Анто́ніу Себастья́у Рібе́йру Спі́нола (порт. António Sebastião Ribeiro Spínola, зазвичай називався ді Спінола; 11 квітня 1910, Ештремож — 13 серпня 1996, Лісабон) — португальський військовий та політичний діяч, маршал Португалії, голова Ради національного порятунку з 25 квітня по 15 травня 1974, 14-й президент Португалії з 15 травня по 30 вересня 1974 року.
Антоніу ді Спінола | |
---|---|
порт. António de Spínola | |
14-й президент Португалії | |
15 травня 1974 — 30 вересня 1974 | |
Попередник | Амеріку Томаш (президент Португалії) |
Наступник | Кошта Гомеш (президент Португалії) |
1-й голова Ради національного порятунку | |
25 квітня 1974 — 15 травня 1974 | |
Попередник | Амеріку Томаш (президент) Марселу Каетану (прем'єр-міністр) |
Наступник | власне Спінола (як президент Португалії) Палма Карлуш (прем'єр-міністр) Франсішку да Кошта Гомеш (як голова Ради національного порятунку Португалії) |
Народився | 11 квітня 1910[1][2][…] Ештремош, Евора, Португалія |
Помер | 13 серпня 1996[1][2][…] (86 років) Лісабон, Португалія |
Похований | Лісабон |
Відомий як | політик, офіцер, письменник, революціонер |
Країна | Португалія |
Alma mater | Військова академія і Військовий колегіум |
Політична партія | позапартійний |
Батько | d |
У шлюбі з | Maria Helena Martin Monteiro de Barros |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
До обрання президентом Республіки обіймав посаду голови Ради національного порятунку, яка керувала країною у перехідний після Революції гвоздик період.
Випускник військового коледжу у Лісабоні (1920 рік), зробив дуже успішну військову кар'єру. У 1968 році був призначений військовим губернатором Гвінеї-Бісау. Згодом, у листопаді 1973 року був запрошений Марселу Каетану очолити португальські колоніальні війни в Африці, проте запрошення було відхилене через протиріччя.
17 січня 1974 року був призначений заступником головнокомандувача збройних сил Португалії, за пропозицією Кошти Гоміша, хоча вже в березні був усунений з цієї посади. Невдовзі, ще до Революції гвоздик (25 квітня 1974 року) опублікував свою книгу Португалія і майбутнє (порт. Portugal e o Futuro), в якій висловився проти продовження Португалією колоніальних війн в Африці.
25 квітня 1974 року, під час перевороту як представник революційного Руху збройних сил (порт. Movimento das Forças Armadas), Спінола прийняв капітуляцію від прем'єр-міністра Марселу Каетану, що дозволило йому взяти владу в свої руки, попри те, що це не було передбачено в початковій програмі революційного Руху збройних сил.
Невдоволений розвитком післяреволюційних подій, особливо різким поворотом курсу в лівий напрямок, намагався втрутитись в політичний курс революційного Руху збройних сил. Його відставка як президента Республіки була прийнята 30 вересня 1974 року.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
- Повна біографія на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.)
- WORLD STATESMEN.org (Portugal) [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Ribejru a druge materine prizvishe Spinola Anto niu Sebastya u Ribe jru Spi nola port Antonio Sebastiao Ribeiro Spinola zazvichaj nazivavsya di Spinola 11 kvitnya 1910 Eshtremozh 13 serpnya 1996 Lisabon portugalskij vijskovij ta politichnij diyach marshal Portugaliyi golova Radi nacionalnogo poryatunku z 25 kvitnya po 15 travnya 1974 14 j prezident Portugaliyi z 15 travnya po 30 veresnya 1974 roku Antoniu di Spinolaport Antonio de SpinolaAntoniu di Spinola 14 j prezident Portugaliyi15 travnya 1974 30 veresnya 1974PoperednikAmeriku Tomash prezident Portugaliyi NastupnikKoshta Gomesh prezident Portugaliyi 1 j golova Radi nacionalnogo poryatunku25 kvitnya 1974 15 travnya 1974PoperednikAmeriku Tomash prezident Marselu Kaetanu prem yer ministr Nastupnikvlasne Spinola yak prezident Portugaliyi Palma Karlush prem yer ministr Fransishku da Koshta Gomesh yak golova Radi nacionalnogo poryatunku Portugaliyi Narodivsya11 kvitnya 1910 1910 04 11 1 2 Eshtremosh Evora PortugaliyaPomer13 serpnya 1996 1996 08 13 1 2 86 rokiv Lisabon PortugaliyaPohovanijLisabonVidomij yakpolitik oficer pismennik revolyucionerKrayinaPortugaliyaAlma materVijskova akademiya i Vijskovij kolegiumPolitichna partiyapozapartijnijBatkodU shlyubi zMaria Helena Martin Monteiro de BarrosReligiyakatolicka cerkvaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Do obrannya prezidentom Respubliki obijmav posadu golovi Radi nacionalnogo poryatunku yaka keruvala krayinoyu u perehidnij pislya Revolyuciyi gvozdik period Vipusknik vijskovogo koledzhu u Lisaboni 1920 rik zrobiv duzhe uspishnu vijskovu kar yeru U 1968 roci buv priznachenij vijskovim gubernatorom Gvineyi Bisau Zgodom u listopadi 1973 roku buv zaproshenij Marselu Kaetanu ocholiti portugalski kolonialni vijni v Africi prote zaproshennya bulo vidhilene cherez protirichchya 17 sichnya 1974 roku buv priznachenij zastupnikom golovnokomanduvacha zbrojnih sil Portugaliyi za propoziciyeyu Koshti Gomisha hocha vzhe v berezni buv usunenij z ciyeyi posadi Nevdovzi she do Revolyuciyi gvozdik 25 kvitnya 1974 roku opublikuvav svoyu knigu Portugaliya i majbutnye port Portugal e o Futuro v yakij vislovivsya proti prodovzhennya Portugaliyeyu kolonialnih vijn v Africi 25 kvitnya 1974 roku pid chas perevorotu yak predstavnik revolyucijnogo Ruhu zbrojnih sil port Movimento das Forcas Armadas Spinola prijnyav kapitulyaciyu vid prem yer ministra Marselu Kaetanu sho dozvolilo jomu vzyati vladu v svoyi ruki popri te sho ce ne bulo peredbacheno v pochatkovij programi revolyucijnogo Ruhu zbrojnih sil Nevdovolenij rozvitkom pislyarevolyucijnih podij osoblivo rizkim povorotom kursu v livij napryamok namagavsya vtrutitis v politichnij kurs revolyucijnogo Ruhu zbrojnih sil Jogo vidstavka yak prezidenta Respubliki bula prijnyata 30 veresnya 1974 roku Div takozhNova derzhava Portugaliya Marselu Kaetanu Ameriku Tomash Revolyuciya gvozdik Rada nacionalnogo poryatunku Prezident Portugaliyi Spisok prezidentiv PortugaliyiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168DzherelaPovna biografiya na oficijnomu sajti Prezidenciyi Portugalskoyi Respubliki Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite port WORLD STATESMEN org Portugal 6 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi