Астрахан Дмитро Хананович

Дмитро Хананович Астрахан (нар.. 17 березня 1957, Ленінград, СРСР) — радянський і російський режисер театру і кіно, продюсер, телеведучий і кіноактор. Заслужений діяч мистецтв РФ (2009). Член громадської ради Російського єврейського конгресу.

Астрахан Дмитро Хананович
Зображення
Дата народження	17 березня 1957(1957-03-17)^[1](67 років)
Місце народження	Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія	кінорежисер, театральний режисер, кінопродюсер, актор, телеведучий
Кар'єра	— дотепер
Нагороди	Ніка (2011)
IMDb	ID 0040125
Астрахан Дмитро Хананович у Вікісховищі

Біографія

Народився 1957 року в сім'ї ленінградських істориків — Ханана Марковича Астрахана та Сусанни Марківни Маневич, вихідців з Білорусі. Він був наймолодшою, п'ятою дитиною в родині. У школі захоплювався читанням, математикою і спортом. Після закінчення восьмого класу вступив до фізико-математичної школи № 30 на Васильєвському острові і одночасно продовжив займатися класичною боротьбою. Після закінчення школи був прийнятий до Ленінградського електротехнічного інституту імені Ульянова (Леніна). Протягом декількох років Дмитро змінив кілька інститутів, поки не був прийнятий до Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії, в клас Олександра Музіля (закінчив у 1982 році). Як дипломну роботу поставили виставу в Пушкінському театрі, проте, за твердженням самого Астрахана, після того, як художній керівник театру дізнався, що Астрахан — єврей, спектакль поставити не дали.

З 1981 по 1987 рік Дмитро Асстрахан працював режисером Свердловського театру юного глядача. Потім відслужив у Збройних силах СРСР (морська авіація). Ставив спектаклі в різних театрах Росії і за кордоном, стажувався у Георгія Товстоногова у Ленінграді.

З 1991 по 1995 роки керував петербурзьким Театром комедії імені М. П. Акімова.

Активно працює в театрі і кіно. Спеціалізується на психологічних драмах.

Став затребуваним актором після ролі адміністратора Леоніда Фрідмана у фільмі «Висоцький. Дякуємо, що живий».

Особисте життя

Дружина — Олена, колишня балерина.

Подружжя виховує п'ятьох спільних дітей і сина Павла (від шлюбу Дмитра з актрисою Ольгою Бєляєвою (1964—2000), вона загинула в 2000 році, отримавши численні опіки).

Творчість

Театр

Вистава «Леді на день» в ЦАТРА, 2020 рік

З по роки поставив понад 40 вистав у різних театрах.

• Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна:
  • «Леді на день»
  • «Подорожні в ночі»
• Київський театр юного глядача:
  • «Качине полювання» Олександра Вампілова
  • «Прибуткове місце» Олександра Островського
  • «Недоросток» Дениса Фонвізіна
  • «Червона шапочка» Євгена Шварца
  • «Хто, якщо не ти?..» В. Суглобова
• Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова:
  • «Одруження Бальзамінова» Олександра Островського
• Академічний драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської:
  • «Ці вільні метелики»
• Антреприза Олександра Абдулова:
  • «Все минає»
  • «Сімейна ідилія»
• Невідомо:
  • «Четверо в Петербурзі»
• Ризький російський театр імені Михайла Чехова:
  • «Леді на день» —
  • «Квиток в один кінець» — 2009
• Хабаровський крайовий театр драми:
  • «Леді на день» — 2015
  • «Сімейна ідилія» — 2015
• Челябінський театр драми імені Наума Орлова:
  • «Леді на день» — 2017
• Театр Російської армії:
  • «Леді на день» — 2020

П'єса «Завзятий молодець — гордість Заходу» ірландського драматурга Джона Сінга ставилася режисером неодноразово.

•  — Ленінградський державний інститут сценічних мистецтв
•  —
•  — БДТ імені Товстоногова
•  —

Фільмографія

1. 1993 —  — на боксерському рингу
2. 1995 — Усе буде добре! — професор математики в інституті, який вийшов до дошки
3. 1995 — Четверта планета — музикант в ресторані
4. 1996 — З пекла в пекло / Von Hölle zu Hölle — співробітник єврейської благодійної організації «Джойнт» в Нью-Йорку, який привіз з США до Польщі продукти для євреїв
5. 2000 —  — шериф
6. 2002 — Леді на день — льотчик
7. 2003 —  — режисер
8. 2011 — Висоцький. Дякуємо, що живий — Леонід Фрідман, організатор концертів Володимира Висоцького в Узбецькій РСР
9. 2012 — У Бога свої плани — Олег Романович Назаров, власник клініки штучного запліднення, лікар, акушер-гінеколог
10. 2012 —  — гор Іванович Міхєєв, головний редактор популярного глянцевого журналу
11. 2013 —  — ребе Айзик, равин
12. 2013 — Студія 17 — Олексій, батько Ліки
13. 2013 —  — Григорій Тарасович Лещик, компаньйон олігарха Михайла Гаєва
14. 2013 —  — бібліотекар
15. 2013 —  — масовик-витівник
16. 2014 —  — Ігор Олексійович Ніканоров, доктор
17. 2014 —  — Ісак Ройзман, власник приватного детективного агентства в Санкт-Петербурзі, начальник Наталії Серебрянської
18. 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — продюсер
19. 2014 —  — Петрович
20. 2015 —  — Михайло, лікар
21. 2015 —  — Михайло Іванович Бажов
22. 2015 —  — Валентин Петрович Шаповаленко, професор уфології
23. 2015 —  — Миша Шаблинський, журналіст з Талліна
24. 2015 —  — Рудніков («Маестро»), художник-модельєр
25. 2016 —  — Костянтин Сергійович Михайлов, батько Маші
26. 2016 —  — Яніс Робертович, директор круїзу
27. 2017 —  — Палич
28. 2017 —  — Анатолій Дмитрович
29. 2017 —  — Петро Маркович Зейдін, головний редактор видавництва
30. 2017 — Готель «Елеон» 2 (серія № 32) — Борис Феліксович Ельтаровський, режисер
31. 2017 —  — Метельський
32. 2017 —  — Аркадій Ліпман
33. 2018 —  — Дмитро Хананович, професор математики
34. 2018 —  — виступаючий на похоронах
35. 2018 —  — Пасюк
36. 2018 — Домашній арешт (серія № 3) — Андрій Йосипович Мишкін, адвокат Аркадія з Москви
37. 2019 —  — редактор
38. 2019 —  — Леонід Євгенович, банкір, бізнес-партнер Матвія Федоровича Левіна, батько Ірини
39. 2019 —  — Рудников («Маестро»), художник-модельєр
40. 2019 —  — Борис Лейн, слідчий відділу з розслідування нерозкритих злочинів (ОРНП)
41. 2020 —  — Шварц, адвокат

Режисер

1. 1991 — Вийди!
2. 1993 —
3. 1995 — Усе буде добре!
4. 1995 — Четверта планета
5. 1996 — З пекла в пекло
6. 1998 —
7. 1998 — Контракт зі смертю
8. 1998 — Перехрестя
9. 2000 —
10. 2000 — / Apokalypse 99 — Anatomie eines Amokläufers
11. 2000 — / Kasachstan Lady
12. 2001 — / So weit die Füße tragen (співрежисер)
13. 2001 —
14. 2001 — Подаруй мені місячне сяйво
15. 2001 — Леді на день
16. 2002 — / The Devil Who Called Himself God
17. 2003 — Тартарен із Тараскона
18. 2004 —
19. 2004 —
20. 2005 —
21. 2007 —
22. 2007 —
23. 2010 —
24. 2011 —
25. 2011 —
26. 2012 —
27. 2012 —
28. 2016 —
29. 2018 —
30. 2018 —
31. 2020 —

Сценарист

1. 1991 — Вийди!

Продюсер

1. 2004 —
2. 2004 —
3. 2005 —
4. 2005 —
5. 2007 —
6. 2009 —
7. 2012 —
8. 2012 —
9. 2013 —
10. 2016 —
11. 2018 —

Телебачення

1. 2011—2014 рр. — телеведучий проекту «Я співаю» на телеканалі ОНТ (Білорусь)
2. 2016 рік — керівник «Школи акторської майстерності» на Дім-2

Інше

У 2017 році став членом журі 3-го Московського єврейського кінофестивалю.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. . Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 22 вересня 2020.
3. . www.lechaim.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
4. . 7 дней. ru. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 24 листопада 2013.
5. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 22 вересня 2020.
6. . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
7. . Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.

Посилання

• Дмитро Астрахан на сайті Театру імені Пушкіна [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Астрахан на сайті Єкатеринбурзького театру драми [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Степуро С. Дмитро Астрахан: найпривабливіше в сьогоднішньому Голлівуді — зарплата // TUT.BY. 2009.09.12 [ 15 вересня 2009 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю Jewish.ru
• Дмитро Астрахан у програмі «100 питань до дорослого» [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] на ТВЦ