Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Митрополи́т Арсе́ній (Авксентій Георгійович Стадницький; 22 січня 1862, Комарове, Бесарабська губернія — 10 лютого 1936, Ташкент) — український богослов, церковний історик та педагог, політик у Російській імперії. Лавреат Макаріївської премії. Випускник Київської духовної академії. Ректор Московської духовної академії (1898–1903).
| Митрополит Арсеній | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 листопада 1910 — 11 серпня 1933 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | ||
| ||
| 5 грудня 1903 — 5 листопада 1910 | ||
| Попередник: | Сергій (Ланін) | |
| Наступник: | Олексій (Молчанов) | |
| ||
| 28 лютого 1899 — 5 грудня 1903 | ||
| Попередник: | Христофор (Смирнов) | |
| Наступник: | Євдоким (Мещерський) | |
| Альма-матер: | Києво-Могилянська академія і Київська духовна академія | |
| Діяльність: | православний священник, викладач університету | |
| Ім'я при народженні: | Авксентій Георгійович Стадницький | |
| Народження: | 22 січня 1862 село Комарове (Бесарабська губернія), Хотиньський повіт | |
| Смерть: | 10 лютого 1936 (74 роки) Ташкент, Узбекистан, | |
| Похований: | Боткінське кладовище | |
| Єп. хіротонія: | 28 лютого 1899 | |
| Нагороди: | ||
| | ||
1907 року обраний членом Державної ради Російської імперії від чорного православного духовенства.
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), митрополит Ташкентський та Туркестанський (1933–1936) РПЦ, раніше протягом тривалого часу був правлячим єпископом Новгородської єпархії. Від 14 січня 1906 року присутній у Священому синоді (1721—1917) (до 15 квітня 1917).
Освіта
Закінчив Кишинівську духовну семінарію (1880), Київську духовну академію (1885) зі ступенем кандидата богослов'я. У 1885 році, будучи студентом, відвідав Афон. Враження висловив у «Щоденнику студента — паломника на Афон».
Магістр богослов'я (1895; тема дисертації: , екзарх Молдо-Влахійський (1808—1812) та митрополит Кишинівський (1813—1821)»). Збираючи матеріяли для дисертації, двічі їздив за кордон: у 1888 до Австро-Угорщини та у 1890 — до Румунії.
Доктор церковної історії (1904; тема дисертації: «Дослідження і монографія по історії Молдавської церкви». Частина 1-а «Історія Молдавської єпархії та їх святителів із часів заснування держави та до наших днів»). Ця праця була відзначена королем Румунії, який нагородив автора хрестом «Pro Benemerenti» 1-го ступеню, яким нагороджували за видатні наукові роботи.
Петербурзька академія наук удостоїла його за цю ж дисертацію великою Уваровською премією.
Науково-педагогічна діяльність
Впродовж 1880—1881 років викладав у Єдинецькому духовному училищі.
1885 — викладач давньогрецької мови, потім церковного співу та догматичного богослов'я у Кишинівській духовній семінарії. Одночасно працював редактором «Кишинівських Єпархіальних відомостей». Ним особисто було написано більше ста статей та заміток, здебільшого церковно-історичного змісту.
30 грудня 1895 року пострижений на чернецтво, з 31 грудня того ж року — ієродиякон.
1 січня 1896 — ієромонах, інспектор Новгородської духовної семінарії, потім її ректор та настоятель монастиря св.. Антонія Римлянина у Новгороді із возведенням у сан архімандрита.
10 січня 1897 — інспектор Московської духовної академії, ординарний професор по катедрі Біблійної історії.
13 березня 1898 — ректор Московської духовної академії (до 1903).
1900 року разом зі студентами здійснив паломництво до Палестини та країн Близького Сходу. Після написав книжку спогадів. У книжці 60 світлин, більшість із яких зробив владика Арсеній.
Архієрей
28 лютого 1899 — хіротонія в єпископа Волокаламського, третього вікарія Московської митрополії, із залишенням посади ректора академії.
Псковський владика
5 грудня 1903 — єпископ Псковський та Пороховський. Створив у єпархії школу паламарів. Заснував церковний музей, в якому зберігалися цінні рукописи, давні монети. Для наукового дослідження, зберігання та поповнення музейної колекції був утворений історико-археологічний комітет, сатут якого затвердив Синод. Одним із головних завдань комітету стала охорона пам'ятників церковної старовини.
1905 — член навчального комітету при Синоді, у 1906—1907 — голова цього комітету. Також від 1906 — член Передсоборної Присутності, голова його п'ятого відділу: про реформу церковно-навчальних закладів.
1907 — архієпископ (31 січня), член Державної ради від чернечого духовенства.
Новгородський архієрей
5 листопада 1910 — архієпископ Новгородський та Староруський. Велику увагу приділяв збереженню пам'ятників церковної старовини. Став ініціатором початку робіт по реставруванню собору Ферапонтова монастиря. Взяв активну участь у XV всеросійському археологічному з'їзді, який відбувся у липні-серпні 1911 року в Новгороді, де виступив з доповіддю «Про сучасний стан собору св.. Софії у Новгороді». За його ініціативи була здійснена реставрація «Лихудівського» корпусу в Новгороді (там колись розміщалося училище, в якому викладали брати Ліхуди). В отреставрованому приміщенні розмістилася відкрита у 1911 р. паламарська школа.
1912 року в Новгороді був урочисто відкритий Арсеньєвський єпархіальний будинок. У ньому розмістилася консисторія, училищна та місіонерська рада, бібліотека, іконно-книжкова крамниця, єпархіальний церковно-історичний музей, редакція «Новгородських єпархіальних відомостей», готель для духовенства.
1913 року Новгороді за його ініціативи відкрилося церковно-археологічне товариство.
1912 року головував на першому всеросійському з'їзді практичних діячів у боротьбі з алкоголізмом, що відбувся у Москві. Почесний член Казанської духовної академії.
Весною 1913 року приймав у Новгороді Патріарха Антіохійського Григорія IV, що очолив хіротонію нового вікарія архієпископа Арсенія, єпископа Тихвинського Олексія (Симанського). Представив до єпископського служіння багаторічного місіонера архімандрита Варсонофія (Лебедєва) і у січні 1917 сам очолив його хіротонію в єпископа Кирилівського.
Був заступником голови Всеросійського Помісного собору 1917—1918, але, за свідченнями інших учасників, «фактично керував усіма соборними засіданнями». У жовтні 1917 року на Соборі був одним із трьох кандидатів у Патріархії (разом з владиками Антонієм та Тихоном патріархом московським. При голосування був другим після Антонія — однак за жеребкуванням очолив московський митрополит Тихон (Беллавін).
29 листопада 1917 — митрополит. Помісний Собор обрав його членом Священного синоду та Вищої церковної ради.
Неодноразово був арештований. Уперше у листопаді 1919 у Москві, удруге — у Новгороді у 1920, після чого був засуджений і приречений до трьох років позбавлення волі та заслання до Архангельської губернії (потім заслання було скасоване).
В 1920—1921 роках очолив у Новгороді хіротонію нових вікаріїв Новгородської єпархії — єпископів Тихона (Тихомирова), Йосипа (Миколаївського), Серафима (Велицького).
1922 року знову арештований (у Москві куди був викликаний із Новгорода) і засуджений разом з Патріархом Тихоном за звинуваченням у спротиві «вилучення церковних цінностей» — не дивлячись на те, що закликав духовенство жертвувати на користь голодуючих «дорогоцінні церковні прикраси, що не мають богослужбового вжитку». А після початку масового вилучення цінностей виголосив звернення, у якому закликав паству смиренно розлучатися з церковними цінностями на користь голодуючих.
У тюрмі знаходився з перервами до 10 січня 1924. Майже відразу після звільнення був знову заарештований та посаджений до Бутирської в'язниці у Москві. Його змушували перейти до «обновленців», що активно співробітничали з большевиками. Зберігся опис однієї із таких спроб більшовицької окупаційної влади:
Жахливу роль по справах посередників ГПУ виконували ті, що впали у розкол єпископи. Архієпископ Євдоким (Мещерський), обновленчеський «митрополит», у застінках ГПУ змушував митрополита Новгородського Арсенія перейти до обновленців. Митрополит Арсеній сказав йому, своєму колишньому спів службовцю по Московській академії: «Адже ви знаєте, що обновленство не законне». «Що ж робити, вони вимагають», — відповів архієпископ Євдоким, киваючи головою на двері чекіста. Коли митрополит Арсеній залишився непохитним, архієпископ Євдоким гнівно сказав йому: «Ну й гнийте у тюрмі!». І з цим покинув в’язня.
Після тюрми був висланий до Середньої Азії.
Середньоазіатське заслання
Впродовж 1925—1926 років перебував у засланні в Полторацьку (Ашгабаді), а у 1926—1936 роках — у Ташкенті. Формально залишався новгородським архієреєм (з титулом «митрополит Новгородський» — вже не «Новгородський та Староруський»), але єпархією до 1933 року керував його учень архієпископ Олексій (Симанський) — далі Патріарх московський Олексій І.
1927 — постійний член тимчасового Патріаршого Синоду при заступнику Патріаршого місцеблюстителя митрополиті Сергію (Старгородському). Однак реально участі у діяльності цього органу практично не брав, тому що знаходився у засланні в Ташенті. Не підписував він і т.зв. «Декларації митрополита Сергія», як «ще не прибувший». Відома лише одна світлина, на якій владика Арсеній зображений разом з іншими членами Синоду (зимової сесії 1934/1935 років, що стала для «тимчасового Синоду» останньою).
11 серпня 1933 — митрополит Ташкентський та Туркестанський. У зв'язку із закриттям храмів Ташкента здійснював богослужіння просто неба, біля цвинтарної каплиці ікони Богородиці «Всех скорбящих Радосте». На ці служби приходило до двадцяти тисяч вірян із міста та околиць селищ. Один із ташкентських прихожан того часу Костянтин Вендланд (потім — митрополит ) згадував:
«Незабутні ці зворушливі богослужіння на лоні природи, блакитна мантія митрополита, що просвічувалася крізь листя дерев, одухотворення натовпу, що молився, твердість духа архіпастиря та вірян, що підпадали тоді під серйозні іспити від проливного дощу чи міцних хрещенських морозів. Незабутні натхненні проповіді митрополита Арсенія, що прикували до себе увагу народа».
Смерть
Був духовним наставником архієпископа Луки (Войно-Яснецького) і помер на його руках у ташкентській лікарні. Був похований на Боткінському цвинтарі м. Ташкент. Біля могили митрополита .
Нагороди
- Орден Святого Олександра Невського (1915)
- Орден Святого Володимира ІІ ступеню (1911)
- Орден Святої Анни І ступеню (1903)
- Орден Святого Володимира ІІІ ступеню (1900)
- Орден Святого Станіслава ІІІ ступеню (1891)
- Орден Корони Румунії ІІІ ступеню (1898)
- Орден Святого Сави ІІ ступеню (Сербія, 1899)
Ієрархічні нагороди
- Діамантовий хрест на клобук (1912)
- Право носіння 2 панагій (1934)
- Передносіння хреста (1935)
Почитання
Російська православна церква закордоном у 1981 зачислила митрополита Арсенія у соборі новомучеників та сповідників російських. Його відзначають у Новгородській та Ташкентській єпархіях московського патріархату.
У Новгороді за ініціативи місцевої єпархії та обласних наукових та культурних організацій з 1993 проходять Арсеніївські читання.
Праці
- Щоденник студента — паломника на Афон. Київ, 1886.
- Гавриїл Баунлеско-Бодоні, екзарх Молдо-Влахійський та митрополит Кишинівський. Кишинів. 1887—1894.
- Положення православного духовенства у Румунії. Кишинів, 1889 (1890?).
- Архімандрит Андроник, ігумен Ново-Німецького св.. Вознесенського монастиря у Бессарабії. Кишинів, 1890, 1895.
- Румуни, що отримали освіту в руських духовно-навчальних закладах. Кишинів, 1891.
- Матеріяли для історії Бессарабії. Кишинів, 1892.
- Журнал секунд-майора фон-Раана про війну при завоюванні Молдавії та Валахії у 1787—1790 рр. з історичними та топографічними примітками. Кишинів, 1892.
- Філофея, патр. Константинопільського Три промови до єп.. Ігнатія з поясненнями висловів Притч «Премудрість створи собі дім.» Новгород, 1898.
- Із сучасного церковного життя у Румунії. Сергіїв Посад, 1901.
- Дослідження та монографії по історії Молдавської церкви СПб., 1904. Ч. 1-а. Історія Молдавських єпархій та їх святителей із часу заснування держави та до наших днів.
- Церква, держава та розкол старообрядництва. Псков, 1910.
- Митрополит Сочавський Досіфей у його відносинах з Росією, у висвітлені нових історичних матеріялів. Сергієвий Посад, 1914.
- На духовній ниві. Слова та промови. Т. 1-2, СПБ, 1914.
- Духовний щоденник. М., 1914.
Примітки
- У деяких джерелах доата смерті інша.
- (рос.)Арсений (в мире Авксентий Георгиевич Стадницкий) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- (рос.) Слова и речи [ 28 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropoli t Arse nij Avksentij Georgijovich Stadnickij 22 sichnya 1862 Komarove Besarabska guberniya 10 lyutogo 1936 Tashkent ukrayinskij bogoslov cerkovnij istorik ta pedagog politik u Rosijskij imperiyi Lavreat Makariyivskoyi premiyi Vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Rektor Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi 1898 1903 Mitropolit Arsenij Mitropolit Novgorodskij ta Staroruskij do 29 listopada 1917 arhiyepiskop 5 listopada 1910 11 serpnya 1933 Poperednik Nastupnik Yepiskop Pskovskij ta Porohovskij 5 grudnya 1903 5 listopada 1910 Poperednik Sergij Lanin Nastupnik Oleksij Molchanov Yepiskop Volokalamskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi 28 lyutogo 1899 5 grudnya 1903 Poperednik Hristofor Smirnov Nastupnik Yevdokim Mesherskij Alma mater Kiyevo Mogilyanska akademiya i Kiyivska duhovna akademiya Diyalnist pravoslavnij svyashennik vikladach universitetu Im ya pri narodzhenni Avksentij Georgijovich Stadnickij Narodzhennya 22 sichnya 1862 1862 01 22 selo Komarove Besarabska guberniya Hotinskij povit Smert 10 lyutogo 1936 1936 02 10 74 roki Tashkent Uzbekistan Pohovanij Botkinske kladovishe Yep hirotoniya 28 lyutogo 1899 Nagorodi Uvarovska premiya Makariyivska premiya Arsenij u Vikishovishi 1907 roku obranij chlenom Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi vid chornogo pravoslavnogo duhovenstva Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi mitropolit Tashkentskij ta Turkestanskij 1933 1936 RPC ranishe protyagom trivalogo chasu buv pravlyachim yepiskopom Novgorodskoyi yeparhiyi Vid 14 sichnya 1906 roku prisutnij u Svyashenomu sinodi 1721 1917 do 15 kvitnya 1917 OsvitaZakinchiv Kishinivsku duhovnu seminariyu 1880 Kiyivsku duhovnu akademiyu 1885 zi stupenem kandidata bogoslov ya U 1885 roci buduchi studentom vidvidav Afon Vrazhennya visloviv u Shodenniku studenta palomnika na Afon Magistr bogoslov ya 1895 tema disertaciyi ekzarh Moldo Vlahijskij 1808 1812 ta mitropolit Kishinivskij 1813 1821 Zbirayuchi materiyali dlya disertaciyi dvichi yizdiv za kordon u 1888 do Avstro Ugorshini ta u 1890 do Rumuniyi Doktor cerkovnoyi istoriyi 1904 tema disertaciyi Doslidzhennya i monografiya po istoriyi Moldavskoyi cerkvi Chastina 1 a Istoriya Moldavskoyi yeparhiyi ta yih svyatiteliv iz chasiv zasnuvannya derzhavi ta do nashih dniv Cya pracya bula vidznachena korolem Rumuniyi yakij nagorodiv avtora hrestom Pro Benemerenti 1 go stupenyu yakim nagorodzhuvali za vidatni naukovi roboti Peterburzka akademiya nauk udostoyila jogo za cyu zh disertaciyu velikoyu Uvarovskoyu premiyeyu Naukovo pedagogichna diyalnistVprodovzh 1880 1881 rokiv vikladav u Yedineckomu duhovnomu uchilishi 1885 vikladach davnogreckoyi movi potim cerkovnogo spivu ta dogmatichnogo bogoslov ya u Kishinivskij duhovnij seminariyi Odnochasno pracyuvav redaktorom Kishinivskih Yeparhialnih vidomostej Nim osobisto bulo napisano bilshe sta statej ta zamitok zdebilshogo cerkovno istorichnogo zmistu 30 grudnya 1895 roku postrizhenij na chernectvo z 31 grudnya togo zh roku iyerodiyakon 1 sichnya 1896 iyeromonah inspektor Novgorodskoyi duhovnoyi seminariyi potim yiyi rektor ta nastoyatel monastirya sv Antoniya Rimlyanina u Novgorodi iz vozvedennyam u san arhimandrita 10 sichnya 1897 inspektor Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi ordinarnij profesor po katedri Biblijnoyi istoriyi 13 bereznya 1898 rektor Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi do 1903 1900 roku razom zi studentami zdijsniv palomnictvo do Palestini ta krayin Blizkogo Shodu Pislya napisav knizhku spogadiv U knizhci 60 svitlin bilshist iz yakih zrobiv vladika Arsenij Arhiyerej28 lyutogo 1899 hirotoniya v yepiskopa Volokalamskogo tretogo vikariya Moskovskoyi mitropoliyi iz zalishennyam posadi rektora akademiyi Pskovskij vladika arhiyepiskop Pskovskij Arsenij Stadnickij 5 grudnya 1903 yepiskop Pskovskij ta Porohovskij Stvoriv u yeparhiyi shkolu palamariv Zasnuvav cerkovnij muzej v yakomu zberigalisya cinni rukopisi davni moneti Dlya naukovogo doslidzhennya zberigannya ta popovnennya muzejnoyi kolekciyi buv utvorenij istoriko arheologichnij komitet satut yakogo zatverdiv Sinod Odnim iz golovnih zavdan komitetu stala ohorona pam yatnikiv cerkovnoyi starovini 1905 chlen navchalnogo komitetu pri Sinodi u 1906 1907 golova cogo komitetu Takozh vid 1906 chlen Peredsobornoyi Prisutnosti golova jogo p yatogo viddilu pro reformu cerkovno navchalnih zakladiv 1907 arhiyepiskop 31 sichnya chlen Derzhavnoyi radi vid chernechogo duhovenstva Novgorodskij arhiyerej 5 listopada 1910 arhiyepiskop Novgorodskij ta Staroruskij Veliku uvagu pridilyav zberezhennyu pam yatnikiv cerkovnoyi starovini Stav iniciatorom pochatku robit po restavruvannyu soboru Ferapontova monastirya Vzyav aktivnu uchast u XV vserosijskomu arheologichnomu z yizdi yakij vidbuvsya u lipni serpni 1911 roku v Novgorodi de vistupiv z dopoviddyu Pro suchasnij stan soboru sv Sofiyi u Novgorodi Za jogo iniciativi bula zdijsnena restavraciya Lihudivskogo korpusu v Novgorodi tam kolis rozmishalosya uchilishe v yakomu vikladali brati Lihudi V otrestavrovanomu primishenni rozmistilasya vidkrita u 1911 r palamarska shkola 1912 roku v Novgorodi buv urochisto vidkritij Arsenyevskij yeparhialnij budinok U nomu rozmistilasya konsistoriya uchilishna ta misionerska rada biblioteka ikonno knizhkova kramnicya yeparhialnij cerkovno istorichnij muzej redakciya Novgorodskih yeparhialnih vidomostej gotel dlya duhovenstva 1913 roku Novgorodi za jogo iniciativi vidkrilosya cerkovno arheologichne tovaristvo 1912 roku golovuvav na pershomu vserosijskomu z yizdi praktichnih diyachiv u borotbi z alkogolizmom sho vidbuvsya u Moskvi Pochesnij chlen Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi Vesnoyu 1913 roku prijmav u Novgorodi Patriarha Antiohijskogo Grigoriya IV sho ocholiv hirotoniyu novogo vikariya arhiyepiskopa Arseniya yepiskopa Tihvinskogo Oleksiya Simanskogo Predstaviv do yepiskopskogo sluzhinnya bagatorichnogo misionera arhimandrita Varsonofiya Lebedyeva i u sichni 1917 sam ocholiv jogo hirotoniyu v yepiskopa Kirilivskogo Buv zastupnikom golovi Vserosijskogo Pomisnogo soboru 1917 1918 ale za svidchennyami inshih uchasnikiv faktichno keruvav usima sobornimi zasidannyami U zhovtni 1917 roku na Sobori buv odnim iz troh kandidativ u Patriarhiyi razom z vladikami Antoniyem ta Tihonom patriarhom moskovskim Pri golosuvannya buv drugim pislya Antoniya odnak za zherebkuvannyam ocholiv moskovskij mitropolit Tihon Bellavin 29 listopada 1917 mitropolit Pomisnij Sobor obrav jogo chlenom Svyashennogo sinodu ta Vishoyi cerkovnoyi radi Neodnorazovo buv areshtovanij Upershe u listopadi 1919 u Moskvi udruge u Novgorodi u 1920 pislya chogo buv zasudzhenij i prirechenij do troh rokiv pozbavlennya voli ta zaslannya do Arhangelskoyi guberniyi potim zaslannya bulo skasovane V 1920 1921 rokah ocholiv u Novgorodi hirotoniyu novih vikariyiv Novgorodskoyi yeparhiyi yepiskopiv Tihona Tihomirova Josipa Mikolayivskogo Serafima Velickogo 1922 roku znovu areshtovanij u Moskvi kudi buv viklikanij iz Novgoroda i zasudzhenij razom z Patriarhom Tihonom za zvinuvachennyam u sprotivi viluchennya cerkovnih cinnostej ne divlyachis na te sho zaklikav duhovenstvo zhertvuvati na korist goloduyuchih dorogocinni cerkovni prikrasi sho ne mayut bogosluzhbovogo vzhitku A pislya pochatku masovogo viluchennya cinnostej vigolosiv zvernennya u yakomu zaklikav pastvu smirenno rozluchatisya z cerkovnimi cinnostyami na korist goloduyuchih U tyurmi znahodivsya z perervami do 10 sichnya 1924 Majzhe vidrazu pislya zvilnennya buv znovu zaareshtovanij ta posadzhenij do Butirskoyi v yaznici u Moskvi Jogo zmushuvali perejti do obnovlenciv sho aktivno spivrobitnichali z bolshevikami Zberigsya opis odniyeyi iz takih sprob bilshovickoyi okupacijnoyi vladi Zhahlivu rol po spravah poserednikiv GPU vikonuvali ti sho vpali u rozkol yepiskopi Arhiyepiskop Yevdokim Mesherskij obnovlencheskij mitropolit u zastinkah GPU zmushuvav mitropolita Novgorodskogo Arseniya perejti do obnovlenciv Mitropolit Arsenij skazav jomu svoyemu kolishnomu spiv sluzhbovcyu po Moskovskij akademiyi Adzhe vi znayete sho obnovlenstvo ne zakonne Sho zh robiti voni vimagayut vidpoviv arhiyepiskop Yevdokim kivayuchi golovoyu na dveri chekista Koli mitropolit Arsenij zalishivsya nepohitnim arhiyepiskop Yevdokim gnivno skazav jomu Nu j gnijte u tyurmi I z cim pokinuv v yaznya Pislya tyurmi buv vislanij do Serednoyi Aziyi Serednoaziatske zaslannya Misce pohovannya na Botkinskomu cvintari m Tashkenta Vprodovzh 1925 1926 rokiv perebuvav u zaslanni v Poltoracku Ashgabadi a u 1926 1936 rokah u Tashkenti Formalno zalishavsya novgorodskim arhiyereyem z titulom mitropolit Novgorodskij vzhe ne Novgorodskij ta Staroruskij ale yeparhiyeyu do 1933 roku keruvav jogo uchen arhiyepiskop Oleksij Simanskij dali Patriarh moskovskij Oleksij I 1927 postijnij chlen timchasovogo Patriarshogo Sinodu pri zastupniku Patriarshogo misceblyustitelya mitropoliti Sergiyu Stargorodskomu Odnak realno uchasti u diyalnosti cogo organu praktichno ne brav tomu sho znahodivsya u zaslanni v Tashenti Ne pidpisuvav vin i t zv Deklaraciyi mitropolita Sergiya yak she ne pribuvshij Vidoma lishe odna svitlina na yakij vladika Arsenij zobrazhenij razom z inshimi chlenami Sinodu zimovoyi sesiyi 1934 1935 rokiv sho stala dlya timchasovogo Sinodu ostannoyu 11 serpnya 1933 mitropolit Tashkentskij ta Turkestanskij U zv yazku iz zakrittyam hramiv Tashkenta zdijsnyuvav bogosluzhinnya prosto neba bilya cvintarnoyi kaplici ikoni Bogorodici Vseh skorbyashih Radoste Na ci sluzhbi prihodilo do dvadcyati tisyach viryan iz mista ta okolic selish Odin iz tashkentskih prihozhan togo chasu Kostyantin Vendland potim mitropolit zgaduvav Nezabutni ci zvorushlivi bogosluzhinnya na loni prirodi blakitna mantiya mitropolita sho prosvichuvalasya kriz listya derev oduhotvorennya natovpu sho molivsya tverdist duha arhipastirya ta viryan sho pidpadali todi pid serjozni ispiti vid prolivnogo doshu chi micnih hreshenskih moroziv Nezabutni nathnenni propovidi mitropolita Arseniya sho prikuvali do sebe uvagu naroda Smert Buv duhovnim nastavnikom arhiyepiskopa Luki Vojno Yasneckogo i pomer na jogo rukah u tashkentskij likarni Buv pohovanij na Botkinskomu cvintari m Tashkent Bilya mogili mitropolita NagorodiOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1915 Orden Svyatogo Volodimira II stupenyu 1911 Orden Svyatoyi Anni I stupenyu 1903 Orden Svyatogo Volodimira III stupenyu 1900 Orden Svyatogo Stanislava III stupenyu 1891 Orden Koroni Rumuniyi III stupenyu 1898 Orden Svyatogo Savi II stupenyu Serbiya 1899 Iyerarhichni nagorodi Diamantovij hrest na klobuk 1912 Pravo nosinnya 2 panagij 1934 Perednosinnya hresta 1935 PochitannyaRosijska pravoslavna cerkva zakordonom u 1981 zachislila mitropolita Arseniya u sobori novomuchenikiv ta spovidnikiv rosijskih Jogo vidznachayut u Novgorodskij ta Tashkentskij yeparhiyah moskovskogo patriarhatu U Novgorodi za iniciativi miscevoyi yeparhiyi ta oblasnih naukovih ta kulturnih organizacij z 1993 prohodyat Arseniyivski chitannya PraciShodennik studenta palomnika na Afon Kiyiv 1886 Gavriyil Baunlesko Bodoni ekzarh Moldo Vlahijskij ta mitropolit Kishinivskij Kishiniv 1887 1894 Polozhennya pravoslavnogo duhovenstva u Rumuniyi Kishiniv 1889 1890 Arhimandrit Andronik igumen Novo Nimeckogo sv Voznesenskogo monastirya u Bessarabiyi Kishiniv 1890 1895 Rumuni sho otrimali osvitu v ruskih duhovno navchalnih zakladah Kishiniv 1891 Materiyali dlya istoriyi Bessarabiyi Kishiniv 1892 Zhurnal sekund majora fon Raana pro vijnu pri zavoyuvanni Moldaviyi ta Valahiyi u 1787 1790 rr z istorichnimi ta topografichnimi primitkami Kishiniv 1892 Filofeya patr Konstantinopilskogo Tri promovi do yep Ignatiya z poyasnennyami visloviv Pritch Premudrist stvori sobi dim Novgorod 1898 Iz suchasnogo cerkovnogo zhittya u Rumuniyi Sergiyiv Posad 1901 Doslidzhennya ta monografiyi po istoriyi Moldavskoyi cerkvi SPb 1904 Ch 1 a Istoriya Moldavskih yeparhij ta yih svyatitelej iz chasu zasnuvannya derzhavi ta do nashih dniv Cerkva derzhava ta rozkol staroobryadnictva Pskov 1910 Mitropolit Sochavskij Dosifej u jogo vidnosinah z Rosiyeyu u visvitleni novih istorichnih materiyaliv Sergiyevij Posad 1914 Na duhovnij nivi Slova ta promovi T 1 2 SPB 1914 Duhovnij shodennik M 1914 PrimitkiU deyakih dzherelah doata smerti insha ros Arsenij v mire Avksentij Georgievich Stadnickij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya ros Slova i rechi 28 travnya 2008 u Wayback Machine