Атлантида (фільм, 1921)

«Атлантида» (фр. L'Atlantide) — французький науково-фентезійний пригодницький фільм 1921 року, поставлений режисером Жаком Фейдером за однойменним романом 1919 року П'єра Бенуа.

Атлантида
фр. L'Atlantide
Постер до фільму роботи
Жанр	драма
Режисер	Жак Фейдер
Продюсер	Луї Обер
Сценарист	Жак Фейдер
На основі	«Атлантида» П'єра Бенуа
У головних ролях	Жан Анжело Стася Наперковська Жорж Мельхіор
Оператори	Віктор Морен Амедеї Моррін Жорж Спехт
Художник
Кінокомпанія	• International et Commercial de la Cinématographie (Thalman) • Société Générale pour le Développement • Thalman et Cie
Дистриб'ютор	^d і Netflix
Тривалість	163 хв.
Мова	німий (французькі інтертитри)
Країна	Франція
Рік	1921
Дата виходу	4 червня 1921 (Париж, прем'єра)
Кошторис	1,8 млн франків
IMDb	ID 0010969
Рейтинг	IMDb:
Атлантида у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атлантида (значення).

Додаткові характеристики
Формат плівки
Співвідношення	1,33 : 1
Колір	чорно-білий
Звук	німий

Сюжет

У 1911 році два французькі офіцери, капітан Моранж (Жан Анжело) і лейтенант Сент-Аві (Жорж Мельхіор), що заблукали в Сахарі, урешті-решт дістаються до оази Гоггар і потрапляють у казковий палац, де живе цариця Атлантиди, загадкова Антінея (Стася Наперковська), правителька туарегів. Вона заманила їх, щоб зробити своїми коханцями. Як правило, вона, потішившись, вбиває коханців і зберігає їхні забальзамовані тіла в особливому залі. Заворожений Антінеєю Сент-Аві вбиває свого суперника Моранжа і тікає з палацу. Завдяки щасливому випадку йому вдається повернутися в Томбукту за допомогою молодої арабської дівчини Таніт-Зерги (), яка в дорозі помирає.

У ролях

• Жан Анжело	…	капітан Моранж
• Стася Наперковська	…	цариця Антінея
• Жорж Мельхіор	…	лейтенант де Сент-Аві
•	…	Таніт-Зерґа
• Абд-ель-Кадер Бен Алі	…	Сегейр бен Шейх
• Мохамед Бен Нуї	…	провідник Бу-Джема
•	…	архіваріус
• Андре Роанн	…	Массар
• Женіка Міссіріо	…	капітан Еймар
•	…	лейтенант Олів'є Ферр'єр
• Барб'є
• Жан Дальтур
• Дальтур-батько
• Де Раду
• Гаррі Леррен
• Давид Шатле

Виробництво

Жак Фейдер купив у П'єра Бенуа право на екранізацію його роману «Атлантида» за 10 тисяч франків. Надаючи велике значення достовірності фільмування на натурі, Жак Фейдер наприкінці 1919 року спеціально вирушив у подорож, щоб вивчити місцевість. У лютому 1920 року він приїхав в Алжир з двадцятьма техніками і такою ж кількістю акторів.

Знімання тривало близько восьми місяців — з 1 березня до жовтня 1920: натуру знімали в околицях Туггурта, потім — в Оресі біля М'Ншуеша, в Руффі і в Джиджелі, на березі моря. Декорації побудували біля Алжиру, в кар'єрах Баб-Ель-Кеда. Через два роки після знімання С. Наперковська писала в «Ciné-Miroir»: «Ми провели п'ятдесят днів в Туггурті з туарегами та їх мехарами (верблюдами), і по декількох деталях можна собі уявити, які труднощі чекали такого великого режисера, яким був Жак Фейдер. Наприклад, стада мехарів повинні були стикатися або просто переміщатися по знімальному полю точно в указаний час і з'являтися в той момент, коли цього вимагала дія. […] Нам часто доводилося багато разів повторювати одні й ті самі сцени в глибині Сахари, при 45 градусах спеки в тіні».

Знімальна група

• Автор сценарію — Жак Фейдер за романом «Атлантида» П'єра Бенуа (1919)
• Режисер-постановник — Жак Фейдер
• Продюсер — Луї Обер
• Оператори — Віктор Морен, Амедеї Моррін, Жорж Спехт
• Композитор — М. Жемен
• Художник-постановник —
• Художник по костюмах — мадемуазель Бернуар

Реліз

Після завершення фільму паризький банк «Тальман и К^о», який фінансував проєкт, продав його за два мільйони франків кінопрокатнику Луї Оберу, який пішов на певний ризик під час кризи.

Після двох тижнів монопольного показу в паризькому «Гомон-паласі», де фільм вперше був показаний 4 червня 1921 року, він був включений в програму щойно відкритого на Бульварах кінотеатру «Мадлен сінема». Там «Атлантида» не сходила з афіші впродовж п'ятдесяти двох тижнів — рекорд, який був побитий в цьому залі лише через двадцять років фільмом «Діти райка» Марселя Карне.

«Атлантида» була одним з рідкісних французьких фільмів того періоду, проданих у всьому світі. Його успіх тривав аж до появи звукового кіно, коли Георг Вільгельм Пабст зняв його ремейк («Атлантида», 1932) з новими акторами. У 1932 році у Франції відсвяткували сорокатисячну демонстрацію фільму, перш ніж він остаточно зійшов з афіш.

Примітки

1. Садуль та 1958-1982, 4.

Джерела

• Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атлантида (фільм, 1921)
• Атлантида на сайті IMDb (англ.) (станом на 17.10.2017)