Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антуане тта де Бурбо н Вандо м фр Antoinette de Bourbon Vendôme 25 грудня 1494 Гамський замок Сомма Пікардія Королівство

Антуанетта де Бурбон-Вандом

Антуанетта де Бурбон-Вандом

Антуане́тта де Бурбо́н-Вандо́м (фр. Antoinette de Bourbon-Vendôme; 25 грудня 1494, Гамський замок, Сомма, Пікардія, Королівство Франція — 22 січня 1583, замок Жуанвіль) — прародителька клану Гізів, дружина [ru], герцога де Гіза. Бабуся шотландської королеви Марії Стюарт.

Антуанетта де Бурбон-Вандом
фр. Antoinette de Bourbon
image
Народилася25 грудня 1494[5]
Ам
Померла22 січня 1583(1583-01-22)[1][2][3] (88 років)
Жуенвіль
Країнаimage Франція
Діяльністьаристократка
Знання мовфранцузька
Титулгерцог і герцогиня[d]
БатькоФрансуа де Бурбон-Вандом[d]
МатиМарія Люксембурзька
Брати, сестриd, d, d і Карл IV де Бурбон-Вандом
У шлюбі зd[6]
ДітиМарія де Ґіз[7], Франсуа де Гіз[7], Шарль де Гіз, кардинал Лотаринзький[7][2], d[7], d[7], d[7], d[7], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2]

Життєпис

Антуанетта була передостанньою дитиною і старшою з дочок графа [fr] і Марії Люксембурзької. Про її дитинство відомостей збереглося мало. Коли їй було два роки, помер її батько і главою сім'ї став старший з синів, Шарль IV де Бурбон. Її освітою займалася мати.

1513 року Антуанетта була в числі супровідників Клод Французької при зустрічі з її майбутнім чоловіком, герцогом Ангулемським, який згодом став королем Франції Франциском I. Тоді вона й познайомилася з [ru], який перебували у свиті Франциска. Трохи пізніше Франциск від імені Клода просив руки Антуанетти в її брата і отримав згоду. 9 червня 1513 підписано шлюбний контракт, і кілька днів по тому Антуанетта вийшла заміж за Клода Лотаринзького, у шлюбі з яким вона народила дванадцять дітей.

Перші роки заміжнього життя Антуанетта провела в замку Бар-ле-Дюк, самостійно керуючи великим господарством, оскільки її чоловік у той час разом з королем Франциском проводив військову кампанію в Італії. У Бар-ле-Дюк вона народила своїх перших дітей — дочку Марію і сина Франсуа. Коли 1519 року свекруха Антуанетти, Філіппа Гельдернська, вирішила піти в монастир, родина переїхала до Жуанвілля. Оскільки Клоду Лотаринзькому доводилося багато часу проводити при королівському дворі в Парижі, обов'язки з управління численними володіннями Антуанетта взяла в свої руки, продемонструвавши неабиякий талант у вирішенні адміністративних і фінансових проблем. До неї зверталися і як до посередниці щодо майнового спору, так [ru] і , , просили Антуанетту врегулювати питання щодо [ru].

1528 року Франциск I на знак подяки за військову службу надав її чоловікові перство і титул герцога де Гіза, поклавши тим самим початок новій династичній лінії, що сходила до Лотаринзького дому і зіграла згодом важливу роль в історії французького королівства. У період релігійних воєн у Франції Гізи показали себе стійкими прихильниками католицизму. Сама Антуанетта також мала славу ревної католички, владний характер і сильне почуття сімейної гордості і закликала своїх синів понад усе шанувати і захищати свою віру та інтереси клану Гізів, за що гугеноти прозвали її «матір'ю тиранів і ворогів Євангелія» (фр. la Mère des Tyrans et des ennemis de l’Evangile). Однак, попри безкомпромісність у релігії, вона була також відома своєю благодійністю і милосердям до людей, незалежно від їх вірувань. Так, під час війни вона надала допомогу гугенотам-найманцям, які голодували, забезпечивши їх провіантом і одягом і дозволивши їм безперешкодно повернутися до себе на батьківщину. У Жуанвіллі герцогиня сприяла будівництву лікарень, відновленню церков, зруйнованих під час воєн, а також за її ініціативою засновано монастир для бенедиктинок.

Після смерті Клода де Гіза 1550 року главою клану Гізів став старший син Франсуа, проте кермо влади як і раніше залишалися в Антуанетти. Зрідка з'являючись при дворі, більшу частину часу вона проводила в замку Жуанвілль, студіюючи релігійні праці і виховуючи численних онуків і нащадків інших знатних родин. Під її опікою в різний час перебували Марія Стюарт, Катерина Клевська, Марія Лотаринзька (згодом абатиса в Шеллі), а також [ru], один з непримиренних противників короля-протестанта Генріха IV Бурбона. Антуанетта помітно вплинула на виховання своєї внучки Марії Стюарт, під час перебування тієї при французькому дворі, а також була її головною порадницею. У листі від 1 жовтня 1548 року, після першої зустрічі з Марією, герцогиня зазначила, що «вона і справді дуже гарненьке і розумне дитя … в цілому, ми можемо бути нею задоволені». Прагнучи зміцнити родинні почуття, вона також розраховувала забезпечити підтримку Гізам з боку Марії в майбутньому. На церемонії заручення внучки з дофіном Франсуа Антуанетта виступала довіреною особою з боку матері нареченої, оскільки сама Марія де Гіз не змогла бути присутньою.

Антуанетта де Бурбон, герцогиня де Гіз, померла в ніч із 22 на 23 січня 1583 року в замку Жуанвілль, переживши всіх своїх дітей, за винятком Рене, абатиси монастиря Сен-П'єр. Її поховано поруч із чоловіком і старшим сином Франсуа в парафіяльній церкві Жуанвілля. Через чотири роки після її смерті, в Англії обезголовлено її внучку, шотландську королеву Марію Стюарт.

Діти

  • Марія (22 листопада 1515 — 11 червня 1560), в першому шлюбі була одруженою з , у другому — з королем Шотландії Яковом V; мати Марії Стюарт.
  • Франсуа (24 лютого 1519 — 18 лютого 1563), 2-й герцог де Гіз, глава католиків, генерал-лейтенант Франції.
  • Луїза (10 січня 1520 — 18 жовтня 1542), була одруженою з .
  • Рене (2 вересня 1522 — 3 квітня 1602), абатиса.
  • (17 лютого 1524 — 26 грудня 1574), кардинал Лотаринзький, архієпископ Реймський.
  • [ru] (18 серпня 1526 — 3 березня 1573), герцог д'Омаль.
  • (21 жовтня 1527 — 29 липня 1578), кардинал де Гіз, архієпископ Санський.
  • Філіп (3 вересня 1529 — 24 вересня 1529).
  • П'єр (3 квітня 1530 — червень 1530).
  • Антуанетта (31 серпня 1531 — 6 березня 1561), абатиса.
  • Франсуа (18 квітня 1534 — 6 березня 1563), великий пріор Мальтійського ордена.
  • (14 серпня 1536 — 14 грудня 1566), барон, потім маркіз д'Ельбеф.

Предки

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  4. Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
    d:Track:Q2826570d:Track:Q2597810
  5. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
    d:Track:Q13419312d:Track:Q49162812
  6. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  7. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
  8. (англ.). fmg.ac. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2019.
  9. Maxwell-Scott, Mary Monica. Antoinette de Bourbon, Duchesse de Guise. 1494—1583.//The Month. A catholic magazine. Band 103. — London: Longmans, Green, and Co., 1904. — pp. 176—188
  10. Antoinette de Bourbon (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
  11. Fraser, Antonia. Mary, Queen of Scots. — London: Weidenfeld & Nicolson, 1969. — p. 43. —
  12. Hilarion de Coste. Les Eloges et vies des reynes, princesses, dames et damoiselles illustres en piété, courage et doctrine, qui ont fleury de nostre temps, et du temps de nos peres. Band 1. — Paris: Sébastien et Gabriel Cramoisy, 1647. — pp. 136—147
  13. The Catholic Encyclopedia: House of Guise (англ.). Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 грудня 2010.
  14. Fraser, Antonia. Mary, Queen of Scots. — London: Weidenfeld & Nicolson, 1969. — p. 42. —
  15. Грэм, Родерик. Мария Стюарт. — М.:Молодая гвардия, 2010. — стр. 54. —
  16. Fraser, Antonia. Mary, Queen of Scots. — London: Weidenfeld & Nicolson, 1969. — p. 75. —

Посилання

  • (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antuane tta de Burbo n Vando m fr Antoinette de Bourbon Vendome 25 grudnya 1494 Gamskij zamok Somma Pikardiya Korolivstvo Franciya 22 sichnya 1583 zamok Zhuanvil praroditelka klanu Giziv druzhina ru gercoga de Giza Babusya shotlandskoyi korolevi Mariyi Styuart Antuanetta de Burbon Vandomfr Antoinette de BourbonNarodilasya25 grudnya 1494 5 AmPomerla22 sichnya 1583 1583 01 22 1 2 3 88 rokiv ZhuenvilKrayina FranciyaDiyalnistaristokratkaZnannya movfrancuzkaTitulgercog i gercoginya d BatkoFransua de Burbon Vandom d MatiMariya LyuksemburzkaBrati sestrid d d i Karl IV de Burbon VandomU shlyubi zd 6 DitiMariya de Giz 7 Fransua de Giz 7 Sharl de Giz kardinal Lotarinzkij 7 2 d 7 d 7 d 7 d 7 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAntuanetta bula peredostannoyu ditinoyu i starshoyu z dochok grafa fr i Mariyi Lyuksemburzkoyi Pro yiyi ditinstvo vidomostej zbereglosya malo Koli yij bulo dva roki pomer yiyi batko i glavoyu sim yi stav starshij z siniv Sharl IV de Burbon Yiyi osvitoyu zajmalasya mati 1513 roku Antuanetta bula v chisli suprovidnikiv Klod Francuzkoyi pri zustrichi z yiyi majbutnim cholovikom gercogom Angulemskim yakij zgodom stav korolem Franciyi Franciskom I Todi vona j poznajomilasya z ru yakij perebuvali u sviti Franciska Trohi piznishe Francisk vid imeni Kloda prosiv ruki Antuanetti v yiyi brata i otrimav zgodu 9 chervnya 1513 pidpisano shlyubnij kontrakt i kilka dniv po tomu Antuanetta vijshla zamizh za Kloda Lotarinzkogo u shlyubi z yakim vona narodila dvanadcyat ditej Pershi roki zamizhnogo zhittya Antuanetta provela v zamku Bar le Dyuk samostijno keruyuchi velikim gospodarstvom oskilki yiyi cholovik u toj chas razom z korolem Franciskom provodiv vijskovu kampaniyu v Italiyi U Bar le Dyuk vona narodila svoyih pershih ditej dochku Mariyu i sina Fransua Koli 1519 roku svekruha Antuanetti Filippa Geldernska virishila piti v monastir rodina pereyihala do Zhuanvillya Oskilki Klodu Lotarinzkomu dovodilosya bagato chasu provoditi pri korolivskomu dvori v Parizhi obov yazki z upravlinnya chislennimi volodinnyami Antuanetta vzyala v svoyi ruki prodemonstruvavshi neabiyakij talant u virishenni administrativnih i finansovih problem Do neyi zvertalisya i yak do poserednici shodo majnovogo sporu tak ru i prosili Antuanettu vregulyuvati pitannya shodo ru 1528 roku Francisk I na znak podyaki za vijskovu sluzhbu nadav yiyi cholovikovi perstvo i titul gercoga de Giza poklavshi tim samim pochatok novij dinastichnij liniyi sho shodila do Lotarinzkogo domu i zigrala zgodom vazhlivu rol v istoriyi francuzkogo korolivstva U period religijnih voyen u Franciyi Gizi pokazali sebe stijkimi prihilnikami katolicizmu Sama Antuanetta takozh mala slavu revnoyi katolichki vladnij harakter i silne pochuttya simejnoyi gordosti i zaklikala svoyih siniv ponad use shanuvati i zahishati svoyu viru ta interesi klanu Giziv za sho gugenoti prozvali yiyi matir yu tiraniv i vorogiv Yevangeliya fr la Mere des Tyrans et des ennemis de l Evangile Odnak popri bezkompromisnist u religiyi vona bula takozh vidoma svoyeyu blagodijnistyu i miloserdyam do lyudej nezalezhno vid yih viruvan Tak pid chas vijni vona nadala dopomogu gugenotam najmancyam yaki goloduvali zabezpechivshi yih proviantom i odyagom i dozvolivshi yim bezpereshkodno povernutisya do sebe na batkivshinu U Zhuanvilli gercoginya spriyala budivnictvu likaren vidnovlennyu cerkov zrujnovanih pid chas voyen a takozh za yiyi iniciativoyu zasnovano monastir dlya benediktinok Pislya smerti Kloda de Giza 1550 roku glavoyu klanu Giziv stav starshij sin Fransua prote kermo vladi yak i ranishe zalishalisya v Antuanetti Zridka z yavlyayuchis pri dvori bilshu chastinu chasu vona provodila v zamku Zhuanvill studiyuyuchi religijni praci i vihovuyuchi chislennih onukiv i nashadkiv inshih znatnih rodin Pid yiyi opikoyu v riznij chas perebuvali Mariya Styuart Katerina Klevska Mariya Lotarinzka zgodom abatisa v Shelli a takozh ru odin z neprimirennih protivnikiv korolya protestanta Genriha IV Burbona Antuanetta pomitno vplinula na vihovannya svoyeyi vnuchki Mariyi Styuart pid chas perebuvannya tiyeyi pri francuzkomu dvori a takozh bula yiyi golovnoyu poradniceyu U listi vid 1 zhovtnya 1548 roku pislya pershoyi zustrichi z Mariyeyu gercoginya zaznachila sho vona i spravdi duzhe garnenke i rozumne ditya v cilomu mi mozhemo buti neyu zadovoleni Pragnuchi zmicniti rodinni pochuttya vona takozh rozrahovuvala zabezpechiti pidtrimku Gizam z boku Mariyi v majbutnomu Na ceremoniyi zaruchennya vnuchki z dofinom Fransua Antuanetta vistupala dovirenoyu osoboyu z boku materi narechenoyi oskilki sama Mariya de Giz ne zmogla buti prisutnoyu Antuanetta de Burbon gercoginya de Giz pomerla v nich iz 22 na 23 sichnya 1583 roku v zamku Zhuanvill perezhivshi vsih svoyih ditej za vinyatkom Rene abatisi monastirya Sen P yer Yiyi pohovano poruch iz cholovikom i starshim sinom Fransua v parafiyalnij cerkvi Zhuanvillya Cherez chotiri roki pislya yiyi smerti v Angliyi obezgolovleno yiyi vnuchku shotlandsku korolevu Mariyu Styuart DitiMariya 22 listopada 1515 11 chervnya 1560 v pershomu shlyubi bula odruzhenoyu z u drugomu z korolem Shotlandiyi Yakovom V mati Mariyi Styuart Fransua 24 lyutogo 1519 18 lyutogo 1563 2 j gercog de Giz glava katolikiv general lejtenant Franciyi Luyiza 10 sichnya 1520 18 zhovtnya 1542 bula odruzhenoyu z Rene 2 veresnya 1522 3 kvitnya 1602 abatisa 17 lyutogo 1524 26 grudnya 1574 kardinal Lotarinzkij arhiyepiskop Rejmskij ru 18 serpnya 1526 3 bereznya 1573 gercog d Omal 21 zhovtnya 1527 29 lipnya 1578 kardinal de Giz arhiyepiskop Sanskij Filip 3 veresnya 1529 24 veresnya 1529 P yer 3 kvitnya 1530 cherven 1530 Antuanetta 31 serpnya 1531 6 bereznya 1561 abatisa Fransua 18 kvitnya 1534 6 bereznya 1563 velikij prior Maltijskogo ordena 14 serpnya 1536 14 grudnya 1566 baron potim markiz d Elbef PredkiPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Agence bibliographique de l enseignement superieur France Systeme universitaire de documentation Montpellier ABES 2001 d Track Q2826570d Track Q2597810 Cawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 http genealogy euweb cz lorraine lorraine4 html http genealogy euweb cz lorraine lorraine6 html angl fmg ac Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2019 Maxwell Scott Mary Monica Antoinette de Bourbon Duchesse de Guise 1494 1583 The Month A catholic magazine Band 103 London Longmans Green and Co 1904 pp 176 188 Antoinette de Bourbon angl thepeerage com Arhiv originalu za 6 lipnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2010 Fraser Antonia Mary Queen of Scots London Weidenfeld amp Nicolson 1969 p 43 ISBN 0297177737 Hilarion de Coste Les Eloges et vies des reynes princesses dames et damoiselles illustres en piete courage et doctrine qui ont fleury de nostre temps et du temps de nos peres Band 1 Paris Sebastien et Gabriel Cramoisy 1647 pp 136 147 The Catholic Encyclopedia House of Guise angl Arhiv originalu za 6 lipnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2010 Fraser Antonia Mary Queen of Scots London Weidenfeld amp Nicolson 1969 p 42 ISBN 0297177737 Grem Roderik Mariya Styuart M Molodaya gvardiya 2010 str 54 ISBN 978 5 235 03335 1 Fraser Antonia Mary Queen of Scots London Weidenfeld amp Nicolson 1969 p 75 ISBN 0297177737Posilannya angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka

Дата публікації:
Топ