Віктор Антонович Апано́вич (3 вересня 1922, Тифліс — 18 червня 1996, Сімферополь) — український живописець і педагог; член спілки із 1937 року, Спілки художників СРСР з 1950 року, голова правління Кримського відділення Спілки радянських художників України у 1958–1960 роках.
Апанович Віктор Антонович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 3 вересня 1922 Тифліс, Закавказька РФСР | |||
Смерть | 18 червня 1996 (73 роки) | |||
Сімферополь, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство і портрет | |||
Навчання | Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1941) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1950) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Шаронов Михайло Андрійович, d, d і Бернштейн Михайло Давидович | |||
Відомі учні | Коростельов Володимир Олександрович, Гущин Олег Ілліч, Пінчук Володимир Іванович, Гусаренко Леоніда Львівна, Драгомирова Ніна Степанівна і Соколов Володимир Олександрович | |||
Працівник | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша | |||
Член | СХ СРСР і Національна спілка художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
| ||||
Біографія
Народився 3 вересня 1922 року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 1937—1941 років навчався у Ростовському художньому училищі імені Митрофана Грекова, де протягом трьох років отримував заохочувальну стипендію від обласної Спілки радянських художників. У 1940 році був премійований поїздкою до Москви.
З початком німецько-радянської війни 22 серпня 1941 року був мобілізований і направлений на навчання в . У складі зведеного курсантського полку брав участь у боях під Ростовом. Після закінчення училища, евакуйованого на Кавказ, у званні старшого сержанта був відправлений на фронт. У 1942 році в боях під Харковом був поранений, захворів на висипний тиф, і в 1943 році, після лікування, звільнений у запас.
З листопада 1944 року до 13 травня 1945 року працював художником у гарнізонному Будинку Радянської армії у Києві та одночасно навчався у Київському державному художньому інституті, де його викладачем був Михайло Шаронов. У 1945 році перевівся на живописний факультет Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР, який закінчив у 1950 році. Серед його педагогів були художники , Михайло Бернштейн. Отримав звання художника живопису. Дипломну роботу — картину «На канікулах», захистив на «добре» (керівник ).
За розподілом, Комітетом у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР, був направлений на роботу до Сімферополя. Упродовж 1950—1954 років викладав живопис та композицію у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша. Одночасно, працював у товаристві «Кримхудожник», членом якого був з 1 серпня 1950 року.
Правлінням Спілки радянських художників Криму 31 липня 1950 року, за рекомендацією ленінградських художників , Йосипа Серебряного, Олександра Зайцева, був прийнятий до членів Спілки художників СРСР. З 20 березня 1951 року по 15 січня 1955 року та з 21 березня 1958 року по 21 листопада 1962 року був членом Правління Спілки радянських художників Криму — Кримського відділення Спілки радянських художників України, а з 27 березня 1958 року по 13 липня 1960 року — головою Правління.
1954 року залишив викладацьку діяльність і перейшов на творчу роботу, працював за договорами у Сімферопольських майстернях Художнього фонду УРСР, потім у Кримському художньо-виробничому комбінаті.
Був учасником VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів і делегатом I Всесоюзного з'їзду радянських художників у Москві у 1957 році.
Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Беспалова, № 35, квартира № 6. Помер у Сімферополі 18 червня 1996 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:
- «Хлопчик на День Перемоги» (1945);
- «Петро І знімає дзвони» (1946);
- «На канікулах» (1950);
- «Портрет знатної стахановки Камишбурунського комбінату Романенко» (1951);
- «Мітинг у Джанкої» (1952, у співавтостві з Валентином Бернадським);
- «Жіночий портрет» (1954);
- «На трасі Москва—Сімферополь» (1956);
- «Нові знайомі» (1957; полотно, олія);
- «Біля моря» (1957);
- «Портрет учасників VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві» (1957);
- «Портрет комісара і коменданта Чорноморського магніто-бронепоїзда „Свобода или смерть“ у 1918 році М. Я. Гімельштейна» (1959);
- «Біля причалу» (1959;
- «Молода працівниця» (1962);
- «Портрет актриси А. Р. Козакової» (1963);
- «Портрет художниці М. Борисової» (1964),
- «Портрет інженера Тамари Рассказової» (1965);
- «Портрет прикордонника — відмінника бойової та політичної підготовки І. Гусаченка» (1968)
- «Диктор телебачення» (1969);
- «Дружинники» (1970);
- «Дубки» (1970, акварель);
- «Оленка» (1971);
- «Портрет сина» (1972);
- «Делегат з Італії» (1972);
- «Портрет старшини міліції Лукашенка» (1974);
- «Два покоління» (1974);
- «Оля Циганкова» (1975);
- «Гість» (1975);
- «Чоловічий портрет» (1977, акварель);
- «Крим. Сонячний день» (1980);
- «Портрет Олі Янковської» (1984);
- «Настя» (1985, картон);
- «Портрет Ірини» (1989).
Ілюстрував дитячі книги, зокрема оповідання «Підводні майстри» (1958).
Від 1954 року брав участь у всеукраїнських, від 1957 року — у всесоюзних та від 1958 року — у міжнародних виставках. .
Картини художника зберігаються в Севастопольському художньому музеї імені Крошицького та Сімферопольському художньому музеї.
Примітки
- Образотворче мистецтво Криму. [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Апанович, Виктор Антонович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик-Бойко), С. 180 (рос.);
- Апанович Віктор Антонович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 13.;
- Апанович Віктор Антонович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 12.;
- М. В. Борисова. Апанович Віктор Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Viktor Antonovich Apano vich 3 veresnya 1922 Tiflis 18 chervnya 1996 Simferopol ukrayinskij zhivopisec i pedagog chlen spilki iz 1937 roku Spilki hudozhnikiv SRSR z 1950 roku golova pravlinnya Krimskogo viddilennya Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini u 1958 1960 rokah Apanovich Viktor AntonovichNarodzhennya3 veresnya 1922 1922 09 03 Tiflis Zakavkazka RFSRSmert18 chervnya 1996 1996 06 18 73 roki Simferopol UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanrzhanrove malyarstvo i portretNavchannyaRostovske hudozhnye uchilishe imeni Mitrofana Grekova 1941 i Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina 1950 DiyalnisthudozhnikVchitelSharonov Mihajlo Andrijovich d d i Bernshtejn Mihajlo DavidovichVidomi uchniKorostelov Volodimir Oleksandrovich Gushin Oleg Illich Pinchuk Volodimir Ivanovich Gusarenko Leonida Lvivna Dragomirova Nina Stepanivna i Sokolov Volodimir OleksandrovichPracivnikKrimske hudozhnye uchilishe imeni Mikoli SamokishaChlenSH SRSR i Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniUchasniknimecko radyanska vijnaBiografiyaNarodivsya 3 veresnya 1922 roku v misti Tiflisi nini Tbilisi Gruziya Protyagom 1937 1941 rokiv navchavsya u Rostovskomu hudozhnomu uchilishi imeni Mitrofana Grekova de protyagom troh rokiv otrimuvav zaohochuvalnu stipendiyu vid oblasnoyi Spilki radyanskih hudozhnikiv U 1940 roci buv premijovanij poyizdkoyu do Moskvi Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 22 serpnya 1941 roku buv mobilizovanij i napravlenij na navchannya v U skladi zvedenogo kursantskogo polku brav uchast u boyah pid Rostovom Pislya zakinchennya uchilisha evakujovanogo na Kavkaz u zvanni starshogo serzhanta buv vidpravlenij na front U 1942 roci v boyah pid Harkovom buv poranenij zahvoriv na visipnij tif i v 1943 roci pislya likuvannya zvilnenij u zapas Z listopada 1944 roku do 13 travnya 1945 roku pracyuvav hudozhnikom u garnizonnomu Budinku Radyanskoyi armiyi u Kiyevi ta odnochasno navchavsya u Kiyivskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti de jogo vikladachem buv Mihajlo Sharonov U 1945 roci perevivsya na zhivopisnij fakultet Leningradskogo institutu zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina Akademiyi mistectv SRSR yakij zakinchiv u 1950 roci Sered jogo pedagogiv buli hudozhniki Mihajlo Bernshtejn Otrimav zvannya hudozhnika zhivopisu Diplomnu robotu kartinu Na kanikulah zahistiv na dobre kerivnik Za rozpodilom Komitetom u spravah mistectv pri Radi ministriv SRSR buv napravlenij na robotu do Simferopolya Uprodovzh 1950 1954 rokiv vikladav zhivopis ta kompoziciyu u Krimskomu hudozhnomu uchilishi imeni Mikoli Samokisha Odnochasno pracyuvav u tovaristvi Krimhudozhnik chlenom yakogo buv z 1 serpnya 1950 roku Pravlinnyam Spilki radyanskih hudozhnikiv Krimu 31 lipnya 1950 roku za rekomendaciyeyu leningradskih hudozhnikiv Josipa Serebryanogo Oleksandra Zajceva buv prijnyatij do chleniv Spilki hudozhnikiv SRSR Z 20 bereznya 1951 roku po 15 sichnya 1955 roku ta z 21 bereznya 1958 roku po 21 listopada 1962 roku buv chlenom Pravlinnya Spilki radyanskih hudozhnikiv Krimu Krimskogo viddilennya Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini a z 27 bereznya 1958 roku po 13 lipnya 1960 roku golovoyu Pravlinnya 1954 roku zalishiv vikladacku diyalnist i perejshov na tvorchu robotu pracyuvav za dogovorami u Simferopolskih majsternyah Hudozhnogo fondu URSR potim u Krimskomu hudozhno virobnichomu kombinati Buv uchasnikom VI Vsesvitnogo festivalyu molodi ta studentiv i delegatom I Vsesoyuznogo z yizdu radyanskih hudozhnikiv u Moskvi u 1957 roci Zhiv u Simferopoli v budinku na vulici Bespalova 35 kvartira 6 Pomer u Simferopoli 18 chervnya 1996 roku TvorchistPracyuvav v galuzi stankovogo zhivopisu Sered robit Hlopchik na Den Peremogi 1945 Petro I znimaye dzvoni 1946 Na kanikulah 1950 Portret znatnoyi stahanovki Kamishburunskogo kombinatu Romanenko 1951 Miting u Dzhankoyi 1952 u spivavtostvi z Valentinom Bernadskim Zhinochij portret 1954 Na trasi Moskva Simferopol 1956 Novi znajomi 1957 polotno oliya Bilya morya 1957 Portret uchasnikiv VI Vsesvitnogo festivalyu molodi ta studentiv u Moskvi 1957 Portret komisara i komendanta Chornomorskogo magnito bronepoyizda Svoboda ili smert u 1918 roci M Ya Gimelshtejna 1959 Bilya prichalu 1959 Moloda pracivnicya 1962 Portret aktrisi A R Kozakovoyi 1963 Portret hudozhnici M Borisovoyi 1964 Portret inzhenera Tamari Rasskazovoyi 1965 Portret prikordonnika vidminnika bojovoyi ta politichnoyi pidgotovki I Gusachenka 1968 Diktor telebachennya 1969 Druzhinniki 1970 Dubki 1970 akvarel Olenka 1971 Portret sina 1972 Delegat z Italiyi 1972 Portret starshini miliciyi Lukashenka 1974 Dva pokolinnya 1974 Olya Cigankova 1975 Gist 1975 Cholovichij portret 1977 akvarel Krim Sonyachnij den 1980 Portret Oli Yankovskoyi 1984 Nastya 1985 karton Portret Irini 1989 Ilyustruvav dityachi knigi zokrema opovidannya Pidvodni majstri 1958 Vid 1954 roku brav uchast u vseukrayinskih vid 1957 roku u vsesoyuznih ta vid 1958 roku u mizhnarodnih vistavkah Kartini hudozhnika zberigayutsya v Sevastopolskomu hudozhnomu muzeyi imeni Kroshickogo ta Simferopolskomu hudozhnomu muzeyi PrimitkiObrazotvorche mistectvo Krimu 12 listopada 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaApanovich Viktor Antonovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar v 6 tomah Moskva Izdatelstvo Iskusstvo 1970 Tom 1 Aavik Bojko S 180 ros Apanovich Viktor Antonovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 13 Apanovich Viktor Antonovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 12 M V Borisova Apanovich Viktor Antonovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8