В соціальній теорії та філософії антигуманізм — це теорія, критична щодо традиційного гуманізму та традиційних ідей про людство та людську ситуацію. Центральним поглядом антигуманізму є думка, що філософська антропологія та її концепти "людської природи", "людини" та "людства" повинні бути відкинутими як історично відносні, ідеологізовані та метафізичні.
Виникнення
У кінці XVIII і XIX століть філософія гуманізму була наріжним каменем Просвітництва. Історію людства розглядали як продукт людської думки та дії, що слід розуміти через категорії "свідомості", "суб’єктності", "вибору", "відповідальності", "моральних цінностей". Людей розглядали як істот зі спільними сутнісними рисами. З вірою в універсальне моральне ядро людства випливало, що всі особи мають вроджену свободу і рівність. Для ліберальних гуманістів, таких як Іммануїл Кант, [en] розуму був провідником до повної емансипації від будь-якої тиранії.
Критика гуманізму як переідеалізованого почалася у XIX столітті. Для Фрідріха Ніцше гуманізм був лише порожньою фігурою мови – світською версією теїзму. Макс Штірнер висловив подібну позицію у своїй книзі "Я і моє", опублікованій кілька десятиліть до праці Ніцше. Ніцше аргументує в "Генеалогії моралі" те, що права людини існують як засіб для слабких обмежити сильних; таким чином, вони не сприяють еманципації життя, а замість цього відкидають його.
Молодого Маркса іноді вважають гуманістом, оскільки він відкидав ідею прав людини як симптом дегуманізації, якій би вони мали протидіяти. Він вважав, що оскільки капіталізм змушує людей вести себе егоїстично, вони постійно перебувають у конфлікті один з одним і, отже, потребують прав для захисту себе. Правдива емансипація, за його словами, може прийти тільки через встановлення комунізму, який ліквідує приватну власність. За словами багатьох антигуманістів, таких як Луї Альтюссер, зрілий Маркс бачить ідею "людства" як нереальну абстракцію, що приховує конфлікти між антагоністичними класами; оскільки права людини є абстрактними, справедливість і рівність, які вони захищають, також є абстрактними, дозволяючи екстремальні нерівності в реальності.
У XX столітті погляд на людину як раціонально автономну істоту було поставлено під сумнів Зиґмундом Фройдом, який вважав, що люди в основному керуються несвідомими ірраціональними бажаннями.
Мартін Гайдеґґер розглядав гуманізм як метафізичну філософію, що приписує людству універсальну сутність та віддає їй перевагу перед усіма іншими формами існування. Для Гайдеґґера гуманізм бере свідомість як парадигму філософії, ведучи її до суб'єктивізму та ідеалізму, яких треба уникати. Подібно до Геґеля перед ним, Гайдеґґер відкидав кантівську ідею автономії, вказуючи на те, що люди є соціальними та історичними істотами, а також відкидаючи кантівську ідею конституюючої свідомості. У філософії Гайдеґґера Буття (Sein) та людське Буття (Dasein) є основною єдністю. Дуалізми суб'єкта і об'єкта, свідомості та існування, людства й природи є неавтентичними похідними від цього. В Листі про гуманізм (1947 р.), Гайдеґґер віддаляється як від гуманізму, так і від екзистенціалізму. Він стверджує, що екзистенціалізм не подолає метафізики, оскільки він лише розвертає основний метафізичний тезис про те, що існування передує істоті. Ці метафізичні категорії треба замінити.
Примітки
- J. Childers/G. Hentzi eds., The Columbia Dictionary of Modern Literary and Cultural Criticism (1995) p. 140-1
- (1986). Humanism and Anti-Humanism. London: Hutchinson. с. 11—12. ISBN .
- Childers, p. 95-6
- Tony Davies, Humanism (1997) p. 37
- Chapter III §14. .
- G. Gutting ed., The Cambridge Companion to Foucault (2003) p. 243
- G. Gutting ed., The Cambridge Companion to Foucault (2003) p. 244
- Peter Gay, Freud (1989) p. 449
- (1986). Humanism and Anti-Humanism. London: Hutchinson. с. 57. ISBN .
- (1986). Humanism and Anti-Humanism. London: Hutchinson. с. 59. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V socialnij teoriyi ta filosofiyi antigumanizm ce teoriya kritichna shodo tradicijnogo gumanizmu ta tradicijnih idej pro lyudstvo ta lyudsku situaciyu Centralnim poglyadom antigumanizmu ye dumka sho filosofska antropologiya ta yiyi koncepti lyudskoyi prirodi lyudini ta lyudstva povinni buti vidkinutimi yak istorichno vidnosni ideologizovani ta metafizichni ViniknennyaU kinci XVIII i XIX stolit filosofiya gumanizmu bula narizhnim kamenem Prosvitnictva Istoriyu lyudstva rozglyadali yak produkt lyudskoyi dumki ta diyi sho slid rozumiti cherez kategoriyi svidomosti sub yektnosti viboru vidpovidalnosti moralnih cinnostej Lyudej rozglyadali yak istot zi spilnimi sutnisnimi risami Z viroyu v universalne moralne yadro lyudstva viplivalo sho vsi osobi mayut vrodzhenu svobodu i rivnist Dlya liberalnih gumanistiv takih yak Immanuyil Kant en rozumu buv providnikom do povnoyi emansipaciyi vid bud yakoyi tiraniyi Kritika gumanizmu yak pereidealizovanogo pochalasya u XIX stolitti Dlya Fridriha Nicshe gumanizm buv lishe porozhnoyu figuroyu movi svitskoyu versiyeyu teyizmu Maks Shtirner visloviv podibnu poziciyu u svoyij knizi Ya i moye opublikovanij kilka desyatilit do praci Nicshe Nicshe argumentuye v Genealogiyi morali te sho prava lyudini isnuyut yak zasib dlya slabkih obmezhiti silnih takim chinom voni ne spriyayut emancipaciyi zhittya a zamist cogo vidkidayut jogo Molodogo Marksa inodi vvazhayut gumanistom oskilki vin vidkidav ideyu prav lyudini yak simptom degumanizaciyi yakij bi voni mali protidiyati Vin vvazhav sho oskilki kapitalizm zmushuye lyudej vesti sebe egoyistichno voni postijno perebuvayut u konflikti odin z odnim i otzhe potrebuyut prav dlya zahistu sebe Pravdiva emansipaciya za jogo slovami mozhe prijti tilki cherez vstanovlennya komunizmu yakij likviduye privatnu vlasnist Za slovami bagatoh antigumanistiv takih yak Luyi Altyusser zrilij Marks bachit ideyu lyudstva yak nerealnu abstrakciyu sho prihovuye konflikti mizh antagonistichnimi klasami oskilki prava lyudini ye abstraktnimi spravedlivist i rivnist yaki voni zahishayut takozh ye abstraktnimi dozvolyayuchi ekstremalni nerivnosti v realnosti U XX stolitti poglyad na lyudinu yak racionalno avtonomnu istotu bulo postavleno pid sumniv Zigmundom Frojdom yakij vvazhav sho lyudi v osnovnomu keruyutsya nesvidomimi irracionalnimi bazhannyami Martin Gajdegger rozglyadav gumanizm yak metafizichnu filosofiyu sho pripisuye lyudstvu universalnu sutnist ta viddaye yij perevagu pered usima inshimi formami isnuvannya Dlya Gajdeggera gumanizm bere svidomist yak paradigmu filosofiyi veduchi yiyi do sub yektivizmu ta idealizmu yakih treba unikati Podibno do Gegelya pered nim Gajdegger vidkidav kantivsku ideyu avtonomiyi vkazuyuchi na te sho lyudi ye socialnimi ta istorichnimi istotami a takozh vidkidayuchi kantivsku ideyu konstituyuyuchoyi svidomosti U filosofiyi Gajdeggera Buttya Sein ta lyudske Buttya Dasein ye osnovnoyu yednistyu Dualizmi sub yekta i ob yekta svidomosti ta isnuvannya lyudstva j prirodi ye neavtentichnimi pohidnimi vid cogo V Listi pro gumanizm 1947 r Gajdegger viddalyayetsya yak vid gumanizmu tak i vid ekzistencializmu Vin stverdzhuye sho ekzistencializm ne podolaye metafiziki oskilki vin lishe rozvertaye osnovnij metafizichnij tezis pro te sho isnuvannya pereduye istoti Ci metafizichni kategoriyi treba zaminiti PrimitkiJ Childers G Hentzi eds The Columbia Dictionary of Modern Literary and Cultural Criticism 1995 p 140 1 1986 Humanism and Anti Humanism London Hutchinson s 11 12 ISBN 0 09 162 931 4 Childers p 95 6 Tony Davies Humanism 1997 p 37 Chapter III 14 G Gutting ed The Cambridge Companion to Foucault 2003 p 243 G Gutting ed The Cambridge Companion to Foucault 2003 p 244 Peter Gay Freud 1989 p 449 1986 Humanism and Anti Humanism London Hutchinson s 57 ISBN 0 09 162 931 4 1986 Humanism and Anti Humanism London Hutchinson s 59 ISBN 0 09 162 931 4