Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Арсен Арсенович Каспрук | ||||
|---|---|---|---|---|
 Арсен Каспрук, 1971 рік | ||||
| Народився | 8 березня 1919 Деражнянський район, Кам'янець-Подільська область, СРСР | |||
| Помер | 10 листопада 1982 (63 роки) | |||
| Діяльність | літературний критик, літературознавець, письменник, літературознавець | |||
| Сфера роботи | літературознавство[1], літературна критика[1] і d[1] | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
| Партія | КПРС | |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Каспрук Арсен Арсенович (8 березня 1919, Стреків, Деражнянський район, Кам'янець-Подільська область — 10 листопада 1982, Київ) — український радянський письменник і літературознавець. Дослідник класичної української поезії. Член Спілки письменників України з 1962 року. Автор рецензій на творчість українських поетів-дисидентів. Батько Віктора Каспрука.
Життєпис
Ранні роки
Арсен Каспрук народився в селі Стреків, нині Хмельницької області. Батьки — Арсен Панфілович і Домнікія Єфремівна Каспруки. Старший із чотирьох братів. Брат Леонід (був студентом історичного факультету Київського педінституту) загинув на війні у 1943 році, брат Борис — працював майстром на заводі, брат Семен — лікарем-хірургом.
У 1938 році закінчив Вовковинецьку середню школу і вступив на філологічний факультет Київського державного університету (відділення української мови і літератури). Три курси якого закінчив в 1941 році. З часу навчання в університеті дружив зі своїм однокурсником Віктором Кузьменком.
Друга світова війна
Студентські роки Арсена Каспрука припали на Другу світову війну. Разом зі студентами будував оборонні споруди на підступах до Києва. З 1941 року — рядовий РСЧА, закінчив війну гвардії старшим сержантом. Воював у 98-й Особливій стрілецькій бригаді 5-гвардійської механізованої бригади 2-го корпусу — бійцем та командиром мінометної обслуги (Сталінградський, Донський, Південний, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти).
Брав участь в обороні Києва, Сталінграда, у взятті Донецька, Братислави, Праги, Будапешта і Відня.
Навчався за прискореним курсом у Фрунзенському піхотному училищі. Але за два тижні до випуску їхнє училище було перекинуте на Сталінградський фронт.
У 1943 році був поранений під Зимовниками Ростовської області, у боях на річці Міусі — контужений. Враження воєнних років згодом відтворенні у віршах, що друкувалися в періодичній пресі.[]
1944 року Арсен Каспрук вступив до Комуністичної партії Радянського Союзу.
Удостоєний урядових нагород.
Після демобілізації з армії в жовтні 1945 року відновив навчання у Київському державному університеті, повний курс якого закінчив в 1947 році. Після закінчення університету в 1947 році, до 1 вересня 1948 року, вчителював в 8-10 класах і працював завідувачем навчальною частиною Вовковинецької середньої школи Деражнянського району Хмельницької області.
Наукова діяльність
У 1948 році Арсен Каспрук вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Його науковим керівником був директор інституту Олександр Білецький.
У лютому 1953 року Арсен Каспрук здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. Тема дисертації «Лірика Лесі Українки».
З 1952 до 1981 року А. Каспрук працював на науковій роботі в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка. Спочатку на посаді молодшого наукового, а з 1958 року старшого наукового співробітника у Відділі української дожовтневої літератури.
Досліджував історію української дожовтневої літератури, зокрема творчість Івана Франка, Лесі Українки, Якова Щоголева, Павла Грабовського, Уляни Кравченко та багатьох інших письменників.
Він брав участь в опрацюванні і виданні їх спадщини, написав про них наукові розвідки і статті. Також Арсен Каспрук працював у галузі франкознавства. Так він упорядкував і написав наукові коментарі до ряду видань творів Івана Франка /двадцятитомне зібрання його творів, «Літературна спадщина», тритомне, двотомне, п'ятдесятитомне видання та ін.
Перша книжка — «Яків Щоголів. Нарис життя і творчості» (Київ, 1958).
В 1965 вийшла монографія Каспрука «Філософські поеми Івана Франка» (Київ)
Найбільший науковий доробок А. А. Каспрука був у дослідженні української класичної поезії, що лягло в основу розвідки розділу «Поезія» [70-90-ті роки XIX ст.,] восьмитомної «Історії української літератури» (Т. 4, кн.. 2, — 1968), де перу автора, крім «Загального огляду», належать аналіз поетичної творчості І. Франка, П. Грабовського, М. Старицького, Я. Щоголева, В. Самійленка, І. Манжури. Та «Історії української літератури» (Т. 1 — 1987) [Поезія 70-90 рр.] аналіз поетичної творчості Я. Щоголева, І. Манжури, П. Куліша, Б. Грінченка, В. Самійленка, О. Пчілки, (в співавторстві з М. П. Бондарем, який після смерті А. А. Каспрука опрацював, доповнив та переробив тексти відповідно до нових вимог перебудовної доби).
Звинувачення у співпраці з КДБ по справі Василя Стуса
Зі слів Василя Стуса, у його статті «Я обвинувачую» (1975), Арсен Каспрук був внутрішнім рецензентом КДБ: «…Я обвинувачую внутрішніх рецензентів КГБ, які писали оцінки на вилучені твори українських літераторів. З них я можу назвати А. Каспрука (Інститут літератури АН УРСР), який рецензував збірку моїх віршів та літературно-критичні статті…».
Під час першого процесу над Стусом 1972 р., Арсен Каспрук написав для слідства низку рецензій на твори Стуса. Поетичну збірку «Зимові дерева» він назвав поетикою «декадансу, ідейного занепаду». В рецензії Каспрук писав, що у віршах Стуса «радянське життя постає як добровільний допр, де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п'яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер». Крім того Арсен Каспрук зазначив: «не треба доводити, що книжка Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю. Нормальна неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до „поета“, що так порочить свою землю і свій народ».
Про збірку «Веселий цвинтар» Каспрук писав: «Радянські люди, за Стусом, це бездушні автомати, люди без голови, манекени, що механічно розігрують заданий за схемою безглуздий спектакль». «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного — це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсності». Подібні відгуки він написав на статті «Феномен доби» («У своєму блюзнірстві Стус доходить до того, що говорить про поетичну смерть Тичини періоду 30-х років і до кінця життя.») та «Зникоме розцвітання» («ідеалістичне тлумачення». Стус «говорить про поезію В. Свідзінського не лише як про „герметизацію власного духу“, але й як про „еліксир проти гангренозної ери сталінського культизму“»).
У своєму коментарі на вирок суду Василь Стус щодо Арсена Каспрука, сказав що «на руках цього доктора філології — моя кров, як і на руках слідчих Логінова, Мезері, Пархоменка, судді, прокурора і адвоката-прокурора, накиненого силоміць». Висловлюючись загалом про діяльність Каспрука й подібних до нього рецензентів, Стус зазначав, що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді». Рецензії Каспрука Стус називав «відверто поліційними, кровожерними заявами», а самого літературознавця — «своїм катом».
Поетична творчість
Писав і публікував у періодиці вірші. Деякі з них «Ти прийди» (текст і ноти) «Україна», 1964, № 23, «Світанок» «Ранок», 1965, № 7, були покладені на музику композитором Володимиром Верменичем. А «Лілея» «Ранок», 1969, № 7 — композитором Костянтином Скороходом.
В середині 1970 років Арсен Каспрук підготував до друку збірку віршів «Виднокола». До неї передмову написав відомий український поет і літературознавець Степан Крижанівський. Але спроби А. Каспрука видати її в 1975 і 1976 роках так і не увінчалися успіхом.
- Вірші
- Балада про клен
- В таврійському степу
- Медсестра
- Я в партію вступив під Сталінградом (1980)
Нагороди
Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Сталінграда», «За оборону Києва», «За взяття Будапешта», «За визволення Праги», «За взяття Відня».
Бібліографія
- «Іван Франко — наставник молодих письменників». ж. Дніпро, 1954 р. № 6, ст. 107—114
- «Іван Франко про літературну працю». ж. «Вітчизна», 1956 р. № 7, ст. 149—157
- «Іван Франко про літературну працю». В книзі «Слово про великого Каменяра». Т. 1 «Держлітвидав». 1956 р. ст. 237—261
- «Пейзаж в ліричних поезіях Лесі Українки». В книзі «Леся Українка». Публікації, статті, дослідження, Т. ІІ Вид-во АН УРСР. Київ. 1956. Ст.. 279—291
- «Талановитий майстер поетичного слова». Про Я. Щоголева. Літературно-критичний нарис. В книзі «Яків Щоголів. Поезії». Вид-во «Радянський письменник». Київ, 1958. ст. 3-52
- «Яків Щоголів. Нарис життя і творчості» (К., 1958).
- «Леся Українка. Літературний портрет» (К., 1958),
- «Леся Українка. Літературний портрет» (К., 1963) (друге перероблене і доповнене видання),
- «Філософські поеми Івана Франка» (К., 1965),
- «Українська поема кінця XIX- початку ХХ ст. Ідеї, теми, проблеми жанру» (К., 1973),
- «Іван Франко. Життєвий і творчий шлях» (К., 1983) (у співавторстві з І. І. Бассом).
Див. також
Література
- Білецький О. І. До розуміння творчості Я. Щоголева // Від давнини до сучасності: Збірник праць з питань української літератури. К., 1960. Т. 1
- Гузар З. Глибини поетового духу // Жовтень. 1967. № 8
- Гончар О. Вірний поезії // Літературна Україна. 1969. 11 березня
- Арсен Каспрук //Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник / Упорядники Олег Килимник, Олександр Петровський. — К.: Радянський письменник, 1970.
- Іванов П. Арсенові Каспруку — 60 // Літературна Україна. 1979, 13 березня
- Арсен Каспрук: Некролог // Літературна Україна. 1982, 26 листопада
- Арсен Каспрук// Письменники Радянської України. 1917—1987: бібібліогр. довід. / авт.упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1988. -С.322.
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Волошина Н. Каспрук Арсен Арсенович: Рекомендований Бібліографічний список. Деражня, 1989
- «Я затримався на цій землі…» // Вісник Деражнянщини. 1994, 10 березня
- Людмила Андріївна Проценко // «Київський некрополь». Видавництво «Український письменник», 1994 рік. Книга розповідає про некрополі Києва та поховання на них українських письменників. Як зазначає автор у передмові, не забуто й «родинні зв'язки окремих людей з видатними літераторами».
- Нестеришин С. Світло його душі // Там само. 1999, 11 березня
Примітки
- Czech National Authority Database
- КАСПРУК Арсен Арсенович [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]//Українська літературна енциклопедія
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 17 травня 2020.
- [недоступне посилання]
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Каспрук Арсен Арсенович |
- Меморіальний сайт пам'яті Арсена Каспрука [ 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Видатні люди Деражнянщини [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Arsen Arsenovich KasprukArsen Kaspruk 1971 rikNarodivsya8 bereznya 1919 1919 03 08 Derazhnyanskij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSRPomer10 listopada 1982 1982 11 10 63 roki Diyalnistliteraturnij kritik literaturoznavec pismennik literaturoznavecSfera robotiliteraturoznavstvo 1 literaturna kritika 1 i d 1 Alma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d PartiyaKPRS Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kaspruk Kaspruk Arsen Arsenovich 8 bereznya 1919 19190308 Strekiv Derazhnyanskij rajon Kam yanec Podilska oblast 10 listopada 1982 Kiyiv ukrayinskij radyanskij pismennik i literaturoznavec Doslidnik klasichnoyi ukrayinskoyi poeziyi Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1962 roku Avtor recenzij na tvorchist ukrayinskih poetiv disidentiv Batko Viktora Kaspruka ZhittyepisRanni roki Arsen Kaspruk narodivsya v seli Strekiv nini Hmelnickoyi oblasti Batki Arsen Panfilovich i Domnikiya Yefremivna Kaspruki Starshij iz chotiroh brativ Brat Leonid buv studentom istorichnogo fakultetu Kiyivskogo pedinstitutu zaginuv na vijni u 1943 roci brat Boris pracyuvav majstrom na zavodi brat Semen likarem hirurgom U 1938 roci zakinchiv Vovkovinecku serednyu shkolu i vstupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu viddilennya ukrayinskoyi movi i literaturi Tri kursi yakogo zakinchiv v 1941 roci Z chasu navchannya v universiteti druzhiv zi svoyim odnokursnikom Viktorom Kuzmenkom Druga svitova vijna Studentski roki Arsena Kaspruka pripali na Drugu svitovu vijnu Razom zi studentami buduvav oboronni sporudi na pidstupah do Kiyeva Z 1941 roku ryadovij RSChA zakinchiv vijnu gvardiyi starshim serzhantom Voyuvav u 98 j Osoblivij strileckij brigadi 5 gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 2 go korpusu bijcem ta komandirom minometnoyi obslugi Stalingradskij Donskij Pivdennij 2 j 3 j i 4 j Ukrayinski fronti Brav uchast v oboroni Kiyeva Stalingrada u vzyatti Donecka Bratislavi Pragi Budapeshta i Vidnya Navchavsya za priskorenim kursom u Frunzenskomu pihotnomu uchilishi Ale za dva tizhni do vipusku yihnye uchilishe bulo perekinute na Stalingradskij front U 1943 roci buv poranenij pid Zimovnikami Rostovskoyi oblasti u boyah na richci Miusi kontuzhenij Vrazhennya voyennih rokiv zgodom vidtvorenni u virshah sho drukuvalisya v periodichnij presi dzherelo 1944 roku Arsen Kaspruk vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu Udostoyenij uryadovih nagorod Pislya demobilizaciyi z armiyi v zhovtni 1945 roku vidnoviv navchannya u Kiyivskomu derzhavnomu universiteti povnij kurs yakogo zakinchiv v 1947 roci Pislya zakinchennya universitetu v 1947 roci do 1 veresnya 1948 roku vchitelyuvav v 8 10 klasah i pracyuvav zaviduvachem navchalnoyu chastinoyu Vovkovineckoyi serednoyi shkoli Derazhnyanskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naukova diyalnist U 1948 roci Arsen Kaspruk vstupaye do aspiranturi Institutu literaturi im T G Shevchenka Jogo naukovim kerivnikom buv direktor institutu Oleksandr Bileckij U lyutomu 1953 roku Arsen Kaspruk zdobuv naukovij stupin kandidata filologichnih nauk Tema disertaciyi Lirika Lesi Ukrayinki Z 1952 do 1981 roku A Kaspruk pracyuvav na naukovij roboti v Instituti literaturi im T G Shevchenka Spochatku na posadi molodshogo naukovogo a z 1958 roku starshogo naukovogo spivrobitnika u Viddili ukrayinskoyi dozhovtnevoyi literaturi Doslidzhuvav istoriyu ukrayinskoyi dozhovtnevoyi literaturi zokrema tvorchist Ivana Franka Lesi Ukrayinki Yakova Shogoleva Pavla Grabovskogo Ulyani Kravchenko ta bagatoh inshih pismennikiv Vin brav uchast v opracyuvanni i vidanni yih spadshini napisav pro nih naukovi rozvidki i statti Takozh Arsen Kaspruk pracyuvav u galuzi frankoznavstva Tak vin uporyadkuvav i napisav naukovi komentari do ryadu vidan tvoriv Ivana Franka dvadcyatitomne zibrannya jogo tvoriv Literaturna spadshina tritomne dvotomne p yatdesyatitomne vidannya ta in Persha knizhka Yakiv Shogoliv Naris zhittya i tvorchosti Kiyiv 1958 V 1965 vijshla monografiya Kaspruka Filosofski poemi Ivana Franka Kiyiv Najbilshij naukovij dorobok A A Kaspruka buv u doslidzhenni ukrayinskoyi klasichnoyi poeziyi sho lyaglo v osnovu rozvidki rozdilu Poeziya 70 90 ti roki XIX st vosmitomnoyi Istoriyi ukrayinskoyi literaturi T 4 kn 2 1968 de peru avtora krim Zagalnogo oglyadu nalezhat analiz poetichnoyi tvorchosti I Franka P Grabovskogo M Starickogo Ya Shogoleva V Samijlenka I Manzhuri Ta Istoriyi ukrayinskoyi literaturi T 1 1987 Poeziya 70 90 rr analiz poetichnoyi tvorchosti Ya Shogoleva I Manzhuri P Kulisha B Grinchenka V Samijlenka O Pchilki v spivavtorstvi z M P Bondarem yakij pislya smerti A A Kaspruka opracyuvav dopovniv ta pererobiv teksti vidpovidno do novih vimog perebudovnoyi dobi Zvinuvachennya u spivpraci z KDB po spravi Vasilya StusaZi sliv Vasilya Stusa u jogo statti Ya obvinuvachuyu 1975 Arsen Kaspruk buv vnutrishnim recenzentom KDB Ya obvinuvachuyu vnutrishnih recenzentiv KGB yaki pisali ocinki na vilucheni tvori ukrayinskih literatoriv Z nih ya mozhu nazvati A Kaspruka Institut literaturi AN URSR yakij recenzuvav zbirku moyih virshiv ta literaturno kritichni statti Svitlina z osobovoyi spravi Vasilya Stusa 1972 r Pid chas pershogo procesu nad Stusom 1972 r Arsen Kaspruk napisav dlya slidstva nizku recenzij na tvori Stusa Poetichnu zbirku Zimovi dereva vin nazvav poetikoyu dekadansu idejnogo zanepadu V recenziyi Kaspruk pisav sho u virshah Stusa radyanske zhittya postaye yak dobrovilnij dopr de zhivut i diyut neohajnij vchitel etiki vchorashnij hristoprodavec p yanicya alfons dochka asenizatora tosho Bridkishoyi gidoti zhahlivishoyi znenavisti ne mig pridumati najvinahidlivishij uperedzhenij proti nashoyi dijsnosti fantazer Krim togo Arsen Kaspruk zaznachiv ne treba dovoditi sho knizhka Stusa shkidliva vsim svoyim idejnim spryamuvannyam usiyeyu svoyeyu suttyu Normalna neuperedzhena lyudina prochitati yiyi mozhe lishe z obridzhennyam iz znevagoyu do poeta sho tak porochit svoyu zemlyu i svij narod Pro zbirku Veselij cvintar Kaspruk pisav Radyanski lyudi za Stusom ce bezdushni avtomati lyudi bez golovi manekeni sho mehanichno rozigruyut zadanij za shemoyu bezgluzdij spektakl Z hudozhnogo boku virshi Stusa ce yakas mayachnya zloblive belkotinnya a z gromadskogo politichnogo ce svidomij naklep ochornyuvannya i obbrihuvannya nashoyi dijsnosti Podibni vidguki vin napisav na statti Fenomen dobi U svoyemu blyuznirstvi Stus dohodit do togo sho govorit pro poetichnu smert Tichini periodu 30 h rokiv i do kincya zhittya ta Znikome rozcvitannya idealistichne tlumachennya Stus govorit pro poeziyu V Svidzinskogo ne lishe yak pro germetizaciyu vlasnogo duhu ale j yak pro eliksir proti gangrenoznoyi eri stalinskogo kultizmu U svoyemu komentari na virok sudu Vasil Stus shodo Arsena Kaspruka skazav sho na rukah cogo doktora filologiyi moya krov yak i na rukah slidchih Loginova Mezeri Parhomenka suddi prokurora i advokata prokurora nakinenogo silomic Vislovlyuyuchis zagalom pro diyalnist Kaspruka j podibnih do nogo recenzentiv Stus zaznachav sho yihnya vina v provedenni masovih represij taka sama yak i shtatnih kagebistiv Voni taki sami dushogubi yak slidchi i suddi Recenziyi Kaspruka Stus nazivav vidverto policijnimi krovozhernimi zayavami a samogo literaturoznavcya svoyim katom Poetichna tvorchistPisav i publikuvav u periodici virshi Deyaki z nih Ti prijdi tekst i noti Ukrayina 1964 23 Svitanok Ranok 1965 7 buli pokladeni na muziku kompozitorom Volodimirom Vermenichem A Lileya Ranok 1969 7 kompozitorom Kostyantinom Skorohodom V seredini 1970 rokiv Arsen Kaspruk pidgotuvav do druku zbirku virshiv Vidnokola Do neyi peredmovu napisav vidomij ukrayinskij poet i literaturoznavec Stepan Krizhanivskij Ale sprobi A Kaspruka vidati yiyi v 1975 i 1976 rokah tak i ne uvinchalisya uspihom VirshiBalada pro klen V tavrijskomu stepu Medsestra Ya v partiyu vstupiv pid Stalingradom 1980 NagorodiNagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Za oboronu Stalingrada Za oboronu Kiyeva Za vzyattya Budapeshta Za vizvolennya Pragi Za vzyattya Vidnya Bibliografiya Ivan Franko nastavnik molodih pismennikiv zh Dnipro 1954 r 6 st 107 114 Ivan Franko pro literaturnu pracyu zh Vitchizna 1956 r 7 st 149 157 Ivan Franko pro literaturnu pracyu V knizi Slovo pro velikogo Kamenyara T 1 Derzhlitvidav 1956 r st 237 261 Pejzazh v lirichnih poeziyah Lesi Ukrayinki V knizi Lesya Ukrayinka Publikaciyi statti doslidzhennya T II Vid vo AN URSR Kiyiv 1956 St 279 291 Talanovitij majster poetichnogo slova Pro Ya Shogoleva Literaturno kritichnij naris V knizi Yakiv Shogoliv Poeziyi Vid vo Radyanskij pismennik Kiyiv 1958 st 3 52 Yakiv Shogoliv Naris zhittya i tvorchosti K 1958 Lesya Ukrayinka Literaturnij portret K 1958 Lesya Ukrayinka Literaturnij portret K 1963 druge pereroblene i dopovnene vidannya Filosofski poemi Ivana Franka K 1965 Ukrayinska poema kincya XIX pochatku HH st Ideyi temi problemi zhanru K 1973 Ivan Franko Zhittyevij i tvorchij shlyah K 1983 u spivavtorstvi z I I Bassom Div takozhZadushene vidrodzhennya Malanchuk Valentin Yuhimovich Kovtunenko Anatolij OleksandrovichLiteraturaBileckij O I Do rozuminnya tvorchosti Ya Shogoleva Vid davnini do suchasnosti Zbirnik prac z pitan ukrayinskoyi literaturi K 1960 T 1 Guzar Z Glibini poetovogo duhu Zhovten 1967 8 Gonchar O Virnij poeziyi Literaturna Ukrayina 1969 11 bereznya Arsen Kaspruk Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Uporyadniki Oleg Kilimnik Oleksandr Petrovskij K Radyanskij pismennik 1970 Ivanov P Arsenovi Kaspruku 60 Literaturna Ukrayina 1979 13 bereznya Arsen Kaspruk Nekrolog Literaturna Ukrayina 1982 26 listopada Arsen Kaspruk Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 bibibliogr dovid avt uporyad V K Koval V P Pavlovska K Rad pismennik 1988 S 322 Enciklopediya ukrayinoznavstva U 10 h tomah Golovnij redaktor Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1954 1989 Voloshina N Kaspruk Arsen Arsenovich Rekomendovanij Bibliografichnij spisok Derazhnya 1989 Ya zatrimavsya na cij zemli Visnik Derazhnyanshini 1994 10 bereznya Lyudmila Andriyivna Procenko Kiyivskij nekropol Vidavnictvo Ukrayinskij pismennik 1994 rik Kniga rozpovidaye pro nekropoli Kiyeva ta pohovannya na nih ukrayinskih pismennikiv Yak zaznachaye avtor u peredmovi ne zabuto j rodinni zv yazki okremih lyudej z vidatnimi literatorami Nesterishin S Svitlo jogo dushi Tam samo 1999 11 bereznyaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 KASPRUK Arsen Arsenovich 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya PDF Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 17 travnya 2020 nedostupne posilannya DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kaspruk Arsen ArsenovichMemorialnij sajt pam yati Arsena Kaspruka 21 grudnya 2013 u Wayback Machine Vidatni lyudi Derazhnyanshini 15 veresnya 2018 u Wayback Machine