Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Антоніо Табуккі | |
|---|---|
| Antonio Tabucchi | |
 Антоніо Табуккі, фото 2008 року | |
| Народився | 24 вересня 1943 Піза |
| Помер | 25 березня 2012 (68 років) Лісабон ·злоякісна пухлина |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | Італія |
| Діяльність | письменник, журналіст, перекладач |
| Галузь | Португальська література |
| Alma mater | Паризький університет, Пізанський університет і Вища нормальна школа |
| Вчителі | d |
| Знання мов | італійська |
| Заклад | Сієнський університет, Болонський університет і Університет Генуї |
| Членство | Баварська академія витончених мистецтв |
| Роки активності | 1975 — 25 березня 2012 |
| Magnum opus | d і d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0846103 |
| |
Анто́ніо Табу́ккі (італ. Antonio Tabucchi 24 вересня 1943, Піза — 25 березня 2012, Лісабон) — італійський письменник, перекладач, журналіст.
Біографія
Народився 24 вересня 1943 року в місті Піза, а дитинство його пройшло в містечку Векк'яно, біля Пізи в домі дідуся й бабусі по материнській лінії
Табуккі вивчав гуманітарні науки в Паризькому та Пізанському університетах. Під час свого навчання в університеті Антоніо багато поїздив Європою, місцями авторів, з якими познайомився в бібліотеці свого дядька. Особливе враження справила на Табуккі Португалія й, зокрема, столиця Лісабон. Не дивно, що 1969 року Табуккі захистив дисертацію на тему «Сюрреалізм у Португалії». З 1973 року він викладав португальську мову та літературу в Болоньї.
Свій перший роман «Площа Італії» («Piazza d'Italia») Табуккі написав 1973 року (опублікований у видавництві «Бомп'яні» 1975 року).
1984 року з'явився його роман «Індійський ноктюрн» («Notturno indiano»), який також екранізував режисер Ален Корно в 1989 році. Фільм мав дві номінації на премію Сезар.
1985 року Табуккі видав книжку «Дрібні двозначності, не варті уваги» («Piccoli equivoci senza importanza»), а наступного року — роман «Лінія горизонту» («Il filo dell'orizzonte»), що був екранізований 1993 року. в цьому творі головний герой Спіно, намагається встановити особу трупа, але насправді шукає власну індивідуальність; тема пошуку ідентичності стає основною в творах Табуккі.
1987 року, після виходу книжок «Пернаті Беато Анджелико» («I volatili del Beato Angelico») та («Pessoana mínima»), Табуккі отримав престижну французьку премію Медічі за найкращий твір іноземного автора. 1988 року він написав комедію «Не відбулися діалоги» («I dialoghi mancati»). 1989 року президент Португалії нагородив Табуккі лицарським орденом Інфанта дона Енріке, того ж року його творчість була відзначена французьким орденом мистецтв та літератури.
З 1987 по 1990 рік Табуккі керував Інститутом італійської культури в Лісабоні. Столиця Португалії стала місцем дії багатьох його творів. Життя письменника проходило між Лісабоном, Пізою, Флоренцією та Парижом. До того ж він продовжував викладати португальську літературу в Сієнському університеті.
1991 року письменник опублікував роман «Чорний ангел» («L 'angelo nero»). 1992 року вийшов роман, написаний Табуккі португальською мовою «Реквієм», він був екранізований 1998 року режисером .
Проте справжнє визнання прийшло до Табуккі після публікації роману «Заявляє Перейра» (Sostiene Pereira, 1994), події якого розгортаються у період диктатури Салазара. 1995 року цей роман було екранізовано за участю Марчелло Мастрояні в головній ролі.
2001 року з'явився епістолярний роман Табуккі «Стає все пізніше. Роман у листах» («Si sta facendo sempre più tardi. Romanzo in forma di lettere»), що складається з 17 листів. 2002 року цей роман був відзначений премією французького радіоканалу «France culture».
За своє життя Табуккі багато подорожував, зокрема відвідав Бразилію та Індію.
Табуккі вважається відомим фахівцем з творчості португальського поета Фернанду Пессоа. Ще в молодості, в одному з книжкових кіосків біля Ліонського вокзалу в Парижі Табуккі натрапив на поему «Табакарія» (пер. з порт. «тютюнова крамниця») підписану Альваро де Кампосом, що був одним з гетеронімів Фернанду Пессоа. Це був французький переклад П'єра Уркада. Відтоді Табуккі зберіг інтерес до творчості Пессоа: використовував його образ в художніх творах та займався перекладами його поезій. 1990 року Табуккі видав «Записки про Фернандо Пессоа» («Un baule pieno di gente. Scritti su Fernando Pessoa»), а 1994 року опублікував книжку «Три останні дні з життя Фернандо Пессоа» («Gli ultimi tre giorni di Fernando Pessoa»). Він також переклав, прокоментував та впорядкував збірку поезії Фернанду Пессоа італійською мовою.
Табуккі часто публікувався на сторінках італійської газети Корр'єре делла Сера та іспанської Ель Паїс. 2004 року він отримав міжнародну премію імені Франциско де Сереседо в галузі журналістики.
Табуккі помер від раку 25 березня 2012 року у Шпиталі Червоного Хреста в Лісабоні.
Вдова письменника, Марія Жозе де Ланкастре, передала архів Табуккі на збереження в Національну бібліотеку Франції.
Твори
- Piazza d'Italia (перше видання, Bompiani, 1975 — Feltrinelli, 1993),
- Il piccolo naviglio (Mondadori, 1978 — Feltrinelli, 2011),
- Il gioco del rovescio e altri racconti (prima edizione, Il Saggiatore, 1981 — Feltrinelli, 1988),
- Donna di Porto Pim (Sellerio, 1983)
- Notturno indiano (Sellerio, 1984)
- Piccoli equivoci senza importanza (Feltrinelli, 1985),
- Il filo dell'orizzonte (Feltrinelli, 1986),
- I volatili del Beato Angelico (Sellerio, 1987)
- Pessoana mínima (Imprensa Nacional, Lisbona, 1987)
- I dialoghi mancati (Feltrinelli, 1988)
- Un baule pieno di gente. Scritti su Fernando Pessoa (Feltrinelli, 1990),
- L'angelo nero (Feltrinelli, 1991),
- Sogni di sogni (Sellerio, 1992)
- Requiem (Feltrinelli, 1992),
- Gli ultimi tre giorni di Fernando Pessoa (Sellerio, 1994)
- Sostiene Pereira. Una testimonianza (Feltrinelli, 1994),
- Dove va il romanzo (Omicron, 1995)
- Carlos Gumpert, Conversaciones con Antonio Tabucchi (Editorial Anagrama, Barcelona, 1995)
- La testa perduta di Damasceno Monteiro (Feltrinelli, 1997),
- Marconi, se ben mi ricordo (Edizioni Eri, 1997)
- L'Automobile, la Nostalgie et l'Infini (Seuil, Parigi, 1998)
- La gastrite di Platone (Sellerio, 1998)
- Gli Zingari e il Rinascimento (Feltrinelli, 1999)
- Ena poukamiso gemato likedes (Una camicia piena di macchie. Conversazioni di A.T. con Anteos Chrysostomidis, Agra, Atene, 1999)
- Si sta facendo sempre più tardi. Romanzo in forma di lettere (Feltrinelli, 2001), ,
- Autobiografie altrui. Poetiche a posteriori (Feltrinelli, 2003),
- Brescia piazza della Loggia 28 maggio 1974–2004 (D'Elia Gianni; Tabucchi Antonio; Zorio Gilberto, Associazione Ediz. L'Obliquo, 2004)
- Tristano muore. Una vita (Feltrinelli, 2004),
- Racconti (Feltrinelli, 2005),
- L'oca al passo (Feltrinelli, 2006),
- Il tempo invecchia in fretta (Feltrinelli, 2009),
- Viaggi e altri viaggi (Feltrinelli, 2010),
- Racconti con figure (Sellerio, 2011)
- Di tutto resta un poco. Letteratura e cinema (Feltrinelli, 2013),
- Per Isabel. Un mandala (Feltrinelli, 2013),
Відзнаки
- 1989: Орден Мистецтв та літератури
- 1994: Премія Віареджо
- 1994:
- 1997: Премія Арістеіон
- 1998:
Примітки
- AA.VV., Tabucchi, Antonio in Enciclopedia Italiana, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.].
- Nocturne indien на сайті IMDb (англ.)
- O Fio do Horizonte на сайті IMDb (англ.)
- Requiem на сайті IMDb (англ.)
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2006. Процитовано 17 листопада 2014.
- Alessandro Agostinelli (27 березня 2012). . Il Tirreno. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013.
- Fabio Gambaro (27 квітня 2014). Le tracce dell'anima. Repubblica. с. 26.
{{}}: Пропущений або порожній|url=()
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніо Табуккі |
- Антоніо Табуккі на сайті IMDb (англ.)
- Інтерв'ю з Табуккі 1999 року [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Antonio TabukkiAntonio TabucchiAntonio Tabukki foto 2008 rokuNarodivsya24 veresnya 1943 1943 09 24 PizaPomer25 bereznya 2012 2012 03 25 68 rokiv Lisabon zloyakisna puhlinaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnist ItaliyaDiyalnistpismennik zhurnalist perekladachGaluzPortugalska literaturaAlma materParizkij universitet Pizanskij universitet i Visha normalna shkolaVchitelidZnannya movitalijskaZakladSiyenskij universitet Bolonskij universitet i Universitet GenuyiChlenstvoBavarska akademiya vitonchenih mistectvRoki aktivnosti1975 25 bereznya 2012Magnum opusd i dNagorodid 2004 d 1987 premiya Viaredzho Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1997 d 1994 d 2007 IMDbID 0846103 Mediafajli u Vikishovishi Anto nio Tabu kki ital Antonio Tabucchi 24 veresnya 1943 Piza 25 bereznya 2012 Lisabon italijskij pismennik perekladach zhurnalist BiografiyaNarodivsya 24 veresnya 1943 roku v misti Piza a ditinstvo jogo projshlo v mistechku Vekk yano bilya Pizi v domi didusya j babusi po materinskij liniyi Tabukki vivchav gumanitarni nauki v Parizkomu ta Pizanskomu universitetah Pid chas svogo navchannya v universiteti Antonio bagato poyizdiv Yevropoyu miscyami avtoriv z yakimi poznajomivsya v biblioteci svogo dyadka Osoblive vrazhennya spravila na Tabukki Portugaliya j zokrema stolicya Lisabon Ne divno sho 1969 roku Tabukki zahistiv disertaciyu na temu Syurrealizm u Portugaliyi Z 1973 roku vin vikladav portugalsku movu ta literaturu v Bolonyi Svij pershij roman Plosha Italiyi Piazza d Italia Tabukki napisav 1973 roku opublikovanij u vidavnictvi Bomp yani 1975 roku 1984 roku z yavivsya jogo roman Indijskij noktyurn Notturno indiano yakij takozh ekranizuvav rezhiser Alen Korno v 1989 roci Film mav dvi nominaciyi na premiyu Sezar 1985 roku Tabukki vidav knizhku Dribni dvoznachnosti ne varti uvagi Piccoli equivoci senza importanza a nastupnogo roku roman Liniya gorizontu Il filo dell orizzonte sho buv ekranizovanij 1993 roku v comu tvori golovnij geroj Spino namagayetsya vstanoviti osobu trupa ale naspravdi shukaye vlasnu individualnist tema poshuku identichnosti staye osnovnoyu v tvorah Tabukki 1987 roku pislya vihodu knizhok Pernati Beato Andzheliko I volatili del Beato Angelico ta Pessoana minima Tabukki otrimav prestizhnu francuzku premiyu Medichi za najkrashij tvir inozemnogo avtora 1988 roku vin napisav komediyu Ne vidbulisya dialogi I dialoghi mancati 1989 roku prezident Portugaliyi nagorodiv Tabukki licarskim ordenom Infanta dona Enrike togo zh roku jogo tvorchist bula vidznachena francuzkim ordenom mistectv ta literaturi Z 1987 po 1990 rik Tabukki keruvav Institutom italijskoyi kulturi v Lisaboni Stolicya Portugaliyi stala miscem diyi bagatoh jogo tvoriv Zhittya pismennika prohodilo mizh Lisabonom Pizoyu Florenciyeyu ta Parizhom Do togo zh vin prodovzhuvav vikladati portugalsku literaturu v Siyenskomu universiteti 1991 roku pismennik opublikuvav roman Chornij angel L angelo nero 1992 roku vijshov roman napisanij Tabukki portugalskoyu movoyu Rekviyem vin buv ekranizovanij 1998 roku rezhiserom Prote spravzhnye viznannya prijshlo do Tabukki pislya publikaciyi romanu Zayavlyaye Perejra Sostiene Pereira 1994 podiyi yakogo rozgortayutsya u period diktaturi Salazara 1995 roku cej roman bulo ekranizovano za uchastyu Marchello Mastroyani v golovnij roli 2001 roku z yavivsya epistolyarnij roman Tabukki Staye vse piznishe Roman u listah Si sta facendo sempre piu tardi Romanzo in forma di lettere sho skladayetsya z 17 listiv 2002 roku cej roman buv vidznachenij premiyeyu francuzkogo radiokanalu France culture Za svoye zhittya Tabukki bagato podorozhuvav zokrema vidvidav Braziliyu ta Indiyu Tabukki vvazhayetsya vidomim fahivcem z tvorchosti portugalskogo poeta Fernandu Pessoa She v molodosti v odnomu z knizhkovih kioskiv bilya Lionskogo vokzalu v Parizhi Tabukki natrapiv na poemu Tabakariya per z port tyutyunova kramnicya pidpisanu Alvaro de Kamposom sho buv odnim z geteronimiv Fernandu Pessoa Ce buv francuzkij pereklad P yera Urkada Vidtodi Tabukki zberig interes do tvorchosti Pessoa vikoristovuvav jogo obraz v hudozhnih tvorah ta zajmavsya perekladami jogo poezij 1990 roku Tabukki vidav Zapiski pro Fernando Pessoa Un baule pieno di gente Scritti su Fernando Pessoa a 1994 roku opublikuvav knizhku Tri ostanni dni z zhittya Fernando Pessoa Gli ultimi tre giorni di Fernando Pessoa Vin takozh pereklav prokomentuvav ta vporyadkuvav zbirku poeziyi Fernandu Pessoa italijskoyu movoyu Tabukki chasto publikuvavsya na storinkah italijskoyi gazeti Korr yere della Sera ta ispanskoyi El Payis 2004 roku vin otrimav mizhnarodnu premiyu imeni Francisko de Seresedo v galuzi zhurnalistiki Tabukki pomer vid raku 25 bereznya 2012 roku u Shpitali Chervonogo Hresta v Lisaboni Vdova pismennika Mariya Zhoze de Lankastre peredala arhiv Tabukki na zberezhennya v Nacionalnu biblioteku Franciyi TvoriPiazza d Italia pershe vidannya Bompiani 1975 Feltrinelli 1993 ISBN 978 88 07814 01 3 Il piccolo naviglio Mondadori 1978 Feltrinelli 2011 ISBN 978 88 07018 63 3 Il gioco del rovescio e altri racconti prima edizione Il Saggiatore 1981 Feltrinelli 1988 ISBN 978 88 07811 74 6 Donna di Porto Pim Sellerio 1983 Notturno indiano Sellerio 1984 Piccoli equivoci senza importanza Feltrinelli 1985 ISBN 978 88 07810 75 6 Il filo dell orizzonte Feltrinelli 1986 ISBN 978 88 07811 46 3 I volatili del Beato Angelico Sellerio 1987 Pessoana minima Imprensa Nacional Lisbona 1987 I dialoghi mancati Feltrinelli 1988 Un baule pieno di gente Scritti su Fernando Pessoa Feltrinelli 1990 ISBN 978 88 07816 25 3 L angelo nero Feltrinelli 1991 ISBN 978 88 07812 53 8 Sogni di sogni Sellerio 1992 Requiem Feltrinelli 1992 ISBN 978 88 07812 82 8 Gli ultimi tre giorni di Fernando Pessoa Sellerio 1994 Sostiene Pereira Una testimonianza Feltrinelli 1994 ISBN 978 88 07813 81 8 Dove va il romanzo Omicron 1995 Carlos Gumpert Conversaciones con Antonio Tabucchi Editorial Anagrama Barcelona 1995 La testa perduta di Damasceno Monteiro Feltrinelli 1997 ISBN 978 88 07815 31 7 Marconi se ben mi ricordo Edizioni Eri 1997 L Automobile la Nostalgie et l Infini Seuil Parigi 1998 La gastrite di Platone Sellerio 1998 Gli Zingari e il Rinascimento Feltrinelli 1999 Ena poukamiso gemato likedes Una camicia piena di macchie Conversazioni di A T con Anteos Chrysostomidis Agra Atene 1999 Si sta facendo sempre piu tardi Romanzo in forma di lettere Feltrinelli 2001 ISBN 978 88 07817 40 3 ISBN 978 88 07530 15 9 Autobiografie altrui Poetiche a posteriori Feltrinelli 2003 ISBN 978 88 07420 98 6 Brescia piazza della Loggia 28 maggio 1974 2004 D Elia Gianni Tabucchi Antonio Zorio Gilberto Associazione Ediz L Obliquo 2004 Tristano muore Una vita Feltrinelli 2004 ISBN 978 88 07819 16 2 Racconti Feltrinelli 2005 ISBN 978 88 07530 15 9 L oca al passo Feltrinelli 2006 ISBN 978 88 07840 72 2 Il tempo invecchia in fretta Feltrinelli 2009 ISBN 978 88 07722 67 7 Viaggi e altri viaggi Feltrinelli 2010 ISBN 978 88 07018 22 0 Racconti con figure Sellerio 2011 Di tutto resta un poco Letteratura e cinema Feltrinelli 2013 ISBN 978 88 07530 27 2 Per Isabel Un mandala Feltrinelli 2013 ISBN 9788807030635Vidznaki1989 Orden Mistectv ta literaturi 1994 Premiya Viaredzho 1994 1997 Premiya Aristeion 1998 PrimitkiAA VV Tabucchi Antonio in Enciclopedia Italiana Roma Istituto dell Enciclopedia Italiana 29 listopada 2014 u Wayback Machine Nocturne indien na sajti IMDb angl O Fio do Horizonte na sajti IMDb angl Requiem na sajti IMDb angl Arhiv originalu za 24 serpnya 2006 Procitovano 17 listopada 2014 Alessandro Agostinelli 27 bereznya 2012 Il Tirreno Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 20 veresnya 2013 Fabio Gambaro 27 kvitnya 2014 Le tracce dell anima Repubblica s 26 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antonio TabukkiAntonio Tabukki na sajti IMDb angl Interv yu z Tabukki 1999 roku 24 grudnya 2005 u Wayback Machine