Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Архипов Архи пов Васи ль Сергі йович нар 16 29 грудня 1906 19061229 по

Архипов Василь Сергійович

Архипов Василь Сергійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Архипов.

Архи́пов Васи́ль Сергі́йович (нар. 16 (29) грудня 1906(19061229) — пом. 13 червня 1985) — радянський військовий діяч, двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1944), генерал-полковник танкових військ (з 1963). Учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн.

Василь Сергійович Архипов
image
Народження16 (29) грудня 1906(1906-12-29)
село Тютняри Оренбурзької губернії в Росії
Смерть13 червня 1985(1985-06-13) (78 років)
Москва
ПохованняКунцевський цвинтар
Країнаimage СРСР
Рід військimage танкові війська
ОсвітаВища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1950)
Роки служби1928–1971
ПартіяВКП(б)
Званняimage Генерал-полковник
Війни / битвиРадянсько-фінська війна,
Німецько-радянська війна
Нагороди
image image
image image image image
image image image image
image image image image

Біографія

Народився 9 грудня (22-го за новим стилем) 1906 року в селі Тютняри Оренбурзької губернії (нині селище Челябінської області Російської Федерації).

У Червоній армії з 1928 року. У 1931 році закінчив курси командирів взводів, а у 1938-му — курси удосконалення командного складу РСЧА. Під час радянсько-фінської війни 1939—1940 — командир роти танкового батальйону. Відзначився під час прориву лінії Маннергейма. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за мужність і високу майстерність, проявлені при прориві укріпленої полоси противника капітану Архипову Василю Сергійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.

В боях німецько-радянської війни з перших днів. Брав участь у танковій битві під Дубном, у київській оборонній операції на новоград-волинському і коростенському напрямках. З серпня 1941 року командував 10-м танковим полком 10-ї танкової бригади.

16 вересня 1941 року полк Героя Радянського Союзу майора Архипова прибув у Полтаву. В Полтаві в нього влились 40 екіпажів Полтавського автотракторного училища. Протягом трьох діб танкісти вели оборонні бої в передмістях міста, прикриваючи евакуацію населення і обладнання підприємств міста. 18 вересня, після запеклих вуличних боїв, командиром полку було прийняте рішення про прорив і вихід з оточення. Через те, що мости через Ворсклу були зруйновані, за порадою місцевих жителів вирішено було форсувати річку в місті переправи російських військ у 1709 році в районі Кротенків. Вночі, розвиваючи максимальну швидкість, танки Архипова форсували річку глибиною до двох метрів. З оточення було виведено 92 танки, вісім гаубиць, кілька десятків автомобілів.

З грудня 1941 року Архипов — заступник командира танкової бригади, з червня 1942-го — командир бригади. Воював на Південно-Західному, Брянськом, Донському, Центральному та 1-му Українському фронтах.

За вміле керівництво бойовими діями танкової бригади й особисту хоробрість, проявлену в боях за визволення міста Перемишль (Польща), при форсуванні річки Вісла і утриманні плацдарму на її західному березі, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року гвардії полковник В. С. Архипов нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». 20 квітня 1945 року Василю Сергійовичу Архипову присвоєно військове звання генерал-майор танкових військ.

Після війни — на командних посадах. Командував військовими з'єднаннями, був командувачем бронетанковими і механізованими (з 1954 року бронетанковими, з 1960 року танковими) військами Туркестанського військового округу, заступником командувача військами військового округу. В 1963 році В. С. Архипову присвоєно військове звання генерал-полковник.

З 1971 року у відставці. Жив у Москві. Помер 13 червня 1985 року. Похований на Кунцевському кладовищі.

Нагороди

Твори

Архипов В. С. Время танковых атак. — Военные мемуары. — Москва : Воениздат, 1981. — 252 с. (рос.)

Джерела

  • Біографія Василя Сергійовича Архипова [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті people.su [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Біографія Василя Сергійовича Архипова [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в Електронній енциклопедії історії України на сайті Інституту історії України НАН України [ 8 березня 2010 у Wayback Machine.]
  • Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Харків : «Прапор», 1987. — С. 97-98. (рос.)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. —  (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arhipov Arhi pov Vasi l Sergi jovich nar 16 29 grudnya 1906 19061229 pom 13 chervnya 1985 radyanskij vijskovij diyach dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 1944 general polkovnik tankovih vijsk z 1963 Uchasnik radyansko finskoyi ta nimecko radyanskoyi voyen Vasil Sergijovich ArhipovNarodzhennya16 29 grudnya 1906 1906 12 29 selo Tyutnyari Orenburzkoyi guberniyi v RosiyiSmert13 chervnya 1985 1985 06 13 78 rokiv MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVisha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1950 Roki sluzhbi1928 1971PartiyaVKP b Zvannya General polkovnikVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 9 grudnya 22 go za novim stilem 1906 roku v seli Tyutnyari Orenburzkoyi guberniyi nini selishe Chelyabinskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi U Chervonij armiyi z 1928 roku U 1931 roci zakinchiv kursi komandiriv vzvodiv a u 1938 mu kursi udoskonalennya komandnogo skladu RSChA Pid chas radyansko finskoyi vijni 1939 1940 komandir roti tankovogo bataljonu Vidznachivsya pid chas prorivu liniyi Mannergejma Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 bereznya 1940 roku za muzhnist i visoku majsternist proyavleni pri prorivi ukriplenoyi polosi protivnika kapitanu Arhipovu Vasilyu Sergijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka V boyah nimecko radyanskoyi vijni z pershih dniv Brav uchast u tankovij bitvi pid Dubnom u kiyivskij oboronnij operaciyi na novograd volinskomu i korostenskomu napryamkah Z serpnya 1941 roku komanduvav 10 m tankovim polkom 10 yi tankovoyi brigadi 16 veresnya 1941 roku polk Geroya Radyanskogo Soyuzu majora Arhipova pribuv u Poltavu V Poltavi v nogo vlilis 40 ekipazhiv Poltavskogo avtotraktornogo uchilisha Protyagom troh dib tankisti veli oboronni boyi v peredmistyah mista prikrivayuchi evakuaciyu naselennya i obladnannya pidpriyemstv mista 18 veresnya pislya zapeklih vulichnih boyiv komandirom polku bulo prijnyate rishennya pro proriv i vihid z otochennya Cherez te sho mosti cherez Vorsklu buli zrujnovani za poradoyu miscevih zhiteliv virisheno bulo forsuvati richku v misti perepravi rosijskih vijsk u 1709 roci v rajoni Krotenkiv Vnochi rozvivayuchi maksimalnu shvidkist tanki Arhipova forsuvali richku glibinoyu do dvoh metriv Z otochennya bulo vivedeno 92 tanki visim gaubic kilka desyatkiv avtomobiliv Z grudnya 1941 roku Arhipov zastupnik komandira tankovoyi brigadi z chervnya 1942 go komandir brigadi Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Bryanskom Donskomu Centralnomu ta 1 mu Ukrayinskomu frontah Za vmile kerivnictvo bojovimi diyami tankovoyi brigadi j osobistu horobrist proyavlenu v boyah za vizvolennya mista Peremishl Polsha pri forsuvanni richki Visla i utrimanni placdarmu na yiyi zahidnomu berezi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku gvardiyi polkovnik V S Arhipov nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 20 kvitnya 1945 roku Vasilyu Sergijovichu Arhipovu prisvoyeno vijskove zvannya general major tankovih vijsk Pislya vijni na komandnih posadah Komanduvav vijskovimi z yednannyami buv komanduvachem bronetankovimi i mehanizovanimi z 1954 roku bronetankovimi z 1960 roku tankovimi vijskami Turkestanskogo vijskovogo okrugu zastupnikom komanduvacha vijskami vijskovogo okrugu V 1963 roci V S Arhipovu prisvoyeno vijskove zvannya general polkovnik Z 1971 roku u vidstavci Zhiv u Moskvi Pomer 13 chervnya 1985 roku Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 483 Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 4642 Tri ordeni Lenina Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi P yat ordeniv Chervonogo prapora Orden Kutuzova 2 yi stupeni Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 yi stupeni Orden Chervonoyi Zirki a takozh medali inozemni nagorodi TvoriArhipov V S Vremya tankovyh atak Voennye memuary Moskva Voenizdat 1981 252 s ros DzherelaBiografiya Vasilya Sergijovicha Arhipova 30 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajti people su 4 travnya 2012 u Wayback Machine Biografiya Vasilya Sergijovicha Arhipova 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v Elektronnij enciklopediyi istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 8 bereznya 2010 u Wayback Machine Voloskov V F Poltava 100 pamyatnyh mest Harkiv Prapor 1987 S 97 98 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 1 863 s ISBN 5 203 00536 2 ros

Дата публікації:
Топ