Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артополо́т — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Полтавської області.
 | |
| 50°21′39″ пн. ш. 33°25′59″ сх. д. / 50.36111111002777818° пн. ш. 33.43333333002777863° сх. д.Координати: 50°21′39″ пн. ш. 33°25′59″ сх. д. / 50.36111111002777818° пн. ш. 33.43333333002777863° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Полтавська область, Лохвицький район, між селами Піски, Пісочки та Гаївщина |
| Найближче місто | Лохвиця |
| Площа | 507,4 га |
| Засновано | 6 вересня 2007 р. |
  Артополот (заказник, Лохвицький район) (Полтавська область) | |
 Артополот у Вікісховищі | |
Розташований у межах Лохвицького району Полтавської області. Являє собою болотно-лучний масив у долині річки Сули та пригирлової частини її лівої притоки — Артополот.
Має важливе водоохоронне значення, біоцентр природного ядра Сулинського екологічного коридору. Характеризується високими ресурсними показниками для деяких лікарських рослин, має созологічне значення як місце зростання рідкісного виду — косариків тонких.
Характеристика
Площа — 507,4 га. Територія заказника передана під охорону Пісківської сільської ради — 449,9 га. та Лохвицький держагролісгоспу — 57,5 га.
Ділянка заказника охоплює заплавний комплекс навколо долини двох річок — Сули та її лівої притоки р. Артополот, в якому переважають болота, по периферії лучні ділянки, у притерасних смугах — вільшняки з домішкою тополівників. Ґрунти переважно болотисті, на луках місцями торф'янисті. Ботанічну цінність даної території визначають невеликі площі заплавних лук, які прилягають до села Пісочки. На території заказника можна зустріти близько 261 вид наземних хребетних, які об'єднані у 26 рядів, 69 родин та 164 роди. Серед них відмічено 18 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів, занесених до Європейського Червоного списку, та 27 регіонально-рідкісних. Причому, орлан-білохвіст належить до Червоної книги України та Європейського Червоного списку одночасно.
На території заказника в обмежених обсягах дозволена господарська діяльність: випасання худоби на 100 га і сінокіс на 20 га.
Територія заказника має використовуватись в першу чергу:
- у природоохоронних цілях;
- у наукових цілях;
- в освітньо-виховних цілях.
Мета створення заказника: охорона та збереження заплавних комплексів р. Сули та р. Артополот, що має водорегулююче, природоохоронне, наукове та естетичне значення, як біоцентр природного ядра Сулинського екологічного коридору.
Основні завдання заказника
- збереження та охорона заплавних ділянок з типовою флорою та фауною, як стабілізатора мікроклімату, регулятора водного режиму р. Сули та її притоки р. Артополот, має созологічне значення як місцезростання рідкісного виду — косарики тонкі, місця проживання водоплавних, болотних птахів та диких тварин;
- підтримання загального екологічного балансу в регіоні;
- поширення екологічних знань тощо.
-
![image]()
Надання згоди на створення заказника депутатами Пісківської сільської ради від 24 січня 2005 року -
![image]()
Додаток № 1 до рішення 10-ї сесії Полтавської облради п'ятого скликання про створення заказника від 6 вересня 2007 року -
![image]()
Затвердження положення про Заказник від 29 жовтня 2007 року -
![image]()
Охоронне зобов'язання Пісківської сільської ради від 14 листопада 2007 року -
![image]()
Опис меж Гідрологічного заказника «Артополот»
Флора
Територія заказника включає типові заплавні комплекси: водойми, болота, заплавні луки, ліси (вільшняки). Водна рослинність річок Сула та Артополот представлена різними екологічними групами: вкоріненими з надводними листками (латаття біле, глечики жовті), вільноплаваючими на поверхні (жабурник звичайний, , ряска мала, сальвінія плаваюча), зануреними в товщу води (кушир занурений, водопериця кільчаста). Прибережно-водні смуги утворюють типові гідрофільні види — очерет звичайний, рогіз вузьколистий та широколистий, куга озерна, лепешняк великий. Найбільші площі займають болота — високотравні з чагарниками (верба попеляста, верба вушката, верба тритичинкова). Вони займають зволожені ділянки. Їхній флористичний склад досить збіднений і представлений переважно очеретом звичайним, рогозом широколистим та вузьколистим. У периферійних частинах на болотах розвивається більш різноманітне різнотрав'я із вологолюбних видів, серед яких є зарості цінних лікарських рослин — м'яти водяної, вовконіга європейського, живокіста лікарського, аїру звичайного. З боку с. Пісочки у притерасній частині р. Артополот зростає вільшаник віком 40-50 років. У ньому щільні зарості утворюють кропива жабрієлиста, сідач коноплевий, гадючник в'язолистий. На узліссі вільшаника виявлено популяцію оману високого — цінної лікарської рослини, яка охороняється в Полтавській області. В оптимальних умовах зволоження трав'яниста рослина досягала максимального розміру: довжина листкової пластинки сягала 115 см, ширина — 45 см, висота пагону з квітконосами сягала 2,5 м. На ділянці із тополею білою чагарниковий ярус утворює глід, свидина кров'яна, клен татарський, у трав'яному покриві домінує яглиця звичайна.
Ботанічну цінність території заказника визначають невеликі площі природних заплавних лук, які прилягають до с. Пісочки. Основу травостою складають злаки (домінує щучник дернистий) та різнотрав'я, яке характеризується значним різноманіттям. Найвище проективне покриття утворюють типові види заплавних лук — дзвінець малий, конюшина лучна, , кульбаба лікарська, герань лучна, вовчуг польовий, волошка лучна, та хмелевидна, жовтець їдкий, перстач повзучий, морква дика, , цикорій дикий, любочки осінні, деревій звичайний. На луках чисельні популяції утворює цінна лікарська рослина — родовик лікарський, який вперше знайдений на території Лохвицького району. На ділянках, прилеглих до болота, виявлена численна популяція рідкісної рослини, занесеної до Червоної книги України — косариків тонких.
Фауна
На території проектованого заказника можна зустріти близько 261 виду наземних хребетних, які об'єднані у 26 рядів, 69 родин та 164 роди. Серед них відмічено 18 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів, занесених до Європейського Червоного списку та 27 регіонально рідкісних. Причому, орлан-білохвіст занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку одночасно. Фауну наземних хребетних заказника можна розподілити на 4 фауністичні комплекси: деревно-чагарниковий, прибережно-водний, лучно-степовий та синантропний.
Птахи
Тут трапляється 196 видів, що належать до 15 рядів, 44 родин та 119 родів. Це становить 63,2 % від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 15 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види, занесені до Європейського Червоного списку та 25 регіонально рідкісних.
У на території заказника виявлено 131 вид, в тому числі у складі гніздуючих видів відмічені занесений до Червоної книги України журавель сірий, занесений до Європейського червоного списку деркач; регіонально рідкісні шуліка чорний, норець малий, нерозень, широконіска, чернь чубата, вальдшнеп, грицик великий, дрізд білобровий, кропивник, мухоловка мала, чечевиця звичайна, просянка та інші.
Кількісну характеристику орнітофауни заказника в різні періоди річного циклу птахів видно на Мал. 1. Під час весняної та осінньої міграцій видно значне збільшення видового різноманіття птахів. Саме в періоди міграцій відмічена переважна більшість видів, занесених до Червоної книги країни, Європейського червоного списку та регіонально рідкісних.
Найбільша кількість видів птахів заказника належить до деревно-чагарникового фауністичного комплексу — 82, або 41,8 % від загального числа видів (Мал. 2). У гніздовий сезон трапляється 57 видів цього комплексу. Прибережно-водний фауністичний комплекс є наступним за ступенем, насиченості видами — сюди входить 72 види, або 36,7 %. У гніздовий сезон буває 40 видів.
Лучно-степовий комплекс представлений 28 видами (14,3 %). У гніздовий сезон трапляється 21 вид.
До складу синантропного фауністичного комплексу входить 13 видів (6,6 %), причому всі вони трапляються і на гніздуванні.
Ссавці
Відмічено 43 види, що належать до 6 рядів, 14 родин та 33 родів. Це складає 65,1 % від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 3 види, занесені до Червоної книги України, 4 види занесені до Європейського червоного списку та 2 регіонально рідкісні. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку.
З найцікавіших звірів тут можна зустріти бобра, ондатру, лисицю звичайну, куницю кам'яну та лісову, кабана та інших.
До деревно-чагарникового фауністичного належить 9 видів, або 20,0 % (Мал. 3).
Прибережно-водний фауністичний комплекс містить всього 6 видів (14,0 %).
Лучно-степовий комплекс також представлений 6 видами (14,0 %).
Крім того, в синантропний фауністичний комплекс входить 5 видів (11,6 %).
Найбільшу за кількістю видів групу представляють ссавці, що належать до евритопного екологічного типу (17 видів, або 39,5 %). Вони значною мірою посилюють репрезентативність ссавців у всіх фауністичних комплексах.
Ссавці зі спеціальним статусом охорони:
Нетопир карлик — Регіонально рідкісний
Хом'ячок сірий — Регіонально рідкісний
Горностай — Червона книга України
Борсук — Червона книга України
Видра — Червона книга України, Європейський Червоний список
Вушан звичайний — Європейський Червоний список
Сліпак звичайний — Європейський Червоний список
Вовк — Європейський Червоний список
Плазуни
Відмічено 5 із 11 видів Полтавщини, що належать до 2 рядів, 4 родин та 4 родів.
Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 2 до деревно-чагарникового — ящірка живородяча та гадюка звичайна; 2 до прибережно-водного — черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до лучно-степового — ящірка прудка.
Земноводні
Відмічено всі 10 видів Полтавщини, що належать до 2 рядів, 6 родин та 6 родів.
Хоча всі амфібії у період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед наших земноводних є тільки 2 — джерлянка червоночерева та жаба озерна. Крім того, численним у водоймах буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме, жабу ставкову, не вдалося.
До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена.
Найбільше видів представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі — 7 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та трав'яна, ропуха сіра, а також тритон гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, лучно-степового та синантропного комплексів.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артополот (заказник, Лохвицький район) |
Галерея
-
![image]()
Артополот. Вид з під мосту. -
![image]()
Водне плесо Артополоту -
![image]()
Міст через річку Артополот в селі Піски -
![image]()
File:Черепаха болотяна. Знайомство -
![image]()
Черепаха болотяна в природному середовищі
Джерела
- ІІІ.Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ЛІМІТИ на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення області на 2008 рік[недоступне посилання з червня 2019]
- Червона книга України (косарики тонкі) [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Artopolot Artopolo t gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Poltavskoyi oblasti Artopolot zakaznik 50 21 39 pn sh 33 25 59 sh d 50 36111111002777818 pn sh 33 43333333002777863 sh d 50 36111111002777818 33 43333333002777863 Koordinati 50 21 39 pn sh 33 25 59 sh d 50 36111111002777818 pn sh 33 43333333002777863 sh d 50 36111111002777818 33 43333333002777863Krayina UkrayinaRoztashuvannyaPoltavska oblast Lohvickij rajon mizh selami Piski Pisochki ta GayivshinaNajblizhche mistoLohvicyaPlosha507 4 gaZasnovano6 veresnya2007 r Artopolot zakaznik Lohvickij rajon Poltavska oblast Artopolot u Vikishovishi Roztashovanij u mezhah Lohvickogo rajonu Poltavskoyi oblasti Yavlyaye soboyu bolotno luchnij masiv u dolini richki Suli ta prigirlovoyi chastini yiyi livoyi pritoki Artopolot Maye vazhlive vodoohoronne znachennya biocentr prirodnogo yadra Sulinskogo ekologichnogo koridoru Harakterizuyetsya visokimi resursnimi pokaznikami dlya deyakih likarskih roslin maye sozologichne znachennya yak misce zrostannya ridkisnogo vidu kosarikiv tonkih Mezhi gidrologichnogo zakaznika Artopolot z proektu roztashuvannya zemelnih chastok payiv HarakteristikaPlosha 507 4 ga Teritoriya zakaznika peredana pid ohoronu Piskivskoyi silskoyi radi 449 9 ga ta Lohvickij derzhagrolisgospu 57 5 ga Dilyanka zakaznika ohoplyuye zaplavnij kompleks navkolo dolini dvoh richok Suli ta yiyi livoyi pritoki r Artopolot v yakomu perevazhayut bolota po periferiyi luchni dilyanki u priterasnih smugah vilshnyaki z domishkoyu topolivnikiv Grunti perevazhno bolotisti na lukah miscyami torf yanisti Botanichnu cinnist danoyi teritoriyi viznachayut neveliki ploshi zaplavnih luk yaki prilyagayut do sela Pisochki Na teritoriyi zakaznika mozhna zustriti blizko 261 vid nazemnih hrebetnih yaki ob yednani u 26 ryadiv 69 rodin ta 164 rodi Sered nih vidmicheno 18 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 6 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta 27 regionalno ridkisnih Prichomu orlan bilohvist nalezhit do Chervonoyi knigi Ukrayini ta Yevropejskogo Chervonogo spisku odnochasno Na teritoriyi zakaznika v obmezhenih obsyagah dozvolena gospodarska diyalnist vipasannya hudobi na 100 ga i sinokis na 20 ga Teritoriya zakaznika maye vikoristovuvatis v pershu chergu u prirodoohoronnih cilyah u naukovih cilyah v osvitno vihovnih cilyah Meta stvorennya zakaznika ohorona ta zberezhennya zaplavnih kompleksiv r Suli ta r Artopolot sho maye vodoregulyuyuche prirodoohoronne naukove ta estetichne znachennya yak biocentr prirodnogo yadra Sulinskogo ekologichnogo koridoru Osnovni zavdannya zakaznika zberezhennya ta ohorona zaplavnih dilyanok z tipovoyu floroyu ta faunoyu yak stabilizatora mikroklimatu regulyatora vodnogo rezhimu r Suli ta yiyi pritoki r Artopolot maye sozologichne znachennya yak miscezrostannya ridkisnogo vidu kosariki tonki miscya prozhivannya vodoplavnih bolotnih ptahiv ta dikih tvarin pidtrimannya zagalnogo ekologichnogo balansu v regioni poshirennya ekologichnih znan tosho Nadannya zgodi na stvorennya zakaznika deputatami Piskivskoyi silskoyi radi vid 24 sichnya 2005 roku Dodatok 1 do rishennya 10 yi sesiyi Poltavskoyi oblradi p yatogo sklikannya pro stvorennya zakaznika vid 6 veresnya 2007 roku Zatverdzhennya polozhennya pro Zakaznik vid 29 zhovtnya 2007 roku Ohoronne zobov yazannya Piskivskoyi silskoyi radi vid 14 listopada 2007 roku Opis mezh Gidrologichnogo zakaznika Artopolot FloraTeritoriya zakaznika vklyuchaye tipovi zaplavni kompleksi vodojmi bolota zaplavni luki lisi vilshnyaki Vodna roslinnist richok Sula ta Artopolot predstavlena riznimi ekologichnimi grupami vkorinenimi z nadvodnimi listkami latattya bile glechiki zhovti vilnoplavayuchimi na poverhni zhaburnik zvichajnij ryaska mala salviniya plavayucha zanurenimi v tovshu vodi kushir zanurenij vodopericya kilchasta Priberezhno vodni smugi utvoryuyut tipovi gidrofilni vidi ocheret zvichajnij rogiz vuzkolistij ta shirokolistij kuga ozerna lepeshnyak velikij Najbilshi ploshi zajmayut bolota visokotravni z chagarnikami verba popelyasta verba vushkata verba tritichinkova Voni zajmayut zvolozheni dilyanki Yihnij floristichnij sklad dosit zbidnenij i predstavlenij perevazhno ocheretom zvichajnim rogozom shirokolistim ta vuzkolistim U periferijnih chastinah na bolotah rozvivayetsya bilsh riznomanitne riznotrav ya iz vologolyubnih vidiv sered yakih ye zarosti cinnih likarskih roslin m yati vodyanoyi vovkoniga yevropejskogo zhivokista likarskogo ayiru zvichajnogo Z boku s Pisochki u priterasnij chastini r Artopolot zrostaye vilshanik vikom 40 50 rokiv U nomu shilni zarosti utvoryuyut kropiva zhabriyelista sidach konoplevij gadyuchnik v yazolistij Na uzlissi vilshanika viyavleno populyaciyu omanu visokogo cinnoyi likarskoyi roslini yaka ohoronyayetsya v Poltavskij oblasti V optimalnih umovah zvolozhennya trav yanista roslina dosyagala maksimalnogo rozmiru dovzhina listkovoyi plastinki syagala 115 sm shirina 45 sm visota pagonu z kvitkonosami syagala 2 5 m Na dilyanci iz topoleyu biloyu chagarnikovij yarus utvoryuye glid svidina krov yana klen tatarskij u trav yanomu pokrivi dominuye yaglicya zvichajna Botanichnu cinnist teritoriyi zakaznika viznachayut neveliki ploshi prirodnih zaplavnih luk yaki prilyagayut do s Pisochki Osnovu travostoyu skladayut zlaki dominuye shuchnik dernistij ta riznotrav ya yake harakterizuyetsya znachnim riznomanittyam Najvishe proektivne pokrittya utvoryuyut tipovi vidi zaplavnih luk dzvinec malij konyushina luchna kulbaba likarska geran luchna vovchug polovij voloshka luchna ta hmelevidna zhovtec yidkij perstach povzuchij morkva dika cikorij dikij lyubochki osinni derevij zvichajnij Na lukah chiselni populyaciyi utvoryuye cinna likarska roslina rodovik likarskij yakij vpershe znajdenij na teritoriyi Lohvickogo rajonu Na dilyankah prileglih do bolota viyavlena chislenna populyaciya ridkisnoyi roslini zanesenoyi do Chervonoyi knigi Ukrayini kosarikiv tonkih FaunaNa teritoriyi proektovanogo zakaznika mozhna zustriti blizko 261 vidu nazemnih hrebetnih yaki ob yednani u 26 ryadiv 69 rodin ta 164 rodi Sered nih vidmicheno 18 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 6 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta 27 regionalno ridkisnih Prichomu orlan bilohvist zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta Yevropejskogo Chervonogo spisku odnochasno Faunu nazemnih hrebetnih zakaznika mozhna rozpodiliti na 4 faunistichni kompleksi derevno chagarnikovij priberezhno vodnij luchno stepovij ta sinantropnij Ptahi Mal 1 Kilkisna harakteristika ornitofauni zakaznika Artopolot v rizni periodi richnogo ciklu ptahivMal 2 Ekologichna struktura teriofauni zakaznika Artopolot Mal 3 Ekologichna struktura teriofauni zakaznika Artopolot 43 vidi Tut traplyayetsya 196 vidiv sho nalezhat do 15 ryadiv 44 rodin ta 119 rodiv Ce stanovit 63 2 vid zagalnoyi kilkosti vidiv ptahiv bud koli zafiksovanih na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Sered nih vidmicheno 15 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 2 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta 25 regionalno ridkisnih U na teritoriyi zakaznika viyavleno 131 vid v tomu chisli u skladi gnizduyuchih vidiv vidmicheni zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini zhuravel sirij zanesenij do Yevropejskogo chervonogo spisku derkach regionalno ridkisni shulika chornij norec malij nerozen shirokoniska chern chubata valdshnep gricik velikij drizd bilobrovij kropivnik muholovka mala chechevicya zvichajna prosyanka ta inshi Kilkisnu harakteristiku ornitofauni zakaznika v rizni periodi richnogo ciklu ptahiv vidno na Mal 1 Pid chas vesnyanoyi ta osinnoyi migracij vidno znachne zbilshennya vidovogo riznomanittya ptahiv Same v periodi migracij vidmichena perevazhna bilshist vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi krayini Yevropejskogo chervonogo spisku ta regionalno ridkisnih Najbilsha kilkist vidiv ptahiv zakaznika nalezhit do derevno chagarnikovogo faunistichnogo kompleksu 82 abo 41 8 vid zagalnogo chisla vidiv Mal 2 U gnizdovij sezon traplyayetsya 57 vidiv cogo kompleksu Priberezhno vodnij faunistichnij kompleks ye nastupnim za stupenem nasichenosti vidami syudi vhodit 72 vidi abo 36 7 U gnizdovij sezon buvaye 40 vidiv Luchno stepovij kompleks predstavlenij 28 vidami 14 3 U gnizdovij sezon traplyayetsya 21 vid Do skladu sinantropnogo faunistichnogo kompleksu vhodit 13 vidiv 6 6 prichomu vsi voni traplyayutsya i na gnizduvanni Ssavci Vidmicheno 43 vidi sho nalezhat do 6 ryadiv 14 rodin ta 33 rodiv Ce skladaye 65 1 vid zagalnoyi kilkosti vidiv zviriv Poltavskoyi oblasti Sered nih vidmicheno 3 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 4 vidi zaneseni do Yevropejskogo chervonogo spisku ta 2 regionalno ridkisni Prichomu vidra odnochasno nalezhit do Chervonoyi knigi Ukrayini ta Yevropejskogo chervonogo spisku Z najcikavishih zviriv tut mozhna zustriti bobra ondatru lisicyu zvichajnu kunicyu kam yanu ta lisovu kabana ta inshih Do derevno chagarnikovogo faunistichnogo nalezhit 9 vidiv abo 20 0 Mal 3 Priberezhno vodnij faunistichnij kompleks mistit vsogo 6 vidiv 14 0 Luchno stepovij kompleks takozh predstavlenij 6 vidami 14 0 Krim togo v sinantropnij faunistichnij kompleks vhodit 5 vidiv 11 6 Najbilshu za kilkistyu vidiv grupu predstavlyayut ssavci sho nalezhat do evritopnogo ekologichnogo tipu 17 vidiv abo 39 5 Voni znachnoyu miroyu posilyuyut reprezentativnist ssavciv u vsih faunistichnih kompleksah Ssavci zi specialnim statusom ohoroni Netopir karlik Regionalno ridkisnij Hom yachok sirij Regionalno ridkisnij Gornostaj Chervona kniga Ukrayini Borsuk Chervona kniga Ukrayini Vidra Chervona kniga Ukrayini Yevropejskij Chervonij spisok Vushan zvichajnij Yevropejskij Chervonij spisok Slipak zvichajnij Yevropejskij Chervonij spisok Vovk Yevropejskij Chervonij spisok Plazuni Vidmicheno 5 iz 11 vidiv Poltavshini sho nalezhat do 2 ryadiv 4 rodin ta 4 rodiv Voni vhodyat do skladu lishe 3 faunistichnih kompleksiv 2 do derevno chagarnikovogo yashirka zhivorodyacha ta gadyuka zvichajna 2 do priberezhno vodnogo cherepaha bolotna ta vuzh zvichajnij i 1 do luchno stepovogo yashirka prudka Zemnovodni Vidmicheno vsi 10 vidiv Poltavshini sho nalezhat do 2 ryadiv 6 rodin ta 6 rodiv Hocha vsi amfibiyi u period rozmnozhennya pov yazani z vodnim seredovishem spravzhnimi vodno bolotnimi formami yaki vhodyat do priberezhno vodnogo faunistichnogo kompleksu sered nashih zemnovodnih ye tilki 2 dzherlyanka chervonochereva ta zhaba ozerna Krim togo chislennim u vodojmah buvaye gibrid mizh zhaboyu ozernoyu ta zhaboyu stavkovoyu Cikavo sho pri comu odnu z batkivskih form a same zhabu stavkovu ne vdalosya Do luchno stepovogo kompleksu vhodit lishe ropuha zelena Najbilshe vidiv predstavleno u derevno chagarnikovomu faunistichnomu kompleksi 7 vidiv kvaksha zvichajna zhaba gostromorda ta trav yana ropuha sira a takozh triton grebinchastij i zvichajnij Chasnichnicya zvichajna mozhe vhoditi do derevno chagarnikovogo luchno stepovogo ta sinantropnogo kompleksiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artopolot zakaznik Lohvickij rajon GalereyaArtopolot Vid z pid mostu Vodne pleso Artopolotu Mist cherez richku Artopolot v seli Piski File Cherepaha bolotyana Znajomstvo Cherepaha bolotyana v prirodnomu seredovishiDzherelaIII Teritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya 18 chervnya 2015 u Wayback Machine LIMITI na vikoristannya prirodnih resursiv u mezhah teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya oblasti na 2008 rik nedostupne posilannya z chervnya 2019 Chervona kniga Ukrayini kosariki tonki 10 kvitnya 2015 u Wayback Machine