Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернест Ванжура (чеськ. Arnošt Vančura, нім. Ernst von Wanczura, також Wanzura de Rohnif; * близько 1750, Вамберг, нині Вамберк, Чехія,— † 1802, Санкт-Петербург) — чеський композитор і музикант, що жив і працював в Австрійській та Російській імперіях; автор першого симфонічного твору на українську тему.
| Ернест Ванжура | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1750[1] |
| Місце народження | Вамберк |
| Дата смерті | 1802[1] |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Професії | композитор, диригент |
| Жанри | класична музика і опера |
Біографія
Походив зі знатного богемського роду , називав себе бароном, хоча письмових свідчень, що він дійсно мав цей титул, не знайдено. Служив у австрійській армії (дослужився до титулу лейтенанта). Близько 1778 видав багато танців, які зробилися відомими. Здобув певну популярність у Відні як композитор, піаніст, скрипаль. Потім працював у Шклові в оркестрі графа Семена Зорича.
1783 року переїхав до Санкт-Петербургу, де з 1786 року був одним з капельмейстерів придворної опери та придворним піаністом, а в камерних ансамблях грав також і на скрипці; партнерами Ванжури по ансамблевій грі були видатні солісти, що служили при російському імператорському дворі: , та інші. Ванжура користувався покровительством Катерини Другої і директора імператорських театрів князя Миколи Юсупова.
Ернест Ванжура брав участь у розбудові Кам'яного театру, названого згодом Великим (нині — будинок Санкт-Петербурзької консерваторії). Крім того, Ванжура подавав і проекти про відкриття нових театрів у Москві, опонуючи антрепренерові , який мав привілей на театр у Москві й тому вважав за необхідне розвивати лише єдиний, вже створений Петровський театр. Закінчив службу 1797 року. В 1785–1794 роках видавав «Journal de musique pour le clavecin ou piano-forte dedié aux dames».
В 1787 році склав музику опери «Хоробрий і сміливий витязь Архідеїч», російське лібрето якої — на сюжети народних казок про — було написане імператрицею Катериною Другою (разом з ). Прем'єра опери відбулася 27 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1787 року на сцені Кам'яного театру; пізніше опера ставилася також під назвою «Іван-царевич».
Творчий спадок
Ванжура увійшов до історії музики як автор «Трьох національних симфоній для великого оркестру на теми різних пісень російських, українських та польських» (фр. Trois Sinfonies nationales a grand orchestre arrangées de plusieurs chansons russes, ukrainiennes et polonoises), виданих Санкт-Петербурзі 1798 року. Довгий час був відомий лише клавір Першої симфонії, опублікований автором у його часописі «Journal de misique…» 1790 року. На основі цього клавіру Михайло Вериківський 1957 року зробив редакцію та інструментовку; цей твір було виконано як симфонію невідомого автора. Але через чверть століття музикознавець розшукала унікальне видання оркестрових голосів трьох симфоній (крім оркестровки, у Першій симфонії є ще й деякі мелодійні відмінності у порівнянні з журнальною публікацією клавіру; це вказує на те, що автор редагував свій твір). Ці голоси було зведено в партитуру й опубліковано М. П. Пряшниковою 1983 року в київському видавництві «Музична Україна»).
Перша симфонія, до мажор, має назву «Українська», Друга, мі-бемоль мажор,— «Російська», і Третя, сі-бемоль мажор,— «Польська». Назви не повністю відповідають використаному фольклорному матеріалу: так, в «Російській» симфонії можна почути мелодію української пісні «Серед гаю під горою» (побічна тема першої частини), а в «Українській» — російської «Во поле берёза стояла» (розробка в першій частині; щоправда, в ті часи цю пісню співали також і як українську зі словами «Ой, чоботи, чоботи ви мої»).
Ці симфонії вважаються одним з ранніх прикладів обробки народної музики в симфонічному жанрі і, можливо, є першими симфоніями, написаними на території Російської імперії. Першу частину першої симфонії транспонував у ре мажор і використовував як увертюру до опери у своїй редакції; тривалий час цю оперу приписували Фоміну.
Інтерес Ванжури до слов'янського фольклору відповідав просвітницьким настроям його доби: приблизно в той час народні пісні здобули широку популярність серед міських, навіть аристократичних кіл суспільства; народні мелодії широко використовувалися в операх та інших спектаклях, що ставилися при імператорському дворі, вони звучали також у світських салонах і в міських театрах. Тоді ж з'явилися друком перші збірки народних пісень, укладені Трутовським (чотири частини, 1776—1795) та Прачем (1790). Беручи до уваги, що Прач за походженням теж був чехом (а Трутовський українцем), музикознавці припускають, що не виключені й особисті контакти Ванжури з цими фольклористами. Це тим більше імовірно, що Ванжура був активним музичним діячем, постійно знаходився в центрі культурних подій.
1985 року в Києві відбулося перше виконання «Української» симфонії Ванжури Державним академічним симфонічним оркестром УРСР під керівництвом Юрія Никоненка. Всі три знайдені симфонії було записано на платівку 1986 року у виконанні Ансамблю солістів оркестру Київського державного академічного театра опери та балету імені Т. Г. Шевченка (тепер Національна опера України імені Тараса Шевченка), диригент Юрій Никоненко. «Російська симфонія» з цього циклу була в 1998 році записана британським оркестром старовинної музики .
У фіналі Української симфонії (Rondo) звучать теми українських пісень «Вийшли в поле косарі» та «Ой, коли я Прудивуса любила».
Вважається, що загалом Ванжура написав шість симфоній, але ще три не розшукані. Ванжурі належать також квартети для клавесина, флейти, скрипки і віолончелі, , фортепіанні п'єси й інші твори.
Джерела
- А. І. Муха. Композитори світу в їх зв'язках з Україною. Київ: Фан Дінь Тан & Fan's Company, 2000, с. 21.
- Н. Финдейзен. Ванжура, Эрнест // Русский биографический словарь. [Репринтное переиздание.] Москва: Аспект-пресс, 2000, том Вавила — Витгенштейн, с. 70–71.
- М. Пряшникова. Автор — відомий // Музика, 1978, № 6, с. 28–30.
- Н. Кузик. Анотація до платівки «Э. Ванжура. Три симфонии на славянские темы» (Мелодия, 1987, С10 26371 005).
Виноски
- Operone
- Н. С. Ванжура, Эрнест // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. Vа. — С. 489–490.
- Правильніше — Ванчура; зафіксовані також варіанти транскрибування Ванджура і навіть Ванчжура.
- За іншими відомостями — 1801, Москва.
- I. У. Маціеўскі. Беларуская мастацкая плынь у фармаванні еўрапейскага абрысу музычнай культуры Санкт-Пецярбурга [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (біл.).
- О. В. Бубнова. От Локателли — к Медоксу, от Медокса — к «дому Щепкина» [Архівовано 15 серпня 2009 у Wayback Machine.] // Портфель журнала «Наше наследие» (рос.).
- James Manheim. Haydn: Nelson Mass; Wanczura: Symphony No. 2 The Russian [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // All Music Guide (англ.).
- А. Гозенпуд. Мельник — колдун, обманщик и сват — опера М. Соколовского [Архівовано 15 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.).
Посилання
- Ванжура, Эрнест у вікізнанні [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ванжура Э. на dic.academic.ru [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernest Vanzhura chesk Arnost Vancura nim Ernst von Wanczura takozh Wanzura de Rohnif blizko 1750 Vamberg nini Vamberk Chehiya 1802 Sankt Peterburg cheskij kompozitor i muzikant sho zhiv i pracyuvav v Avstrijskij ta Rosijskij imperiyah avtor pershogo simfonichnogo tvoru na ukrayinsku temu Ernest VanzhuraOsnovna informaciyaData narodzhennya1750 1 Misce narodzhennyaVamberkData smerti1802 1 Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiyaProfesiyikompozitor dirigentZhanriklasichna muzika i operaBiografiyaPohodiv zi znatnogo bogemskogo rodu nazivav sebe baronom hocha pismovih svidchen sho vin dijsno mav cej titul ne znajdeno Sluzhiv u avstrijskij armiyi dosluzhivsya do titulu lejtenanta Blizko 1778 vidav bagato tanciv yaki zrobilisya vidomimi Zdobuv pevnu populyarnist u Vidni yak kompozitor pianist skripal Potim pracyuvav u Shklovi v orkestri grafa Semena Zoricha 1783 roku pereyihav do Sankt Peterburgu de z 1786 roku buv odnim z kapelmejsteriv pridvornoyi operi ta pridvornim pianistom a v kamernih ansamblyah grav takozh i na skripci partnerami Vanzhuri po ansamblevij gri buli vidatni solisti sho sluzhili pri rosijskomu imperatorskomu dvori ta inshi Vanzhura koristuvavsya pokrovitelstvom Katerini Drugoyi i direktora imperatorskih teatriv knyazya Mikoli Yusupova Ernest Vanzhura brav uchast u rozbudovi Kam yanogo teatru nazvanogo zgodom Velikim nini budinok Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi Krim togo Vanzhura podavav i proekti pro vidkrittya novih teatriv u Moskvi oponuyuchi antreprenerovi yakij mav privilej na teatr u Moskvi j tomu vvazhav za neobhidne rozvivati lishe yedinij vzhe stvorenij Petrovskij teatr Zakinchiv sluzhbu 1797 roku V 1785 1794 rokah vidavav Journal de musique pour le clavecin ou piano forte dedie aux dames V 1787 roci sklav muziku operi Horobrij i smilivij vityaz Arhideyich rosijske libreto yakoyi na syuzheti narodnih kazok pro bulo napisane imperatriceyu Katerinoyu Drugoyu razom z Prem yera operi vidbulasya 27 veresnya 4 zhovtnya za novim stilem 1787 roku na sceni Kam yanogo teatru piznishe opera stavilasya takozh pid nazvoyu Ivan carevich Tvorchij spadokObkladinka vidannya not troh simfonij Vanzhuri Vanzhura uvijshov do istoriyi muziki yak avtor Troh nacionalnih simfonij dlya velikogo orkestru na temi riznih pisen rosijskih ukrayinskih ta polskih fr Trois Sinfonies nationales a grand orchestre arrangees de plusieurs chansons russes ukrainiennes et polonoises vidanih Sankt Peterburzi 1798 roku Dovgij chas buv vidomij lishe klavir Pershoyi simfoniyi opublikovanij avtorom u jogo chasopisi Journal de misique 1790 roku Na osnovi cogo klaviru Mihajlo Verikivskij 1957 roku zrobiv redakciyu ta instrumentovku cej tvir bulo vikonano yak simfoniyu nevidomogo avtora Ale cherez chvert stolittya muzikoznavec rozshukala unikalne vidannya orkestrovih golosiv troh simfonij krim orkestrovki u Pershij simfoniyi ye she j deyaki melodijni vidminnosti u porivnyanni z zhurnalnoyu publikaciyeyu klaviru ce vkazuye na te sho avtor redaguvav svij tvir Ci golosi bulo zvedeno v partituru j opublikovano M P Pryashnikovoyu 1983 roku v kiyivskomu vidavnictvi Muzichna Ukrayina Persha simfoniya do mazhor maye nazvu Ukrayinska Druga mi bemol mazhor Rosijska i Tretya si bemol mazhor Polska Nazvi ne povnistyu vidpovidayut vikoristanomu folklornomu materialu tak v Rosijskij simfoniyi mozhna pochuti melodiyu ukrayinskoyi pisni Sered gayu pid goroyu pobichna tema pershoyi chastini a v Ukrayinskij rosijskoyi Vo pole beryoza stoyala rozrobka v pershij chastini shopravda v ti chasi cyu pisnyu spivali takozh i yak ukrayinsku zi slovami Oj choboti choboti vi moyi Ci simfoniyi vvazhayutsya odnim z rannih prikladiv obrobki narodnoyi muziki v simfonichnomu zhanri i mozhlivo ye pershimi simfoniyami napisanimi na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Pershu chastinu pershoyi simfoniyi transponuvav u re mazhor i vikoristovuvav yak uvertyuru do operi u svoyij redakciyi trivalij chas cyu operu pripisuvali Fominu Interes Vanzhuri do slov yanskogo folkloru vidpovidav prosvitnickim nastroyam jogo dobi priblizno v toj chas narodni pisni zdobuli shiroku populyarnist sered miskih navit aristokratichnih kil suspilstva narodni melodiyi shiroko vikoristovuvalisya v operah ta inshih spektaklyah sho stavilisya pri imperatorskomu dvori voni zvuchali takozh u svitskih salonah i v miskih teatrah Todi zh z yavilisya drukom pershi zbirki narodnih pisen ukladeni Trutovskim chotiri chastini 1776 1795 ta Prachem 1790 Beruchi do uvagi sho Prach za pohodzhennyam tezh buv chehom a Trutovskij ukrayincem muzikoznavci pripuskayut sho ne viklyucheni j osobisti kontakti Vanzhuri z cimi folkloristami Ce tim bilshe imovirno sho Vanzhura buv aktivnim muzichnim diyachem postijno znahodivsya v centri kulturnih podij 1985 roku v Kiyevi vidbulosya pershe vikonannya Ukrayinskoyi simfoniyi Vanzhuri Derzhavnim akademichnim simfonichnim orkestrom URSR pid kerivnictvom Yuriya Nikonenka Vsi tri znajdeni simfoniyi bulo zapisano na plativku 1986 roku u vikonanni Ansamblyu solistiv orkestru Kiyivskogo derzhavnogo akademichnogo teatra operi ta baletu imeni T G Shevchenka teper Nacionalna opera Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka dirigent Yurij Nikonenko Rosijska simfoniya z cogo ciklu bula v 1998 roci zapisana britanskim orkestrom starovinnoyi muziki Ernest Vanzhura Simfoniya 1 do mazhor Ukrayinska source source chastina tretya Rondo Pri problemah glyante v dovidku U finali Ukrayinskoyi simfoniyi Rondo zvuchat temi ukrayinskih pisen Vijshli v pole kosari ta Oj koli ya Prudivusa lyubila Vvazhayetsya sho zagalom Vanzhura napisav shist simfonij ale she tri ne rozshukani Vanzhuri nalezhat takozh kvarteti dlya klavesina flejti skripki i violoncheli fortepianni p yesi j inshi tvori DzherelaA I Muha Kompozitori svitu v yih zv yazkah z Ukrayinoyu Kiyiv Fan Din Tan amp Fan s Company 2000 s 21 N Findejzen Vanzhura Ernest Russkij biograficheskij slovar Reprintnoe pereizdanie Moskva Aspekt press 2000 tom Vavila Vitgenshtejn s 70 71 M Pryashnikova Avtor vidomij Muzika 1978 6 s 28 30 N Kuzik Anotaciya do plativki E Vanzhura Tri simfonii na slavyanskie temy Melodiya 1987 S10 26371 005 VinoskiOperone d Track Q55019828 N S Vanzhura Ernest Enciklopedicheskij slovar pod red K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1892 T Va S 489 490 d Track Q23892901d Track Q656d Track Q602358d Track Q1782723d Track Q19908137d Track Q24357152d Track Q4361720 Pravilnishe Vanchura zafiksovani takozh varianti transkribuvannya Vandzhura i navit Vanchzhura Za inshimi vidomostyami 1801 Moskva I U Macieyski Belaruskaya mastackaya plyn u farmavanni eyrapejskaga abrysu muzychnaj kultury Sankt Pecyarburga Arhivovano 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine bil O V Bubnova Ot Lokatelli k Medoksu ot Medoksa k domu Shepkina Arhivovano 15 serpnya 2009 u Wayback Machine Portfel zhurnala Nashe nasledie ros James Manheim Haydn Nelson Mass Wanczura Symphony No 2 The Russian Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine All Music Guide angl A Gozenpud Melnik koldun obmanshik i svat opera M Sokolovskogo Arhivovano 15 serpnya 2009 u Wayback Machine ros PosilannyaVanzhura Ernest u vikiznanni Arhivovano 30 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Vanzhura E na dic academic ru Arhivovano 14 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros