Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арам Манукян (вірм. Արամ Հարությունի Մանուկեան також відомий як Арам-паша, Саркіс Ованесян і Серж Ованесян, вірм. Սարգիս (Սերգեյ) Հարությունի Հովհաննիսյան; 19 березня 1879 — 29 січня 1919) — вірменський революціонер, політичний, військовий і державний діяч. Керівник вірменської самооборони Вана, Ванський губернатор, голова Єреванській адміністрації, член уряду Республіки Вірменія.
| Арам Манукян | |
|---|---|
| вірм. Արամ Հարությունի Մանուկեան | |
 | |
| Ім'я при народженні | вірм. Սարգիս Հովհաննիսյան[1] |
| Псевдо | Արամ փաշա, Սերգեյ Հովհաննիսյան і Արամ Մանուկյան |
| Народився | 19 березня 1879 Шуша, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] |
| Помер | 29 січня 1919 (39 років) Єреван, Демократична Республіка Вірменія[1] ·хвороба |
| Поховання | Вірменія |
| Громадянство | Вірменія |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | вірменський революціонер, політичний, військовий і державний діяч, керівник вірменської самооборони Вана, Ванський губернатор, голова Єреванській адміністрації, член уряду |
| Alma mater | d (1901)[1] |
| Знання мов | вірменська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Посада | d, губернатор і міністр внутрішніх справ[d] |
| Військове звання | генерал |
| Партія | — |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Арам Манукян, уроджений Саркіс Ованесян, з'явився на світ у вірменському селищі Зейва Елізаветпольской губернії. Його батько Арутюн Ованесян був зброярем, мати — Сона Ованесян — домогосподаркою. Саркіс був молодшим з п'ятьох дітей. Його шкільна освіта почалося у місті Шуша. З 1895 року він відвідував вірменську приходську школу, де вступив в Дашнакцутюн. У 1897 році вірменські парафіяльні школи були передані у відання Міністерства народної освіти. З 1901 року Саркіс брав участь у націонал-революційній діяльності. Проживав у Ерівані (нині Єреван). У 1903 році був виданий указ про націоналізацію вірменських церковного майна. Саркіс, який переселився на той час до Баку і взяв собі ім'я «Арам Манукян», взяв активну участь у протестній кампанії захисту прав і надбаннь Вірменської апостольської церкви. З Баку він виїхав до Єлизаветполя, потім до Тифлісу, а звідти — у Карс, де сформував збройний загін. У вересні 1903 загін Манукяна (150 бійців) перетнув турецький кордон, щоб доставити вантаж зброї вірменським фідаїнам, що обороняли місто Сасун. Правда, самому Манукяну довелося через хворобу з пів-дороги повернутися в Карс.
Восени 1904 року Манукян переселився до західно-вірменського міста Ван (тоді, як і тепер, це місто перебувало на території Туреччини), де незабаром став місцевим лідером партії Дашнакцутюн. Він налагодив доставку до Вану зброї з Росії та Ірану. Протягом одного лише 1906 року Ванські вірмени отримали більше озброєння, ніж за попередні 15 років. Манукян організував у регіоні систему неофіційних вірменських судів: відтепер при вирішенні внутрішньо-вірменських конфліктів не було потреби звертатися до корумпованих турецьких суддів.
У 1907 р Манукян був посланий делегатом від Вана на конгрес Дашнакцутюн в Відні. На конгресі дебатувалася зроблена дашнакам пропозиція емігрантів-младотурків про спільну боротьбу проти султана Абдул-Гаміда II. Манукян поставився до младотурків насторожено і закликав дашнакцаканів не довіряти їм. Час підтвердив його правоту…
Кілька місяців Манукян провів у Женеві (працював учителем), а після Младотурецкої революції 10 липня 1908 року, виїхав до Туреччини, де в міру своїх сил намагався застерігати своїх одноплемінників від ейфорії. Відвідав Ерзерум, а потім — місто Орду, де кілька років викладав у вірменській школі. Незабаром, шовіністичні та мегаломанські установки младотурків стали очевидними для всіх (або майже для всіх). Майже весь 1911 рік Манукян провів у Женеві.
У 1912 році Манукян повернувся у Ван, де знову очолив відділення Дашнакцутюн.
У 1915 році він увійшов до складу «Військового органу вірменської самооборони Вана», а незабаром особисто очолив оборону Вана від турецьких військ. У вірменському середовищі Арам Манукян отримав прізвисько Арам-паша. Під його керівництвом місто протрималося місяць до підходу підмоги. Проти вірменських городян і селян, що сховалися в місті (всього вірменське населення Вана, разом з біженцями збільшилася до 70 000 осіб) були кинуті 12 000 аскерів , з 12-ма гарматами, і тисячі башибузуків. У вірмен, що оборонялися було всього 1500 повноцінних бійців, що мали лише 505 гвинтівок і 750 маузерів. Однак, попри таку нерівність сил, вірмени відбили всі атаки турків і з 7 квітня по 6 травня тримали стійку оборону, завдавши ворогові великої шкоди. Тільки убитих аскерів налічувалося понад 1000 осіб.
Арам Манукян направив зв'язкових через лінію фронту, до російського командування. Вони повідомили, що Ван в облозі, і що близько 100 вірменських сіл в околицях вирізані. Ванці зверталися з відчайдушним проханням прийти на допомогу. Генерал Юденич відгукнувся одразу ж. Він посилив корпус Огановского зі свого резерву 2-ю Забайкальською бригадою генерала Трухина і наказав негайно завдати удару у напрямку Вана. Перше, з чим довелося тут зіткнутися російським бійцям, були страшні картини вірменської різанини.
Манукян прибув до Єревану у січні 1918 р і сформував напів-офіційний комітет, що навів у місті закон і порядок. Він залізною рукою вигнав з Єревану кілька вірменських банд, які розграбували арсенал Кавказького фронту і наважилися обкласти громадян «надзвичайним податком». Тим часом, порушивши укладене у грудні 1917 р. з Закавказьким комісаріатом Ерзнкайске перемирря, турецькі войска 10 лютого 1918 р. перейшли в наступ. Аж до 14 квітня 1918 р Манукян видавав у Єревані газету «Ашхатанак» (Աշխատանք, «Труд»). У березні 1918 р. на зборах представників різних станів Єревану Манукян був обраний диктатором.
До кінця квітня турки зайняли Ерзнка, Ерзерум, Сарикамиш і Карс, 15 травня — Олександропіль, а 21 травня — станцію і однойменне село Сардарапат і село Гечрлу (нині с. Мргашат). Тепер турецькі війська стояли всього в декількох кілометрах від Єревану. Виявивши неабиякі здібності організатора, Манукян зумів згуртувати населення Єревана перед обличчям агресії турків, що розпочалася. Він вдихнув у серця людей віру в перемогу. Під час Сардарапатскої і Баш-Апаранскої битв Манукян забезпечував тил вірменських військ.
З травня по липень 1918 року Манукян керував новоствореною Республікою Вірменія до прибуття її уряду в Єреван з Тифлісу, потім став її першим міністром внутрішніх справ, згодом був міністром праці і міністром оборони.
Примітки
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 254.
- У 1905 році, після масових збурень вірменського народу, даний указ був Миколою II скасований.
- За іншими відомостями, в лютому 1905-го.
- У російських документах Манукян іменується «міським головою столиці Турецької Вірменії Вана».
- Солдат регулярної турецької армії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aram Manukyan virm Արամ Հարությունի Մանուկեան takozh vidomij yak Aram pasha Sarkis Ovanesyan i Serzh Ovanesyan virm Սարգիս Սերգեյ Հարությունի Հովհաննիսյան 19 bereznya 1879 29 sichnya 1919 virmenskij revolyucioner politichnij vijskovij i derzhavnij diyach Kerivnik virmenskoyi samooboroni Vana Vanskij gubernator golova Yerevanskij administraciyi chlen uryadu Respubliki Virmeniya Aram Manukyanvirm Արամ Հարությունի ՄանուկեանIm ya pri narodzhennivirm Սարգիս Հովհաննիսյան 1 PsevdoԱրամ փաշա Սերգեյ Հովհաննիսյան i Արամ ՄանուկյանNarodivsya19 bereznya 1879 1879 03 19 Shusha Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 Pomer29 sichnya 1919 1919 01 29 39 rokiv Yerevan Demokratichna Respublika Virmeniya 1 hvorobaPohovannyaVirmeniyaGromadyanstvoVirmeniyaNacionalnistvirmeninDiyalnistvirmenskij revolyucioner politichnij vijskovij i derzhavnij diyach kerivnik virmenskoyi samooboroni Vana Vanskij gubernator golova Yerevanskij administraciyi chlen uryaduAlma materd 1901 1 Znannya movvirmenskaUchasnikPersha svitova vijnaPosadad gubernator i ministr vnutrishnih sprav d Vijskove zvannyageneralPartiya U shlyubi zdAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAram Manukyan urodzhenij Sarkis Ovanesyan z yavivsya na svit u virmenskomu selishi Zejva Elizavetpolskoj guberniyi Jogo batko Arutyun Ovanesyan buv zbroyarem mati Sona Ovanesyan domogospodarkoyu Sarkis buv molodshim z p yatoh ditej Jogo shkilna osvita pochalosya u misti Shusha Z 1895 roku vin vidviduvav virmensku prihodsku shkolu de vstupiv v Dashnakcutyun U 1897 roci virmenski parafiyalni shkoli buli peredani u vidannya Ministerstva narodnoyi osviti Z 1901 roku Sarkis brav uchast u nacional revolyucijnij diyalnosti Prozhivav u Erivani nini Yerevan U 1903 roci buv vidanij ukaz pro nacionalizaciyu virmenskih cerkovnogo majna Sarkis yakij pereselivsya na toj chas do Baku i vzyav sobi im ya Aram Manukyan vzyav aktivnu uchast u protestnij kampaniyi zahistu prav i nadbann Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Z Baku vin viyihav do Yelizavetpolya potim do Tiflisu a zvidti u Kars de sformuvav zbrojnij zagin U veresni 1903 zagin Manukyana 150 bijciv peretnuv tureckij kordon shob dostaviti vantazh zbroyi virmenskim fidayinam sho oboronyali misto Sasun Pravda samomu Manukyanu dovelosya cherez hvorobu z piv dorogi povernutisya v Kars Voseni 1904 roku Manukyan pereselivsya do zahidno virmenskogo mista Van todi yak i teper ce misto perebuvalo na teritoriyi Turechchini de nezabarom stav miscevim liderom partiyi Dashnakcutyun Vin nalagodiv dostavku do Vanu zbroyi z Rosiyi ta Iranu Protyagom odnogo lishe 1906 roku Vanski virmeni otrimali bilshe ozbroyennya nizh za poperedni 15 rokiv Manukyan organizuvav u regioni sistemu neoficijnih virmenskih sudiv vidteper pri virishenni vnutrishno virmenskih konfliktiv ne bulo potrebi zvertatisya do korumpovanih tureckih suddiv U 1907 r Manukyan buv poslanij delegatom vid Vana na kongres Dashnakcutyun v Vidni Na kongresi debatuvalasya zroblena dashnakam propoziciya emigrantiv mladoturkiv pro spilnu borotbu proti sultana Abdul Gamida II Manukyan postavivsya do mladoturkiv nastorozheno i zaklikav dashnakcakaniv ne doviryati yim Chas pidtverdiv jogo pravotu Kilka misyaciv Manukyan proviv u Zhenevi pracyuvav uchitelem a pislya Mladotureckoyi revolyuciyi 10 lipnya 1908 roku viyihav do Turechchini de v miru svoyih sil namagavsya zasterigati svoyih odnopleminnikiv vid ejforiyi Vidvidav Erzerum a potim misto Ordu de kilka rokiv vikladav u virmenskij shkoli Nezabarom shovinistichni ta megalomanski ustanovki mladoturkiv stali ochevidnimi dlya vsih abo majzhe dlya vsih Majzhe ves 1911 rik Manukyan proviv u Zhenevi U 1912 roci Manukyan povernuvsya u Van de znovu ocholiv viddilennya Dashnakcutyun U 1915 roci vin uvijshov do skladu Vijskovogo organu virmenskoyi samooboroni Vana a nezabarom osobisto ocholiv oboronu Vana vid tureckih vijsk U virmenskomu seredovishi Aram Manukyan otrimav prizvisko Aram pasha Pid jogo kerivnictvom misto protrimalosya misyac do pidhodu pidmogi Proti virmenskih gorodyan i selyan sho shovalisya v misti vsogo virmenske naselennya Vana razom z bizhencyami zbilshilasya do 70 000 osib buli kinuti 12 000 askeriv z 12 ma garmatami i tisyachi bashibuzukiv U virmen sho oboronyalisya bulo vsogo 1500 povnocinnih bijciv sho mali lishe 505 gvintivok i 750 mauzeriv Odnak popri taku nerivnist sil virmeni vidbili vsi ataki turkiv i z 7 kvitnya po 6 travnya trimali stijku oboronu zavdavshi vorogovi velikoyi shkodi Tilki ubitih askeriv nalichuvalosya ponad 1000 osib Aram Manukyan napraviv zv yazkovih cherez liniyu frontu do rosijskogo komanduvannya Voni povidomili sho Van v oblozi i sho blizko 100 virmenskih sil v okolicyah virizani Vanci zvertalisya z vidchajdushnim prohannyam prijti na dopomogu General Yudenich vidguknuvsya odrazu zh Vin posiliv korpus Oganovskogo zi svogo rezervu 2 yu Zabajkalskoyu brigadoyu generala Truhina i nakazav negajno zavdati udaru u napryamku Vana Pershe z chim dovelosya tut zitknutisya rosijskim bijcyam buli strashni kartini virmenskoyi rizanini Manukyan pribuv do Yerevanu u sichni 1918 r i sformuvav napiv oficijnij komitet sho naviv u misti zakon i poryadok Vin zaliznoyu rukoyu vignav z Yerevanu kilka virmenskih band yaki rozgrabuvali arsenal Kavkazkogo frontu i navazhilisya obklasti gromadyan nadzvichajnim podatkom Tim chasom porushivshi ukladene u grudni 1917 r z Zakavkazkim komisariatom Erznkajske peremirrya turecki vojska 10 lyutogo 1918 r perejshli v nastup Azh do 14 kvitnya 1918 r Manukyan vidavav u Yerevani gazetu Ashhatanak Աշխատանք Trud U berezni 1918 r na zborah predstavnikiv riznih staniv Yerevanu Manukyan buv obranij diktatorom Do kincya kvitnya turki zajnyali Erznka Erzerum Sarikamish i Kars 15 travnya Oleksandropil a 21 travnya stanciyu i odnojmenne selo Sardarapat i selo Gechrlu nini s Mrgashat Teper turecki vijska stoyali vsogo v dekilkoh kilometrah vid Yerevanu Viyavivshi neabiyaki zdibnosti organizatora Manukyan zumiv zgurtuvati naselennya Yerevana pered oblichchyam agresiyi turkiv sho rozpochalasya Vin vdihnuv u sercya lyudej viru v peremogu Pid chas Sardarapatskoyi i Bash Aparanskoyi bitv Manukyan zabezpechuvav til virmenskih vijsk Z travnya po lipen 1918 roku Manukyan keruvav novostvorenoyu Respublikoyu Virmeniya do pributtya yiyi uryadu v Yerevan z Tiflisu potim stav yiyi pershim ministrom vnutrishnih sprav zgodom buv ministrom praci i ministrom oboroni 29 sichnya 1919 r Aram Manukyan pomer vid tifu PrimitkiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 254 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 U 1905 roci pislya masovih zburen virmenskogo narodu danij ukaz buv Mikoloyu II skasovanij Za inshimi vidomostyami v lyutomu 1905 go U rosijskih dokumentah Manukyan imenuyetsya miskim golovoyu stolici Tureckoyi Virmeniyi Vana Soldat regulyarnoyi tureckoyi armiyi