том 1. Народы Юга России С. 48-49
2. Салгириев А.М. Летопись об исходе чеченцев из Нахчувана (перевод и комментарии) // Таллам. — 2019. — № 2 (17) (8 июлехь). — С. 33–35. — С. 33
3. Линевич, 1872, с. 3.
4. Ибрагимова, 2007, с. 164.
5. Rzeszów, 2015, с. 15.
6. Полное собраніе законов Россійской Имперіи, Том 37, часть 3. 1862 г., с. 147
7. Ибрагимова, 2007, с. 166.

Література

• Линевич И. П. Карта горских народов, подвластных Шамилю (с примечаниями) : ст. // Сборник сведений о кавказских горцах : I. Исследования и материалы : ( )[рос. дореф.] = Сборникъ свѣдѣній о Кавказскихъ горцахъ : сб. в 10 вып. — Тф. : Типография Главного Управления Наместника Кавказского, 1872. — Вип. VI. — 1—4 с.
• Ибрагимова З.Х. Мир чеченцев. XIX век. — Москва : Пробел-2000, 2007. — 1014, 9 с. — .
• KAVKAZ – PRZESZŁOŚĆ – TERAŹNIEJSZOŚĆ – PRZYSZŁOŚĆ. — Rzeszów, 2015. — 192 с. — .