Ар-Рашид (футбольний клуб)

«Ар-Рашид» (араб. نادي الرشيد الرياضي‎‎) — іракський спортивний клуб з міста Багдад, заснований 1983 року. Його футбольна команда грала у Прем'єр-лізі Іраку, найвищому рівні іракського футболу, з 1984 по 1990 рік. Домашнім стадіоном клубу був стадіон «Аль-Карх» (тоді відомий як «Ар-Рашид»).

«Ар-Рашид»

Повна назва	Спортивний клуб «Ар-Рашид»
Засновано	1983
Розформовано	1990
Населений пункт	Багдад,  Ірак
Стадіон	«Аль-Карх»
Вміщує	6,000
Ліга	Чемпіонат Іраку з футболу
Домашня Виїзна

Заснований у 1983 році , сином Саддама Хусейна, «Ар-Рашид» вийшов до вищого дивізіону після першого сезону свого існування і надалі ставав тричі поспіль чемпіоном країни, а також дворазовим володарем національного кубка. Також клуб виграв 3 титули Кубка арабських чемпіонів, і виходив у фінал Азійського кубка чемпіонів 1988/89.

У 1990 році клуб був розпущений, а все його майно, а також місце у вищому дивізіоні були передані клубу «Аль-Карх».

Історія

23 листопада 1983 року , син Саддама Хусейна, заснував новий спортивний клуб під назвою «Ар-Рашид». Команда була включена у другий дивізіон іракського футболу. Через кілька днів після їх заснування вони зіграли свій перший матч у другому дивізіоні. Суперником став клуб «Аль-Карх», команда, яка замінить «Ар-Рашид» у вищому дивізіоні через сім років. Тоді «Ар-Рашид» переміг 4:0 і в першому ж сезоні зайняли перше місце, перемігши «Аль-Наджаф» (1:0) у своїй фінальній грі. Цей результат дозволив команді на наступний рік вийти до вищого дивізіону. Удей Хуссейн привів до клубу більшу частину гравців національної збірної Іраку, яким керував , головний тренер національної команди на той час. Найпопулярнішими з них були Ахмед Раді, , Самір Шакер, Харіс Мохаммед, та Лаїт Хуссейн. Багато з них, включаючи Ахмеда Раді, були змушені вступити до клубу і не мали вибору в цьому питанні. Удай Хусейн також був відомий покаранням гравців, які не дотримувались стандартів, наказуючи своїм охоронцям побити їх, і часто змушував їх повністю голити голову перед матчами. Прийняття клубом більшості найкращих гравців Іраку, а також те, що вони зробили внутрішній футбол набагато менш конкурентоспроможними, зробили команду дуже непопулярною серед вболівальників.

«Ар-Рашид» у сезоні 1984–85 разом з братами та .

«Ар-Рашид» домінував в іракському футболі від заснування клубу до його розпуску. У своєму першому сезоні в Прем'єр-лізі Іраку, сезоні 1984–85, клуб швидко зайняв 1 місце, набравши 41 очко, але через скасування турніру після 15 турів не було оголошено чемпіона. Після цього «Ар-Рашид» створив Кубок Ар-Рашид, який включив 12 з 14 команд вищої ліги Іраку, а також чотири команди нижчого дивізіону. «Ар-Рашид» виграв цей турнір, перемігши у фіналі клуб «Аль-Завраа». Вони брали участь у Азійському кубку чемпіонів 1985–86, але вилетів у 2 раунді кваліфікації.

Сезон 1985-86 клуб закінчив на 2 місці, але виграв міжнародний турнір Саддама 1986 року, в якому були команди з усього світу, включаючи Ірак, Бразилію, Кенію, Йорданію, Марокко та Кувейт. Натомість у наступному сезоні 1986–87 під керівництвом , колишнього головного тренера збірної Іраку, вони виграли і чемпіонат і Кубок Іраку . Ще один «золотий дубль» клуб здобув наступного року під керівництвом Джамали Саліха. У сезоні 1988–89 років «Ар-Рашид» здобув свій третій і останній титул чемпіона і став першою командою, яка виграла Прем'єр-лігу Іраку тричі поспіль, починаючи з 1974 року. Того ж року команді підкорилось і найбільше досягнення на міжнародному рівні - команда дісталась фіналу Азійського кубка чемпіонів 1988–89, де поступилась лише правилом виїзного голу катарському «Ас-Садду» (2:3, 1:0). Вони стали першою командою Іраку, яка вийшла у фінал головного клубного змагання Азії з 1971 року, коли там грала і теж поступилась .

У наступному розіграші кубка чемпіонів «Ар-Рашид» був дуже близький до того, щоб знову дійти до фіналу, але цього разу повторити свій успіх їм не вдалося. Вони також не змогли здобути титул чемпіона, ставши лише другими, а у кубку сенсаційно вилетіли від клубу «Аль-Тіджара», який навіть не був у вищому дивізіоні. Тому вони закінчили сезон, не вигравши жодного трофея.

18 серпня 1990 року вирішив розпустити спортивний клуб «Ар-Рашид» і передати всі його майно спортивному клубу «Аль-Карх», в тому числі і місце у Прем'єр-лізі Іраку, завдяки чому «Аль-Карх» вперше вийшов до елітного дивізіону країни. Вважається, що рішення про розпуск клубу було прийнято Саддамом Хуссейном через те, що Саддаму набридло, що клуб був дуже непопулярний серед вболівальників.

Досягнення

• Чемпіон Іраку (3): 1986–87, 1987–88, 1988–89
• Володар Кубка Іраку (2): 1986–87, 1987–88
• Володар Суперкубка Іраку (1): 1986
• Володар Кубка арабських чемпіонів (3): 1985, 1986, 1987

Примітки

1. Ali, Muhammed; Mubarak, Hassanin (20 травня 2002). . RSSSF. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
2. . Kooora Formus (Arabic) . 27 червня 2011. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
3. Moon, P.; Burns, P. (1986). Asia-Oceania Soccer Yearbook 1986–87.
4. Ali, Muhammad (7 листопада 2008). . RSSSF. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
5. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin (21 травня 2015). . RSSSF. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
6. Hashim, Refel; Mubarak, Hassanin (1 грудня 2006). . RSSSF. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2019.
7. Hashim, Refel; Qayed, Mohammed; Mubarak, Hassanin (20 грудня 2007). . RSSSF. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2019.
8. Hashim, Refel (19 травня 2002). . RSSSF. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
9. Hashim, Refel (19 травня 2002). . RSSSF. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
10. . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2019.
11. Oliver, G. (1995). The Guinness Book of World Soccer (вид. 2).
12. Al-Athari, Munthir. Al-Karkh and Al-Rasheed, again. Al-Batal (Arabic) . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()