Анто́ній-Ян-Непому́цен князь Святопо́лк-Четверти́нський (1744 — 9 квітня 1830, Варшава) — волинський князь руського (українського) князівського роду Четвертинських, гербу Погоня Руська. Родове гніздо село Четвертня. Політичний та військовий діяч Речі Посполитої.
Антоній-Ян-Непомуцен Святополк-Четвертинський | ||
Погоня Руська | ||
| ||
---|---|---|
| ||
Народження: | 1744 Річ Посполита | |
Смерть: | 20 квітня 1830 Варшава, Російська імперія | |
Поховання: | Варшава, Королівство Польське, Російська імперія | |
Підданство: | Річ Посполита Російська імперія | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | католицизм | |
Рід: | Четвертинські | |
Батько: | Феліціан Святополк-Четвертинський | |
Мати: | Маріанна Єловицька | |
Шлюб: | Тереза Загурська, Анна Рощевська | |
Діти: | Ґодфрід, Юзеф-Каласант, Раймунд, Станіслав, Леопольд, Катерина, Антоніна, Текля | |
Військова служба | ||
Звання: | хорунжий звенигородський, ротмістр кавалерії національної, генерал-ад'ютант королівський, хорунжий вінницький, брацлавський |
Біографія. Політична та військова кар'єра.
Антоній-Ян-Непомуцен князь Святополк-Четвертинський — молодший син старости даничівського Феліціана кн. Святополка-Четвертинського та волинської шляхтянки Маріанни Єловицької. Мав рідного брата Яна, якого дистанціював у своєму політичному житті за принципом — "ut cedat maior minori". Замолоду осиротівши після смерті батька (1756), вступив у суперечку за спадщину з братом. Справа дійшла до сеймової комісії, яку було створено в 1775 році спеціально для її розгляду, і тривала кілька років.
У 1765 році Антоній-Ян отримав посаду камергера королівського. Ніби то брав участь у Барській конфедерації, та незважаючи на це, все ж не потрапив у немилість до короля, завдяки своїм навикам і спритності. Згодом став обіймати уряд стольника брацлавського, яким йому поступився (18.12.1772) Пьотр Ронжевський. Ще згодом, став генерал-адьютантом королівським, та хорунжим звенигородським (12.08. 1774).
Зі спогадів Тадеуша-Єжи Стецького, відомо, що Антоній-Ян Святополк-Четвертинський у 1769 році підписувався, як — «Antoni Jan Nepo. na Janusz grodzie y Kamiennym», після того заволодів дідичним маєтком шляхтичів Бабинських — Камінним, що на Поліссі. Щедро фундував там місцеву унійну церкву Святого Василія Великого, обдарувавши її привілеями того ж року та 1783-го. Згодом, у 1802 році її фундував і його син Ґодфрід Святополк-Чертвертинський, який разом з братом Юзефом-Каласантом Святополком-Четвертинським тримали цей маєток.
Антоній-Ян Святополк-Четвертинський вперше був послом до Сейму в 1776 році, від воєводства Брацлавського. У 1780 році брав участь у складенні посольської інструкції в прихильності до короля, де було перелічено його "заслуги". Демонструючи королю Станіславу Августу певну прихильність, він спілкувався "поза спиною" з його антагоністами Кіцьким та генералом Комаровським, а на теренах Брацлавського воєводства співпрацював з каштеляном брацлавським Мартином Ґрохольським. Можливо за це й отримав Орден Святого Станіслава, та уряд хорунжого вінницького. За протекцією короля Станіслава Августа був послом на Сеймі 1782 року, а після смерті хорунжого брацлавського Кордиша, того ж року, отримав цей уряд. Наступного 1783 року знову був послом на Сейм від Брацлавського воєводства. 1786 року, поступився цією функцією з того ж воєводства, для хорунжого литовського Адама Жевуського, отримавши взамін звання ротмістра кавалерії національної.
У 1785 році був поданий Постійною Радою на уряд каштелянства київського, який однак йому не дістався. 1787 року взяв участь в організації Брацлавської військово-цивільної комісії, та навіть керував нею. Того ж року намагався отримати уряд каштелянства брацлавського, а в 1789-му, овруцького. Будучи обраним від Брацлавського воєводства до Чотирилітнього Сейму, не відіграв на ньому головних ролей. Натомість, 25 жовтня 1790 року, врешті домігся надання каштелянства брацлавського після Мартина Ґрохольського, яке й тримав аж до 1796 року, і був останнім каштеляном брацлавським.
У 1791 році отримав Орден Білого Орла. В цілому, був прихильником короля Станіслава Августа, Конституції 3 травня, та вдало ладнав з брацлавською опозицією. У 1792 році сам не пішов до війська, оскільки мав несправну руку після поєдинку в 1776 році, про що особисто повідомив короля. Натомість інформував його про рух воюючих військ, дозволив набирати рекрутів у своїх волостях, висував на розгляд різні проєкти, не раз дуже вдалі, податкові та військові. Наприклад створення 15-ти тисячного корпусу стрільців, для прикриття лівого крила війська, що тим часом билося з московітами вже на Волині.
Після остаточного поділу Речі Посполитої, розділив свої маєтки між дітьми, продавши частину Михайлу Єловицькому. Після смерті дружини Анни Рищевської, від якої мав трьох доньок та п'ятеро синів, осів у Варшаві. Там, віддавшись благочинній діяльності жив, як символ старих часів. Помер 9 квітня 1830 року.
Родина
Шлюби та діти.
- Тереза Загурська, без нащадків.
- Анна Рищевська. У цьому шлюбі народилося п'ятеро синів і три дочки:
- Князь Юзеф-Каласант, маршалок дворянства Подільської губернії
- Князь Готфрід, майор російської армії
- Князь Раймунд
- Князь Станіслав
- Князь Леопольд, полковник російської гвардії
- Княжна Катерина
- Княжна Антоніна
- Княжна Текля
Джерела
- Polska Akademia Umiejętności. Polski słownik biograficzny. Tom XLIII. Warszawa – Krakow. 2004 – 2005. S. 360.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» – Kraków. 1888. S. 123.
- Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana Saturnina Sikowskiego (1892—1914). — T. 14. — S. 864. (пол.)
- Encyklopedia Powszechna Orgelbranda (1898—1904). — T. 4. — S. 162. (пол.)
Примітки
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» – Kraków. 1888. S. 123.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Antonij Anto nij Yan Nepomu cen knyaz Svyatopo lk Chetverti nskij 1744 9 kvitnya 1830 Varshava volinskij knyaz ruskogo ukrayinskogo knyazivskogo rodu Chetvertinskih gerbu Pogonya Ruska Rodove gnizdo selo Chetvertnya Politichnij ta vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Antonij Yan Nepomucen Svyatopolk Chetvertinskij Pogonya Ruska kamerger korolivskij stolnik braclavskij kashtelyan braclavskij knyaz Narodzhennya 1744 Rich PospolitaSmert 20 kvitnya 1830 Varshava Rosijska imperiyaPohovannya Varshava Korolivstvo Polske Rosijska imperiyaPiddanstvo Rich Pospolita Rosijska imperiyaKrayina Rich PospolitaReligiya katolicizmRid ChetvertinskiBatko Felician Svyatopolk ChetvertinskijMati Marianna YelovickaShlyub Tereza Zagurska Anna RoshevskaDiti Godfrid Yuzef Kalasant Rajmund Stanislav Leopold Katerina Antonina Teklya Vijskova sluzhba Zvannya horunzhij zvenigorodskij rotmistr kavaleriyi nacionalnoyi general ad yutant korolivskij horunzhij vinnickij braclavskijBiografiya Politichna ta vijskova kar yera Antonij Yan Nepomucen knyaz Svyatopolk Chetvertinskij molodshij sin starosti danichivskogo Feliciana kn Svyatopolka Chetvertinskogo ta volinskoyi shlyahtyanki Marianni Yelovickoyi Mav ridnogo brata Yana yakogo distanciyuvav u svoyemu politichnomu zhitti za principom ut cedat maior minori Zamolodu osirotivshi pislya smerti batka 1756 vstupiv u superechku za spadshinu z bratom Sprava dijshla do sejmovoyi komisiyi yaku bulo stvoreno v 1775 roci specialno dlya yiyi rozglyadu i trivala kilka rokiv U 1765 roci Antonij Yan otrimav posadu kamergera korolivskogo Nibi to brav uchast u Barskij konfederaciyi ta nezvazhayuchi na ce vse zh ne potrapiv u nemilist do korolya zavdyaki svoyim navikam i spritnosti Zgodom stav obijmati uryad stolnika braclavskogo yakim jomu postupivsya 18 12 1772 Potr Ronzhevskij She zgodom stav general adyutantom korolivskim ta horunzhim zvenigorodskim 12 08 1774 Zi spogadiv Tadeusha Yezhi Steckogo vidomo sho Antonij Yan Svyatopolk Chetvertinskij u 1769 roci pidpisuvavsya yak Antoni Jan Nepo na Janusz grodzie y Kamiennym pislya togo zavolodiv didichnim mayetkom shlyahtichiv Babinskih Kaminnim sho na Polissi Shedro funduvav tam miscevu unijnu cerkvu Svyatogo Vasiliya Velikogo obdaruvavshi yiyi privileyami togo zh roku ta 1783 go Zgodom u 1802 roci yiyi funduvav i jogo sin Godfrid Svyatopolk Chertvertinskij yakij razom z bratom Yuzefom Kalasantom Svyatopolkom Chetvertinskim trimali cej mayetok Antonij Yan Svyatopolk Chetvertinskij vpershe buv poslom do Sejmu v 1776 roci vid voyevodstva Braclavskogo U 1780 roci brav uchast u skladenni posolskoyi instrukciyi v prihilnosti do korolya de bulo perelicheno jogo zaslugi Demonstruyuchi korolyu Stanislavu Avgustu pevnu prihilnist vin spilkuvavsya poza spinoyu z jogo antagonistami Kickim ta generalom Komarovskim a na terenah Braclavskogo voyevodstva spivpracyuvav z kashtelyanom braclavskim Martinom Groholskim Mozhlivo za ce j otrimav Orden Svyatogo Stanislava ta uryad horunzhogo vinnickogo Za protekciyeyu korolya Stanislava Avgusta buv poslom na Sejmi 1782 roku a pislya smerti horunzhogo braclavskogo Kordisha togo zh roku otrimav cej uryad Nastupnogo 1783 roku znovu buv poslom na Sejm vid Braclavskogo voyevodstva 1786 roku postupivsya ciyeyu funkciyeyu z togo zh voyevodstva dlya horunzhogo litovskogo Adama Zhevuskogo otrimavshi vzamin zvannya rotmistra kavaleriyi nacionalnoyi U 1785 roci buv podanij Postijnoyu Radoyu na uryad kashtelyanstva kiyivskogo yakij odnak jomu ne distavsya 1787 roku vzyav uchast v organizaciyi Braclavskoyi vijskovo civilnoyi komisiyi ta navit keruvav neyu Togo zh roku namagavsya otrimati uryad kashtelyanstva braclavskogo a v 1789 mu ovruckogo Buduchi obranim vid Braclavskogo voyevodstva do Chotirilitnogo Sejmu ne vidigrav na nomu golovnih rolej Natomist 25 zhovtnya 1790 roku vreshti domigsya nadannya kashtelyanstva braclavskogo pislya Martina Groholskogo yake j trimav azh do 1796 roku i buv ostannim kashtelyanom braclavskim U 1791 roci otrimav Orden Bilogo Orla V cilomu buv prihilnikom korolya Stanislava Avgusta Konstituciyi 3 travnya ta vdalo ladnav z braclavskoyu opoziciyeyu U 1792 roci sam ne pishov do vijska oskilki mav nespravnu ruku pislya poyedinku v 1776 roci pro sho osobisto povidomiv korolya Natomist informuvav jogo pro ruh voyuyuchih vijsk dozvoliv nabirati rekrutiv u svoyih volostyah visuvav na rozglyad rizni proyekti ne raz duzhe vdali podatkovi ta vijskovi Napriklad stvorennya 15 ti tisyachnogo korpusu strilciv dlya prikrittya livogo krila vijska sho tim chasom bilosya z moskovitami vzhe na Volini Pislya ostatochnogo podilu Rechi Pospolitoyi rozdiliv svoyi mayetki mizh ditmi prodavshi chastinu Mihajlu Yelovickomu Pislya smerti druzhini Anni Rishevskoyi vid yakoyi mav troh donok ta p yatero siniv osiv u Varshavi Tam viddavshis blagochinnij diyalnosti zhiv yak simvol starih chasiv Pomer 9 kvitnya 1830 roku RodinaShlyubi ta diti Tereza Zagurska bez nashadkiv Anna Rishevska U comu shlyubi narodilosya p yatero siniv i tri dochki Knyaz Yuzef Kalasant marshalok dvoryanstva Podilskoyi guberniyi Knyaz Gotfrid major rosijskoyi armiyi Knyaz Rajmund Knyaz Stanislav Knyaz Leopold polkovnik rosijskoyi gvardiyi Knyazhna Katerina Knyazhna Antonina Knyazhna TeklyaDzherelaPolska Akademia Umiejetnosci Polski slownik biograficzny Tom XLIII Warszawa Krakow 2004 2005 S 360 Stecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 S 123 Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana Saturnina Sikowskiego 1892 1914 T 14 S 864 pol Encyklopedia Powszechna Orgelbranda 1898 1904 T 4 S 162 pol PrimitkiStecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 S 123