У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонович Володимир Йосипович Осипович Антонович 20 березня 1913 19130

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонович.

Володимир Йосипович (Осипович) Антонович (20 березня 1913(19130320), м. Долина, тепер Івано-Франківська область — 23 лютого 2010, м. Івано-Франківськ) — український музикант, диригент, педагог.

Володимир Антонович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	20 березня 1913(1913-03-20)
Місце народження	м. Долина, тепер Івано-Франківська область
Дата смерті	23 лютого 2010(2010-02-23) (96 років)
Місце смерті	м. Івано-Франківськ
Національність	українець
Професія	педагог, музикант
Освіта	Вищий музичний інститут імені М. Лисенка.
Мова	українська
Колективи	Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія»

Життєпис

Народився 20 березня 1913 року в місті Долина (дільниця Новичка). Батько, Йосип Миколайович – майстер-солевар, мама, Угринівська Марія Михайлівна, закінчила учительську семінарію.

Навчався у польській державній школі, але перейшов до української Рідної школи. Продовжив навчання в українській гімназії імені Шашкевича, але через закриття її польською владою, змушений був завершувати навчання в українській гімназії міста Яворів, де складав предмети екстерном.

В 1933 році закінчує Львівський музичний інститут і працює диригентом оркестру в театрі міста Білостока. Згодом стає керівником оркестру мандоліністів в гімназії Рава-Руської.

Учасники товариства Сокіл в Долині. Володимир Антонович третій зліва у другому ряду знизу. Долини, 14 травня 1939.

Одна з перших повоєнних афіш Гуцульського ансамблю пісні і танцю із зазначенням імені хормейстра В. Антоновича

З 1936 року проходить службу в армії у Познані. На запрошення брата переїздить до Варшави, де стає вільним слухачем по курсу стоматології. Через хворобу матері повернувся до Долини. Викладає музику і співи в Рідній школі.

В 1939 році як резервіст мобілізований до армії та потрапляє в німецький полон. З табору його визволили брати Юліан і Михайло, які через італійське посольство домоглися свободи полоненим українцям. В 1942 році повертається до Долини, працює в кооперативному магазині, відновлює репетиції духового оркестру, вчить грі на духових інструментах багатьох охочих.

З 1944 року починає працювати диригентом в Гуцульському ансамблі пісні і танцю. Також викладає німецьку мову та латину в Станіславському медичному інституті на кафедрі іноземних мов старшим викладачем.

З вересня 1954 року працює педагогом духових інструментів в Станіславському музучилищі.

27 серпня 1955 року призначений директором Долинської музичної школи. Крім того, працює керівником хору і оркестру лісокомбінату, нафтопромислу, організовує філії музичної школи в місті Болехові та смт. Вигода.

З вересня 1960 року – виконуючий обов'язки завкафедри, старший викладач кафедри музики і співу Івано-Франківського педінституту. До 1978 року працює на теоретично-інструментальній кафедрі.

Помер 23 лютого 2010 року.

Праці

«Арабески пам’яті. Спогади Володимира Антоновича». — Київ:Видавничий дім АртЕк, 2022.— 280 с.

Вшанування пам'яті

Рішенням Долинської міської ради. № 319-9/2011 від 04.08.2011 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Долина».
26 травня 2013 року відкрито на його честь меморіальну дошку на будівлі Долинської музичної школи імені Мирослава Антоновича.

Примітки

Надзвичайно цінний подарунок — книгу “Арабески пам’яті. Спогади Володимира Антоновича” — одержав колектив Долинської дитячої школи естетичного виховання імені Мирослава Антоновича
Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Долина»
Увіковічнили пам’ять відомого музиканта на Долинщині

Посилання

Додаток 2 до рішення міської ради від 04.08.2011 № 319-9/2011 Антонович Володимир Йосипович

[1] Надзвичайно цінний подарунок — книгу “Арабески пам’яті. Спогади Володимира Антоновича” — одержав колектив Долинської дитячої школи естетичного виховання імені Мирослава Антоновича

[2] Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Долина»

[3] Увіковічнили пам’ять відомого музиканта на Долинщині