Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
«Арагац» — комп'ютер першого покоління, розроблений Єреванським науково-дослідним інститутом математичних машин в період з 1958 по 1960 роки.
У машині триадресна система команд. Розрядність коду команди — 42. Форма представлення чисел — двійкова з рухомою комою. Числа представлені у машині в нормалізованому вигляді (32 розряди займає мантиса числа, один розряд — знак мантиси, шість розрядів — порядок числа і один розряд для знаку порядку, ще два розряди для представлення чисел не використовуються).
Оперативна пам'ять на феритових осердях ємністю 1024 42-розрядних слів. Також був присутнім проміжний запам'ятовувальний пристрій на двох магнітних барабанах загальною ємністю 2048 слів.
Накопичувач на магнітній стрічці мав загальну ємність 300 тисяч слів. Крім того, в машині був блок довгочасного запам'ятовувального пристрою на 256 слів.
Для введення даних використовувались перфострічки, швидкість становила до 36 слів на секунду.
Швидкодія ЕОМ 8 тис. операцій на секунду.
Всього в машині було використано 3500 електронних ламп.
Джерела
Посилання
- Архів академіка А. П. Єршова [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Aragac komp yuter pershogo pokolinnya rozroblenij Yerevanskim naukovo doslidnim institutom matematichnih mashin v period z 1958 po 1960 roki U mashini triadresna sistema komand Rozryadnist kodu komandi 42 Forma predstavlennya chisel dvijkova z ruhomoyu komoyu Chisla predstavleni u mashini v normalizovanomu viglyadi 32 rozryadi zajmaye mantisa chisla odin rozryad znak mantisi shist rozryadiv poryadok chisla i odin rozryad dlya znaku poryadku she dva rozryadi dlya predstavlennya chisel ne vikoristovuyutsya Operativna pam yat na feritovih oserdyah yemnistyu 1024 42 rozryadnih sliv Takozh buv prisutnim promizhnij zapam yatovuvalnij pristrij na dvoh magnitnih barabanah zagalnoyu yemnistyu 2048 sliv Nakopichuvach na magnitnij strichci mav zagalnu yemnist 300 tisyach sliv Krim togo v mashini buv blok dovgochasnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu na 256 sliv Dlya vvedennya danih vikoristovuvalis perfostrichki shvidkist stanovila do 36 sliv na sekundu Shvidkodiya EOM 8 tis operacij na sekundu Vsogo v mashini bulo vikoristano 3500 elektronnih lamp DzherelaPosilannyaArhiv akademika A P Yershova 13 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Enciklopediya kibernetiki u 2 t za red V M Glushkova Kiyiv Gol red Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973