Борис Микитович Аршинцев (28 липня (10 серпня) 1903, Грозний — 15 січня 1944, район Керчі) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (16 травня 1944 року). Гвардії генерал-майор (23 січня 1943 року).
Аршинцев Борис Микитович | |
---|---|
Народження | 10 серпня 1903 Грозний, Терська область, Російська імперія |
Смерть | 15 січня 1944 (40 років) Керч, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-майор |
Командування | Q4029039?, 30-та стрілецька дивізія (СРСР), d і Q28650718? |
Війни / битви | німецько-радянська війна, Битва на озері Хасан і Бої на Халхин-Голі |
Нагороди | |
Аршинцев Борис Микитович у Вікісховищі |
Біографія
Борис Микитович Аршинцев народився 28 липня (10 серпня) 1903 року в Грозному в сім'ї робітника-тесляра.
Військова служба
Довоєнний час
У серпні 1920 року був призваний до лав РСЧА. Член РКП(б) із 1920 року. Закінчив 12 Владикавказькі піхотні курси в березні 1922 року. З травня 1922 року служив на посадах командира взводу в 1-му Петроградському полку ЧОН та 1-й Петроградській окремій роті ЧОН. В 1923 закінчив повторні курси командирів частин особливого призначення (ЧОН) і в грудні 1923 був призначений на посаду командира взводу і кулеметної команди в 522-му Владикавказькому полку ЧОН. Брав участь у бойових діях проти озброєних формувань на Північному Кавказі у 1922 році.
У 1925 році закінчив повторне відділення при і в липні 1925 був призначений на посаду командира взводу 82-го стрілецького полку 28-ї стрілецької Гірської Червонопрапорної дивізії. З жовтня 1925 року служив у Владикавказькій піхотній школі — командир взводу, а потім — курсовий командир. В 1929 брав участь у придушенні антирадянського повстання в Чечні.
У грудні 1929 року Аршинцева було призначено на посаду курсового командира [ru] у Мінську. З липня 1930 року послідовно призначався на посади командира роти, помічника командира батальйону, начальника полкової школи та командира батальйону 109-го стрілецького полку ([ru], Білоруський військовий округ). З січня 1934 року до квітня 1935 року служив посаді помічника начальника 1-ї частини штабу цієї дивізії. Потім був направлений на навчання до академії.
У 1938 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе і у вересні того ж року був призначений на посаду начальника 1-го (оперативного) відділення штабу, а в липні 1939 — на посаду начальника штабу [ru] 1- й Окремої Червонопрапорної армії. Брав участь у ході боїв біля озера Хасан у 1938 році та на річці Халхін-Гол у 1939 році.
У листопаді 1940 року Бориса Микитовича Аршинцева було призначено на посаду викладача на кафедрі загальної тактики, а у травні 1941 року — на посаду викладача на кафедрі служби штабів Військової академії РСЧА імені М. В. Ст. Фрунзе.
Німецько-радянська війна
У липні 1941 року був призначений на посаду начальника штабу [ru] (Московський військовий округ). У вересні дивізія була включена до складу 43-ї армії (Резервний фронт) і займала оборону на річці Десна на південь від міста Єльня, де брала участь у ході Смоленської битви, Вяземської та Можайсько-Малоярославецької операцій і в контрнаступі під Москвою.
16 грудня 1941 року Аршинцев був призначений на посаду начальника штабу оперативної групи 56-ї армії (Південний фронт), де брав участь у Ростовській наступальній операції. З 24 березня 1942 — командир [ru] цієї ж армії, що тримала оборону в районі Таганрога, а 14 червня 1942 — на посаду командира 30-ї стрілецької дивізії цієї ж армії. У ході битви за Кавказ дивізія під командуванням Аршинцева брала участь у ході Армавіро-Майкопської та Туапсинської оборонних операцій, у ході яких дивізія, перебуваючи у півокруженні, обороняла Краснодар і залишила його за наказом лише 12 серпня 1942 року. У листопаді 1942 року за зразкове виконання завдань командування, доблесть та героїзм особового складу дивізія була удостоєна гвардійського звання та перетворена на [ru]. Дивізія брала участь у звільненні Північного Кавказу, під час якого звільнила Краснодар, наступаючи на Гарячий Ключ і станиці Калузька та Новодмитрієвська . У вересні та жовтні 1943 року дивізія брала участь у ході Новоросійсько-Таманської наступальної операції.
Командир 55-ї гвардійської Іркутської ордена Леніна тричі Червонопрапорної ордена Суворова 2-го ступеня стрілецької дивізії імені Верховної Ради РРФСР ([ru], Окрема Приморська армія) гвардії генерал-майор Б. Н. Аршин десантної операції. 55-та гвардійська стрілецька дивізія під його командуванням 3 листопада 1943 року форсувала Керченську протоку в умовах штурмової погоди на кораблях та катерах Азовської військової флотилії та захопила плацдарм у районі населеного пункту Небезпечна. У першу ж ніч вдалося поглибити плацдарм на глибину до 2 кілометрів, у наступні дні дивізія звільнила населені пункти Капкани, Небезпечна та Єнікале (нині в межах Керчі) і просунулась углиб оборони противника на 12 кілометрів. На цих рубежах дивізія зайняла міцну оборону і відбила всі численні спроби противника ліквідувати захоплений Керченський плацдарм. У цих боях зазнали великої поразки 98-ї німецької піхотної і дивізії. Противник втратив лише вбитими до 1800 солдатів і офіцерів, знищено 7 танків, 8 гармат, 6 мінометів, захоплено 7 гармат, 4 міномети, 2 берегові прожектори, велику кількість військового майна. За цю операцію 25 листопада 1943 генерал Аршинцев був представлений до звання Героя Радянського Союзу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за вміле керівництво військами та виявлену при цьому хоробрість при форсуванні Керченської протоки, гвардії генерал-майору Борису Микитовичу Аршинцеву присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
14 грудня 1943 року Бориса Микитовича Аршинцева було призначено на посаду командира [ru] (Окрема Приморська армія). У січні 1944 року корпус двічі намагався розширити керченський плацдарм та звільнити Керч. Друга така операція проводилася з 9 по 21 січня 1944 року, корпус атакував одночасно з висадкою десанту на мис Тархан. Бої були виключно наполегливими, супротивника вдалося потіснити на кілька кілометрів ціною значних втрат. У цій операції 15 січня 1944 року генерал-майор Борис Микитович Аршинцев загинув на висоті 115,5 біля села Бондаренкове на північ від Керчі від прямого влучення ворожого снаряда до бліндажу наглядового пункту. Був похований на братському цвинтарі радянських воїнів у селі на Керченському півострові. Після війни був перепохований на Військовому меморіальному цвинтарі в Керчі на вулиці Мірошника.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» (16.05.1944, посмертно)
- Орден Леніна (16.05.1944, посмертно)
- Два ордени Червоного Прапора (13.12.1942, 18.09.1943)
- Орден Суворова ІІ ступеня (8.02.1943)
- Орден Вітчизняної війни І ступеня (3.08.1943)
- Ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії» (1938)
- [ru]
Пам'ять
- На місці загибелі біля села Бондаренкове Ленінського району Республіки Крим встановлено обеліск.
- У травні 1975 року на висоті 164,5 (мис Тархан) встановлено пам'ятний знак на честь Героя Радянського Союзу Аршинцев Б. Н., пам'ятний знак розташований за 3,0 км на північний захід від села Бондаренкове. Автори проекту пам'ятного знака В.Довженка, О.Могильова, І.Москаленка. Пам'ятник є стелою зі штучного каменю з мармуровою крихтою у формі трапеції. Спочатку на стелі вгорі була рельєфна накладна чавунна п'ятикутна зірка і в центрі текст накладними літерами, з чавуну, тонованими під бронзу: "На цьому місці 15 січня 1944 року загинув командир 11-го гвардійського стрілецького корпусу Герой Радянського Союзу гвардії генерал-майор. У 90-х роках XX століття накладні букви на пам'ятному знаку було втрачено.
- У Керчі на честь Б. Н. Аршинцева встановлено пам'ятник і названо мікрорайон (Аршинцеве), вулиця — Аршинцівська коса, рибоконсервний завод, клуб і навіть цвинтар («Аршинцевський цвинтар»). Певний час ім'я Героя мала Керченська середня загальноосвітня школа № 14, що веде свою історію з квітня 1961 року. Але оскільки щодо цього не було офіційних документів, то коли в листопаді 2011 року школа № 14 була перетворена на Морський технічний ліцей, то навчальний заклад відмовився від імені Героя Радянського Союзу Б. Н. Аршинцева. Водночас Постановою адміністрації міста Горячий Ключ Краснодарського краю від 29 серпня 2019 року № 1630 ім'я Героя Радянського Союзу Аршинцева Бориса Микитовича було присвоєно загальноосвітній школі № 12 міста Гарячий Ключ.
- У Грозному його ім'ям названо вулицю та школу № 15, у Краснодарі — вулицю, а також судно-рудовоз і танкер Міністерства Морського Флоту.
- У Новоросійську на вшанування Б. н. Аршинцева названо вулицю.
- Герой Радянського Союзу Би. н. Аршинцев зарахований до списків почесних робітників Камишбурунського залізорудного комбінату.
- 8 травня 2010 року у Грозному було відкрито меморіальний комплекс «Алея Слави», де встановлено барельєф та пам'ятну дошку на честь Героя.
Примітки
- Именной список безвозвратных потерь офицерского состава 11 гвардейского стрелкового корпуса с 10 по 20 января 1944 года // ОБД «Память народа». оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- Информация на сайте «Памятники Крыма».
- Фото и описание обелиска.
- Первоначальная надпись (русский) .
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006. — Т. 1. — С. 53—54. — ISBN 5-901679-08-3.
- Великая Отечественная. Комдивы: военный биографический словарь / [Д. А. Цапаев и др. ; под общ. ред. В. П. Горемыкина] ; М-во обороны Российской Федерации, Гл. упр. кадров, Гл. упр. по работе с личным составом, Ин-т военной истории Военной акад. Генерального штаба, Центральный архив. — М. : Кучково поле, 2014. — Т. III. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий (Абакумов — Зюванов). — С. 125—127. — 1102 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0382-3.
- Герои битвы за Кавказ. / Под общ. ред. ген. армии И. В. Тюленева. — Цхинвали: Ирыстон, 1975. — 543 с.
- Герои боев за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972. — 287 с.
- Золотые Звезды Чечено-Ингушетии. — 3-е изд., доп. — Грозный: Чеч.-Инг. кн. изд-во, 1985. — 327 с.
Посилання
- Аршинцев Борис Никитович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Mikitovich Arshincev 28 lipnya 10 serpnya 1903 Groznij 15 sichnya 1944 rajon Kerchi radyanskij voyenachalnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 16 travnya 1944 roku Gvardiyi general major 23 sichnya 1943 roku Arshincev Boris MikitovichNarodzhennya10 serpnya 1903 1903 08 10 Groznij Terska oblast Rosijska imperiyaSmert15 sichnya 1944 1944 01 15 40 rokiv Kerch Krimska ARSR RRFSR SRSROsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzePartiyaKPRSZvannyageneral majorKomanduvannyaQ4029039 30 ta strilecka diviziya SRSR d i Q28650718 Vijni bitvinimecko radyanska vijna Bitva na ozeri Hasan i Boyi na Halhin GoliNagorodiRadyanska gvardiya badge For Participant of the Khasan battles d Arshincev Boris Mikitovich u VikishovishiBiografiyaBoris Mikitovich Arshincev narodivsya 28 lipnya 10 serpnya 1903 roku v Groznomu v sim yi robitnika teslyara Vijskova sluzhbaDovoyennij chas U serpni 1920 roku buv prizvanij do lav RSChA Chlen RKP b iz 1920 roku Zakinchiv 12 Vladikavkazki pihotni kursi v berezni 1922 roku Z travnya 1922 roku sluzhiv na posadah komandira vzvodu v 1 mu Petrogradskomu polku ChON ta 1 j Petrogradskij okremij roti ChON V 1923 zakinchiv povtorni kursi komandiriv chastin osoblivogo priznachennya ChON i v grudni 1923 buv priznachenij na posadu komandira vzvodu i kulemetnoyi komandi v 522 mu Vladikavkazkomu polku ChON Brav uchast u bojovih diyah proti ozbroyenih formuvan na Pivnichnomu Kavkazi u 1922 roci U 1925 roci zakinchiv povtorne viddilennya pri i v lipni 1925 buv priznachenij na posadu komandira vzvodu 82 go strileckogo polku 28 yi strileckoyi Girskoyi Chervonoprapornoyi diviziyi Z zhovtnya 1925 roku sluzhiv u Vladikavkazkij pihotnij shkoli komandir vzvodu a potim kursovij komandir V 1929 brav uchast u pridushenni antiradyanskogo povstannya v Chechni U grudni 1929 roku Arshinceva bulo priznacheno na posadu kursovogo komandira ru u Minsku Z lipnya 1930 roku poslidovno priznachavsya na posadi komandira roti pomichnika komandira bataljonu nachalnika polkovoyi shkoli ta komandira bataljonu 109 go strileckogo polku ru Biloruskij vijskovij okrug Z sichnya 1934 roku do kvitnya 1935 roku sluzhiv posadi pomichnika nachalnika 1 yi chastini shtabu ciyeyi diviziyi Potim buv napravlenij na navchannya do akademiyi U 1938 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze i u veresni togo zh roku buv priznachenij na posadu nachalnika 1 go operativnogo viddilennya shtabu a v lipni 1939 na posadu nachalnika shtabu ru 1 j Okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi Brav uchast u hodi boyiv bilya ozera Hasan u 1938 roci ta na richci Halhin Gol u 1939 roci U listopadi 1940 roku Borisa Mikitovicha Arshinceva bulo priznacheno na posadu vikladacha na kafedri zagalnoyi taktiki a u travni 1941 roku na posadu vikladacha na kafedri sluzhbi shtabiv Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M V St Frunze Nimecko radyanska vijna U lipni 1941 roku buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu ru Moskovskij vijskovij okrug U veresni diviziya bula vklyuchena do skladu 43 yi armiyi Rezervnij front i zajmala oboronu na richci Desna na pivden vid mista Yelnya de brala uchast u hodi Smolenskoyi bitvi Vyazemskoyi ta Mozhajsko Maloyaroslaveckoyi operacij i v kontrnastupi pid Moskvoyu 16 grudnya 1941 roku Arshincev buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu operativnoyi grupi 56 yi armiyi Pivdennij front de brav uchast u Rostovskij nastupalnij operaciyi Z 24 bereznya 1942 komandir ru ciyeyi zh armiyi sho trimala oboronu v rajoni Taganroga a 14 chervnya 1942 na posadu komandira 30 yi strileckoyi diviziyi ciyeyi zh armiyi U hodi bitvi za Kavkaz diviziya pid komanduvannyam Arshinceva brala uchast u hodi Armaviro Majkopskoyi ta Tuapsinskoyi oboronnih operacij u hodi yakih diviziya perebuvayuchi u pivokruzhenni oboronyala Krasnodar i zalishila jogo za nakazom lishe 12 serpnya 1942 roku U listopadi 1942 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya doblest ta geroyizm osobovogo skladu diviziya bula udostoyena gvardijskogo zvannya ta peretvorena na ru Diviziya brala uchast u zvilnenni Pivnichnogo Kavkazu pid chas yakogo zvilnila Krasnodar nastupayuchi na Garyachij Klyuch i stanici Kaluzka ta Novodmitriyevska U veresni ta zhovtni 1943 roku diviziya brala uchast u hodi Novorosijsko Tamanskoyi nastupalnoyi operaciyi Komandir 55 yi gvardijskoyi Irkutskoyi ordena Lenina trichi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova 2 go stupenya strileckoyi diviziyi imeni Verhovnoyi Radi RRFSR ru Okrema Primorska armiya gvardiyi general major B N Arshin desantnoyi operaciyi 55 ta gvardijska strilecka diviziya pid jogo komanduvannyam 3 listopada 1943 roku forsuvala Kerchensku protoku v umovah shturmovoyi pogodi na korablyah ta katerah Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi ta zahopila placdarm u rajoni naselenogo punktu Nebezpechna U pershu zh nich vdalosya poglibiti placdarm na glibinu do 2 kilometriv u nastupni dni diviziya zvilnila naseleni punkti Kapkani Nebezpechna ta Yenikale nini v mezhah Kerchi i prosunulas uglib oboroni protivnika na 12 kilometriv Na cih rubezhah diviziya zajnyala micnu oboronu i vidbila vsi chislenni sprobi protivnika likviduvati zahoplenij Kerchenskij placdarm U cih boyah zaznali velikoyi porazki 98 yi nimeckoyi pihotnoyi i diviziyi Protivnik vtrativ lishe vbitimi do 1800 soldativ i oficeriv znisheno 7 tankiv 8 garmat 6 minometiv zahopleno 7 garmat 4 minometi 2 beregovi prozhektori veliku kilkist vijskovogo majna Za cyu operaciyu 25 listopada 1943 general Arshincev buv predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 travnya 1944 roku za vmile kerivnictvo vijskami ta viyavlenu pri comu horobrist pri forsuvanni Kerchenskoyi protoki gvardiyi general majoru Borisu Mikitovichu Arshincevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 14 grudnya 1943 roku Borisa Mikitovicha Arshinceva bulo priznacheno na posadu komandira ru Okrema Primorska armiya U sichni 1944 roku korpus dvichi namagavsya rozshiriti kerchenskij placdarm ta zvilniti Kerch Druga taka operaciya provodilasya z 9 po 21 sichnya 1944 roku korpus atakuvav odnochasno z visadkoyu desantu na mis Tarhan Boyi buli viklyuchno napoleglivimi suprotivnika vdalosya potisniti na kilka kilometriv cinoyu znachnih vtrat U cij operaciyi 15 sichnya 1944 roku general major Boris Mikitovich Arshincev zaginuv na visoti 115 5 bilya sela Bondarenkove na pivnich vid Kerchi vid pryamogo vluchennya vorozhogo snaryada do blindazhu naglyadovogo punktu Buv pohovanij na bratskomu cvintari radyanskih voyiniv u seli na Kerchenskomu pivostrovi Pislya vijni buv perepohovanij na Vijskovomu memorialnomu cvintari v Kerchi na vulici Miroshnika NagorodiMedal Zolota Zirka 16 05 1944 posmertno Orden Lenina 16 05 1944 posmertno Dva ordeni Chervonogo Prapora 13 12 1942 18 09 1943 Orden Suvorova II stupenya 8 02 1943 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 3 08 1943 Yuvilejna medal XX rokiv Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi 1938 ru Pam yatNa misci zagibeli bilya sela Bondarenkove Leninskogo rajonu Respubliki Krim vstanovleno obelisk U travni 1975 roku na visoti 164 5 mis Tarhan vstanovleno pam yatnij znak na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu Arshincev B N pam yatnij znak roztashovanij za 3 0 km na pivnichnij zahid vid sela Bondarenkove Avtori proektu pam yatnogo znaka V Dovzhenka O Mogilova I Moskalenka Pam yatnik ye steloyu zi shtuchnogo kamenyu z marmurovoyu krihtoyu u formi trapeciyi Spochatku na steli vgori bula relyefna nakladna chavunna p yatikutna zirka i v centri tekst nakladnimi literami z chavunu tonovanimi pid bronzu Na comu misci 15 sichnya 1944 roku zaginuv komandir 11 go gvardijskogo strileckogo korpusu Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi general major U 90 h rokah XX stolittya nakladni bukvi na pam yatnomu znaku bulo vtracheno U Kerchi na chest B N Arshinceva vstanovleno pam yatnik i nazvano mikrorajon Arshinceve vulicya Arshincivska kosa ribokonservnij zavod klub i navit cvintar Arshincevskij cvintar Pevnij chas im ya Geroya mala Kerchenska serednya zagalnoosvitnya shkola 14 sho vede svoyu istoriyu z kvitnya 1961 roku Ale oskilki shodo cogo ne bulo oficijnih dokumentiv to koli v listopadi 2011 roku shkola 14 bula peretvorena na Morskij tehnichnij licej to navchalnij zaklad vidmovivsya vid imeni Geroya Radyanskogo Soyuzu B N Arshinceva Vodnochas Postanovoyu administraciyi mista Goryachij Klyuch Krasnodarskogo krayu vid 29 serpnya 2019 roku 1630 im ya Geroya Radyanskogo Soyuzu Arshinceva Borisa Mikitovicha bulo prisvoyeno zagalnoosvitnij shkoli 12 mista Garyachij Klyuch U Groznomu jogo im yam nazvano vulicyu ta shkolu 15 u Krasnodari vulicyu a takozh sudno rudovoz i tanker Ministerstva Morskogo Flotu U Novorosijsku na vshanuvannya B n Arshinceva nazvano vulicyu Geroj Radyanskogo Soyuzu Bi n Arshincev zarahovanij do spiskiv pochesnih robitnikiv Kamishburunskogo zalizorudnogo kombinatu 8 travnya 2010 roku u Groznomu bulo vidkrito memorialnij kompleks Aleya Slavi de vstanovleno barelyef ta pam yatnu doshku na chest Geroya PrimitkiImennoj spisok bezvozvratnyh poter oficerskogo sostava 11 gvardejskogo strelkovogo korpusa s 10 po 20 yanvarya 1944 goda OBD Pamyat naroda originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Informaciya na sajte Pamyatniki Kryma Foto i opisanie obeliska Pervonachalnaya nadpis russkij LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Kollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej redakciej M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 T 1 S 53 54 ISBN 5 901679 08 3 Velikaya Otechestvennaya Komdivy voennyj biograficheskij slovar D A Capaev i dr pod obsh red V P Goremykina M vo oborony Rossijskoj Federacii Gl upr kadrov Gl upr po rabote s lichnym sostavom In t voennoj istorii Voennoj akad Generalnogo shtaba Centralnyj arhiv M Kuchkovo pole 2014 T III Komandiry strelkovyh gornostrelkovyh divizij krymskih polyarnyh petrozavodskih divizij divizij rebolskogo napravleniya istrebitelnyh divizij Abakumov Zyuvanov S 125 127 1102 s 1000 ekz ISBN 978 5 9950 0382 3 Geroi bitvy za Kavkaz Pod obsh red gen armii I V Tyuleneva Chinvali Iryston 1975 543 s Geroi boev za Krym Simferopol Tavriya 1972 287 s Zolotye Zvezdy Checheno Ingushetii 3 e izd dop Groznyj Chech Ing kn izd vo 1985 327 s PosilannyaArshincev Boris Nikitovich Sajt Geroi strany ros