Володимир Олександрович Антонов (рос. Владимир Александрович Антонов; 14 грудня 1922, Борнуково — 14 вересня 1961) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.
Антонов Володимир Олександрович | |
---|---|
Народження | 14 грудня 1922[1] d, d, Пильнинський район, Нижньогородська область |
Смерть | 14 вересня 1961[1] (38 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | штурмова авіація |
Роки служби | 1941–1946 |
Партія | ВКП(б)[2] |
Звання | Капітан авіації |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 14 грудня 1922 року в селі Борнуковому (тепер Бутурлінського району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив сім класів неповної середньої школи в селі Порецькому. Два роки навчався в Сережинському, пізніше Алатирському лісовому технікумі. Закінчив Алатирський аероклуб.
У 1941 році призваний до лав Червоної армії. У 1942 році закінчив Оренбурзьку військово-авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року.
До червня 1944 року командир ескадрильї 94-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-го гвардійського змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту гвардії лейтенант В. О. Антонов скоїв 150 успішних бойових вильотів на штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки противника. Особисто збив два ворожих літака. Точними ударами знищив велику кількість ворожих танків, автомашин, гармат та іншої військової техніки; зруйнував багато мостів та переправ, залізничних колій та станцій. Знищив в загальній складності біля батальйону ворожих солдатів і офіцерів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Володимиру Олександровичу Антонову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 283).
Всього за роки війни капітан В. О. Антонов зробив 225 бойових вильотів на штурмовку і розвідку військ противника.
У 1946 році за станом здоров'я звільнився в запас і став льотчиком санітарної авіації. У 1950 році закінчив школу вищої льотної підготовки та став командиром корабля транспортної авіації. Більше мільйона кілометрів налітав він на внутрішньосоюзних і міжнародних трасах.
Жив у Львові. Помер 14 вересня 1961 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Примітки
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
Посилання та література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва, 1987.
- За Отчизну, свободу и честь! Книга 6. Горький, 1984.
- Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза — горьковчане. Горький, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Volodimir Antonov Volodimir Oleksandrovich Antonov ros Vladimir Aleksandrovich Antonov 14 grudnya 1922 Bornukovo 14 veresnya 1961 radyanskij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Antonov Volodimir OleksandrovichNarodzhennya14 grudnya 1922 1922 12 14 1 d d Pilninskij rajon Nizhnogorodska oblastSmert14 veresnya 1961 1961 09 14 1 38 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskshturmova aviaciyaRoki sluzhbi1941 1946PartiyaVKP b 2 Zvannya Kapitan aviaciyiVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 14 grudnya 1922 roku v seli Bornukovomu teper Buturlinskogo rajonu Nizhnogorodskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin Zakinchiv sim klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli v seli Poreckomu Dva roki navchavsya v Serezhinskomu piznishe Alatirskomu lisovomu tehnikumi Zakinchiv Alatirskij aeroklub U 1941 roci prizvanij do lav Chervonoyi armiyi U 1942 roci zakinchiv Orenburzku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1942 roku Chlen VKP b z 1943 roku Do chervnya 1944 roku komandir eskadrilyi 94 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 5 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 1 go gvardijskogo zmishanogo aviacijnogo korpusu 17 yi povitryanoyi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi lejtenant V O Antonov skoyiv 150 uspishnih bojovih vilotiv na shturmovku ukriplen skupchen zhivoyi sili i tehniki protivnika Osobisto zbiv dva vorozhih litaka Tochnimi udarami znishiv veliku kilkist vorozhih tankiv avtomashin garmat ta inshoyi vijskovoyi tehniki zrujnuvav bagato mostiv ta pereprav zaliznichnih kolij ta stancij Znishiv v zagalnij skladnosti bilya bataljonu vorozhih soldativ i oficeriv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 2 serpnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi lejtenantu Volodimiru Oleksandrovichu Antonovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4 283 Vsogo za roki vijni kapitan V O Antonov zrobiv 225 bojovih vilotiv na shturmovku i rozvidku vijsk protivnika U 1946 roci za stanom zdorov ya zvilnivsya v zapas i stav lotchikom sanitarnoyi aviaciyi U 1950 roci zakinchiv shkolu vishoyi lotnoyi pidgotovki ta stav komandirom korablya transportnoyi aviaciyi Bilshe miljona kilometriv nalitav vin na vnutrishnosoyuznih i mizhnarodnih trasah Zhiv u Lvovi Pomer 14 veresnya 1961 roku Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami PrimitkiIsaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 http www podvignaroda ru id 30320986 amp tab navDetailDocumentPosilannya ta literaturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 Moskva 1987 Za Otchiznu svobodu i chest Kniga 6 Gorkij 1984 Tyulnikov L K Basovich Ya I Geroi Sovetskogo Soyuza gorkovchane Gorkij 1981