Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Археологія Пензенська області вивчає доісторичне минуле Пензенської області.
Середньокам'яна доба
До середньокам'яної доби відносяться стоянки, що виявлено у верхів'ях річки Виша у Земетчинського району, в околицях Пензи, по берегах Сури, Мокші, Хопра.
На дюнній стоянці Підлісне-1 на березі річки Сури, що розташовано північніше Пензи, виявлено характерні для середньокам'яної доби кременеві нуклеуси, скребки, ножі, проколки, рубачки.
Новокам'яна доба
За новокам'яної доби почалося масове заселення території Пензенської області. До неоліту відносяться стоянки в долині річки Сури біля Пензи, Новоямський могильник за 30 км від міста Краснослободськ, Озименки (балахнинська культура розвиненого неоліту) й Кавендра біля села Наровчат, Пензенські стоянки (Барковка, Калашний Затон, озеро Довге, Кривозер'є), Безсоновка, Земетчинське поселення тощо.
У 3500-3000 роках до н. е. в південну частину Пензенського краю зі степового Надволжя проникає нові племена осілих скотарів.
Волзько-камська культура (4000-3000 роки до Р.Х.)
Культура представлена сурсько-мокшанським варіантом з відомими стоянками: Озименки (Наровчатський район), Єрня (околиці Пензи), Безсоновка-1,-3, Підлісне-3,-4, Грабово-3 (усі у Безсоновському районі), Нижня Липівка (Сосновоборський район).
Культура сформувалася на основі місцевого мезоліту під впливом ранньої новокам'яної культури лісостепу.
На пізньому етапі помітний вплив лісостепової самарської культури раннього енеоліту та проникнення на Середнє Надволжя носіїв балахнинської культури. У 3500-3000 роках волзько-камські племена були витіснені з Надмокшання носіями балахнинської культури. Частина витіснених волзько-камців пересувається у Надкам'я, інша — пересувається до Східного Посур'я. На початку 3-го тисячоріччя верхньосурська група волзько-камців, ймовірно, була асимільована ранніми волосівськими племенами.
Середньодонська культура
Середньодонська культура - принесла мідну добу на територію Пензенської області. Племена культури потрапляють сюди на початку 4-го тисячоріччя до н. е.. Відомі їхні поселення Підлісне-5, -7, -8 (Безсоновський район), Єрня (околиці Пензи), Катеринівка (Лунінський район), Потодеєво (Наровчанський район), Софіїне (Сердобський район).
У Пензенській області племена цієї культури вступають у контакт з населенням волго-камської культури, в результаті чого складається синкретичне населення, що виготовляло гребінцево-накольчату кераміку. У 3500-3000 роках до Р.Х. синкретичне населення культури було витіснене з Помокшання лісовими племенами балахнинської культури. У 3200-3000 роках до Р.Х. нащадки середньодінських племен, що залишилися на території Посур'я, ймовірно, взяли участь у формуванні місцевого енеолітичного населення.
Балахнинська культура (3500-3000 роки до Р.Х.)
На територію Пензенської області балахнинці прийшли в другій половині 4-го тисячоліття до Р.Х. в період розвиненого неоліту.
Залишки балахнинської культури виявлено на поселеннях Озименки (Наровчатський район), Земетчино (виявлено ретельно виточений кістяний гарпун), Єрня й Калашний Затон (околиці Пензи), Чернишово (Бєлінський район).
Культура сформувалася на базі ямково-гребінцевої кераміки у Пооччі. На початку 3-го тисячоріччя до Р.Х. частина балахнинських племен взяла участь у формуванні волосівської культури, а інша частина пересувається у північні райони Надволжя, де балахнинська культура трансформується в культуру сітчастої кераміки.
Мідна доба
У 3000-2000 роках до н. е. на Пензенській землі мешкали племена двох споріднених культур — волосівської й імеркської.
Час енеоліту в Пензенському краї збігся з пануванням Волосівської культури.
Волосівська культура (3000-2000 роки до Р.Х.)
У Пензенській області представлена пам'ятками сурсько-мокшинського локального варіанту культури: Озмменки, Лещиново-1, Підлісне-5, Безсоновка-1, Єрня, Стара Яксарка. У походження пам'яток волосівської культури Пензенської області племена балахнинської культури відіграли провідну роль.
Походження й доля племен волосівської культури не з'ясовані, проте припускають їх приналежність то угро-фінської мовної групи. Існують різні інтерпретації походження волосівської культури:
- формування пов'язують з уральсько-камськими, або волзько-камськими племенами новокам'яної доби;
- склалася на основі спільноти ямково-гребінцевої кераміки культур;
- склалася, як наслідок змішування з ямково-гребінцевої кераміки культурами верхньоволзької й волго-камської культур;
- сформувалася на основі ранньо-новокам'яних племен волго-камської культури при впливі балахнинської культури.
На початку 2-го тисячоріччя до Р.Х. основна маса волосівців була асимільована сторонніми скотарськими племенами балановської культури.
Ямна культура (2500-1800 роки до Р.Х.)
Культура мідної й ранньобронзової доби. Пензенська область входила у зону кочування давньоямних племен. Ямні племена — перші кочівники-скотарі Середнього Надволжя. Давньоямні племена витісняються зі значної частини своєї території катакомбними племена. На основі давньоямної культури формується населення полтавкинської й абашевської культур.
Імеркська культура
Імеркська культура сформувалася на базі місцевих енеолітічичних племен волосівської культури при ймовірній участі середньо-донського населення. Також, походження, ймовірно, пов'язане з культурами новокам'яних племен лісостепової зони.
У Мордовії й Пензенській області імеркські племена мешкали разом з племенами волосівської культури.
Пам'ятки імеркської культури виявлені у Пензенській області біля сіл Скачки та Великий Колояр.
Бронзова доба
Полтавкинська культура (2700-2100 роки до Р.Х.)
Нетривала присутність в області степовиків з півдня: в області пам'ятки культури представлені її середньоволзьким варіантом. Відомі поселення біля сіл Великий Колояр й Велика Кавендра Наровчанському районі. Більшість пам'ятників представлено курганними могильниками. Довготривалі поселення з добре вираженим культурним шаром в Середньому Поволжі невідомі.
Абашевська культура (1750-1250 роки до Р.Х.)
Залишки абашевських поселень виявлені біля сіл Барковка, Безсоновка, Красний Восток, Алфер'євка, Корсаєвка. Хронологічно вони займають проміжне положення між ранніми абашевським поселеннями Подоння та пам'ятками правобережної Середнього Надволжя, що відбиває пересування абашевців на північний схід.
Племена абашевської культури є віддаленими предками чувашів. Ймовірними носіями абашевської культури були індоіранці. Культура є наступницею зрубної та андронівської культур. На думку деяких дослідників, абашевська й фатьянівська культури, за своїм походженням пов'язані з середньодніпровською культурою
Надмокшанська культура (2000-1500 роки до Р.Х.)
Поселення надмокшанської культури виявлені у північно-західних районах області. У селі Гаугеровка Башмаковського району виявлено поховання з керамікою.
Походження культури пов'язано з просуванням у Надмокшання з Подоння на своєму пізньому етапі репінської культури; культура формувалася в результаті асиміляції репінцями місцевого населення. Відзначається певний вплив з боку фатьянівсько-балановської культури.
В середині 2-го тисячоліття до н. е. надмокшанські племена були асимільовані населенням поздняковської культури.
Балановська культура (2000-1100 роки до Р.Х.)
У Пензенській області відомі ранньо-балановські поселення: Старе Захаркино (Шемишейський район), Безсоновка-2, Єрня (околиці Пензи).
Близько ста бойових сокир виявлено у Пензенській області.
У 13 сторіччі до Р.Х. під тиском племен зрубної культури балановські протобалти полишають Помокшання.
Для Середнього Надволжя балановська культура є сторонньою, пов'язаною зі своїм походженням з ареалом європейських культур бойових сокир. Ймовірно, територія походження балановських племен була на південь від Прибалтики у межиріччі Дніпра й Волги (середньодніпровська культура). Археологічні дані свідчать про їх просування на рубежі 3-2-го тисячоріччя до Р.Х. на схід долинами річок Десна, Ока, Мокша й Сура.
Фахівці відносять племена балановської культури до протобалтської гілки стародавніх індоєвропейців. Антропологічний тип балановців європеоїдний східний середземноморський.
На кінець 2-го тисячоріччя до н. е. поширення балановської культури значно скоротилася до території Нижнього Надсур'я. За пізньої бронзової доби балановські протобалти розчинилися у інших культурах Середнього Надволжя. Ймовірно, до цього часу відносяться деякі стародавні індоєвропейські лексичні включення в угро-фінські мови.
До 11 сторіччі до Р.Х. поселення балановських протобалтів концентруються на Нижньому Надсур'ї, залишаючи під натиском поздняковських, приказанських й чирковських племен решту території Середнього Надволжя.
До бронзової доби відносяться могильники фатьянівської культури (стоянка Озіменки у Наровчатському районі).
Поздняковська культура (1600—1200 років до н. е.)
Перша група пензенських пам'яток, розташованих у сточищі правої притоки Цни річки Виша близька до класичного Окського варіанту культури. Вона була залишена вихідцями з Середнього Пооччя.
Друга група пам'яток, розташованих у сурсько-мокшанському межиріччі має певну своєрідність: в орнаментації посуду відсутній так званий перловий орнамент, що складається з напівсферичних опуклин. Вона, ймовірно, сформувалася на місцевій основі.
Поздняковська культура сформувалася шляхом експансії в 2000—1750 роках до н. е. лісостепових (й можливо степових) племен зрубної культури Горішнього Подоння у межі місцевих племен волосівської, шагарської та інших місцевих культур. У Волзько-Окському міжріччі була змінена на фатьянівську культуру.
Протягом всього існування поздняківська культура взаємодіяла з культурою текстильної кераміки (культура сітчастої кераміки), що призвело до асиміляції основної частини носіїв поздняківської культури. Традиції культури продовжували існувати в пам'ятках культури текстильної кераміки, дьяковської й городецької культур. Частина носіїв поздняківської культури мігрувала на південний захід у Подесіння, де взяли участь у формуванні бондарихинської культури. Носії поздняківської культури були європеоїдами з рисами лапоноїдної раси. Припускається зв'язок поздняківської культури з фінськими племенами бронзової доби, що зазнали помітного впливу степових носіїв іранських мов.
Приказанска культура (1600—800 років до Р. Х.)
Поселення культури досліджено у : Підлісне-4 (розкопано В. П. Третьяковим), Грабово-1 й Підлісне-5 (розкопано В. В. Ставицьким).
Сформувалася на базі східних груп волосівської культури за певного впливу пра-зрубно-абашевських племен.
На початку 1-го тисячоріччя до н. е. західна група приказанських племен взяла участь у формуванні культури текстильної кераміки.
Культура сітчастої кераміки (1200-800 роки до Р.Х.)
У області відомі поселення: Сядемка-3 (Земетчинський район), Красний Восток (Наровчатський район), Алфер'євка (Пензенський район). М. Р. Полєських досліджував поселення Красний Восток, що належить до раннього етапу виникнення культури.
Походження культури сітчастої кераміки пов'язане з трансформацією на пізній стадії свого розвитку культури ямково-гребінцевої кераміки, злиттям її носіїв з племенами волзько-окського межиріччя поздняковської культури. За Альфредом Халиковим, у генезі культури взяла участь західна група племен приказанської культури.
Племена культури сітчастої кераміки склали основу формування фіномовного населення західних районів Верхнього й Середнього Надволжя.
Залізна доба
У залізну добу на території області з'явилися угро-фінські племена городецької культури, яких ототожнюють з тиссагетами Геродота. Ці племена входили в сферу впливу скіфських народів, але згодом взяли участь у формуванні мордовської народності.
Городецька культура (500 рік до Р.Х.- 150-300 року по Р.Х.)
У Пензенській області культура була поширена у лісові зоні - на півночі й центрі області. Найдослідженіші городища: Ахунське (Пензенський район) й Катеринівське (Лунінський район).
У III сторіччі племена цієї культури створюють Золотаревське городище.
Середньовіччя
Салтівська культура булгар (900-1015 роки)
На території області пам'ятники культури відносяться приблизно до 900—1015 років. Похоронний обряд мордви в сточище річки Мокші свідчить про вплив на мордву населення салтівсько-маяцької культури наприкінці 1-го тисячоліття, що, ймовірно, є віддзеркаленням етнічних контактів між ними.
Золотаревське городище
З VIII сторіччя з Золоторевським городищем ототожнюється мокша-мордва, а з X сторіччяя — буртаси. В XI сторіччі фортеця входить до складу Волзької Булгарії.
Джерела
- Відповідні словарні статті з джерела «„Пензенская энциклопедия“. М.: Научное издательство „Большая Российская энциклопедия“, 2001»
Примітки
- Ставицкий, В. В. (2001). Приказанская археологическая культура / Пензенская энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologiya Penzenska oblasti vivchaye doistorichne minule Penzenskoyi oblasti Serednokam yana dobaDo serednokam yanoyi dobi vidnosyatsya stoyanki sho viyavleno u verhiv yah richki Visha u Zemetchinskogo rajonu v okolicyah Penzi po beregah Suri Mokshi Hopra Na dyunnij stoyanci Pidlisne 1 na berezi richki Suri sho roztashovano pivnichnishe Penzi viyavleno harakterni dlya serednokam yanoyi dobi kremenevi nukleusi skrebki nozhi prokolki rubachki Novokam yana dobaZa novokam yanoyi dobi pochalosya masove zaselennya teritoriyi Penzenskoyi oblasti Do neolitu vidnosyatsya stoyanki v dolini richki Suri bilya Penzi Novoyamskij mogilnik za 30 km vid mista Krasnoslobodsk Ozimenki balahninska kultura rozvinenogo neolitu j Kavendra bilya sela Narovchat Penzenski stoyanki Barkovka Kalashnij Zaton ozero Dovge Krivozer ye Bezsonovka Zemetchinske poselennya tosho U 3500 3000 rokah do n e v pivdennu chastinu Penzenskogo krayu zi stepovogo Nadvolzhya pronikaye novi plemena osilih skotariv Volzko kamska kultura 4000 3000 roki do R H Kultura predstavlena sursko mokshanskim variantom z vidomimi stoyankami Ozimenki Narovchatskij rajon Yernya okolici Penzi Bezsonovka 1 3 Pidlisne 3 4 Grabovo 3 usi u Bezsonovskomu rajoni Nizhnya Lipivka Sosnovoborskij rajon Kultura sformuvalasya na osnovi miscevogo mezolitu pid vplivom rannoyi novokam yanoyi kulturi lisostepu Na piznomu etapi pomitnij vpliv lisostepovoyi samarskoyi kulturi rannogo eneolitu ta proniknennya na Serednye Nadvolzhya nosiyiv balahninskoyi kulturi U 3500 3000 rokah volzko kamski plemena buli vitisneni z Nadmokshannya nosiyami balahninskoyi kulturi Chastina vitisnenih volzko kamciv peresuvayetsya u Nadkam ya insha peresuvayetsya do Shidnogo Posur ya Na pochatku 3 go tisyachorichchya verhnosurska grupa volzko kamciv jmovirno bula asimilovana rannimi volosivskimi plemenami Serednodonska kultura Serednodonska kultura prinesla midnu dobu na teritoriyu Penzenskoyi oblasti Plemena kulturi potraplyayut syudi na pochatku 4 go tisyachorichchya do n e Vidomi yihni poselennya Pidlisne 5 7 8 Bezsonovskij rajon Yernya okolici Penzi Katerinivka Luninskij rajon Potodeyevo Narovchanskij rajon Sofiyine Serdobskij rajon U Penzenskij oblasti plemena ciyeyi kulturi vstupayut u kontakt z naselennyam volgo kamskoyi kulturi v rezultati chogo skladayetsya sinkretichne naselennya sho vigotovlyalo grebincevo nakolchatu keramiku U 3500 3000 rokah do R H sinkretichne naselennya kulturi bulo vitisnene z Pomokshannya lisovimi plemenami balahninskoyi kulturi U 3200 3000 rokah do R H nashadki serednodinskih plemen sho zalishilisya na teritoriyi Posur ya jmovirno vzyali uchast u formuvanni miscevogo eneolitichnogo naselennya Balahninska kultura 3500 3000 roki do R H Na teritoriyu Penzenskoyi oblasti balahninci prijshli v drugij polovini 4 go tisyacholittya do R H v period rozvinenogo neolitu Zalishki balahninskoyi kulturi viyavleno na poselennyah Ozimenki Narovchatskij rajon Zemetchino viyavleno retelno vitochenij kistyanij garpun Yernya j Kalashnij Zaton okolici Penzi Chernishovo Byelinskij rajon Kultura sformuvalasya na bazi yamkovo grebincevoyi keramiki u Poochchi Na pochatku 3 go tisyachorichchya do R H chastina balahninskih plemen vzyala uchast u formuvanni volosivskoyi kulturi a insha chastina peresuvayetsya u pivnichni rajoni Nadvolzhya de balahninska kultura transformuyetsya v kulturu sitchastoyi keramiki Midna dobaU 3000 2000 rokah do n e na Penzenskij zemli meshkali plemena dvoh sporidnenih kultur volosivskoyi j imerkskoyi Chas eneolitu v Penzenskomu krayi zbigsya z panuvannyam Volosivskoyi kulturi Volosivska kultura 3000 2000 roki do R H U Penzenskij oblasti predstavlena pam yatkami sursko mokshinskogo lokalnogo variantu kulturi Ozmmenki Leshinovo 1 Pidlisne 5 Bezsonovka 1 Yernya Stara Yaksarka U pohodzhennya pam yatok volosivskoyi kulturi Penzenskoyi oblasti plemena balahninskoyi kulturi vidigrali providnu rol Pohodzhennya j dolya plemen volosivskoyi kulturi ne z yasovani prote pripuskayut yih prinalezhnist to ugro finskoyi movnoyi grupi Isnuyut rizni interpretaciyi pohodzhennya volosivskoyi kulturi formuvannya pov yazuyut z uralsko kamskimi abo volzko kamskimi plemenami novokam yanoyi dobi sklalasya na osnovi spilnoti yamkovo grebincevoyi keramiki kultur sklalasya yak naslidok zmishuvannya z yamkovo grebincevoyi keramiki kulturami verhnovolzkoyi j volgo kamskoyi kultur sformuvalasya na osnovi ranno novokam yanih plemen volgo kamskoyi kulturi pri vplivi balahninskoyi kulturi Na pochatku 2 go tisyachorichchya do R H osnovna masa volosivciv bula asimilovana storonnimi skotarskimi plemenami balanovskoyi kulturi Yamna kultura 2500 1800 roki do R H Kultura midnoyi j rannobronzovoyi dobi Penzenska oblast vhodila u zonu kochuvannya davnoyamnih plemen Yamni plemena pershi kochivniki skotari Serednogo Nadvolzhya Davnoyamni plemena vitisnyayutsya zi znachnoyi chastini svoyeyi teritoriyi katakombnimi plemena Na osnovi davnoyamnoyi kulturi formuyetsya naselennya poltavkinskoyi j abashevskoyi kultur Imerkska kultura Imerkska kultura sformuvalasya na bazi miscevih eneolitichichnih plemen volosivskoyi kulturi pri jmovirnij uchasti seredno donskogo naselennya Takozh pohodzhennya jmovirno pov yazane z kulturami novokam yanih plemen lisostepovoyi zoni U Mordoviyi j Penzenskij oblasti imerkski plemena meshkali razom z plemenami volosivskoyi kulturi Pam yatki imerkskoyi kulturi viyavleni u Penzenskij oblasti bilya sil Skachki ta Velikij Koloyar Bronzova dobaPoltavkinska kultura 2700 2100 roki do R H Netrivala prisutnist v oblasti stepovikiv z pivdnya v oblasti pam yatki kulturi predstavleni yiyi serednovolzkim variantom Vidomi poselennya bilya sil Velikij Koloyar j Velika Kavendra Narovchanskomu rajoni Bilshist pam yatnikiv predstavleno kurgannimi mogilnikami Dovgotrivali poselennya z dobre virazhenim kulturnim sharom v Serednomu Povolzhi nevidomi Abashevska kultura 1750 1250 roki do R H Zalishki abashevskih poselen viyavleni bilya sil Barkovka Bezsonovka Krasnij Vostok Alfer yevka Korsayevka Hronologichno voni zajmayut promizhne polozhennya mizh rannimi abashevskim poselennyami Podonnya ta pam yatkami pravoberezhnoyi Serednogo Nadvolzhya sho vidbivaye peresuvannya abashevciv na pivnichnij shid Plemena abashevskoyi kulturi ye viddalenimi predkami chuvashiv Jmovirnimi nosiyami abashevskoyi kulturi buli indoiranci Kultura ye nastupniceyu zrubnoyi ta andronivskoyi kultur Na dumku deyakih doslidnikiv abashevska j fatyanivska kulturi za svoyim pohodzhennyam pov yazani z serednodniprovskoyu kulturoyu Nadmokshanska kultura 2000 1500 roki do R H Poselennya nadmokshanskoyi kulturi viyavleni u pivnichno zahidnih rajonah oblasti U seli Gaugerovka Bashmakovskogo rajonu viyavleno pohovannya z keramikoyu Pohodzhennya kulturi pov yazano z prosuvannyam u Nadmokshannya z Podonnya na svoyemu piznomu etapi repinskoyi kulturi kultura formuvalasya v rezultati asimilyaciyi repincyami miscevogo naselennya Vidznachayetsya pevnij vpliv z boku fatyanivsko balanovskoyi kulturi V seredini 2 go tisyacholittya do n e nadmokshanski plemena buli asimilovani naselennyam pozdnyakovskoyi kulturi Balanovska kultura 2000 1100 roki do R H U Penzenskij oblasti vidomi ranno balanovski poselennya Stare Zaharkino Shemishejskij rajon Bezsonovka 2 Yernya okolici Penzi Blizko sta bojovih sokir viyavleno u Penzenskij oblasti U 13 storichchi do R H pid tiskom plemen zrubnoyi kulturi balanovski protobalti polishayut Pomokshannya Dlya Serednogo Nadvolzhya balanovska kultura ye storonnoyu pov yazanoyu zi svoyim pohodzhennyam z arealom yevropejskih kultur bojovih sokir Jmovirno teritoriya pohodzhennya balanovskih plemen bula na pivden vid Pribaltiki u mezhirichchi Dnipra j Volgi serednodniprovska kultura Arheologichni dani svidchat pro yih prosuvannya na rubezhi 3 2 go tisyachorichchya do R H na shid dolinami richok Desna Oka Moksha j Sura Fahivci vidnosyat plemena balanovskoyi kulturi do protobaltskoyi gilki starodavnih indoyevropejciv Antropologichnij tip balanovciv yevropeoyidnij shidnij seredzemnomorskij Na kinec 2 go tisyachorichchya do n e poshirennya balanovskoyi kulturi znachno skorotilasya do teritoriyi Nizhnogo Nadsur ya Za piznoyi bronzovoyi dobi balanovski protobalti rozchinilisya u inshih kulturah Serednogo Nadvolzhya Jmovirno do cogo chasu vidnosyatsya deyaki starodavni indoyevropejski leksichni vklyuchennya v ugro finski movi Do 11 storichchi do R H poselennya balanovskih protobaltiv koncentruyutsya na Nizhnomu Nadsur yi zalishayuchi pid natiskom pozdnyakovskih prikazanskih j chirkovskih plemen reshtu teritoriyi Serednogo Nadvolzhya Do bronzovoyi dobi vidnosyatsya mogilniki fatyanivskoyi kulturi stoyanka Ozimenki u Narovchatskomu rajoni Pozdnyakovska kultura 1600 1200 rokiv do n e Persha grupa penzenskih pam yatok roztashovanih u stochishi pravoyi pritoki Cni richki Visha blizka do klasichnogo Okskogo variantu kulturi Vona bula zalishena vihidcyami z Serednogo Poochchya Druga grupa pam yatok roztashovanih u sursko mokshanskomu mezhirichchi maye pevnu svoyeridnist v ornamentaciyi posudu vidsutnij tak zvanij perlovij ornament sho skladayetsya z napivsferichnih opuklin Vona jmovirno sformuvalasya na miscevij osnovi Pozdnyakovska kultura sformuvalasya shlyahom ekspansiyi v 2000 1750 rokah do n e lisostepovih j mozhlivo stepovih plemen zrubnoyi kulturi Gorishnogo Podonnya u mezhi miscevih plemen volosivskoyi shagarskoyi ta inshih miscevih kultur U Volzko Okskomu mizhrichchi bula zminena na fatyanivsku kulturu Protyagom vsogo isnuvannya pozdnyakivska kultura vzayemodiyala z kulturoyu tekstilnoyi keramiki kultura sitchastoyi keramiki sho prizvelo do asimilyaciyi osnovnoyi chastini nosiyiv pozdnyakivskoyi kulturi Tradiciyi kulturi prodovzhuvali isnuvati v pam yatkah kulturi tekstilnoyi keramiki dyakovskoyi j gorodeckoyi kultur Chastina nosiyiv pozdnyakivskoyi kulturi migruvala na pivdennij zahid u Podesinnya de vzyali uchast u formuvanni bondarihinskoyi kulturi Nosiyi pozdnyakivskoyi kulturi buli yevropeoyidami z risami laponoyidnoyi rasi Pripuskayetsya zv yazok pozdnyakivskoyi kulturi z finskimi plemenami bronzovoyi dobi sho zaznali pomitnogo vplivu stepovih nosiyiv iranskih mov Prikazanska kultura 1600 800 rokiv do R H Poselennya kulturi doslidzheno u Pidlisne 4 rozkopano V P Tretyakovim Grabovo 1 j Pidlisne 5 rozkopano V V Stavickim Sformuvalasya na bazi shidnih grup volosivskoyi kulturi za pevnogo vplivu pra zrubno abashevskih plemen Na pochatku 1 go tisyachorichchya do n e zahidna grupa prikazanskih plemen vzyala uchast u formuvanni kulturi tekstilnoyi keramiki Kultura sitchastoyi keramiki 1200 800 roki do R H U oblasti vidomi poselennya Syademka 3 Zemetchinskij rajon Krasnij Vostok Narovchatskij rajon Alfer yevka Penzenskij rajon M R Polyeskih doslidzhuvav poselennya Krasnij Vostok sho nalezhit do rannogo etapu viniknennya kulturi Pohodzhennya kulturi sitchastoyi keramiki pov yazane z transformaciyeyu na piznij stadiyi svogo rozvitku kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki zlittyam yiyi nosiyiv z plemenami volzko okskogo mezhirichchya pozdnyakovskoyi kulturi Za Alfredom Halikovim u genezi kulturi vzyala uchast zahidna grupa plemen prikazanskoyi kulturi Plemena kulturi sitchastoyi keramiki sklali osnovu formuvannya finomovnogo naselennya zahidnih rajoniv Verhnogo j Serednogo Nadvolzhya Zalizna dobaU zaliznu dobu na teritoriyi oblasti z yavilisya ugro finski plemena gorodeckoyi kulturi yakih ototozhnyuyut z tissagetami Gerodota Ci plemena vhodili v sferu vplivu skifskih narodiv ale zgodom vzyali uchast u formuvanni mordovskoyi narodnosti Gorodecka kultura 500 rik do R H 150 300 roku po R H U Penzenskij oblasti kultura bula poshirena u lisovi zoni na pivnochi j centri oblasti Najdoslidzhenishi gorodisha Ahunske Penzenskij rajon j Katerinivske Luninskij rajon U III storichchi plemena ciyeyi kulturi stvoryuyut Zolotarevske gorodishe SerednovichchyaSaltivska kultura bulgar 900 1015 roki Na teritoriyi oblasti pam yatniki kulturi vidnosyatsya priblizno do 900 1015 rokiv Pohoronnij obryad mordvi v stochishe richki Mokshi svidchit pro vpliv na mordvu naselennya saltivsko mayackoyi kulturi naprikinci 1 go tisyacholittya sho jmovirno ye viddzerkalennyam etnichnih kontaktiv mizh nimi Zolotarevske gorodishe Z VIII storichchya z Zolotorevskim gorodishem ototozhnyuyetsya moksha mordva a z X storichchyaya burtasi V XI storichchi fortecya vhodit do skladu Volzkoyi Bulgariyi DzherelaVidpovidni slovarni statti z dzherela Penzenskaya enciklopediya M Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 PrimitkiStavickij V V 2001 Prikazanskaya arheologicheskaya kultura Penzenskaya enciklopediya Moskva Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya