Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архангело-Михайлівський жіночий монастир УПЦ (МП) — православна обитель розташована у Запорізькому краю, у с. Верхній Токмак Чернігівського району. Належить до УПЦ (МП).
| Архангело-Михайлівський жіночий монастир УПЦ | |
|---|---|
| 47°12′06″ пн. ш. 36°21′40″ сх. д. / 47.201546° пн. ш. 36.361161° сх. д.Координати: 47°12′06″ пн. ш. 36°21′40″ сх. д. / 47.201546° пн. ш. 36.361161° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Україна, Запорізька область, Чернігівський район, с. Верхній Токмак |
| Кінець будівництва | 1863 |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Адреса | вул. Чапаєва, 2, с. Верхній Токмак, Чернігівський р-н., Запорізька обл., 71230. |
  Архангело-Михайлівський жіночий монастир (Верхній Токмак) (Україна) | |
Заснування
Монастир заснований 11.11.2008 року. Документ про відкриття: журнал № 98 засідання Священного Синоду УПЦ від 11.11.2008 року. Монастир було освячено владикою єпископом Бердянським і Приморським Єлісеєм. Свято-Михайлівський монастир є першим жіночим монастирем у єпархії. Настоятелька: ігуменя Аркадія, 01.12.1958 року народження.
Храм
За переказами старожилів, близько 1850 року в селі було збудовано невелику дерев'яну церкву. У 1863 парафіянами замість старої церкви, що згоріла, було збудовано нову кам'яну церкву з такою ж дзвіницею, яку було освячено в грудні цього ж року в ім'я Архістратига Михаїла. Було збудовано будинок для священика, крім того, церква володіла 49.5 десятинами землі. Парафіянами храму Архістратига Михаїла були жителі села Верхній Токмак та хутора Зубів.
Церкву було збудовано на околиці села на плато. Однокупольна, цегляна, з дзвіницею над бабінцем. Хрещата в плані з прямокутною в плані західною гілкою, перекритациліндричним зводом. Купол тримається на циліндричному барабані, завершується маленькою маківкою та хрестом, має 12 віконних пройм. Дзвіниця над бабінцем двоярусна. Ступінчастий за формою ярус увінчаний циліндричним ярусом для дзвонів з гранованим куполом із конічним завершенням та хрестом. Стіни храму прорізані арочними віконними проймами, завершуються геометричним фризом.
Спочатку будівництва куполи храму та дзвіниці, які були вкриті жерстю, ґрунтували соком часнику, який зносили селяни, а потім покривали лляною олією, яку на вогні доводили до стану лаку. І куполи храму блищали на сонці, пускаючи десятки сонячних зайчиків навкруги. Коли з'явилися олійні фарби, куполи фарбували в блакитний колір і здалеку здавалося, що хрести й куполи храму начебто єдналися з бездонною блакиттю неба.
У 1911 році храм було повторно освячено.
Зазнавши гонінь у роки більшовицьких експериментів, у 1929 р. церква Архістратига Михаїла закривається. У 1935 році, зачепивши канатами дзвіницю, її верхів'я повалили тракторами разом із дзвонами. Хотіли завалити й хрест, але він тільки похилився. пізніше залізо вигнило і він упав поблизу церкви, довго лежав на кладовищі, а потім колгосп здав його на металобрухт. Святі ікони виносили й палили, знищили надгробні пам'ятники на могилах священиків, а заодно — і всі кам'яні надгробки на кладовищі. У приміщенні церкви зробили склад зерна.
З початку фашистської окупації німці дозволили діяльність релігійної громади. У 1942 році було зроблено ремонт силами жителя села Мизина М.К. та двох військовополонених художників, які волами завезли вапно, побілили й розмалювали храм. У підвалі церкви жителі села ховалися під час обстрілів і авіанальотів і ні одна з бомб чи снарядів не поцілили в храм.
8 березня 1945 року влада офіційно зареєструвала релігійну громаду. У 1949 р. громада налічувала 392 члени, в цьому ж році до храму Архістратига Михаїла передали майно Могилянської релігійної громади, яку зняли з реєстрації 2 жовтня 1949 р. Парафіянами храму були жителі с. Верхній Токмак, хутора Зубів, с. Могиляни. Пізніше збудовані селища Верхній Токмак I та Верхній Токмак II і села Нижній Токмак теж входили до цієї парафії.
У цей час священником у церкві був Аушев Іван Михайлович 1882 р.н., який служив по 1954 р., коли був переведений до Обіточненського храму. Він був дуже шанованою людиною, часто виручав колгоспи, сільради, надаючи грошові позики. Із 1954 року священиком храму Архістратига Михаїла служив Домбровський Георгій Йосипович. А з середини 1955 по червень 1958 р. у храмі служив протоієрей Дмитро Тяпочкін, у майбутньому архімандрит Серафим. Більшість жителів села була під впливом антирелігійної пропаганди. Парафія була маловіруюча.
За час служіння о. Дмитрія у Верхньому Токмаку було проведено ремонт храму, збільшилося число парафіян. Храм мав дуже гарний світлий вигляд, його прикрашала дуже велика гарна люстра. Протоієрей Дмитро дійсно був старанним пастирем, глибоко віруючою людиною, чудовим проповідником і молитовником. на свята приїздило особливо багато віруючих. Туга за рідними місцями на Дніпропетровщині, неодноразові звернення громади церкви Первоверховних апостолів Петра і Павла с. Сурська-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області до архієпископа дніпропетровського і Запорізького Гурія про переведення протоієрея Дмитра до їх парафії, складні відносини з місцевим «начальством» змусили протоієрея Дмитра ухвалити рішення про перехід до церкви Первоверховних апостолів Петра і Павла с. Первоверховних апостолів Петра і Павла, де він служив 17 років. 25 липня протоієрей Дмитро вибув із с. Верхній Токмак.
Після від'їзду протоієрея Дмитра постійного священнослужителя у храмі не було. 12 серпня 1960 р. церкву закрили, а общину зняли з реєстрації. У храм на осінь 1959 р. завозять насіння соняшнику, а в 1960 р. до церкви завозять 3 тони дусту та ін. отрутохімікатів. Далі споруда храму 30 років використовувалась як склад отрутохімікатів.
Серед духовних чад батюшки Дмитра була родина Коротичів: Сергій Харитонович та Ніна Терентіївна. Їхній будинок знаходився поряд з храмом і вони були першими помічниками батюшки. Коли храм було закрито, Сергій Харитонович взяв на себе місію прибирати й обкошувати територію церкви й кладовища. Після смерті Сергія Харитоновича цю роботу виконував його син Василь Сергійович. А коли почалося відродження святині в 90-х роках 20 ст. Коротич В.С. працював головним інженером місцевої агрофірми. За завданням керівника агрофірми він став головним виконробом відбудови храму. У цей час було зведено огорожу та господарські будівлі храму. Парафіяни обирають Василя Сергійовича старостою релігійної громади.
12 листопада 1991 р. було знову зареєстровано релігійну громаду с. Верхній Токмак (свідоцтво №32). Спочатку священиком громади був ієрей Олександр, настоятель Чернігівської церкви Різдва Богородиці (1991—1993), потім з 1993 по 1996 рр. — настоятель Чернігівської церкви Різдва Богородиці ієрей Генадій (Бойко). З 1996 по 1997 рр. службу в храмі правив ієрей Генадій (Момот) — настоятель Миколаївської церкви села Новополтавка.
Першим постійним священиком храму був ієрей Іоан (Карташов), який служив тут більше року. При ньому було організовано церковний хор, винесено з храму шар землі, насиченої отрутохімікатами, товщиною в метр та завезено щебінь.
Велика роль у відродженні святині належить молодому енергійному священику ієрею Віктору (Ракку), який служив тут з 27 квітня 2000 р. по 24 січня 2007 р.
Це один з 8 храмів Запорізької області, котрі пережили складні радянські часи. На стінах збереглися старі, первозданні фрески і сама церква не втратила свій первозданний вигляд.
Святині
- сщмч. Володимира Київського частка мощей
- мч.Олександра Римського частка мощей
- рівноап. Марії Магдалини частка мощей
- прпп. Глинських частки мощей
- Божої Матері Володимирська чудотворна ікона
- Божої Матері Почаївська чудотворна ікона
- частка Животворящого Хреста Господнього інщі
Монастирські будні
Долаючи труднощі й перешкоди, громада та черниці монастиря покращують його матеріальну базу. Спільними зусиллями змінюють зовнішній вигляд монастиря, розбудовують його господарство. Нещодавно тут завели пасіку, розбили виноградник та квітники, придбали трактор, розпочали будівництво підсобних приміщень, реконструкцію системи опалення, здійснили освітлення території обителі. Значну допомогу у відновленні святині надають жителі району, особливо керівники великих сільських господарств. «Обитель міцніє і стає гарнішою» за словами ігуменії Аркадії.
Джерела
- Офіційний сайт Синодальної комісії УПЦ у справах монастирів [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Микола Єременко Блаженні гнані за правду: архімандрит Серафим (Тяпочкін) 1894—1982. — Запоріжжя, видавництво «Дике поле». — 2013. — с. 116—132
- Микола Єременко Мир усім!. — Чернігівка. — 2011. — с. 46—51
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhangelo Mihajlivskij zhinochij monastir UPC MP pravoslavna obitel roztashovana u Zaporizkomu krayu u s Verhnij Tokmak Chernigivskogo rajonu Nalezhit do UPC MP Arhangelo Mihajlivskij zhinochij monastir UPC47 12 06 pn sh 36 21 40 sh d 47 201546 pn sh 36 361161 sh d 47 201546 36 361161 Koordinati 47 12 06 pn sh 36 21 40 sh d 47 201546 pn sh 36 361161 sh d 47 201546 36 361161Tip sporudimonastirRoztashuvannyaUkrayina Zaporizka oblast Chernigivskij rajon s Verhnij TokmakKinec budivnictva1863NalezhnistUPC MP Adresavul Chapayeva 2 s Verhnij Tokmak Chernigivskij r n Zaporizka obl 71230 Arhangelo Mihajlivskij zhinochij monastir Verhnij Tokmak Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mihajlivskij monastir ZasnuvannyaMonastir zasnovanij 11 11 2008 roku Dokument pro vidkrittya zhurnal 98 zasidannya Svyashennogo Sinodu UPC vid 11 11 2008 roku Monastir bulo osvyacheno vladikoyu yepiskopom Berdyanskim i Primorskim Yeliseyem Svyato Mihajlivskij monastir ye pershim zhinochim monastirem u yeparhiyi Nastoyatelka igumenya Arkadiya 01 12 1958 roku narodzhennya HramZa perekazami starozhiliv blizko 1850 roku v seli bulo zbudovano neveliku derev yanu cerkvu U 1863 parafiyanami zamist staroyi cerkvi sho zgorila bulo zbudovano novu kam yanu cerkvu z takoyu zh dzviniceyu yaku bulo osvyacheno v grudni cogo zh roku v im ya Arhistratiga Mihayila Bulo zbudovano budinok dlya svyashenika krim togo cerkva volodila 49 5 desyatinami zemli Parafiyanami hramu Arhistratiga Mihayila buli zhiteli sela Verhnij Tokmak ta hutora Zubiv Cerkvu bulo zbudovano na okolici sela na plato Odnokupolna ceglyana z dzviniceyu nad babincem Hreshata v plani z pryamokutnoyu v plani zahidnoyu gilkoyu perekritacilindrichnim zvodom Kupol trimayetsya na cilindrichnomu barabani zavershuyetsya malenkoyu makivkoyu ta hrestom maye 12 vikonnih projm Dzvinicya nad babincem dvoyarusna Stupinchastij za formoyu yarus uvinchanij cilindrichnim yarusom dlya dzvoniv z granovanim kupolom iz konichnim zavershennyam ta hrestom Stini hramu prorizani arochnimi vikonnimi projmami zavershuyutsya geometrichnim frizom Spochatku budivnictva kupoli hramu ta dzvinici yaki buli vkriti zherstyu gruntuvali sokom chasniku yakij znosili selyani a potim pokrivali llyanoyu oliyeyu yaku na vogni dovodili do stanu laku I kupoli hramu blishali na sonci puskayuchi desyatki sonyachnih zajchikiv navkrugi Koli z yavilisya olijni farbi kupoli farbuvali v blakitnij kolir i zdaleku zdavalosya sho hresti j kupoli hramu nachebto yednalisya z bezdonnoyu blakittyu neba U 1911 roci hram bulo povtorno osvyacheno Zaznavshi gonin u roki bilshovickih eksperimentiv u 1929 r cerkva Arhistratiga Mihayila zakrivayetsya U 1935 roci zachepivshi kanatami dzvinicyu yiyi verhiv ya povalili traktorami razom iz dzvonami Hotili zavaliti j hrest ale vin tilki pohilivsya piznishe zalizo vignilo i vin upav poblizu cerkvi dovgo lezhav na kladovishi a potim kolgosp zdav jogo na metalobruht Svyati ikoni vinosili j palili znishili nadgrobni pam yatniki na mogilah svyashenikiv a zaodno i vsi kam yani nadgrobki na kladovishi U primishenni cerkvi zrobili sklad zerna Z pochatku fashistskoyi okupaciyi nimci dozvolili diyalnist religijnoyi gromadi U 1942 roci bulo zrobleno remont silami zhitelya sela Mizina M K ta dvoh vijskovopolonenih hudozhnikiv yaki volami zavezli vapno pobilili j rozmalyuvali hram U pidvali cerkvi zhiteli sela hovalisya pid chas obstriliv i avianalotiv i ni odna z bomb chi snaryadiv ne pocilili v hram 8 bereznya 1945 roku vlada oficijno zareyestruvala religijnu gromadu U 1949 r gromada nalichuvala 392 chleni v comu zh roci do hramu Arhistratiga Mihayila peredali majno Mogilyanskoyi religijnoyi gromadi yaku znyali z reyestraciyi 2 zhovtnya 1949 r Parafiyanami hramu buli zhiteli s Verhnij Tokmak hutora Zubiv s Mogilyani Piznishe zbudovani selisha Verhnij Tokmak I ta Verhnij Tokmak II i sela Nizhnij Tokmak tezh vhodili do ciyeyi parafiyi U cej chas svyashennikom u cerkvi buv Aushev Ivan Mihajlovich 1882 r n yakij sluzhiv po 1954 r koli buv perevedenij do Obitochnenskogo hramu Vin buv duzhe shanovanoyu lyudinoyu chasto viruchav kolgospi silradi nadayuchi groshovi poziki Iz 1954 roku svyashenikom hramu Arhistratiga Mihayila sluzhiv Dombrovskij Georgij Josipovich A z seredini 1955 po cherven 1958 r u hrami sluzhiv protoiyerej Dmitro Tyapochkin u majbutnomu arhimandrit Serafim Bilshist zhiteliv sela bula pid vplivom antireligijnoyi propagandi Parafiya bula maloviruyucha Za chas sluzhinnya o Dmitriya u Verhnomu Tokmaku bulo provedeno remont hramu zbilshilosya chislo parafiyan Hram mav duzhe garnij svitlij viglyad jogo prikrashala duzhe velika garna lyustra Protoiyerej Dmitro dijsno buv starannim pastirem gliboko viruyuchoyu lyudinoyu chudovim propovidnikom i molitovnikom na svyata priyizdilo osoblivo bagato viruyuchih Tuga za ridnimi miscyami na Dnipropetrovshini neodnorazovi zvernennya gromadi cerkvi Pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla s Surska Mihajlivka Solonyanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti do arhiyepiskopa dnipropetrovskogo i Zaporizkogo Guriya pro perevedennya protoiyereya Dmitra do yih parafiyi skladni vidnosini z miscevim nachalstvom zmusili protoiyereya Dmitra uhvaliti rishennya pro perehid do cerkvi Pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla s Pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla de vin sluzhiv 17 rokiv 25 lipnya protoiyerej Dmitro vibuv iz s Verhnij Tokmak Pislya vid yizdu protoiyereya Dmitra postijnogo svyashennosluzhitelya u hrami ne bulo 12 serpnya 1960 r cerkvu zakrili a obshinu znyali z reyestraciyi U hram na osin 1959 r zavozyat nasinnya sonyashniku a v 1960 r do cerkvi zavozyat 3 toni dustu ta in otrutohimikativ Dali sporuda hramu 30 rokiv vikoristovuvalas yak sklad otrutohimikativ Sered duhovnih chad batyushki Dmitra bula rodina Korotichiv Sergij Haritonovich ta Nina Terentiyivna Yihnij budinok znahodivsya poryad z hramom i voni buli pershimi pomichnikami batyushki Koli hram bulo zakrito Sergij Haritonovich vzyav na sebe misiyu pribirati j obkoshuvati teritoriyu cerkvi j kladovisha Pislya smerti Sergiya Haritonovicha cyu robotu vikonuvav jogo sin Vasil Sergijovich A koli pochalosya vidrodzhennya svyatini v 90 h rokah 20 st Korotich V S pracyuvav golovnim inzhenerom miscevoyi agrofirmi Za zavdannyam kerivnika agrofirmi vin stav golovnim vikonrobom vidbudovi hramu U cej chas bulo zvedeno ogorozhu ta gospodarski budivli hramu Parafiyani obirayut Vasilya Sergijovicha starostoyu religijnoyi gromadi 12 listopada 1991 r bulo znovu zareyestrovano religijnu gromadu s Verhnij Tokmak svidoctvo 32 Spochatku svyashenikom gromadi buv iyerej Oleksandr nastoyatel Chernigivskoyi cerkvi Rizdva Bogorodici 1991 1993 potim z 1993 po 1996 rr nastoyatel Chernigivskoyi cerkvi Rizdva Bogorodici iyerej Genadij Bojko Z 1996 po 1997 rr sluzhbu v hrami praviv iyerej Genadij Momot nastoyatel Mikolayivskoyi cerkvi sela Novopoltavka Pershim postijnim svyashenikom hramu buv iyerej Ioan Kartashov yakij sluzhiv tut bilshe roku Pri nomu bulo organizovano cerkovnij hor vineseno z hramu shar zemli nasichenoyi otrutohimikatami tovshinoyu v metr ta zavezeno shebin Velika rol u vidrodzhenni svyatini nalezhit molodomu energijnomu svyasheniku iyereyu Viktoru Rakku yakij sluzhiv tut z 27 kvitnya 2000 r po 24 sichnya 2007 r Ce odin z 8 hramiv Zaporizkoyi oblasti kotri perezhili skladni radyanski chasi Na stinah zbereglisya stari pervozdanni freski i sama cerkva ne vtratila svij pervozdannij viglyad Svyatinisshmch Volodimira Kiyivskogo chastka moshej mch Oleksandra Rimskogo chastka moshej rivnoap Mariyi Magdalini chastka moshej prpp Glinskih chastki moshej Bozhoyi Materi Volodimirska chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Pochayivska chudotvorna ikona chastka Zhivotvoryashogo Hresta Gospodnogo inshiMonastirski budniDolayuchi trudnoshi j pereshkodi gromada ta chernici monastirya pokrashuyut jogo materialnu bazu Spilnimi zusillyami zminyuyut zovnishnij viglyad monastirya rozbudovuyut jogo gospodarstvo Neshodavno tut zaveli pasiku rozbili vinogradnik ta kvitniki pridbali traktor rozpochali budivnictvo pidsobnih primishen rekonstrukciyu sistemi opalennya zdijsnili osvitlennya teritoriyi obiteli Znachnu dopomogu u vidnovlenni svyatini nadayut zhiteli rajonu osoblivo kerivniki velikih silskih gospodarstv Obitel micniye i staye garnishoyu za slovami igumeniyi Arkadiyi DzherelaOficijnij sajt Sinodalnoyi komisiyi UPC u spravah monastiriv 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Mikola Yeremenko Blazhenni gnani za pravdu arhimandrit Serafim Tyapochkin 1894 1982 Zaporizhzhya vidavnictvo Dike pole 2013 s 116 132 Mikola Yeremenko Mir usim Chernigivka 2011 s 46 51