Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артю р Жуль Море н фр Arthur Jules Morin 19 жовтня 1795 Париж 7 лютого 1880 Париж французький інженер й механік член Пар

Артюр Морен

Артюр Морен

Артю́р-Жуль Море́н (фр. Arthur-Jules Morin; 19 жовтня 1795, Париж — 7 лютого 1880, Париж)  — французький інженер й механік, член Паризької АН (1843), її президент у 1864 р.; один з тих вчених, котрі заклали наукові основи практичної механіки. Президент Товариства цивільних інженерів Франції (з 1862 р.) .

Артюр-Жуль Морен
фр. Arthur-Jules Morin
image
Народився 19 жовтня 1795(1795-10-19)
Париж, Франція
Помер 7 лютого 1880(1880-02-07) (84 роки)
Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез
Країна image Франція
Діяльність військовий інженер
Alma mater Політехнічна школа
Галузь механіка
Заклад Політехнічна школа, Консерваторія мистецтв та ремесел
Посада президент[1]
Вчене звання професор
Науковий ступінь член Паризької АН, член Шведської королівської АН
Науковий керівник Жан-Віктор Понселе
Членство Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[2]
d
d
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук
d
Національна академія дей-Лінчей
d
d
Військове звання дивізійний генерал
Мати d
Нагороди
image
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Автограф image
image Артюр Морен у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морен.

Біографія

Народився 19 жовтня 1795 року в Парижі. У 1813 поступив в Політехнічну школу, яку закінчив у 1817 році, після чого став викладачем Прикладної школи в Меці. З 1829 р. — професор Політехнічної школи, з 1840 р. працював в паризькій Консерваторії мистецтв та ремесел (з 1852 р. — її директор). Одночасно перебував на службі в інженерних військах, з 1855 р. — дивізійний генерал .

У 1843 році Морен був обраний у члени Паризької академії наук на місце, що стало вакантним після смерті Г. Коріоліса. У 1850 році він був членом організаційної комісії з організації Агрономічного інституту, а у 1852 р. — директором Консерваторії мистецтв та ремесел. У 1850 році його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.

Автор лекційного курсу з прикладної механіки (фр. «Leçons de mécanique pratique», у 3-х томах), що між 1846 та 1946 роками перевидавався 20 разів.

У 1858 удостоєний звання Великого офіцера ордену Почесного Легіону. Ім'я Морена внесене у список 72 імен на Ейфелевій вежі.

Наукова діяльність

Наукові роботи Морена присвячені експериментальним методам в механіці, зовнішній балістиці, теорії балістичного маятника, гідравліці, прикладній механіці.

У 1831–1835 роках Морен виконав низку експериментальних робіт з вивчення тертя та з визначення сили, необхідної для руху по дорогах возів та екіпажів. В експериментах Морена по визначенню опору, що зазнає коток при його перекочуванні по горизонтальній площині, були отримані дані, що підтверджували для сили тертя кочення справедливість формули, запропонованої Кулоном (за якою дана сила обернено пропорційна до радіусу котка image ). У зв'язку з цим у 1839–1841 роках розгорнулась досить жорстка дискусія між Мореном і (англ. Jules Dupuit), котрий пропонував формулу, за якою сила тертя кочення є обернено пропорційною до image .

Отримані Мореном експериментальні дані досліджень співударяння шорстких тіл дозволили Е. Дж. Раусу (англ. Edward John Routh) сформулювати положення про те, що відношення дотичної і нормальної складових ударного імпульсу збігається з коефіцієнтом тертя (сьогодні це положення відоме як гіпотеза Рауса).

Займався також дослідженням механічної жорсткості канатів. Серед найвідоміших винаходів Морена — його динамометр для визначення сили тяги й оснащення для дослідження швидкості падіння тіл, в якому тіло, що падає, викреслює параболічну траєкторію.

Найвідоміші праці Морена

  • Expériences sur les roues hydrauliques à aubes planes et sur les roues hydrauliques à augets (1836)
  • Aide-mémoire de mécanique pratique à l'usage des officiers d'artillerie et des ingénieurs civils et militaires (1838)
  • Description des appareils chronométriques à style, propres à la représentation graphique et à la détermination des lois du mouvement, et des appareils dynamométriques, propres à mesurer l'effort ou le travail développé par les moteurs animés ou inanimés et par les organes de transmission du mouvement dans les machines (1838)
  • Leçons de mécanique pratique à l'usage des auditeurs des cours du Conservatoire des arts et métiers (у 5-ти томах, 1846-1853, англійський переклад 1860)
  • Conservatoire des arts et métiers. Catalogue des collections, publié par ordre de M. le ministre de l'Agriculture et du commerce (1851)
  • Résistance des matériaux (у 2-х томах, 1863)
  • Des machines et appareils destinés à l'élévation des eaux (1863)
  • Salubrité des habitations. Manuel pratique du chauffage et de la ventilation (1868)

Примітки

  1. Французька академія наук — 1666.
    d:Track:Q377066d:Track:Q188771
  2. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  3. Боголюбов, 1983, с. 335.
  4. . Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  5. Силин, 1976, с. 39.
  6. Ишлинский, 1983, с. 272.
  7. Раус, т. I, 1983, с. 164.
  8. Журавлёв, Фуфаев, 1993, с. 74—75.

Джерела

  • Боголюбов А. Н. . Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1983. — 639 с.
  • Журавлёв В. Ф., Фуфаев Н. А. . Механика систем с неудерживающими связями. — М. : Наука, 1993. — 240 с. — ..
  • Ишлинский А. Ю. . Механика: идеи, задачи, приложения. — М. : Наука, 1985. — 624 с.
  • Раус Э. Дж. . Динамика системы твёрдых тел. Т. I. — М. : Наука, 1983. — 464 с.
  • Силин А. А. . Трение и его роль в развитии техники. — М. : Наука, 1976. — 176 с.

Посилання

  • Arthur MORIN (1795–1880) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
  • J J O'Connor, E F Robertson Arthur Jules Morin [ 19 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Artyu r Zhul More n fr Arthur Jules Morin 19 zhovtnya 1795 Parizh 7 lyutogo 1880 Parizh francuzkij inzhener j mehanik chlen Parizkoyi AN 1843 yiyi prezident u 1864 r odin z tih vchenih kotri zaklali naukovi osnovi praktichnoyi mehaniki Prezident Tovaristva civilnih inzheneriv Franciyi z 1862 r Artyur Zhul Morenfr Arthur Jules MorinNarodivsya 19 zhovtnya 1795 1795 10 19 Parizh FranciyaPomer 7 lyutogo 1880 1880 02 07 84 roki Parizh FranciyaPohovannya Per LashezKrayina FranciyaDiyalnist vijskovij inzhenerAlma mater Politehnichna shkolaGaluz mehanikaZaklad Politehnichna shkola Konservatoriya mistectv ta remeselPosada prezident 1 Vchene zvannya profesorNaukovij stupin chlen Parizkoyi AN chlen Shvedskoyi korolivskoyi ANNaukovij kerivnik Zhan Viktor PonseleChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 2 d d Ispanska korolivska akademiya tochnih fizichnih i prirodnichih nauk d Nacionalna akademiya dej Linchej d dVijskove zvannya divizijnij generalMati dNagorodi Velikij oficer ordena Pochesnogo legionuAvtograf Artyur Moren u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moren BiografiyaNarodivsya 19 zhovtnya 1795 roku v Parizhi U 1813 postupiv v Politehnichnu shkolu yaku zakinchiv u 1817 roci pislya chogo stav vikladachem Prikladnoyi shkoli v Meci Z 1829 r profesor Politehnichnoyi shkoli z 1840 r pracyuvav v parizkij Konservatoriyi mistectv ta remesel z 1852 r yiyi direktor Odnochasno perebuvav na sluzhbi v inzhenernih vijskah z 1855 r divizijnij general U 1843 roci Moren buv obranij u chleni Parizkoyi akademiyi nauk na misce sho stalo vakantnim pislya smerti G Koriolisa U 1850 roci vin buv chlenom organizacijnoyi komisiyi z organizaciyi Agronomichnogo institutu a u 1852 r direktorom Konservatoriyi mistectv ta remesel U 1850 roci jogo bulo obrano inozemnim chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Avtor lekcijnogo kursu z prikladnoyi mehaniki fr Lecons de mecanique pratique u 3 h tomah sho mizh 1846 ta 1946 rokami perevidavavsya 20 raziv U 1858 udostoyenij zvannya Velikogo oficera ordenu Pochesnogo Legionu Im ya Morena vnesene u spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Naukova diyalnistNaukovi roboti Morena prisvyacheni eksperimentalnim metodam v mehanici zovnishnij balistici teoriyi balistichnogo mayatnika gidravlici prikladnij mehanici U 1831 1835 rokah Moren vikonav nizku eksperimentalnih robit z vivchennya tertya ta z viznachennya sili neobhidnoyi dlya ruhu po dorogah voziv ta ekipazhiv V eksperimentah Morena po viznachennyu oporu sho zaznaye kotok pri jogo perekochuvanni po gorizontalnij ploshini buli otrimani dani sho pidtverdzhuvali dlya sili tertya kochennya spravedlivist formuli zaproponovanoyi Kulonom za yakoyu dana sila oberneno proporcijna do radiusu kotka R displaystyle R U zv yazku z cim u 1839 1841 rokah rozgornulas dosit zhorstka diskusiya mizh Morenom i angl Jules Dupuit kotrij proponuvav formulu za yakoyu sila tertya kochennya ye oberneno proporcijnoyu do R displaystyle sqrt R Otrimani Morenom eksperimentalni dani doslidzhen spivudaryannya shorstkih til dozvolili E Dzh Rausu angl Edward John Routh sformulyuvati polozhennya pro te sho vidnoshennya dotichnoyi i normalnoyi skladovih udarnogo impulsu zbigayetsya z koeficiyentom tertya sogodni ce polozhennya vidome yak gipoteza Rausa Zajmavsya takozh doslidzhennyam mehanichnoyi zhorstkosti kanativ Sered najvidomishih vinahodiv Morena jogo dinamometr dlya viznachennya sili tyagi j osnashennya dlya doslidzhennya shvidkosti padinnya til v yakomu tilo sho padaye vikreslyuye parabolichnu trayektoriyu Najvidomishi praci MorenaExperiences sur les roues hydrauliques a aubes planes et sur les roues hydrauliques a augets 1836 Aide memoire de mecanique pratique a l usage des officiers d artillerie et des ingenieurs civils et militaires 1838 Description des appareils chronometriques a style propres a la representation graphique et a la determination des lois du mouvement et des appareils dynamometriques propres a mesurer l effort ou le travail developpe par les moteurs animes ou inanimes et par les organes de transmission du mouvement dans les machines 1838 Lecons de mecanique pratique a l usage des auditeurs des cours du Conservatoire des arts et metiers u 5 ti tomah 1846 1853 anglijskij pereklad 1860 Conservatoire des arts et metiers Catalogue des collections publie par ordre de M le ministre de l Agriculture et du commerce 1851 Resistance des materiaux u 2 h tomah 1863 Des machines et appareils destines a l elevation des eaux 1863 Salubrite des habitations Manuel pratique du chauffage et de la ventilation 1868 PrimitkiFrancuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bogolyubov 1983 s 335 Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 21 serpnya 2014 Silin 1976 s 39 Ishlinskij 1983 s 272 Raus t I 1983 s 164 Zhuravlyov Fufaev 1993 s 74 75 DzherelaBogolyubov A N Matematiki Mehaniki Biograficheskij spravochnik Kiev Naukova dumka 1983 639 s Zhuravlyov V F Fufaev N A Mehanika sistem s neuderzhivayushimi svyazyami M Nauka 1993 240 s ISBN 5 02 006784 9 Ishlinskij A Yu Mehanika idei zadachi prilozheniya M Nauka 1985 624 s Raus E Dzh Dinamika sistemy tvyordyh tel T I M Nauka 1983 464 s Silin A A Trenie i ego rol v razvitii tehniki M Nauka 1976 176 s PosilannyaArthur MORIN 1795 1880 24 veresnya 2015 u Wayback Machine fr J J O Connor E F Robertson Arthur Jules Morin 19 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ