Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сафіят Нухбековна Аскарова 1907 Ахти Дагестан 1955 Москва перша кіноактриса Дагестану зірка німого кіно Аскарова Сафіят

Аскарова Сафіят Нухбеківна

Аскарова Сафіят Нухбеківна

Сафіят Нухбековна Аскарова (1907, Ахти, Дагестан — 1955, Москва) — перша кіноактриса Дагестану, зірка німого кіно.

Аскарова Сафіят НухбеківнаАскаррин Сафият Нухбеган рушДата народження1907Місце народженняАхти, Дагестанська область, Російська імперіяДата смерті1955(1955)Місце смертіМосква, СРСРГромадянствоimage Російська імперія
image РРФСР
image СРСРПрофесіякіноакторкаКар'єра1925—1955IMDbID 0039395

Біографія

Сафіят Аскарова народилася 1907 року у селищі Ахти Самурського округу Дагестанської області. Творчі нахили Сафіят простежувалися вже в дитинстві — вона захоплювалася музикою, хореографією, образотворчим мистецтвом.

Сафіят зростала у творчій сім'ї, її батько Нухбек Аскаров був художником Ахтинського театру. Рідним братом був засновник дагестанського скульптурного мистецтва Хасбулат Аскар-Саріджа. Інший брат, Бейбулат Аскаров, займався художнім оформленням вистав, виготовляв декорації, став згодом режисером, директором азербайджанської студії кінохроніки. Третій брат Асланбей був довгі роки кінооператором Мосфільму. Сестра Саррет теж була актрисою. Її дід Аліскер шив театральні костюми.

У 1914 році Сафіят разом із тіткою Саяд зіграли жіночі ролі у виставах «Молодість» та «Перший винокур», через що була змушена залишити рідне селище під тиском консервативної громадської думки . У 1925 році, перебуваючи в гостях у брата Хасбулата в Махачкалі, Сафіят зустрілася з кіногрупою Ленінградської кінофабрики, яка збиралася знімати кіноповість «Під владою адата» за сценарієм казахського письменника Абая Кунанбаєва. Зустріч виявилася доленосною для Сафіят, яка визначила її першу професійну роль кіно. Зіграти роль у фільмі запропонував режисер кіногрупи В. Касьянов. Гра Сафіят Аскарової у цьому фільмі справила враження на режисера Юрія Тарича, який запросив її до Москви на зйомки. Завдяки цьому відбулася її яскрава роль у фільмі «Крила холопа» («Іван Грозний»), який привернув велику увагу критиків у СРСР і за кордоном. 1938 року Сафіят Аскарова серйозно захворіла і перестала зніматися в кіно. З 1939 року працювала артисткою Московського театру ім. Є. Вахтангова. Померла Сафіят Аскарова в 1955 від важкої хвороби . Похована у Москві на Ваганьківському цвинтарі. Була одружена, але дітей не було.

Творчість

Вперше Сафіят Аскарова вийшла на сцену 1914 року в театрі рідного селища Ахти. Першу роль у кіно зіграла у 1925 році у картині «Під владою адата». Пізніше, після закінчення кінокурсів, Сафіят Аскарова почала працювати в кіностудії Мосфільм. У 1926 році вона знялася в картині Юрія Тарича «Крила холопа» («Іван Грозний»), де зіграла роль цариці Марії Темрюківни. У 1927 році С. Аскарова знялася в головній ролі картини Михайла Авербаха «Чадра», випущеної кіностудією «Узбекфільм». 1930 року Сафіят знялася у фільмі «Золотий кущ», а 1931-го у фільмі «Перша комсомольська». У вересні 1934 року Сафіят Аскарова була запрошена для зйомок у картині «В'язні» на тему Біломорбуду. 13 років своєї творчості Сафіят Аскарова присвятила німому кіно. У роки німецько-радянської війни вона разом із чоловіком у складі кінобригади виступала перед воїнами Червоної Армії на багатьох ділянках фронту.

Цікаві факти

Говорять, після перегляду фільму «Чадра» 90 тисяч узбечок скинули з себе чадру.

Ушанування пам'яті

9 квітня 2015 року в Московському будинку національностей відбувся вечір пам'яті, присвячений відомій балерині Великого театру Аллі Джаліловій та першій кіноактрисі Дагестану, зірці німого кіно Сафіят Аскаровій. Захід пройшов у рамках проєкту «Знамениті жінки Дагестану».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  2. . old.lib05.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  3. . bpkgam.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  4. Шамхалов Идрис (1877—1944) — создатель первого лезгинского театра
  5. . Афиша. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  6. . cinema.mosfilm.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 2 листопада 2021.
  8. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2021.
  9. . www.kinopoisk.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2020.
  10. . vestikavkaza.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 24 серпня 2020.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Safiyat Nuhbekovna Askarova 1907 Ahti Dagestan 1955 Moskva persha kinoaktrisa Dagestanu zirka nimogo kino Askarova Safiyat NuhbekivnaAskarrin Safiyat Nuhbegan rushData narodzhennya1907Misce narodzhennyaAhti Dagestanska oblast Rosijska imperiyaData smerti1955 1955 Misce smertiMoskva SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya RRFSR SRSRProfesiyakinoaktorkaKar yera1925 1955IMDbID 0039395BiografiyaSafiyat Askarova narodilasya 1907 roku u selishi Ahti Samurskogo okrugu Dagestanskoyi oblasti Tvorchi nahili Safiyat prostezhuvalisya vzhe v ditinstvi vona zahoplyuvalasya muzikoyu horeografiyeyu obrazotvorchim mistectvom Safiyat zrostala u tvorchij sim yi yiyi batko Nuhbek Askarov buv hudozhnikom Ahtinskogo teatru Ridnim bratom buv zasnovnik dagestanskogo skulpturnogo mistectva Hasbulat Askar Saridzha Inshij brat Bejbulat Askarov zajmavsya hudozhnim oformlennyam vistav vigotovlyav dekoraciyi stav zgodom rezhiserom direktorom azerbajdzhanskoyi studiyi kinohroniki Tretij brat Aslanbej buv dovgi roki kinooperatorom Mosfilmu Sestra Sarret tezh bula aktrisoyu Yiyi did Alisker shiv teatralni kostyumi U 1914 roci Safiyat razom iz titkoyu Sayad zigrali zhinochi roli u vistavah Molodist ta Pershij vinokur cherez sho bula zmushena zalishiti ridne selishe pid tiskom konservativnoyi gromadskoyi dumki U 1925 roci perebuvayuchi v gostyah u brata Hasbulata v Mahachkali Safiyat zustrilasya z kinogrupoyu Leningradskoyi kinofabriki yaka zbiralasya znimati kinopovist Pid vladoyu adata za scenariyem kazahskogo pismennika Abaya Kunanbayeva Zustrich viyavilasya dolenosnoyu dlya Safiyat yaka viznachila yiyi pershu profesijnu rol kino Zigrati rol u filmi zaproponuvav rezhiser kinogrupi V Kasyanov Gra Safiyat Askarovoyi u comu filmi spravila vrazhennya na rezhisera Yuriya Taricha yakij zaprosiv yiyi do Moskvi na zjomki Zavdyaki comu vidbulasya yiyi yaskrava rol u filmi Krila holopa Ivan Groznij yakij privernuv veliku uvagu kritikiv u SRSR i za kordonom 1938 roku Safiyat Askarova serjozno zahvorila i perestala znimatisya v kino Z 1939 roku pracyuvala artistkoyu Moskovskogo teatru im Ye Vahtangova Pomerla Safiyat Askarova v 1955 vid vazhkoyi hvorobi Pohovana u Moskvi na Vagankivskomu cvintari Bula odruzhena ale ditej ne bulo TvorchistVpershe Safiyat Askarova vijshla na scenu 1914 roku v teatri ridnogo selisha Ahti Pershu rol u kino zigrala u 1925 roci u kartini Pid vladoyu adata Piznishe pislya zakinchennya kinokursiv Safiyat Askarova pochala pracyuvati v kinostudiyi Mosfilm U 1926 roci vona znyalasya v kartini Yuriya Taricha Krila holopa Ivan Groznij de zigrala rol carici Mariyi Temryukivni U 1927 roci S Askarova znyalasya v golovnij roli kartini Mihajla Averbaha Chadra vipushenoyi kinostudiyeyu Uzbekfilm 1930 roku Safiyat znyalasya u filmi Zolotij kush a 1931 go u filmi Persha komsomolska U veresni 1934 roku Safiyat Askarova bula zaproshena dlya zjomok u kartini V yazni na temu Bilomorbudu 13 rokiv svoyeyi tvorchosti Safiyat Askarova prisvyatila nimomu kino U roki nimecko radyanskoyi vijni vona razom iz cholovikom u skladi kinobrigadi vistupala pered voyinami Chervonoyi Armiyi na bagatoh dilyankah frontu Cikavi faktiGovoryat pislya pereglyadu filmu Chadra 90 tisyach uzbechok skinuli z sebe chadru Ushanuvannya pam yati9 kvitnya 2015 roku v Moskovskomu budinku nacionalnostej vidbuvsya vechir pam yati prisvyachenij vidomij balerini Velikogo teatru Alli Dzhalilovij ta pershij kinoaktrisi Dagestanu zirci nimogo kino Safiyat Askarovij Zahid projshov u ramkah proyektu Znameniti zhinki Dagestanu Primitki Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 old lib05 ru ros Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 bpkgam ru Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 Shamhalov Idris 1877 1944 sozdatel pervogo lezginskogo teatra Afisha Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 cinema mosfilm ru ros Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 24 serpnya 2020 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 2 listopada 2021 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2021 www kinopoisk ru Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 24 serpnya 2020 vestikavkaza ru ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2019 Procitovano 24 serpnya 2020 PosilannyaOglyadach ZMI 2 listopada 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ