Артуро Чано (італ. Arturo Ciano, 21 січня 1874 року, Ліворно - 31 серпня 1943 року) - італійський адмірал та підприємець.
Артуро Чано | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
італ. Arturo Ciano | ||||||||||
Народження | 21 січня 1874 Ліворно, Тоскана, Італія | |||||||||
Смерть | 31 серпня 1943 (69 років) | |||||||||
Країна | Королівство Італія | |||||||||
Звання | дивізійний адмірал | |||||||||
Війни / битви | Перша світова війна | |||||||||
Нагороди |
Біографія
Артуро Чано народився 21 січня 1874 року в Ліворно. У 1890 році вступив до Військово-морської академії, яку закінчив у 1893 році у званні гардемарина. Ніс службу у морській артилерійській школі, потім на торпедному крейсері «Тріполі», потім на бронепалубному крейсері «Догалі» і паровому фрегаті «Палестро».
З початком італійсько-турецької війни був командиром міноносця «Кліо» у званні старшого лейтенанта. Наступного року був призначений в Артилерійське управління в Ла-Спеції.
Після вступу Італії у Першу світову війну командував есмінцем «Дзеффіро» у званні капітана III рангу. 24 травня 1915 року, через 2 години після вступу Італії у війну, «Дзеффіро» пробрався в бухту Градо, де торпедами і артилерійським вогнем пошкодив декілька моторних човнів, портові споруди та казарми. За це Артуро Чано був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».
Під час Першої світової війни разом з Габріеле д'Аннунціо, Луїджі Ріццо, а також братами Алессандро і брав участь в атаках торпедних човнів MAS проти австро-угорських сил у Верхній Адріатиці. Дослужився до звання дивізійного адмірала резерву флоту.
Надалі був генеральним директором верфі «Odero-Terni-Orlando».
Артуро Чано був пов'язаний з фашистським рухом, він був цитований принаймні у 50 публікаціях.
Помер за нез'ясованих обставин. За свідченнями Фабріціо Чано, сина Галеаццо Чано помер від інфаркту під час подорожі у поїзді. Ходили чутки про самогубство.
Нагороди
- Кавалер Савойського військового ордену (1917)
- Срібна медаль «За військову доблесть» (1916)
- Срібна медаль «За військову доблесть» (1917)
- Золотий хрест за військову вислугу
- Пам'ятна медаль італійсько-турецької війни 1911—1912
- Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
- Медаль «В пам'ять об'єднання Італії»
- Медаль Перемоги
- Орден «За заслуги у праці» (1940)
Примітки
- Cfr. in Ottorino Ottone Miozzi, Le medaglie d'argento al valor militare. vol. III, tomo I, dal 1793 al 1939. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 2001, p.278.
- books.google.it.
- Nel suo libro di memorie Quando il nonno fece fucilare papà a p.123.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chano Arturo Chano ital Arturo Ciano 21 sichnya 1874 roku Livorno 31 serpnya 1943 roku italijskij admiral ta pidpriyemec Arturo Chanoital Arturo CianoNarodzhennya21 sichnya 1874 1874 01 21 Livorno Toskana ItaliyaSmert31 serpnya 1943 1943 08 31 69 rokiv Krayina Korolivstvo ItaliyaZvannyadivizijnij admiralVijni bitviPersha svitova vijnaNagorodiKavaler Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918BiografiyaArturo Chano narodivsya 21 sichnya 1874 roku v Livorno U 1890 roci vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi yaku zakinchiv u 1893 roci u zvanni gardemarina Nis sluzhbu u morskij artilerijskij shkoli potim na torpednomu krejseri Tripoli potim na bronepalubnomu krejseri Dogali i parovomu fregati Palestro Z pochatkom italijsko tureckoyi vijni buv komandirom minonoscya Klio u zvanni starshogo lejtenanta Nastupnogo roku buv priznachenij v Artilerijske upravlinnya v La Speciyi Pislya vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu komanduvav esmincem Dzeffiro u zvanni kapitana III rangu 24 travnya 1915 roku cherez 2 godini pislya vstupu Italiyi u vijnu Dzeffiro probravsya v buhtu Grado de torpedami i artilerijskim vognem poshkodiv dekilka motornih chovniv portovi sporudi ta kazarmi Za ce Arturo Chano buv nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za vijskovu doblest Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni razom z Gabriele d Annuncio Luyidzhi Ricco a takozh bratami Alessandro i brav uchast v atakah torpednih chovniv MAS proti avstro ugorskih sil u Verhnij Adriatici Dosluzhivsya do zvannya divizijnogo admirala rezervu flotu Nadali buv generalnim direktorom verfi Odero Terni Orlando Arturo Chano buv pov yazanij z fashistskim ruhom vin buv citovanij prinajmni u 50 publikaciyah Pomer za nez yasovanih obstavin Za svidchennyami Fabricio Chano sina Galeacco Chano pomer vid infarktu pid chas podorozhi u poyizdi Hodili chutki pro samogubstvo NagorodiKavaler Savojskogo vijskovogo ordenu 1917 Sribna medal Za vijskovu doblest 1916 Sribna medal Za vijskovu doblest 1917 Zolotij hrest za vijskovu vislugu Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 Medal V pam yat ob yednannya Italiyi Medal Peremogi Orden Za zaslugi u praci 1940 PrimitkiCfr in Ottorino Ottone Miozzi Le medaglie d argento al valor militare vol III tomo I dal 1793 al 1939 Roma Ufficio Storico della Marina Militare 2001 p 278 books google it Nel suo libro di memorie Quando il nonno fece fucilare papa a p 123