Арчибальд Філіп Прімроуз, граф Розбері (англ. Archibald Philip Primrose, 5th Earl of Rosebery; 7 травня 1847 — 21 травня 1929) — британський державний діяч, 48-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1894 до 1895 року, представник одного з найдавніших шотландських родів.
Арчибальд Прімроуз Archibald Philip Primrose, 5th Earl of Rosebery | |||
| |||
---|---|---|---|
1894 — 1895 | |||
Монарх: | Вікторія | ||
Попередник: | Вільям Гладстон | ||
Наступник: | Роберт Солсбері | ||
Народження: | 7 травня 1847[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство | ||
Смерть: | 21 травня 1929[1][2][…] (82 роки) Епсом, Суррей, Англія, Велика Британія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Велика Британія | ||
Освіта: | Крайст Черч і Ітонський коледж | ||
Партія: | Ліберальна партія | ||
Батько: | d[4] | ||
Мати: | d[5][4] | ||
Шлюб: | d[4] | ||
Діти: | d[4], d[4], d[4] і d[5] | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився у 1847 році. У 1868 році, після смерті свого діда, увійшов до палати лордів; одружився з єдиною дочкою барона Мейєра Ротшильда, за яку віддали величезне придане. Брав активну участь у дебатах палати лордів, особливо з питань народної освіти; був президентом різних товариств взаємодопомоги; у 1874 році прочитав на конгресі соціальних наук у Глазго доповідь про майбуття робітничих класів, пронизану сміливими ідеями.
У 1881 році зайняв посаду міністра внутрішніх справ, але у 1883 році, в інтересах своєї партії, поступився цим постом одному з членів палати громад. Наступного року проводив серед членів палати лордів агітацію на користь реорганізації цієї палати. У 1885 році упродовж короткого часу займав пост лорда-хранителя Малої печатки.
У третьому кабінеті Гладстона (лютий—липень 1886 року) Арчибальд Прімроуз отримав портфель міністра закордонних справ. Він прагнув знайти опору для англійських інтересів у тіснішому зближенні з Німеччиною; його стійка протидія російському впливу у болгарських справах й вимогам територіальних придбань, заявленим Грецією, принесли йому в Англії значну популярність.
Після падіння кабінету Прімроуз залишився одним з вождів ліберальної партії й палко підтримував Гладстона в кампанії, яку останній проводив проти міністерства Солсбері. У серпні 1892 року, коли Гладстон організував свій четвертий кабінет, Прімроуз знову зайняв пост міністра закордонних справ та продовжив політику зближення з троїстим союзом з метою протидії інтересам Росії та Франції.
У березні 1894 року, коли Гладстон відійшов від безпосередньої участі у політичних справах, главою кабінету став Арчибальд Прімроуз, передавши управління міністерством закордонних справ лорду . На новому посту Прімроуз не виправдав надій, які на нього покладались, що була частково зумовлено його хворобою (постійне безсоння). Незначна більшість, яку мав кабінет у палаті громад, стрімко зменшувалась, й у липні 1895 року Роузбері, зазнавши поразки, подав у відставки.
У 1896 році Арчибальд Прімроуз, внаслідок розбіжностей із Гладстоном стосовно турецьких справ, склав із себе повноваження лідера ліберальної партії.
Прімроуз склав біографію Пітта молодшого.
Після тривалого утримання від участі у політичній діяльності, Прімроуз повернувся 1898 року, надавши у палаті лордів впливову підтримку політиці консервативного кабінету у сутичці з Францією через Фашоду. З 1899 року він почав виступати з промовами й листами до газет з приводу англо-бурської війни, рішуче відстоюючи політику Чемберлена, захищаючи імперіалізм взагалі та дорікаючи лібералам за помилки у зовнішній політиці, згадуючи навіть та особливо підкреслюючи помилковість таких минулих їхніх дій, як укладення Гладстоном миру з бурами після поразки під .
У 1899 році Прімроуза було обрано канцлером університету Глазго; його опонентом був консерватор, лорд Кельвін (відомий фізик Томсон).
У 1902 році Прімроуз став президентом ліберально-імперіалістської ліги. У 1899—1905 роках не раз висловлювався щодо ірландського питання, негативно ставлячись до гомруля. У 1902 році він у листі в «Times» заявив про свій остаточний розрив із Кемпбелл-Баннерманом. Тим не менше, та незважаючи на особисту близькість із багатьма консерваторами та ліберал-уніоністами, він не побажав офіційно перейти до їхнього табору й виступив з різкою критикою консервативного шкільного біллю та юніоністської політики в цілому.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- (Лондон, 1892). Ср. Wallace, «Lord R., his words and his work» (Лондон, 1894)
Джерела
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Archibald Filip Primrouz graf Rozberi angl Archibald Philip Primrose 5th Earl of Rosebery 7 travnya 1847 18470507 21 travnya 1929 britanskij derzhavnij diyach 48 j prem yer ministr Velikoyi Britaniyi z 1894 do 1895 roku predstavnik odnogo z najdavnishih shotlandskih rodiv Archibald Primrouz Archibald Philip Primrose 5th Earl of RoseberyArchibald Primrouz Prapor 48 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 1894 1895 Monarh Viktoriya Poperednik Vilyam Gladston Nastupnik Robert Solsberi Narodzhennya 7 travnya 1847 1847 05 07 1 2 London Spoluchene KorolivstvoSmert 21 travnya 1929 1929 05 21 1 2 82 roki Epsom Surrej Angliya Velika BritaniyaPohovannya dKrayina Velika BritaniyaOsvita Krajst Cherch i Itonskij koledzhPartiya Liberalna partiyaBatko d 4 Mati d 5 4 Shlyub d 4 Diti d 4 d 4 d 4 i d 5 Avtograf Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Chlen Britanskoyi akademiyi d 12 lipnya 1900 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1847 roci U 1868 roci pislya smerti svogo dida uvijshov do palati lordiv odruzhivsya z yedinoyu dochkoyu barona Mejyera Rotshilda za yaku viddali velichezne pridane Brav aktivnu uchast u debatah palati lordiv osoblivo z pitan narodnoyi osviti buv prezidentom riznih tovaristv vzayemodopomogi u 1874 roci prochitav na kongresi socialnih nauk u Glazgo dopovid pro majbuttya robitnichih klasiv pronizanu smilivimi ideyami U 1881 roci zajnyav posadu ministra vnutrishnih sprav ale u 1883 roci v interesah svoyeyi partiyi postupivsya cim postom odnomu z chleniv palati gromad Nastupnogo roku provodiv sered chleniv palati lordiv agitaciyu na korist reorganizaciyi ciyeyi palati U 1885 roci uprodovzh korotkogo chasu zajmav post lorda hranitelya Maloyi pechatki U tretomu kabineti Gladstona lyutij lipen 1886 roku Archibald Primrouz otrimav portfel ministra zakordonnih sprav Vin pragnuv znajti oporu dlya anglijskih interesiv u tisnishomu zblizhenni z Nimechchinoyu jogo stijka protidiya rosijskomu vplivu u bolgarskih spravah j vimogam teritorialnih pridban zayavlenim Greciyeyu prinesli jomu v Angliyi znachnu populyarnist Pislya padinnya kabinetu Primrouz zalishivsya odnim z vozhdiv liberalnoyi partiyi j palko pidtrimuvav Gladstona v kampaniyi yaku ostannij provodiv proti ministerstva Solsberi U serpni 1892 roku koli Gladston organizuvav svij chetvertij kabinet Primrouz znovu zajnyav post ministra zakordonnih sprav ta prodovzhiv politiku zblizhennya z troyistim soyuzom z metoyu protidiyi interesam Rosiyi ta Franciyi U berezni 1894 roku koli Gladston vidijshov vid bezposerednoyi uchasti u politichnih spravah glavoyu kabinetu stav Archibald Primrouz peredavshi upravlinnya ministerstvom zakordonnih sprav lordu Na novomu postu Primrouz ne vipravdav nadij yaki na nogo pokladalis sho bula chastkovo zumovleno jogo hvoroboyu postijne bezsonnya Neznachna bilshist yaku mav kabinet u palati gromad strimko zmenshuvalas j u lipni 1895 roku Rouzberi zaznavshi porazki podav u vidstavki U 1896 roci Archibald Primrouz vnaslidok rozbizhnostej iz Gladstonom stosovno tureckih sprav sklav iz sebe povnovazhennya lidera liberalnoyi partiyi Primrouz sklav biografiyu Pitta molodshogo Pislya trivalogo utrimannya vid uchasti u politichnij diyalnosti Primrouz povernuvsya 1898 roku nadavshi u palati lordiv vplivovu pidtrimku politici konservativnogo kabinetu u sutichci z Franciyeyu cherez Fashodu Z 1899 roku vin pochav vistupati z promovami j listami do gazet z privodu anglo burskoyi vijni rishuche vidstoyuyuchi politiku Chemberlena zahishayuchi imperializm vzagali ta dorikayuchi liberalam za pomilki u zovnishnij politici zgaduyuchi navit ta osoblivo pidkreslyuyuchi pomilkovist takih minulih yihnih dij yak ukladennya Gladstonom miru z burami pislya porazki pid U 1899 roci Primrouza bulo obrano kanclerom universitetu Glazgo jogo oponentom buv konservator lord Kelvin vidomij fizik Tomson U 1902 roci Primrouz stav prezidentom liberalno imperialistskoyi ligi U 1899 1905 rokah ne raz vislovlyuvavsya shodo irlandskogo pitannya negativno stavlyachis do gomrulya U 1902 roci vin u listi v Times zayaviv pro svij ostatochnij rozriv iz Kempbell Bannermanom Tim ne menshe ta nezvazhayuchi na osobistu blizkist iz bagatma konservatorami ta liberal unionistami vin ne pobazhav oficijno perejti do yihnogo taboru j vistupiv z rizkoyu kritikoyu konservativnogo shkilnogo billyu ta yunionistskoyi politiki v cilomu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 London 1892 Sr Wallace Lord R his words and his work London 1894 DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros