Астраханський драматичний театр (рос. Астраханский драматический театр) — драматичний театр у обласному центрі Росії місті Астрахані, один із найстаріших театрів країни.
Астраханський драматичний театр Астраханский драматический театр | ||||
---|---|---|---|---|
Астраханський драматичний театр | ||||
46°20′54″ пн. ш. 48°02′40″ сх. д. / 46.34860000002777269° пн. ш. 48.04450000002777443° сх. д.Координати: 46°20′54″ пн. ш. 48°02′40″ сх. д. / 46.34860000002777269° пн. ш. 48.04450000002777443° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Місто | ||||
Адреса | вкл. Совєтська, 28 | |||
Тип | драматичний театр | |||
Статус спадщини | d[1] | |||
Відкрито | 1810 | |||
Оф. відкриття | 1889[2] | |||
Колишні назви | Астраханський драматичний театр ім. С. М. Кірова | |||
Репертуар | російська і зарубіжна драматургія і класика | |||
Керівництво | директор Аншаков Олег Олексійович | |||
astradram.ru(рос.) | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 3681 | |||
| ||||
Астраханський драматичний театр у Вікісховищі |
Загальні дані
Астраханський драматичний театр міститься в історичній будівлі за адресою:
- вул. Совєтська, буд. 28, м. Астрахань (Росія).
Нині директором театру є Аншаков Олег Олексійович.
Історія театру
Початки театру в Астрахані
Астраханський драматичний театр є одним із найдавніших театральних закладів Росії — збереглися дані, що театральні вистави у місті влвштовували ще у XVIII століття.
А 1810 року відбувся перший спектакль стаціонарного театру, фундатором одержателем якого був А. Грузинов. В театрі йшли оперетки, трагедії та драми. За 1811 рік було дано 46 вистав, переважно комедійного змісту — так з'явились постановки п'єс А. П. Сумарокова, В. А. Озерова, Д. І. Фонвізіна, Я. Б. Княжнина, І. А. Крилова, Мольєра, П. О. Бомарше. Своїй популярності театр завдячував не в останню чергу капельмайстру І. В. Добровольскому — творцю першого професійного театру в місті. З перемінним успіхом, а подеколи простоюючи по декілька років пусткою, театр у місті існував декілька десятиліть. У 1825 році, наприклад, антрепризу в Астрахані організовував комічний актор П. Воробйов.
Восени 1863 року коштом купця Н. Плотнікова в Астрахані звели нову будівлю театру. Антрепренером було запрошено П. М. Мєдвєдєва, який спромігся утримувати і оперну, і драматичну, і опереткову трупи. 2 жовтня 1883 року відбулося відкриття сезону в новому приміщенні комічною оперою Одрана «Красне сонечко». Після того, як Мєдвєдєв полишив театр, аж до 1917 року астраханський театр не мав постійної трупи, хоча низку сезонів (1895-1996, 1905-1906, 1913-1914) у театрі працювала трупа антрепренера П. П. Струйського, а напередодні Жовтневої революції театром не без успіху керували актриса В. С. Кряжева, режисер А. І. Канін та М. А. Бєцький.
Театр на початку ХХ ст. (до війни)
1918 року головним режисером і художнім керівником Астраханського драматичного театру було призначено Є. О. Любимова-Ланського. Першою постановкою колективу на його чолі стала вистава «Враги» М. Горького. Режисерами театру працювали Бєцький і К. Е. Олігін. Серед найкращих тодішніх акторів — Л. С. Альянова, П. А. Карганов, Є. М. Любін.
У сезон 1920-1921, що відкрився постановкою п'єси Горького «Дети солнца» у театр перейшов яскравий російський актор П. Н. Орленєв. У 1920—1930-і роки в театрі працювали В. С. Зотова, Н. Г. Максимова, М. М. Белосов, В. Л. Лавров, Т. П. Марвіна, А. М. Петров, режисер З. М. Славянова. Театр поставив п'єси К. А. Тренева, О. Є. Корнійчука, М. Ф. Погодіна, О. М. Афіногєнова, , О. М. Арбузова тощо. Етапними для творчого зростання театру стали спектаклі «Страх» (1932), «Егор Булычев и другие» (1934), «Отелло» (1936), «Маскарад» (1937), «Живой труп» (1938).
У 1940 році театру присвоїли ім'я С. М. Кірова. У репертуарі воєнних років — спектаклі «Ключи Берлина», «Полководец Суворов», «Фельдмаршал Кутузов», «Парень из нашего города», «Русские люди».
Театр у повоєнний період
У 1950-ті театром керувала Л. С. Самборська. На афішах — «Варвары», «Гроза», «Порт Артур» А. Степанова та І. Попова, «Годы странствий» Арбузова, «Персональное дело» А. П. Штейна, «Стрекоза» М. Бараташвили. Видне місце у театрі надавалось роботі із зарубіжним класичним матеріалом — «Укрощение строптивой», «Отелло» Шекспіра, «Дон Карлос» Шіллера, «Перед заходом солнца» Г. Гауптмана. Серед найкращих постановок театра — «Горячее сердце» О. Островського (1958), «Оптимистическая трагедия» Вс. Вишневського (1958) у постановці М. Ваковського і «Маскарад» М. Лермонтова (1959) у постановці Н. Вейцера.
У 1960-ті роки в Астраханський драматичний театр було призначено черговим режисером Ю. Юровського. У цей період театр переживав творче піднесення. Спектаклям, створеним режисером, були притаманні сила, яскравість фарб і жвавість («Факир на час» В. Диховичного і М. Слободського, 1961; «Лгунья» М. Мейо і М. Еннекена, 1964; «Цимбелин» Шекспіра, 1964; «Люди, которых я видел» С. Смірного, 1965). У трупі театру в цей час — Л. Є. Шапошникова, О. М. Попов, Н. К. Гарін, І. Н. Черніков, Л. В. Горбунова, Н. В. Нагулова, Б. В. Полиницин та інші.
У 1970-х роках на сцені театру грались «Раскаленное лето» В. Буличевського (1970), «Бешеные деньги» і «Красавец-мужчина» Островського (1973), «Певец из Лилля» Н. Сотникова (1974), «Дон Карлос» Шіллера (1975), «Энергичные люди» В. Шукшина (1976); працювали режисери А. Образцов, І. Левін, Н. Ешба, художники В. Мелікішвілі, В. Жарков.
1981 року головним режисером театру було призначено В. Я. Александрушкіна. З його приходом репертуар театру збагатився спектаклями за творами сучасних авторів: «Раненые» В. Криленка (1984), «Дым отечества» К. Симонова (1985), «Легенда об актере» С. Калашникова і В. Александрушкіна (1986), «Дефицит» І. Щеголіхіна (1986), «Диктатура совести» М. Шатрова (1987) тощо. У трупі театру працювали артисти Т. Н. Космакова, Ю. М. Черницький, Ю. А. Бірюков, І. А. Слободський, Л. Каменоградська, Н. Четвергов, Є. Григор'єв, Н. Заволокін та інші.
На початку 1990-х років будівлю театру було закрито на реконструкцію, і актори були змушені працювати на різних майданчиках. З приходом Н. А. Ширяєва на посаду художнього керівника (1997) було піддано ревізії репертуар. У ньому знову з'явились п'єси класичної драматургії — «Сон в летнюю ночь» Шекспіра, «Идиот» за Ф. М. Достоєвським. Зусиллями Ширяєва було поновлено трупу (артисти Н. Антоненко, С. Штукин, Ю. Даутова, В. Курмашов, Г. Пивоварова), набрано групу випускників-студійників. Були поставлені «Семейный портрет с посторонним» С. Лобозерова, «Призрак Александра Вольфа» за романом Г. Газданова, «Времена года (Двенадцать месяцев)» С. Маршака. 1998 року, вперше за останні 40 років, театр з успіхом виступав з гастролями у Москві.
Виноски
- https://ru-monuments.toolforge.org/wikivoyage.php?id=3000540001
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Астраханські театри реконструюють до 450-ліття обласного центра на www.astrakhan.ru (рос.)
Джерела, посилання і література
- Астраханський драматичний театр в електронній енциклопедії «Круґосвєт»[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Алексеев В. А. (ред.-сост.) Астраханский драматический театр им. С. М. Кирова. Краткая история театра. Астрахань, 1961 (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astrahanskij dramatichnij teatr ros Astrahanskij dramaticheskij teatr dramatichnij teatr u oblasnomu centri Rosiyi misti Astrahani odin iz najstarishih teatriv krayini Astrahanskij dramatichnij teatr Astrahanskij dramaticheskij teatr Astrahanskij dramatichnij teatrAstrahanskij dramatichnij teatr46 20 54 pn sh 48 02 40 sh d 46 34860000002777269 pn sh 48 04450000002777443 sh d 46 34860000002777269 48 04450000002777443 Koordinati 46 20 54 pn sh 48 02 40 sh d 46 34860000002777269 pn sh 48 04450000002777443 sh d 46 34860000002777269 48 04450000002777443 Krayina RosiyaMisto AstrahanAdresa vkl Sovyetska 28Tip dramatichnij teatrStatus spadshini d 1 Vidkrito 1810Of vidkrittya 1889 2 Kolishni nazvi Astrahanskij dramatichnij teatr im S M KirovaRepertuar rosijska i zarubizhna dramaturgiya i klasikaKerivnictvo direktor Anshakov Oleg Oleksijovichastradram ru ros Identifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 3681 Astrahanskij dramatichnij teatr u VikishovishiZagalni daniAstrahanskij dramatichnij teatr mistitsya v istorichnij budivli za adresoyu vul Sovyetska bud 28 m Astrahan Rosiya Nini direktorom teatru ye Anshakov Oleg Oleksijovich Istoriya teatruPochatki teatru v Astrahani Astrahanskij dramatichnij teatr ye odnim iz najdavnishih teatralnih zakladiv Rosiyi zbereglisya dani sho teatralni vistavi u misti vlvshtovuvali she u XVIII stolittya A 1810 roku vidbuvsya pershij spektakl stacionarnogo teatru fundatorom oderzhatelem yakogo buv A Gruzinov V teatri jshli operetki tragediyi ta drami Za 1811 rik bulo dano 46 vistav perevazhno komedijnogo zmistu tak z yavilis postanovki p yes A P Sumarokova V A Ozerova D I Fonvizina Ya B Knyazhnina I A Krilova Molyera P O Bomarshe Svoyij populyarnosti teatr zavdyachuvav ne v ostannyu chergu kapelmajstru I V Dobrovolskomu tvorcyu pershogo profesijnogo teatru v misti Z pereminnim uspihom a podekoli prostoyuyuchi po dekilka rokiv pustkoyu teatr u misti isnuvav dekilka desyatilit U 1825 roci napriklad antreprizu v Astrahani organizovuvav komichnij aktor P Vorobjov Voseni 1863 roku koshtom kupcya N Plotnikova v Astrahani zveli novu budivlyu teatru Antreprenerom bulo zaprosheno P M Myedvyedyeva yakij spromigsya utrimuvati i opernu i dramatichnu i operetkovu trupi 2 zhovtnya 1883 roku vidbulosya vidkrittya sezonu v novomu primishenni komichnoyu operoyu Odrana Krasne sonechko Pislya togo yak Myedvyedyev polishiv teatr azh do 1917 roku astrahanskij teatr ne mav postijnoyi trupi hocha nizku sezoniv 1895 1996 1905 1906 1913 1914 u teatri pracyuvala trupa antreprenera P P Strujskogo a naperedodni Zhovtnevoyi revolyuciyi teatrom ne bez uspihu keruvali aktrisa V S Kryazheva rezhiser A I Kanin ta M A Byeckij Teatr na pochatku HH st do vijni 1918 roku golovnim rezhiserom i hudozhnim kerivnikom Astrahanskogo dramatichnogo teatru bulo priznacheno Ye O Lyubimova Lanskogo Pershoyu postanovkoyu kolektivu na jogo choli stala vistava Vragi M Gorkogo Rezhiserami teatru pracyuvali Byeckij i K E Oligin Sered najkrashih todishnih aktoriv L S Alyanova P A Karganov Ye M Lyubin U sezon 1920 1921 sho vidkrivsya postanovkoyu p yesi Gorkogo Deti solnca u teatr perejshov yaskravij rosijskij aktor P N Orlenyev U 1920 1930 i roki v teatri pracyuvali V S Zotova N G Maksimova M M Belosov V L Lavrov T P Marvina A M Petrov rezhiser Z M Slavyanova Teatr postaviv p yesi K A Treneva O Ye Kornijchuka M F Pogodina O M Afinogyenova O M Arbuzova tosho Etapnimi dlya tvorchogo zrostannya teatru stali spektakli Strah 1932 Egor Bulychev i drugie 1934 Otello 1936 Maskarad 1937 Zhivoj trup 1938 U 1940 roci teatru prisvoyili im ya S M Kirova U repertuari voyennih rokiv spektakli Klyuchi Berlina Polkovodec Suvorov Feldmarshal Kutuzov Paren iz nashego goroda Russkie lyudi Teatr u povoyennij period U 1950 ti teatrom keruvala L S Samborska Na afishah Varvary Groza Port Artur A Stepanova ta I Popova Gody stranstvij Arbuzova Personalnoe delo A P Shtejna Strekoza M Baratashvili Vidne misce u teatri nadavalos roboti iz zarubizhnim klasichnim materialom Ukroshenie stroptivoj Otello Shekspira Don Karlos Shillera Pered zahodom solnca G Gauptmana Sered najkrashih postanovok teatra Goryachee serdce O Ostrovskogo 1958 Optimisticheskaya tragediya Vs Vishnevskogo 1958 u postanovci M Vakovskogo i Maskarad M Lermontova 1959 u postanovci N Vejcera U 1960 ti roki v Astrahanskij dramatichnij teatr bulo priznacheno chergovim rezhiserom Yu Yurovskogo U cej period teatr perezhivav tvorche pidnesennya Spektaklyam stvorenim rezhiserom buli pritamanni sila yaskravist farb i zhvavist Fakir na chas V Dihovichnogo i M Slobodskogo 1961 Lgunya M Mejo i M Ennekena 1964 Cimbelin Shekspira 1964 Lyudi kotoryh ya videl S Smirnogo 1965 U trupi teatru v cej chas L Ye Shaposhnikova O M Popov N K Garin I N Chernikov L V Gorbunova N V Nagulova B V Polinicin ta inshi U 1970 h rokah na sceni teatru gralis Raskalennoe leto V Bulichevskogo 1970 Beshenye dengi i Krasavec muzhchina Ostrovskogo 1973 Pevec iz Lillya N Sotnikova 1974 Don Karlos Shillera 1975 Energichnye lyudi V Shukshina 1976 pracyuvali rezhiseri A Obrazcov I Levin N Eshba hudozhniki V Melikishvili V Zharkov 1981 roku golovnim rezhiserom teatru bulo priznacheno V Ya Aleksandrushkina Z jogo prihodom repertuar teatru zbagativsya spektaklyami za tvorami suchasnih avtoriv Ranenye V Krilenka 1984 Dym otechestva K Simonova 1985 Legenda ob aktere S Kalashnikova i V Aleksandrushkina 1986 Deficit I Shegolihina 1986 Diktatura sovesti M Shatrova 1987 tosho U trupi teatru pracyuvali artisti T N Kosmakova Yu M Chernickij Yu A Biryukov I A Slobodskij L Kamenogradska N Chetvergov Ye Grigor yev N Zavolokin ta inshi Na pochatku 1990 h rokiv budivlyu teatru bulo zakrito na rekonstrukciyu i aktori buli zmusheni pracyuvati na riznih majdanchikah Z prihodom N A Shiryayeva na posadu hudozhnogo kerivnika 1997 bulo piddano reviziyi repertuar U nomu znovu z yavilis p yesi klasichnoyi dramaturgiyi Son v letnyuyu noch Shekspira Idiot za F M Dostoyevskim Zusillyami Shiryayeva bulo ponovleno trupu artisti N Antonenko S Shtukin Yu Dautova V Kurmashov G Pivovarova nabrano grupu vipusknikiv studijnikiv Buli postavleni Semejnyj portret s postoronnim S Lobozerova Prizrak Aleksandra Volfa za romanom G Gazdanova Vremena goda Dvenadcat mesyacev S Marshaka 1998 roku vpershe za ostanni 40 rokiv teatr z uspihom vistupav z gastrolyami u Moskvi Vinoskihttps ru monuments toolforge org wikivoyage php id 3000540001 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Astrahanski teatri rekonstruyuyut do 450 littya oblasnogo centra na www astrakhan ru ros Dzherela posilannya i literaturaAstrahanskij dramatichnij teatr v elektronnij enciklopediyi Krugosvyet nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Alekseev V A red sost Astrahanskij dramaticheskij teatr im S M Kirova Kratkaya istoriya teatra Astrahan 1961 ros ros