Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арту ро Ро сон Корвала н ісп Arturo Rawson Corvalán 4 червня 1885 8 жовтня 1952 аргентинський військовик який після війс

Артуро Росон

Артуро Росон

Арту́ро Ро́сон Корвала́н (ісп. Arturo Rawson Corvalán, *4 червня 1885 — †8 жовтня 1952) — аргентинський військовик, який після військового перевороту фактично був правителем Аргентини з 4 по 7 червня 1943 року.

Артуро Росон
ісп. Arturo Rawson Corvalán
image
Артуро Росон
Президент Аргентини (de facto)
4 — 7 червня 1943
ПопередникРамон Кастільйо
НаступникПедро Пабло Рамірес
Народився4 червня 1885(1885-06-04)[1]
Сантьяго-дель-Естеро, Аргентина
Помер8 жовтня 1952(1952-10-08)[1](67 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
ПохованийРеколета
Відомий яксолдат, дипломат, політик
КраїнаАргентина
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Сантьяго-дель-Естеро, закінчив Аргентинський військовий коледж, який він закінчив у 1907 році та у подальшому викладав у цьому ж коледжі якийсь час. Росон швидко здійнявся службовими сходами аргентинської армії та, зрештою, отримав звання генерала. У 1943 році Росон прийняв командування кавалерією у Кампо-де-Майо. 3 червня 1943 року Росон почав контактувати з членами GOU (Об'єднана офіцерська група), групою військовиків, які мали на меті скинути аргентинський цивільний уряд. GOU, яка не мала достатньої кількості військ для здійснення перевороту, була переконана, що Росон забезпечить стільки солдат, скільки знадобиться. 4 червня 10 000 солдат під командуванням Росона увійшли до Буенос-Айреса і скинули уряд Рамона Кастільйо.

Того ж дня Росон проголосив себе президентом Аргентини, завадивши Педро Пабло Раміресу зробити те саме. Однак він відмовився залучити до свого уряду представників GOU, які змусили його піти у відставку вже 7 червня. Термін перебування Росона на посту глави держави був настільки коротким, що він так і не встиг скласти присягу.

Після своєї відставки Росон був призначений на посаду посла у Бразилії, цей пост він займав до 1944 року. Він привітав Раміреса, коли той розірвав відносини з Німеччиною та Японією. У 1945 році Росона було заарештовано і засуджено військовим трибуналом за опозицію урядові президента Едельміро Фаррелла, але його швидко звільнили. У вересні 1951 Росон підтримав генерала у його спробі скинути уряд Хуана Перона, за що Росона було ненадовго ув'язнено. Його авторству належить книжка Аргентина та Болівія в епоху визволення (ісп. Argentina y Bolivia en la epopeya de la emancipación). Росон помер через серцевий напад в Буенос-Айресі у 1952 році. Похований на цвинтарі Реколета.

Джерела

  • (2010). El Final. Buenos Aires: Ediciones B. ISBN .

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Mendelevich, p. 144
  3. Mendelevich, p. 145
  4. Mendelevich, p. 146



image Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Artu ro Ro son Korvala n isp Arturo Rawson Corvalan 4 chervnya 1885 8 zhovtnya 1952 argentinskij vijskovik yakij pislya vijskovogo perevorotu faktichno buv pravitelem Argentini z 4 po 7 chervnya 1943 roku Arturo Rosonisp Arturo Rawson CorvalanArturo RosonPrezident Argentini de facto 4 7 chervnya 1943PoperednikRamon KastiljoNastupnikPedro Pablo RamiresNarodivsya4 chervnya 1885 1885 06 04 1 Santyago del Estero ArgentinaPomer8 zhovtnya 1952 1952 10 08 1 67 rokiv Buenos Ajres ArgentinaPohovanijRekoletaVidomij yaksoldat diplomat politikKrayinaArgentina Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Santyago del Estero zakinchiv Argentinskij vijskovij koledzh yakij vin zakinchiv u 1907 roci ta u podalshomu vikladav u comu zh koledzhi yakijs chas Roson shvidko zdijnyavsya sluzhbovimi shodami argentinskoyi armiyi ta zreshtoyu otrimav zvannya generala U 1943 roci Roson prijnyav komanduvannya kavaleriyeyu u Kampo de Majo 3 chervnya 1943 roku Roson pochav kontaktuvati z chlenami GOU Ob yednana oficerska grupa grupoyu vijskovikiv yaki mali na meti skinuti argentinskij civilnij uryad GOU yaka ne mala dostatnoyi kilkosti vijsk dlya zdijsnennya perevorotu bula perekonana sho Roson zabezpechit stilki soldat skilki znadobitsya 4 chervnya 10 000 soldat pid komanduvannyam Rosona uvijshli do Buenos Ajresa i skinuli uryad Ramona Kastiljo Togo zh dnya Roson progolosiv sebe prezidentom Argentini zavadivshi Pedro Pablo Ramiresu zrobiti te same Odnak vin vidmovivsya zaluchiti do svogo uryadu predstavnikiv GOU yaki zmusili jogo piti u vidstavku vzhe 7 chervnya Termin perebuvannya Rosona na postu glavi derzhavi buv nastilki korotkim sho vin tak i ne vstig sklasti prisyagu Pislya svoyeyi vidstavki Roson buv priznachenij na posadu posla u Braziliyi cej post vin zajmav do 1944 roku Vin privitav Ramiresa koli toj rozirvav vidnosini z Nimechchinoyu ta Yaponiyeyu U 1945 roci Rosona bulo zaareshtovano i zasudzheno vijskovim tribunalom za opoziciyu uryadovi prezidenta Edelmiro Farrella ale jogo shvidko zvilnili U veresni 1951 Roson pidtrimav generala u jogo sprobi skinuti uryad Huana Perona za sho Rosona bulo nenadovgo uv yazneno Jogo avtorstvu nalezhit knizhka Argentina ta Boliviya v epohu vizvolennya isp Argentina y Bolivia en la epopeya de la emancipacion Roson pomer cherez sercevij napad v Buenos Ajresi u 1952 roci Pohovanij na cvintari Rekoleta Dzherela 2010 El Final Buenos Aires Ediciones B ISBN 978 987 627 166 0 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mendelevich p 144 Mendelevich p 145 Mendelevich p 146 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ