Апама I

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Апама.

Апама I (дав.-гр. Ἀπάμα Α'; жила в IV сторіччі до н. е.) — согдійська аристократка, дружина селевкідского басилевса Селевка I Нікатора.

Апама I дав.-гр. Ἀπάμα
Цариця держави Селевкідів
Народження:	4 століття до н. е.
Смерть:	невідомо
Батько:	Спітамен
Мати:	^d
Шлюб:	Селевк I Нікатор
Діти:	Антіох I Сотер Апама Лаодіка

Життєпис

Апама була дочкою впливового согдійського воєначальника Спітамена, який у 329 році до н. е. підняв повстання в Согдіані та Бактрії проти Александра Македонського. Під час влаштованого македонським басилевсом Весілля в Сузах в 324 році до н. е., Апама одружилася з македонським воєначальником Селевком. Її чоловік виявився одним з небагатьох македонян, що не розвівся зі своєю східною дружиною після смерті Александра. Згодом Селевк став одним з діадохів, правителів частини держави Александра Македонського. Можливо Апама залишалася живою під час одруження Селевка зі Стратонікою Сирійською.

Від шлюбу з Селевком мала сина Антіоха, який став наступником батька. Згідно з сумнівними свідченнями візантійського хроніста Іоана Малали, у подружжя також народилося ще дві дочки — Апама та Лаодіка.

За ініціативи Демодама сина Арістіда, громадянами Мілету був прийнятий декрет в якому Апама прославлялася за допомогу воїнам-мілетянам, коли вони перебуваючи у війську Селевка I, здійснили похід у батьківщину Апами — Согдіану. Також басилісу прославляли за сприяння посольству міста до її чоловіка, щодо будівництва в Дідімах храму Аполлона. Вдячними мілетцями було встановлено кілька статуй Апамі, зокрема у Дідімах. Також на її честь було названо кілька міст в державі Селевкідів, а її ім'я увійшло до ономастикону династії.

Римський історик Тіт Лівій називав Апаму сестрою Селевка I, сучасний дослідник Джон Гренджер вважав це помилкою, оскільки в еліністичних монархіях дружина басилевса традиційно називалася сестрою.

Примітки

1. Grainger, 1997, p. 38.
2. Бенгстон, 1982, с. 60—61.
3. Бенгстон, 1982, с. 61, 86.
4. Нефёдов, 2014, с. 178.
5. Nawotka, 2008, с. 146—147.
6. Тіт Лівій, XXXVIII. 13.

Джерела

• Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста.
• Nawotka K.  : ( )[рос.] // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. Сб. статей. — 2008. — Вып. 7. — С. 146—149. — .
• Нефёдов К.Ю. Селевк Никатор и Аполлон // Доісламський Близький Схід: Історія, релігія, культура: Збірник наукових статей : ( )[рос.]. — Київ, 2014. — С. 177—196. — 287 с. — .
• Бенгстон Г. Селевк I // Правители эпохи эллинизма : ( )[рос.]. — Москва : Наука, 1982. — С. 59—86.
• John D. Grainger. A Seleukid Prosopography and Gazetteer : ( )[англ.]. — Brill, 1997. — 818 p. — .