Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антьє Боетьюс нар 5 березня 1967 1967березня05 німецький морський біолог Вона є професором геомікробіології в Інституті

Антьє Боетьюс

Антьє Боетьюс

Антьє Боетьюс (нар. 5 березня 1967(1967березня05)) — німецький морський біолог. Вона є професором геомікробіології в Інституті морської мікробіології Макса Планка Бременського університету. У березні 2009 року Боетьюс отримала премію імені Готфріда Вільгельма Лейбніца за дослідження мікроорганізмів морського дна, які впливають на глобальний клімат. Вона також очолює німецький центр полярних досліджень, Інститут Альфреда Вегенера.

Антьє Боетьюс
image
Народилася5 березня 1967(1967-03-05)[1][2] (57 років)
Франкфурт-на-Майні, Дармштадт (округ), Гессен, ФРН[1]
Країнаimage Німеччина
Діяльністьпрофесор, морський біолог
Alma materГамбурзький університет
Галузьбіологія океану
ЗакладБременський університет
d
Інститут Альфреда Вегенера[3]
ЧленствоЛеопольдина
Академія наук і літератури в Майнці
Нагороди
image
Антьє Боетьюс — запис голосу.
При проблемах гляньте в .
image Антьє Боетьюс у Вікісховищі

Боетьюс стала першою людиною, яка описала анаеробне окислення метану та вважає, що найдавніші форми життя Землі могли існувати на метані за відсутності молекулярного кисню (замість того, щоб відновлювати кисневмісні сполуки, як-от нітрати або сульфати). Вона також припускає, що такі форми життя можуть зменшити швидкість зміни клімату у майбутньому. Вона є одним із лауреатів екологічної премії 2018 року (Німецький фонд навколишнього середовища). Боетьюс також лауреатка премії Ерни Гамбургер 2019 року.

Кар'єра

Боетьюс здобула ступінь біології у Гамбурзькому університеті у 1992 році. Перш ніж розпочати аспірантуру, вона провела деякий час в Інституті океанографії Скріппса у Південній Каліфорнії, де черпала натхнення в морських мікробіологів, зокрема у Фарука Азама. Перебуваючи у Скріппсі, Боетьюс працювала з відкладеннями, зібраними у зоні розломів Кларіона-Кліппертона, досліджуючи дрібних тварин морського дна (веслоногих раків, нематод), але зрештою вирішила вивчити ще менші організми: мікроби.

Боетьюс працювала над докторською дисертацію з біології за порадою Віктора Сметачека, присвятивши галузі якою хотіла найбільше займатися: мікробіологією глибоководного середовища. Під час роботи над докторським дослідженням вона здійснила 14 глибоководних експедицій через 7 морів. У 1996 році вона здобула ступінь доктора філософії (PhD) у Бременському університеті, опублікувавши дисертацію "Mikrobieller enzymatischer Abbau organischer Substanzen in Tiefseesedimenten" (Мікробна ферментативна деградація органічних речовин у глибоководних відкладеннях).

Боетьюс приєдналася до Інституту морської мікробіології імені Макса Планка та пройшла постдокторантуру та стала асистентом професора у 2001 році й асоційованим професором у 2003 році. Її дослідницькі інтереси зосереджені на морському метановому циклі, екології хемосинтетичних середовищ існування, мікробних процесах раннього діагенезу у глибоководних відкладеннях, впливу тиску та температури на мікробні процеси, мікробному симбіозі, геомікробіології та глобальному вуглецевому циклі. На додаток до своєї посади професора геомікробіології, яку вона обіймає з березня 2009 року, вона також є керівником HGF-MPG Bridge Group з глибоководної екології та технологій і лідером «Групи мікробного середовища проживання», яка досліджує біогеохімію, транспортні та мікробні процеси у бентосних середовищах. Вона отримала посаду директора Інституту Альфреда Вегенера у листопаді 2017 року.

Боетьюс також займається дослідженнями та обговореннями «питань глибоководних екосистем, біорізноманіття та бачення того, як жити з майбутнім океаном». Останні проєкти досліджують взаємозв'язок між підводним розробленням родовищ корисних копалин, екологією та сталістю. Її дослідження підводного розроблення родовищ корисних копалин опубліковане у журналі «Science Advances» у квітні 2020 року. Авторка зауважила, що «наш експеримент справді показує, що такі фізичні процеси не дозволять тваринам і мікробам повернутися, щоб відновити це середовище існування» і, відповідно, посилається на необхідність «перевірити, чи існують способи зробити підводне розроблення певною мірою сталим, наприклад, шляхом створення охоронюваної зони для кожної експлуатованої території».

Нагороди

  • 2019: Премія Ерни Гамбургер
  • 2019: Премія Роберта Л. і Бетті П. Коді у галузі наук про океан, Інститут океанографії Скріппса
  • 2018: Екологічна премія (Німецький фонд навколишнього середовища)
  • 2018: Медаль Вернадського, European Geosciences Union
  • 2009: Премія імені Готфріда Вільгельма Лейбніца

Інші види діяльності

Особисте життя

Боетьюс виросла у Франкфурті, Німеччина, і в дитинстві часто відпочивала на морському узбережжі. Вона проводила час у Південній Каліфорнії, навчаючись і працюючи в Інституті океанографії Скріппса.

Mission Medico описує її інтереси: «La bonne cuisine, le bon vin, la bonne compagnie, la bonne musique, la mode et la vie citadine» (фр.) «Хороша їжа, хороше вино, хороша компанія, хороша музика, мода та міське життя»).

Її дідусь Едуард Боетьюс працював штурманом на дирижаблі "Гінденбург" і був одним із небагатьох членів екіпажу, які вижили у катастрофі дирижабля.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #114615756 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
    d:Track:Q123508386
  4. Prof. Dr. Antje Boetius. www.mpi-bremen.de. Процитовано 7 травня 2023.
  5. 2009 Leibniz prizewinners, Eurekalert, retrieved 28 May 2010.
  6. Management – AWI. www.awi.de. Процитовано 20 березня 2021.
  7. Brown, Paul; correspondent, environment (9 серпня 2002). Methane-eating life form may halt global warming. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 7 травня 2023.
  8. . www.dbu.de (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 жовтня 2018.
  9. Erna Hamburger 2019. wishfoundation-2 (англ.). Процитовано 20 березня 2021.
  10. . jacobs-university.de. 12 червня 2008. Архів оригіналу за 12 June 2008. Процитовано 26 квітня 2022.
  11. Marlow, J. (1 травня 2018). Antje Boetius: exploring the living infinite. У Whitaker; Barton (ред.). Women in Microbiology. American Society of Microbiology. с. 9–18. doi:10.1128/9781555819545. ISBN .
  12. Boetius, Antje (1996). Mikrobieller enzymatischer Abbau organischer Substanzen in Tiefseesedimenten (Дипломна робота). S.l.: [s.n.] OCLC 841757104.
  13. Antje Boetius [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], curriculum vitae at the University of Bremen, retrieved 28 May 2010.
  14. PDF Curriculum Vitae available at: Employees – AWI. www.awi.de. Процитовано 20 березня 2021.
  15. Ackerman, Daniel. Deep-Sea Mining: How to Balance Need for Metals with Ecological Impacts. Scientific American (англ.). Процитовано 20 березня 2021.
  16. Vonnahme, T. R.; Molari, M.; Janssen, F.; Wenzhöfer, F.; Haeckel, M.; Titschack, J.; Boetius, A. (1 травня 2020). Effects of a deep-sea mining experiment on seafloor microbial communities and functions after 26 years. Science Advances (англ.). 6 (18): eaaz5922. Bibcode:2020SciA....6.5922V. doi:10.1126/sciadv.aaz5922. ISSN 2375-2548. PMC 7190355. PMID 32426478.
  17. Robert L. and Bettie P. Cody Award in Ocean Sciences. Scripps Institution of Oceanography (англ.). Процитовано 20 березня 2021.
  18. Professor Antje Boetius Receives German Environmental Award 2018. www.uni-bremen.de (амер.). Процитовано 20 березня 2021.
  19. Antje Boetius. European Geosciences Union (EGU) (англ.). Процитовано 20 березня 2021.
  20. Gottfried Wilhelm Leibniz Prize – Universität Bremen. www.uni-bremen.de (амер.). Процитовано 20 березня 2021.
  21. Boetius, (фр.) Mission Medico, retrieved 28 May 2010.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antye Boetyus nar 5 bereznya 1967 1967bereznya05 nimeckij morskij biolog Vona ye profesorom geomikrobiologiyi v Instituti morskoyi mikrobiologiyi Maksa Planka Bremenskogo universitetu U berezni 2009 roku Boetyus otrimala premiyu imeni Gotfrida Vilgelma Lejbnica za doslidzhennya mikroorganizmiv morskogo dna yaki vplivayut na globalnij klimat Vona takozh ocholyuye nimeckij centr polyarnih doslidzhen Institut Alfreda Vegenera Antye BoetyusNarodilasya5 bereznya 1967 1967 03 05 1 2 57 rokiv Frankfurt na Majni Darmshtadt okrug Gessen FRN 1 Krayina NimechchinaDiyalnistprofesor morskij biologAlma materGamburzkij universitetGaluzbiologiya okeanuZakladBremenskij universitet d Institut Alfreda Vegenera 3 ChlenstvoLeopoldina Akademiya nauk i literaturi v MajnciNagorodiPremiya Lejbnica 2009 d 2017 d 2014 d 2014 d 2013 d 2018 d 2018 d 2018 premiya Erni Gamburger 2019 d 2023 d 2019 dAntye Boetyus zapis golosu source source source Pri problemah glyante v dovidku Antye Boetyus u Vikishovishi Boetyus stala pershoyu lyudinoyu yaka opisala anaerobne okislennya metanu ta vvazhaye sho najdavnishi formi zhittya Zemli mogli isnuvati na metani za vidsutnosti molekulyarnogo kisnyu zamist togo shob vidnovlyuvati kisnevmisni spoluki yak ot nitrati abo sulfati Vona takozh pripuskaye sho taki formi zhittya mozhut zmenshiti shvidkist zmini klimatu u majbutnomu Vona ye odnim iz laureativ ekologichnoyi premiyi 2018 roku Nimeckij fond navkolishnogo seredovisha Boetyus takozh laureatka premiyi Erni Gamburger 2019 roku Kar yeraBoetyus zdobula stupin biologiyi u Gamburzkomu universiteti u 1992 roci Persh nizh rozpochati aspiranturu vona provela deyakij chas v Instituti okeanografiyi Skrippsa u Pivdennij Kaliforniyi de cherpala nathnennya v morskih mikrobiologiv zokrema u Faruka Azama Perebuvayuchi u Skrippsi Boetyus pracyuvala z vidkladennyami zibranimi u zoni rozlomiv Klariona Klippertona doslidzhuyuchi dribnih tvarin morskogo dna veslonogih rakiv nematod ale zreshtoyu virishila vivchiti she menshi organizmi mikrobi Boetyus pracyuvala nad doktorskoyu disertaciyu z biologiyi za poradoyu Viktora Smetacheka prisvyativshi galuzi yakoyu hotila najbilshe zajmatisya mikrobiologiyeyu glibokovodnogo seredovisha Pid chas roboti nad doktorskim doslidzhennyam vona zdijsnila 14 glibokovodnih ekspedicij cherez 7 moriv U 1996 roci vona zdobula stupin doktora filosofiyi PhD u Bremenskomu universiteti opublikuvavshi disertaciyu Mikrobieller enzymatischer Abbau organischer Substanzen in Tiefseesedimenten Mikrobna fermentativna degradaciya organichnih rechovin u glibokovodnih vidkladennyah Boetyus priyednalasya do Institutu morskoyi mikrobiologiyi imeni Maksa Planka ta projshla postdoktoranturu ta stala asistentom profesora u 2001 roci j asocijovanim profesorom u 2003 roci Yiyi doslidnicki interesi zoseredzheni na morskomu metanovomu cikli ekologiyi hemosintetichnih seredovish isnuvannya mikrobnih procesah rannogo diagenezu u glibokovodnih vidkladennyah vplivu tisku ta temperaturi na mikrobni procesi mikrobnomu simbiozi geomikrobiologiyi ta globalnomu vuglecevomu cikli Na dodatok do svoyeyi posadi profesora geomikrobiologiyi yaku vona obijmaye z bereznya 2009 roku vona takozh ye kerivnikom HGF MPG Bridge Group z glibokovodnoyi ekologiyi ta tehnologij i liderom Grupi mikrobnogo seredovisha prozhivannya yaka doslidzhuye biogeohimiyu transportni ta mikrobni procesi u bentosnih seredovishah Vona otrimala posadu direktora Institutu Alfreda Vegenera u listopadi 2017 roku Boetyus takozh zajmayetsya doslidzhennyami ta obgovorennyami pitan glibokovodnih ekosistem bioriznomanittya ta bachennya togo yak zhiti z majbutnim okeanom Ostanni proyekti doslidzhuyut vzayemozv yazok mizh pidvodnim rozroblennyam rodovish korisnih kopalin ekologiyeyu ta stalistyu Yiyi doslidzhennya pidvodnogo rozroblennya rodovish korisnih kopalin opublikovane u zhurnali Science Advances u kvitni 2020 roku Avtorka zauvazhila sho nash eksperiment spravdi pokazuye sho taki fizichni procesi ne dozvolyat tvarinam i mikrobam povernutisya shob vidnoviti ce seredovishe isnuvannya i vidpovidno posilayetsya na neobhidnist pereviriti chi isnuyut sposobi zrobiti pidvodne rozroblennya pevnoyu miroyu stalim napriklad shlyahom stvorennya ohoronyuvanoyi zoni dlya kozhnoyi ekspluatovanoyi teritoriyi Nagorodi2019 Premiya Erni Gamburger 2019 Premiya Roberta L i Betti P Kodi u galuzi nauk pro okean Institut okeanografiyi Skrippsa 2018 Ekologichna premiya Nimeckij fond navkolishnogo seredovisha 2018 Medal Vernadskogo European Geosciences Union 2009 Premiya imeni Gotfrida Vilgelma LejbnicaInshi vidi diyalnostiBremenskij universitet Yakobsa chlen Radi keruyuchih z 2018 roku Nimecke naukovo doslidnicke spivtovaristvo DFG chlen Senatu Naukove tovaristvo imeni Lejbnica chlen Senatu Muzej prirodoznavstva Berlin chlen Naukovo konsultativnoyi radi Tovaristvo doslidzhennya prirodi Senkenberga chlen Naukovo konsultativnoyi radi Amerikanskij geofizichnij soyuz AGU chlen Amerikanske tovaristvo mikrobiologiyi ASM chlenOsobiste zhittyaBoetyus virosla u Frankfurti Nimechchina i v ditinstvi chasto vidpochivala na morskomu uzberezhzhi Vona provodila chas u Pivdennij Kaliforniyi navchayuchis i pracyuyuchi v Instituti okeanografiyi Skrippsa Mission Medico opisuye yiyi interesi La bonne cuisine le bon vin la bonne compagnie la bonne musique la mode et la vie citadine fr Horosha yizha horoshe vino horosha kompaniya horosha muzika moda ta miske zhittya Yiyi didus Eduard Boetyus pracyuvav shturmanom na dirizhabli Gindenburg i buv odnim iz nebagatoh chleniv ekipazhu yaki vizhili u katastrofi dirizhablya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 114615756 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Munzinger Personen d Track Q107343683 Montenegro A ORCID Public Data File 2023 2023 doi 10 23640 07243 24204912 V1 d Track Q123508386 Prof Dr Antje Boetius www mpi bremen de Procitovano 7 travnya 2023 2009 Leibniz prizewinners Eurekalert retrieved 28 May 2010 Management AWI www awi de Procitovano 20 bereznya 2021 Brown Paul correspondent environment 9 serpnya 2002 Methane eating life form may halt global warming The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 7 travnya 2023 www dbu de angl Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2018 Erna Hamburger 2019 wishfoundation 2 angl Procitovano 20 bereznya 2021 jacobs university de 12 chervnya 2008 Arhiv originalu za 12 June 2008 Procitovano 26 kvitnya 2022 Marlow J 1 travnya 2018 Antje Boetius exploring the living infinite U Whitaker Barton red Women in Microbiology American Society of Microbiology s 9 18 doi 10 1128 9781555819545 ISBN 978 1 55581 953 8 Boetius Antje 1996 Mikrobieller enzymatischer Abbau organischer Substanzen in Tiefseesedimenten Diplomna robota S l s n OCLC 841757104 Antje Boetius Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno curriculum vitae at the University of Bremen retrieved 28 May 2010 PDF Curriculum Vitae available at Employees AWI www awi de Procitovano 20 bereznya 2021 Ackerman Daniel Deep Sea Mining How to Balance Need for Metals with Ecological Impacts Scientific American angl Procitovano 20 bereznya 2021 Vonnahme T R Molari M Janssen F Wenzhofer F Haeckel M Titschack J Boetius A 1 travnya 2020 Effects of a deep sea mining experiment on seafloor microbial communities and functions after 26 years Science Advances angl 6 18 eaaz5922 Bibcode 2020SciA 6 5922V doi 10 1126 sciadv aaz5922 ISSN 2375 2548 PMC 7190355 PMID 32426478 Robert L and Bettie P Cody Award in Ocean Sciences Scripps Institution of Oceanography angl Procitovano 20 bereznya 2021 Professor Antje Boetius Receives German Environmental Award 2018 www uni bremen de amer Procitovano 20 bereznya 2021 Antje Boetius European Geosciences Union EGU angl Procitovano 20 bereznya 2021 Gottfried Wilhelm Leibniz Prize Universitat Bremen www uni bremen de amer Procitovano 20 bereznya 2021 Boetius fr Mission Medico retrieved 28 May 2010 Posilannya

Дата публікації:
Топ