Пе́дро Па́бло Рамі́рес (ісп. Pedro Pablo Ramírez, нар.30 січня 1884 — пом.12 травня 1962) — аргентинський військовик, самопроголошений президент Аргентини у 1943—1944 роках.
Педро Пабло Рамірес (ісп. Pedro Pablo Ramírez | |
---|---|
Президент Аргентини (de facto) | |
7 червня 1943 — 25 лютого 1944 | |
Віцепрезидент | Саба Суегро (1943) Едельміро Фаррелл (1943—1944) |
Попередник | Артуро Росон (de facto) |
Наступник | Едельміро Фаррелл (de facto) |
| |
Народився | 30 січня 1885[1][2] Ла-Пас, Ентре-Ріос, Аргентина |
Помер | 11 червня 1962[1] (77 років) Буенос-Айрес, Аргентина |
Похований | d |
Відомий як | військовослужбовець, політик |
Країна | Аргентина |
Alma mater | d |
Політична партія | незалежний політик |
Професія | військовик |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Після завершення Аргентинського військового коледжу у 1904 році у званні молодшого лейтенанта Рамірес був призначений на посаду першого лейтенанта кавалерії у 1910 році. У 1911 році він вирушив до Німеччини для навчання у П'ятому гусарському полку кайзера Вільгельма. Він повернувся на батьківщину у 1913 році з дружиною-німкенею. Він надавав допомогу Хосе Феліксу Урібуру під час перевороту, який усунув від влади Іполіто Ірігоєна у 1930 році. Після цього Рамірес вирушив до Рима, де спостерігав за армією Беніто Муссоліні до свого повернення в Аргентину у 1932 році.
Коли в Аргентині проходили вільні вибори, генерал Рамірес працював у тіні і планував повернення фашизму до влади. У 1942 році Раміреса було призначено на посаду міністра оборони в уряді президента Рамона Кастільйо, і він почав реорганізацію аргентинської армії. Проте Кастільйо звільнив Раміреса на засіданні кабінету 18 травня 1943 року. За два тижні, 4 червня 1943 року, Рамірес підтримав Артуро Росона в усуненні уряду Кастільйо, після чого був знову призначений на посаду військового міністра. Через три дні, 7 червня, Рамірес сприяв усуненню Росона з посту глави держави і намагався утримати нейтралітет Аргентини у Другій світовій війні. На той час Аргентина була затиснута між двома сторонами: Британією, яка наполягала на нейтралітеті країни, і США, які намагались втягнути Аргентину до війни на боці союзників. Попри це, Рамірес залишився нейтральним, через що США відмовили Аргентині у ленд-лізі. Нарешті Аргентина оголосила війну Німеччині та Японії, коли уряд очолив Едельміро Фаррелл.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Current Biography 1943, стор. 608—611
Джерела
- (2010). El Final. Buenos Aires: Ediciones B. ISBN .
Посилання
- Президентство Раміреса 1943—1944 [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ramires Pe dro Pa blo Rami res isp Pedro Pablo Ramirez nar 30 sichnya 1884 pom 12 travnya 1962 argentinskij vijskovik samoprogoloshenij prezident Argentini u 1943 1944 rokah Pedro Pablo Ramires isp Pedro Pablo RamirezPedro Pablo Ramires isp Pedro Pablo RamirezPrezident Argentini de facto 7 chervnya 1943 25 lyutogo 1944Viceprezident Saba Suegro 1943 Edelmiro Farrell 1943 1944 Poperednik Arturo Roson de facto Nastupnik Edelmiro Farrell de facto Narodivsya 30 sichnya 1885 1885 01 30 1 2 La Pas Entre Rios ArgentinaPomer 11 chervnya 1962 1962 06 11 1 77 rokiv Buenos Ajres ArgentinaPohovanij dVidomij yak vijskovosluzhbovec politikKrayina ArgentinaAlma mater dPolitichna partiya nezalezhnij politikProfesiya vijskovikNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Pislya zavershennya Argentinskogo vijskovogo koledzhu u 1904 roci u zvanni molodshogo lejtenanta Ramires buv priznachenij na posadu pershogo lejtenanta kavaleriyi u 1910 roci U 1911 roci vin virushiv do Nimechchini dlya navchannya u P yatomu gusarskomu polku kajzera Vilgelma Vin povernuvsya na batkivshinu u 1913 roci z druzhinoyu nimkeneyu Vin nadavav dopomogu Hose Feliksu Uriburu pid chas perevorotu yakij usunuv vid vladi Ipolito Irigoyena u 1930 roci Pislya cogo Ramires virushiv do Rima de sposterigav za armiyeyu Benito Mussolini do svogo povernennya v Argentinu u 1932 roci Koli v Argentini prohodili vilni vibori general Ramires pracyuvav u tini i planuvav povernennya fashizmu do vladi U 1942 roci Ramiresa bulo priznacheno na posadu ministra oboroni v uryadi prezidenta Ramona Kastiljo i vin pochav reorganizaciyu argentinskoyi armiyi Prote Kastiljo zvilniv Ramiresa na zasidanni kabinetu 18 travnya 1943 roku Za dva tizhni 4 chervnya 1943 roku Ramires pidtrimav Arturo Rosona v usunenni uryadu Kastiljo pislya chogo buv znovu priznachenij na posadu vijskovogo ministra Cherez tri dni 7 chervnya Ramires spriyav usunennyu Rosona z postu glavi derzhavi i namagavsya utrimati nejtralitet Argentini u Drugij svitovij vijni Na toj chas Argentina bula zatisnuta mizh dvoma storonami Britaniyeyu yaka napolyagala na nejtraliteti krayini i SShA yaki namagalis vtyagnuti Argentinu do vijni na boci soyuznikiv Popri ce Ramires zalishivsya nejtralnim cherez sho SShA vidmovili Argentini u lend lizi Nareshti Argentina ogolosila vijnu Nimechchini ta Yaponiyi koli uryad ocholiv Edelmiro Farrell PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Current Biography 1943 stor 608 611Dzherela 2010 El Final Buenos Aires Ediciones B ISBN 978 987 627 166 0 PosilannyaPrezidentstvo Ramiresa 1943 1944 11 lyutogo 2011 u Wayback Machine