Армандо Піккі (італ. Armando Picchi, 20 червня 1935, Ліворно — 26 травня 1971, Санремо) — італійський футболіст, що грав на позиціях правого захисника і ліберо. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Армандо Піккі | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 20 червня 1935 | |||||||||||||||||||||
Ліворно, Італія | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 26 травня 1971 (35 років) | |||||||||||||||||||||
Санремо | ||||||||||||||||||||||
Поховання | Ліворно | |||||||||||||||||||||
Зріст | 171 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||
Позиція | правий захисник, ліберо | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
? 1949-1954 | «Сан-Фредіано» «Ліворно» | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Армандо Піккі у Вікісховищі |
Найкращі роки кар'єри провів в «Інтернаціонале», де був частиною так званого Великого «Інтера» 1960-х років. Грав за національну збірну Італії.
Триразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Міжконтинентального кубка.
Клубна кар'єра
Народився 20 червня 1935 року в Ліворно. Починав займатися футболом у команді «Сан-Фредіано», а 1949 року перейшов до системи підготовки «Ліворно». 1954 року дебютував у дорослому футболі виступами за основну команду «Ліворно», в якій провів п'ять сезонів, граючи здебільшого у третьому італійському дивізіоні.
1959 року був запрошений до клубу СПАЛ, виступаючи за який у першому ж сезоні в Серії A зарекомендував себе як один з найнадійніших захисників тогочасного італійського футболу.
Тож вже після одного сезону у вищому дивізіоні перейшов до міланського «Інтернаціонале». До команди саме прийшов новий головний тренер Еленіо Еррера, який почав побудову команди, якій судилося увійти в історію як Великий «Інтер» (італ. La Grande Inter). Наставник робив ставку на прагматичний футбол, в якому найбільший акцент робився на захисті власних воріт, тож на непоступливого і надійного новачка відразу покладалися великі сподівання. Еррера швидко перепрофілював Піккі, який у своїх попередніх командах грав здебільшому на правому фланзі захисту, на позицію ліберо, яка передбачала зокрема й керівництво усією лінією оборони команди. Під його наставництвом формувалися такі зіркові у майбутньому італійські захисники як Тарчізіо Бурньїч і Джачінто Факкетті.
Коли 1963 року команду залишив Бруно Болкі, до Піккі перейшла капітанська пов'язка. За його перебування в «Інтері», яке тривало сім сезонів, команда тричі ставала переможцем у чемпіонаті Італії, двічі поспіль, у розіграшах 1963/64 і 1964/65 років, — володарем Кубка чемпіонів УЄФА, у ті ж роки вигравала й Міжконтинентальний кубок.
1967 року досвідчений захисник залишив міланську команду і перейшов до скромнішого «Варезе», в якому за два роки й завершив ігрову кар'єру.
Виступи за збірну
У листопаді 1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою відбору на ЧС-1966. Проте до заявки команди на фінальну частину мундіалю не увійшов, оскільки наставник команди Едмондо Фаббрі вважав його занадто орієнтованим на захист.
При новому наставнику італійців Ферруччо Валькареджі почав регулярніше залучатися до лав збірної, зокрема був гравцем її основного складу протягом відбору на Євро-1968. Мав всі шанси увійти до складу команди, яка тріумфувала у фінальному турнірі цього турніру, утім навесні 1968 року травмувався і вимушено пропустив континентальну першість.
Заглом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 12 матчів.
Кар'єра тренера
Протягом свого другого і останнього сезону у «Варезе» поєднував виступи на футбольному полі з обов'язками тренера. Перший досвід тренерської роботи виявився невдалим — у тому сезоні команді не вистачило одного турнірного очка аби залишитися у найвищому італійському дивізіоні.
Остаточно завершивши ігрову кар'єру, 1969 року повернувся до рідного «Ліворно», змінивши на посаді головного тренера його команди. На момент приходу Піккі команда перебувала у зоні вильоту із Серії B, але молодому тренеру вдалося перебудувати гру і покращити результати «Ліворно», який завершив сезон на шостому місці турнірної таблиці.
1970 року був запрошений очолити «Ювентус», ставши у свої 35 років наймолодшим на той час головним тренером команди Серії A. Омолоджувалася й команда — саме за Піккі у складі туринської команди заграли 19-річний Роберто Беттега, 21-річний Франко Каузіо і вже досвідченіший 24-річний Фабіо Капелло. Утім перебування тренера у «Ювентусі» вивилося дуже коротким — вже 16 лютого 1971 року його було госпіталізовано через виявлену злоякісну пухлину ребра.
Смерть і вшанування пам'яті
Помер 26 травня 1971 року, через три місяці після госпіталізації, на 36-му році життя у Санремо.
У рік його смерті Італійська федерація футболу започаткувала нерегулярний товариський турнір Меморіал Армандо Піккі, який проходив у його рідному Ліворно у різних форматах до 1999 року.
1990 року іменем Піккі було названо його рідного «Ліворно».
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
4-11-1964 | Генуя | Італія | 6 – 1 | Фінляндія | Відбір до ЧС 1966 | - | |
13-3-1965 | Гамбург | ФРН | 1 – 1 | Італія | товариський матч | - | |
18-4-1965 | Варшава | Польща | 0 – 0 | Італія | Відбір до ЧС 1966 | - | |
1-11-1966 | Мілан | Італія | 1 – 0 | СРСР | товариський матч | - | |
26-11-1966 | Неаполь | Італія | 3 – 1 | Румунія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
22-3-1967 | Нікосія | Кіпр | 0 – 2 | Італія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
27-3-1967 | Рим | Італія | 1 – 1 | Португалія | товариський матч | - | |
25-6-1967 | Бухарест | Румунія | 0 – 1 | Італія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
1-11-1967 | Козенца | Італія | 5 – 0 | Кіпр | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
18-11-1967 | Берн | Швейцарія | 2 – 2 | Італія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
23-12-1967 | Кальярі | Італія | 4 – 0 | Швейцарія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
6-4-1968 | Софія (місто) | Болгарія | 3 – 2 | Італія | Відбір до ЧЄ 1968 | - | |
Усього | Матчів | 12 | Голів | 0 |
Титули і досягнення
- Чемпіон Італії (3):
- Володар Кубка чемпіонів УЄФА (2):
- Володар Міжконтинентального кубка (2):
Посилання
- Армандо Піккі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Армандо Піккі на сайті Eu-football.info (англ.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Armando Pikki ital Armando Picchi 20 chervnya 1935 Livorno 26 travnya 1971 Sanremo italijskij futbolist sho grav na poziciyah pravogo zahisnika i libero Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Armando PikkiArmando PikkiOsobisti daniNarodzhennya 20 chervnya 1935 1935 06 20 Livorno ItaliyaSmert 26 travnya 1971 1971 05 26 35 rokiv SanremoPohovannya LivornoZrist 171 smVaga 71 kgGromadyanstvo ItaliyaPoziciya pravij zahisnik liberoYunacki klubi 1949 1954 San Frediano Livorno Profesionalni klubi Roki Klub I g 1954 1959 Livorno 99 5 1959 1960 SPAL 27 1 1960 1967 Internacionale 205 1 1967 1969 Vareze 46 0 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1964 1968 Italiya 12 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1968 1969 Vareze 1969 1970 Livorno 1970 1971 Yuventus Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Armando Pikki u Vikishovishi Najkrashi roki kar yeri proviv v Internacionale de buv chastinoyu tak zvanogo Velikogo Intera 1960 h rokiv Grav za nacionalnu zbirnu Italiyi Trirazovij chempion Italiyi Dvorazovij volodar Kubka chempioniv UYeFA Dvorazovij volodar Mizhkontinentalnogo kubka Klubna kar yeraNarodivsya 20 chervnya 1935 roku v Livorno Pochinav zajmatisya futbolom u komandi San Frediano a 1949 roku perejshov do sistemi pidgotovki Livorno 1954 roku debyutuvav u doroslomu futboli vistupami za osnovnu komandu Livorno v yakij proviv p yat sezoniv grayuchi zdebilshogo u tretomu italijskomu divizioni 1959 roku buv zaproshenij do klubu SPAL vistupayuchi za yakij u pershomu zh sezoni v Seriyi A zarekomenduvav sebe yak odin z najnadijnishih zahisnikiv togochasnogo italijskogo futbolu Tozh vzhe pislya odnogo sezonu u vishomu divizioni perejshov do milanskogo Internacionale Do komandi same prijshov novij golovnij trener Elenio Errera yakij pochav pobudovu komandi yakij sudilosya uvijti v istoriyu yak Velikij Inter ital La Grande Inter Nastavnik robiv stavku na pragmatichnij futbol v yakomu najbilshij akcent robivsya na zahisti vlasnih vorit tozh na nepostuplivogo i nadijnogo novachka vidrazu pokladalisya veliki spodivannya Errera shvidko pereprofilyuvav Pikki yakij u svoyih poperednih komandah grav zdebilshomu na pravomu flanzi zahistu na poziciyu libero yaka peredbachala zokrema j kerivnictvo usiyeyu liniyeyu oboroni komandi Pid jogo nastavnictvom formuvalisya taki zirkovi u majbutnomu italijski zahisniki yak Tarchizio Burnyich i Dzhachinto Fakketti Koli 1963 roku komandu zalishiv Bruno Bolki do Pikki perejshla kapitanska pov yazka Za jogo perebuvannya v Interi yake trivalo sim sezoniv komanda trichi stavala peremozhcem u chempionati Italiyi dvichi pospil u rozigrashah 1963 64 i 1964 65 rokiv volodarem Kubka chempioniv UYeFA u ti zh roki vigravala j Mizhkontinentalnij kubok 1967 roku dosvidchenij zahisnik zalishiv milansku komandu i perejshov do skromnishogo Vareze v yakomu za dva roki j zavershiv igrovu kar yeru Vistupi za zbirnuU listopadi 1964 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi groyu vidboru na ChS 1966 Prote do zayavki komandi na finalnu chastinu mundialyu ne uvijshov oskilki nastavnik komandi Edmondo Fabbri vvazhav jogo zanadto oriyentovanim na zahist Pri novomu nastavniku italijciv Ferruchcho Valkaredzhi pochav regulyarnishe zaluchatisya do lav zbirnoyi zokrema buv gravcem yiyi osnovnogo skladu protyagom vidboru na Yevro 1968 Mav vsi shansi uvijti do skladu komandi yaka triumfuvala u finalnomu turniri cogo turniru utim navesni 1968 roku travmuvavsya i vimusheno propustiv kontinentalnu pershist Zaglom protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 5 rokiv proviv u yiyi formi 12 matchiv Kar yera treneraProtyagom svogo drugogo i ostannogo sezonu u Vareze poyednuvav vistupi na futbolnomu poli z obov yazkami trenera Pershij dosvid trenerskoyi roboti viyavivsya nevdalim u tomu sezoni komandi ne vistachilo odnogo turnirnogo ochka abi zalishitisya u najvishomu italijskomu divizioni Ostatochno zavershivshi igrovu kar yeru 1969 roku povernuvsya do ridnogo Livorno zminivshi na posadi golovnogo trenera jogo komandi Na moment prihodu Pikki komanda perebuvala u zoni vilotu iz Seriyi B ale molodomu treneru vdalosya perebuduvati gru i pokrashiti rezultati Livorno yakij zavershiv sezon na shostomu misci turnirnoyi tablici 1970 roku buv zaproshenij ocholiti Yuventus stavshi u svoyi 35 rokiv najmolodshim na toj chas golovnim trenerom komandi Seriyi A Omolodzhuvalasya j komanda same za Pikki u skladi turinskoyi komandi zagrali 19 richnij Roberto Bettega 21 richnij Franko Kauzio i vzhe dosvidchenishij 24 richnij Fabio Kapello Utim perebuvannya trenera u Yuventusi vivilosya duzhe korotkim vzhe 16 lyutogo 1971 roku jogo bulo gospitalizovano cherez viyavlenu zloyakisnu puhlinu rebra Smert i vshanuvannya pam yatiPomer 26 travnya 1971 roku cherez tri misyaci pislya gospitalizaciyi na 36 mu roci zhittya u Sanremo U rik jogo smerti Italijska federaciya futbolu zapochatkuvala neregulyarnij tovariskij turnir Memorial Armando Pikki yakij prohodiv u jogo ridnomu Livorno u riznih formatah do 1999 roku 1990 roku imenem Pikki bulo nazvano jogo ridnogo Livorno Statistika vistupivStatistika vistupiv za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki4 11 1964 Genuya Italiya 6 1 Finlyandiya Vidbir do ChS 1966 13 3 1965 Gamburg FRN 1 1 Italiya tovariskij match 18 4 1965 Varshava Polsha 0 0 Italiya Vidbir do ChS 1966 1 11 1966 Milan Italiya 1 0 SRSR tovariskij match 26 11 1966 Neapol Italiya 3 1 Rumuniya Vidbir do ChYe 1968 22 3 1967 Nikosiya Kipr 0 2 Italiya Vidbir do ChYe 1968 27 3 1967 Rim Italiya 1 1 Portugaliya tovariskij match 25 6 1967 Buharest Rumuniya 0 1 Italiya Vidbir do ChYe 1968 1 11 1967 Kozenca Italiya 5 0 Kipr Vidbir do ChYe 1968 18 11 1967 Bern Shvejcariya 2 2 Italiya Vidbir do ChYe 1968 23 12 1967 Kalyari Italiya 4 0 Shvejcariya Vidbir do ChYe 1968 6 4 1968 Sofiya misto Bolgariya 3 2 Italiya Vidbir do ChYe 1968 Usogo Matchiv 12 Goliv 0 Tituli i dosyagnennya Chempion Italiyi 3 Internacionale 1962 1963 1964 1965 1965 1966Volodar Kubka chempioniv UYeFA 2 Internacionale 1963 1964 1964 1965Volodar Mizhkontinentalnogo kubka 2 Internacionale 1964 1965Posilannya Armando Pikki na sajti National Football Teams com angl Armando Pikki na sajti Eu football info angl Dani pro gravcya v Enciklopediyi futbolu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ital Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi