Катерина Володимирівна Апраксіна, уроджена княжна Голіцина (рос. Апраксина Екатерина Владимировна; 30 травня 1770 — 14 березня 1854) — фрейліна, статс-дама, кавалерственна дама; сестра московського градоначальника Д. В. Голіцина, дружина відомого московського хлібосола С. С. Апраксіна.
Апраксіна Катерина Володимирівна | |
---|---|
Народилася | 30 травня 1770 Москва, Російська імперія |
Померла | 14 березня 1854 (83 роки) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | фрейліна |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | Голіцина Наталія Петрівна |
Брати, сестри | Строганова Софія Володимирівна, d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | Голіцина Наталія Степанівна, Щербатова Софія Степанівна і d |
Нагороди | |
|
Біографія
Старша дочка князя Володимира Голіцина від шлюбу з графинею Наталією Чернишовою, знаменитою «Princesse Moustache» («Вусата княгиня»).
Точний рік народження Катерини Володимирівни численні джерела називають по-різному. За відомостями вона народилася в 1768 році. Однак, її мати, княгиня Наталя Петрівна Голіцина, в своїх нотатках писала в 1770 році:
…Тіє ї ж зими ми поїхали до Москви, де мали намір влаштуватися, я вже тоді була вагітною. 30 травня 1770 року я розродилася дочкою Катериною, а жили всі в той час в будинку Олександра Строганова на вулиці з назвою Тверська. |
Дитинство своє Катерина Володимирівна провела нерозлучно з батьками, зиму зазвичай Голіцини проводили в Москві чи Петербурзі, а літо в одному з численних своїх маєтків. Княгиня Голіцина брала безпосередню участь у вихованні та навчанні своїх чотирьох дітей. Будучи сама вихована в Європі, вона була прихильницею закордонної освіти. Бажаючи дати дітям, Наталія Петрівна в 1783 році виїхала з сім'єю до Франції. Сини Голіциних почали навчатися в Страсбурзькому протестантському університеті, а дочки Катерина і Софія залишилися при батьках.
У Парижі Голіцини оселилися у великому особняку на вулиці Сен-Флорантен і були прийняті при дворі Марії-Антуанетти. Катерина Володимирівна разом з матір'ю відвідувала всі бали та прийоми. Вона була дуже гарна собою, невеликого зросту, статна і струнка, з прекрасним профілем і великими темними очима, але мала риси різкі і досить суворий вираз обличчя, за що отримала в Парижі прізвисько «la Venus en courroux» (розгнівана Венера).
У 1789 році Голіцини з дочками провели дев'ятимісячну подорож по Англії, а в 1790 році повернулися до Російської імперії і оселився в Петербурзі. Катерина Володимирівна була представлена до двору Катерини II і пожалувана у фрейліни.
Заміжжя
13 липня 1793 року Катерина Володимирівна одружилась із двоюрідним братом своєї матері генерала . З цього приводу в квітні 1793 года Федір Ростопчин писав в Лондон:
...Княгиня Голіцина Наталія Петрівна, досягла вершини щастя: вона посватала свою старшу доньку зі своїм двоюрідним братом, генералом Апраксіним. Всі замовкли відносно 90 000 рублів доходу. Взагалі, мрії опановують тут усіма головами; серця встояти не можуть. |
Апраксін був одним з найбагатших поміщиків Росії і вважався першим красенем свого часу. Відрізняючись особливою схильністю до жіночої статі, він був причиною трагедії княгині Наталії Петрівни Куракіної (1758—1825), яка кинула заради нього чоловіка, князя , двоюрідного брата Апраксіна. Він же, змінюючи Куракіна, закохався в красуню княжну Катерину Володимирівну Голіцину. писав:
Апраксін ... закохався в красу лиця княжни Голіциної, яка виїхала з Парижа, очорований нею і обвінчався. |
Шлюб виявився щасливим, зиму Апраксіни зазвичай проводили в своєму московському будинку на Знам'янці, побудованому за проектом Ф. В. Кампорезі, а влітку в розкішному маєтку Ольгово. Апраксіни жили відкрито, приймаючи численних гостей. Вся чиновна і родовита Москва прагнула потрапити на їх розкішні вечори, бали та вистави. У їхньому театрі ставилися п'єси французьких авторів — Мольєра, Бомарше, Реньяра, на його сцені виступав Павло Мочалов, а іноді і сама господиня дому.
У 1816 році вона навіть була обрана почесним членом Санкт-Петербурзького філармонічного товариства, але не за талант, а швидше через можливе заступництво. Частим гостем Апраксіних був Петро Вяземський та інші відомі літератори і любителі мистецтва. При цьому москвичі недолюблювали Апраксіних, пліткували про манірного і недалекого господаря, і побоювалися розумної, але суворої господині.
Катерина Володимирівна завжди одягалася гарно і до лиця, завжди намагаючись сподобатися чоловікові, який не раз зраджував дружині. Вона знала про його амурні пригоди, але ніколи не подавала виду, завжди володіючи собою і завжди рівно ставлячись до чоловіка. Степан Степанович ж дуже шанував дружину, навіть вибудувавши у своєму маєтку в Ольгово альтанку, на зразок древнього храму, посеред якого на високому п'єдесталі була встановлена мармурова статуя Катерини Володимирівни.
У 1804 році Катерина Володимирівна була пожалувана в , в 1827 році, вже після смерті чоловіка, в . У 1841 році була пожалувана в двору великої княгині . Виконуючи придворні обов'язки, останні роки життя жила в Петербурзі, де тримала відкритий будинок. У 1846 році один із сучасників писав про Апраксіну:
На початку 11-ї години карета підвезла нас до під'їзду її палацу. Яскраве освітлення, нескінченний ліс тропічних рослин на сходах, низка напудрених лакеїв - все було за строгим порядком речей ... Вітальня ця багато різнокаліберних меблів, картин, дзеркал і килимів нагадувала радше склад старовинний bric a braque, ніж приймальний зал великий барині. Я ще більше здивувався, коли замість очікуваної величної господині відокремилася від дивана і зробила три кроки, припадаючи на ліву ногу, на зустріч матері, la grande dame Катерина Володимирівна Апраксіна; маленька, не більше двох аршин ростом, зморщена бабуся, з величезним горбом на спині, що прийняла величний вигляд і гордим поглядом окинула нас усіх, від низу до верху, звичайно! З важливістю Апраксіна запросила нас сідати і сірими очима своїми не переставала розбирати туалети сестер моїх. |
Після смерті чоловіка Катерина Володимирівна вміло керувала своєю часткою спадщини і змогла залишити дітям добрий капітал. Померла вона 14 березня 1854 року.
Родина
В шлюбі Катерина Володимирівна Апраксіна мала трьох дочок і двох синів:
- Наталія Степанівна (14.11.1794—7.05.1890), фрейліна, художник-аматор, була одружена з 1817 року за єгермейстером князем С. С. Голіциним (1783—1833); була відома своєю доброчинністю.
- Володимир Степанович (1796—1833), виховувався в будинку княгині Н. П. Голіциної, яка його дуже любила, він був єдиною людиною, хто її не боявся. Учасник Вітчизняної війни 1812 року, найвищим указом від 25 березня 1817 року призначений флігель-ад'ютантом у «вдячність за відмінну службу» дядьком генерала від кавалерії князя Голіцина і генерал-ад'ютанта графа Строганова; з 1824 року полковник, з 1831 року генерал-майор. Помер від холери. Був одружений з 1816 року на графині Софії Петрівні Толстой (1800—1886), доньці генерала П. О. Толстого.
- Степан Степанович (5.12.1797—15.12.1799), похований на Новодівичому монастирі.
- Софія Степанівна (1798—1885), статс-дама, засновниця «Дамського піклування про бідних», заснувала Коміссарівське технічне училище, брала участь у діяльності Тюремних комітетів; з 1817 року була другою дружиною князя О. Г. Щербатова (1776—1848), члена Державної ради, Московського генерал-губернатора.
- Агрипіна Степанівна (5.12.1799—13.08.1800), похована в Борисо-Глібському монастирі.
У родині виховувалися також:
- Ганна Карлівна Шитц, була видана заміж за колезького радника О. М. Устинова (1802—після 1882).
- Доньки князя Дмитра Васильовича Голіцина (1760—1813)
- Марія Дмитрівна Голіцина (1802— ?), в заміжжі за князем Олександром Івановичем Ухтомським.
- Віра Дмитрівна Голіцина (1801—1850), випускниця Смольного інституту, з 1829 року дружина князя Миколи Яковича Голіцина (1788—1850).
- Дочки воронезького губернатора Федора Олексійовича Пушкіна (1751—1810), далекі родички поета
- Ганна Федорівна (1803—1889), в заміжжі за сенатором В. П. Зубковим (1799—1862).
- Софія Федорівна (1806—1862), Пушкін сватався до неї в 1826 році, але отримав відмову, з 1827 року одружена з Валеріаном Олександровичем Паніним (1803—1880), доглядачем Московського вдовьего будинку.
-
Володимир Степанович,
син -
Наталія Степанівна, дочка -
Софія Степанівна, дочка -
Віра Голіцина, вихованка -
Софія Пушкіна, вихованка
Генеалогія
Примітки
- Княгиня Н. П. Голицына. Моя судьба-это я.- М.: Русский Мир, 2010.- 464 с.
- Рассказы бабушки и воспоминаний пяти поколений, записанные и собранные её внуком Д. Благово. — Л.: Наука, 1989.
- С. С. Апраксін доводився двоюрідним братом княгині Н. П. Голіциній, матері нареченої. Їх загальна бабка Олена Леонтіївна Кокошкіна в першому шлюбі була одружена з Ф. К. Апраксіним, у другому шлюбі з .
- Русский архив, 1876, кн. 1, С.101.
- Долгоруков И. М. Капище моего сердца, или Словарь всех тех лиц, с какими я был в разных отношениях в течение моей жизни.-М., 1997.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- Вел. кн. Николай Михайлович. Московский некрополь. Т. 1., 1907.
- Вел. кн. Николай Михайлович. Русский провинциальный некрополь. Т. 1., 1914.
Література
- Русские портреты XVIII—XIX столетий. Изд. Вел. Кн. Николая Михайловича. СПб. 1906. Т. I вып IV. № 155.
- Апраксины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golicina U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Apraksina Katerina Volodimirivna Apraksina urodzhena knyazhna Golicina ros Apraksina Ekaterina Vladimirovna 30 travnya 1770 14 bereznya 1854 frejlina stats dama kavalerstvenna dama sestra moskovskogo gradonachalnika D V Golicina druzhina vidomogo moskovskogo hlibosola S S Apraksina Apraksina Katerina VolodimirivnaNarodilasya 30 travnya 1770 1770 05 30 Moskva Rosijska imperiyaPomerla 14 bereznya 1854 1854 03 14 83 roki Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist frejlinaRid dBatko dMati Golicina Nataliya PetrivnaBrati sestri Stroganova Sofiya Volodimirivna d i dU shlyubi z dDiti Golicina Nataliya Stepanivna Sherbatova Sofiya Stepanivna i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaStarsha dochka knyazya Volodimira Golicina vid shlyubu z grafineyu Nataliyeyu Chernishovoyu znamenitoyu Princesse Moustache Vusata knyaginya Tochnij rik narodzhennya Katerini Volodimirivni chislenni dzherela nazivayut po riznomu Za vidomostyami vona narodilasya v 1768 roci Odnak yiyi mati knyaginya Natalya Petrivna Golicina v svoyih notatkah pisala v 1770 roci Tiye yi zh zimi mi poyihali do Moskvi de mali namir vlashtuvatisya ya vzhe todi bula vagitnoyu 30 travnya 1770 roku ya rozrodilasya dochkoyu Katerinoyu a zhili vsi v toj chas v budinku Oleksandra Stroganova na vulici z nazvoyu Tverska Ditinstvo svoye Katerina Volodimirivna provela nerozluchno z batkami zimu zazvichaj Golicini provodili v Moskvi chi Peterburzi a lito v odnomu z chislennih svoyih mayetkiv Knyaginya Golicina brala bezposerednyu uchast u vihovanni ta navchanni svoyih chotiroh ditej Buduchi sama vihovana v Yevropi vona bula prihilniceyu zakordonnoyi osviti Bazhayuchi dati dityam Nataliya Petrivna v 1783 roci viyihala z sim yeyu do Franciyi Sini Golicinih pochali navchatisya v Strasburzkomu protestantskomu universiteti a dochki Katerina i Sofiya zalishilisya pri batkah U Parizhi Golicini oselilisya u velikomu osobnyaku na vulici Sen Floranten i buli prijnyati pri dvori Mariyi Antuanetti Katerina Volodimirivna razom z matir yu vidviduvala vsi bali ta prijomi Vona bula duzhe garna soboyu nevelikogo zrostu statna i strunka z prekrasnim profilem i velikimi temnimi ochima ale mala risi rizki i dosit suvorij viraz oblichchya za sho otrimala v Parizhi prizvisko la Venus en courroux rozgnivana Venera U 1789 roci Golicini z dochkami proveli dev yatimisyachnu podorozh po Angliyi a v 1790 roci povernulisya do Rosijskoyi imperiyi i oselivsya v Peterburzi Katerina Volodimirivna bula predstavlena do dvoru Katerini II i pozhaluvana u frejlini Zamizhzhya13 lipnya 1793 roku Katerina Volodimirivna odruzhilas iz dvoyuridnim bratom svoyeyi materi generala Z cogo privodu v kvitni 1793 goda Fedir Rostopchin pisav v London Knyaginya Golicina Nataliya Petrivna dosyagla vershini shastya vona posvatala svoyu starshu donku zi svoyim dvoyuridnim bratom generalom Apraksinim Vsi zamovkli vidnosno 90 000 rubliv dohodu Vzagali mriyi opanovuyut tut usima golovami sercya vstoyati ne mozhut Apraksin buv odnim z najbagatshih pomishikiv Rosiyi i vvazhavsya pershim krasenem svogo chasu Vidriznyayuchis osoblivoyu shilnistyu do zhinochoyi stati vin buv prichinoyu tragediyi knyagini Nataliyi Petrivni Kurakinoyi 1758 1825 yaka kinula zaradi nogo cholovika knyazya dvoyuridnogo brata Apraksina Vin zhe zminyuyuchi Kurakina zakohavsya v krasunyu knyazhnu Katerinu Volodimirivnu Golicinu pisav Apraksin zakohavsya v krasu licya knyazhni Golicinoyi yaka viyihala z Parizha ochorovanij neyu i obvinchavsya Shlyub viyavivsya shaslivim zimu Apraksini zazvichaj provodili v svoyemu moskovskomu budinku na Znam yanci pobudovanomu za proektom F V Kamporezi a vlitku v rozkishnomu mayetku Olgovo Apraksini zhili vidkrito prijmayuchi chislennih gostej Vsya chinovna i rodovita Moskva pragnula potrapiti na yih rozkishni vechori bali ta vistavi U yihnomu teatri stavilisya p yesi francuzkih avtoriv Molyera Bomarshe Renyara na jogo sceni vistupav Pavlo Mochalov a inodi i sama gospodinya domu U 1816 roci vona navit bula obrana pochesnim chlenom Sankt Peterburzkogo filarmonichnogo tovaristva ale ne za talant a shvidshe cherez mozhlive zastupnictvo Chastim gostem Apraksinih buv Petro Vyazemskij ta inshi vidomi literatori i lyubiteli mistectva Pri comu moskvichi nedolyublyuvali Apraksinih plitkuvali pro manirnogo i nedalekogo gospodarya i poboyuvalisya rozumnoyi ale suvoroyi gospodini Katerina Volodimirivna zavzhdi odyagalasya garno i do licya zavzhdi namagayuchis spodobatisya cholovikovi yakij ne raz zradzhuvav druzhini Vona znala pro jogo amurni prigodi ale nikoli ne podavala vidu zavzhdi volodiyuchi soboyu i zavzhdi rivno stavlyachis do cholovika Stepan Stepanovich zh duzhe shanuvav druzhinu navit vibuduvavshi u svoyemu mayetku v Olgovo altanku na zrazok drevnogo hramu posered yakogo na visokomu p yedestali bula vstanovlena marmurova statuya Katerini Volodimirivni U 1804 roci Katerina Volodimirivna bula pozhaluvana v v 1827 roci vzhe pislya smerti cholovika v U 1841 roci bula pozhaluvana v dvoru velikoyi knyagini Vikonuyuchi pridvorni obov yazki ostanni roki zhittya zhila v Peterburzi de trimala vidkritij budinok U 1846 roci odin iz suchasnikiv pisav pro Apraksinu Na pochatku 11 yi godini kareta pidvezla nas do pid yizdu yiyi palacu Yaskrave osvitlennya neskinchennij lis tropichnih roslin na shodah nizka napudrenih lakeyiv vse bulo za strogim poryadkom rechej Vitalnya cya bagato riznokalibernih mebliv kartin dzerkal i kilimiv nagaduvala radshe sklad starovinnij bric a braque nizh prijmalnij zal velikij barini Ya she bilshe zdivuvavsya koli zamist ochikuvanoyi velichnoyi gospodini vidokremilasya vid divana i zrobila tri kroki pripadayuchi na livu nogu na zustrich materi la grande dame Katerina Volodimirivna Apraksina malenka ne bilshe dvoh arshin rostom zmorshena babusya z velicheznim gorbom na spini sho prijnyala velichnij viglyad i gordim poglyadom okinula nas usih vid nizu do verhu zvichajno Z vazhlivistyu Apraksina zaprosila nas sidati i sirimi ochima svoyimi ne perestavala rozbirati tualeti sester moyih Pislya smerti cholovika Katerina Volodimirivna vmilo keruvala svoyeyu chastkoyu spadshini i zmogla zalishiti dityam dobrij kapital Pomerla vona 14 bereznya 1854 roku Stepan Stepanovich cholovikRodinaV shlyubi Katerina Volodimirivna Apraksina mala troh dochok i dvoh siniv Nataliya Stepanivna 14 11 1794 7 05 1890 frejlina hudozhnik amator bula odruzhena z 1817 roku za yegermejsterom knyazem S S Golicinim 1783 1833 bula vidoma svoyeyu dobrochinnistyu Volodimir Stepanovich 1796 1833 vihovuvavsya v budinku knyagini N P Golicinoyi yaka jogo duzhe lyubila vin buv yedinoyu lyudinoyu hto yiyi ne boyavsya Uchasnik Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku najvishim ukazom vid 25 bereznya 1817 roku priznachenij fligel ad yutantom u vdyachnist za vidminnu sluzhbu dyadkom generala vid kavaleriyi knyazya Golicina i general ad yutanta grafa Stroganova z 1824 roku polkovnik z 1831 roku general major Pomer vid holeri Buv odruzhenij z 1816 roku na grafini Sofiyi Petrivni Tolstoj 1800 1886 donci generala P O Tolstogo Stepan Stepanovich 5 12 1797 15 12 1799 pohovanij na Novodivichomu monastiri Sofiya Stepanivna 1798 1885 stats dama zasnovnicya Damskogo pikluvannya pro bidnih zasnuvala Komissarivske tehnichne uchilishe brala uchast u diyalnosti Tyuremnih komitetiv z 1817 roku bula drugoyu druzhinoyu knyazya O G Sherbatova 1776 1848 chlena Derzhavnoyi radi Moskovskogo general gubernatora Agripina Stepanivna 5 12 1799 13 08 1800 pohovana v Boriso Glibskomu monastiri U rodini vihovuvalisya takozh Ganna Karlivna Shitc bula vidana zamizh za kolezkogo radnika O M Ustinova 1802 pislya 1882 Donki knyazya Dmitra Vasilovicha Golicina 1760 1813 Mariya Dmitrivna Golicina 1802 v zamizhzhi za knyazem Oleksandrom Ivanovichem Uhtomskim Vira Dmitrivna Golicina 1801 1850 vipusknicya Smolnogo institutu z 1829 roku druzhina knyazya Mikoli Yakovicha Golicina 1788 1850 Dochki voronezkogo gubernatora Fedora Oleksijovicha Pushkina 1751 1810 daleki rodichki poeta Ganna Fedorivna 1803 1889 v zamizhzhi za senatorom V P Zubkovim 1799 1862 Sofiya Fedorivna 1806 1862 Pushkin svatavsya do neyi v 1826 roci ale otrimav vidmovu z 1827 roku odruzhena z Valerianom Oleksandrovichem Paninim 1803 1880 doglyadachem Moskovskogo vdovego budinku Volodimir Stepanovich sin Nataliya Stepanivna dochka Sofiya Stepanivna dochka Vira Golicina vihovanka Sofiya Pushkina vihovankaGenealogiyaPrimitkiKnyaginya N P Golicyna Moya sudba eto ya M Russkij Mir 2010 464 s Rasskazy babushki i vospominanij pyati pokolenij zapisannye i sobrannye eyo vnukom D Blagovo L Nauka 1989 S S Apraksin dovodivsya dvoyuridnim bratom knyagini N P Golicinij materi narechenoyi Yih zagalna babka Olena Leontiyivna Kokoshkina v pershomu shlyubi bula odruzhena z F K Apraksinim u drugomu shlyubi z Russkij arhiv 1876 kn 1 S 101 Dolgorukov I M Kapishe moego serdca ili Slovar vseh teh lic s kakimi ya byl v raznyh otnosheniyah v techenie moej zhizni M 1997 Arhiv originalu za 6 sichnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2020 Vel kn Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 1 1907 Vel kn Nikolaj Mihajlovich Russkij provincialnyj nekropol T 1 1914 LiteraturaRusskie portrety XVIII XIX stoletij Izd Vel Kn Nikolaya Mihajlovicha SPb 1906 T I vyp IV 155 Apraksiny Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref