Атси́з (? — 1078) — полководець Сельджуцької імперії. Емір Дамаску й Палестини (1076—1078). Служив султанові Малікшаху І. Воював проти Візантії і Фатимідського халіфату. Здобув Єрусалим та поруйнував його (1073). Жорстоко придушив Єрусалимське анти-сельджуцьке повстання (1077). Страчений у Дамаску за наказом Тутуша. Прізвисько — Хорезмі́єць (араб. الخوارزمي, Atsīz al-Ḫwārizmī).
Атсиз ібн Увак тур. Atsız bin Uvak el-Harezmi | ||
| ||
---|---|---|
1076 — 1078 | ||
Наступник: | Тутуш | |
Народження: | 11 століття | |
Смерть: | 1078 Дамаск | |
Батько: | Увак |
Імена
- Атси́з (араб. أتسز, Atsīz) — власне особове ім'я.
- Атси́з ібн Увак (араб. أتسز بن اوق الخوارزمي, Atsīz ibn Uwaq ; «Атсиз, син Увака; Атсиз Увакович») — з патронімом.
- Атси́з ібн Абак (Atsiz ibn Abaq; «Атсиз, син Абака») — варіант у джерелах.
- Атси́з ібн Ок (Atsiz ibn Oq; «Атсиз, син Ока») — варіант у джерелах.
- Атсиз Хорезмієць (араб. أتسز الخوارزمي, Atsīz al-Ḫwārizmī, Атсиз аль-Хварізмі) — з прізвиськом.
Біографія
Ймовірно походив з огузького племені їва. Наприкінці 1060-х років разом з вождем іншого огузького племені Курлу очолив рух 3-4 тис. кибиток огузів до Палестини. Вони заснували навколо міста Рамла державне утворення, що визнавало зверхність Сельджуцької імперії.
У 1070 році після смерті Курлу став одноосібним правителем. Протягом року підкорив південну Сирію, а 1073 року зайняв Єрусалим, куди переніс свою столицю. Тут оголосив себе еміром. Формально визнавав владу султана Великих Сельджуків та багдадського халіфа.
У 1071 і 1073 роках двічі намагався захопити Дамаск, проте марно. Зрештою у липні 1076 року Атсизу вдалося це зробити. Намісник (емрі) Фатимідського халіфату — Зейн аль-Даула ІЦнтісар — втік до Каїра. В свою чергу Атсиз ібн Увак наказав розпочати спорудження цитаделі в Дамаску.
Слідом за цим рушив на підкорення Єгипту, але 1077 року зазнав поразки у битві біля Каїру від халіфа Мустансира.
1077 року жорстоко придушив Єрусалимське повстання проти панування турків-сельджуків.
Незабаром втратив Палестину й опинився в облозі в Дамаску.
Того ж року до Дамаску прибув Тутуш, брат Малік-шаха I, султана Великих Сельджуків, який допоміг зняти облогу, а 1078 року наказав стратити Атсиза.
Джерела
- Richards, D. S. (Trans.) (2002). The Annals of the Saljuq Turks: Selections from al-Kamil fi'l-Ta'rikh of 'Izz al-Din Ibn al-Athir. Abingdon: Routledge. pp. 172, 190, 192—193, 197—198. .
- Burns, Ross (2005). Damascus: A History. Abingdon: Routledge. p. 144. .
- Başan, Aziz (2010). The Great Seljuqs: A History. Abingdon: Routledge. pp. 85, 88–89. .
- Cahen, Cl. Atsi̊̊z b. Uvak [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia of Islam. New Edition. Leiden: Koninklijke Brill, 1960. Volume I, pp. 750–751
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атсиз ібн Увак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Atsiz Atsi z 1078 polkovodec Seldzhuckoyi imperiyi Emir Damasku j Palestini 1076 1078 Sluzhiv sultanovi Malikshahu I Voyuvav proti Vizantiyi i Fatimidskogo halifatu Zdobuv Yerusalim ta porujnuvav jogo 1073 Zhorstoko pridushiv Yerusalimske anti seldzhucke povstannya 1077 Strachenij u Damasku za nakazom Tutusha Prizvisko Horezmi yec arab الخوارزمي Atsiz al Ḫwarizmi Atsiz ibn Uvak tur Atsiz bin Uvak el Harezmi Emir Damasku 1076 1078 Nastupnik Tutush Narodzhennya 11 stolittyaSmert 1078 DamaskBatko UvakImenaAtsi z arab أتسز Atsiz vlasne osobove im ya Atsi z ibn Uvak arab أتسز بن اوق الخوارزمي Atsiz ibn Uwaq Atsiz sin Uvaka Atsiz Uvakovich z patronimom Atsi z ibn Abak Atsiz ibn Abaq Atsiz sin Abaka variant u dzherelah Atsi z ibn Ok Atsiz ibn Oq Atsiz sin Oka variant u dzherelah Atsiz Horezmiyec arab أتسز الخوارزمي Atsiz al Ḫwarizmi Atsiz al Hvarizmi z prizviskom BiografiyaJmovirno pohodiv z oguzkogo plemeni yiva Naprikinci 1060 h rokiv razom z vozhdem inshogo oguzkogo plemeni Kurlu ocholiv ruh 3 4 tis kibitok oguziv do Palestini Voni zasnuvali navkolo mista Ramla derzhavne utvorennya sho viznavalo zverhnist Seldzhuckoyi imperiyi U 1070 roci pislya smerti Kurlu stav odnoosibnim pravitelem Protyagom roku pidkoriv pivdennu Siriyu a 1073 roku zajnyav Yerusalim kudi perenis svoyu stolicyu Tut ogolosiv sebe emirom Formalno viznavav vladu sultana Velikih Seldzhukiv ta bagdadskogo halifa U 1071 i 1073 rokah dvichi namagavsya zahopiti Damask prote marno Zreshtoyu u lipni 1076 roku Atsizu vdalosya ce zrobiti Namisnik emri Fatimidskogo halifatu Zejn al Daula ICntisar vtik do Kayira V svoyu chergu Atsiz ibn Uvak nakazav rozpochati sporudzhennya citadeli v Damasku Slidom za cim rushiv na pidkorennya Yegiptu ale 1077 roku zaznav porazki u bitvi bilya Kayiru vid halifa Mustansira 1077 roku zhorstoko pridushiv Yerusalimske povstannya proti panuvannya turkiv seldzhukiv Nezabarom vtrativ Palestinu j opinivsya v oblozi v Damasku Togo zh roku do Damasku pribuv Tutush brat Malik shaha I sultana Velikih Seldzhukiv yakij dopomig znyati oblogu a 1078 roku nakazav stratiti Atsiza DzherelaRichards D S Trans 2002 The Annals of the Saljuq Turks Selections from al Kamil fi l Ta rikh of Izz al Din Ibn al Athir Abingdon Routledge pp 172 190 192 193 197 198 ISBN 0 700 71576 2 Burns Ross 2005 Damascus A History Abingdon Routledge p 144 ISBN 0 415 27105 3 Basan Aziz 2010 The Great Seljuqs A History Abingdon Routledge pp 85 88 89 ISBN 0 203 84923 X Cahen Cl Atsi z b Uvak 12 lyutogo 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia of Islam New Edition Leiden Koninklijke Brill 1960 Volume I pp 750 751PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atsiz ibn Uvak