Бєсс д н 329 до н е державний діяч Стародавньої Персії самопроголошений царем царів як Артаксеркс V Бєссдав гр Βήσσος ла

Бєсс (*д/н —329 до н. е.) — державний діяч Стародавньої Персії, самопроголошений царем царів як Артаксеркс V.

Бєсс
дав.-гр. Βήσσος лат. Bessus
страта Бєсса
Народився	невідомо
Помер	329 до н. е. Екбатани ·страта
Діяльність	політик
Титул	цар
Посада	сатрап
Термін	330—329 роки
Попередник	Дарій III
Наступник	Александр Македонський
Конфесія	зороастризм
Рід	Ахеменіди
Батько	Оксатр
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Ахеменідів. Син Оксатра. Був призначений сатрапом Бактрії^[], де збирав війська проти македонян. Проте не встиг прибути із загонами до битви при Іссі.

331 року до н. е. очолював перську кінноту в битві при Гавгамелах. У 330 році до н.е захопив Дарія III, який втік після битви, і повів закутого царя за собою. Здібний і заповзятливий діяч^[], намагався в боротьбі з Александром Македонським перешкодити остаточній загибелі Перської держави.

Разом із сатрапами-однодумцями він захопив правління замість Дарія III. Коли Александр Македонський дізнався про долю Дарія III, він негайно розпочав переслідування Бєсса і його послідовників. Коли переслідувачі майже наздогнали втікачів, Дарія III смертельно поранили, кинули на дорозі і намагалися дістатися до північних провінцій Перської держави.

Уклавши союзи з іншими сатрапами (Сатібараном з Арії, з Вавилону, Мімасом з Согдіани, Барсентом з Арахозії), у липні 330 року до н. е. Бєсс змусив проголосити себе царем царів під ім'ям Артаксеркса V (більшість дослідників не визнає його статусу). Македонські війська тим часом продовжували переслідування й у важких переходах на початку 329 року до н. е. нагнали Бєсса в Согдіані, де його взяв у полон Птолемей Лагид.

Бєсса віддали для покарання до персько-лідійського суду, його було засуджено до смерті й четвертовано в Екбатані.

Джерела

Gershevitch, Ilya; William Bayne Fisher; J.A. Boyle The Cambridge History of Iran, Volume 2 Cambridge University Press 1985 p.449
Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
Waldemar Heckel: Who's Who in the Age of Alexander The Great: Prosopography of Alexander's Empire. Blackwell, Oxford 2006, S. 71f.