Анта́кальніс (Анто́коль, лит. Antakalnis, пол. Antokol Antokol) — один із найстаріших районів Вільнюса. Розташований на північний схід від центральної частини міста вздовж лівого берега Вілії (Няріс). На сході район переходить у соснові ліси Сапежинських гір (Сапегіне), на півночі — місце спочинку Валакупяй. Територія входить до складу Антакалтніського староства (Антакальніська сянюнія, Antakalnio seniūnija), другого за величиною у місті (77, 2 км2, 19, 3% території Вільнюса).
Загальна характеристика
Споруджені в 1965 і 1972 роках Жирмунський і Валакампяйський мости з'єднують Антоколе з районом Жірмунай на протилежному березі.
На Антоколе (Антакальніс) розташовані Національна школа мистецтв імені М. К. Чюрльоніса (в 1994-2001 роках Вільнюська гімназія мистецтв імені М. К. Чюрльоніса), палац Слушков, Інститут литовської мови, Інститут литовської літератури і фольклору у палаці Вілейшісів, Антакальніське кладовище, дві великі поліклініки, шість лікарень, Литовська кіностудія, корпуси деяких факультетів (комунікації, права, фізики, економіки) і обчислювальний центр Вільнюського університету, студентське містечко, Вільнюський технічний університету Гедиміна, Литовська військова академія, три середніх школи, дві спеціальні школи, чотири дитячих будинки, дві бібліотеки, Вільнюська біржа, посольства Ватикану, Великої Британії, Данії, Казахстану, Румунії, Департамент національних меншин та еміграції при Уряді Литовської Республіки та інші установи.
Неподалік від костелу Святих апостолів Петра і Павла в кварталі між вулицями М. К. Пацо, Саулес, Мілдос і Рудянс розміщене одне з найстаріших, проте ще діючих кладовищ - колишнє кладовище Святих Петра і Павла, нині носить назву Саулес («Сонячне», Saulės kapinės). Серед похованих на цьому кладовищі кілька відомих релігійних діячів, діячів мистецтва і культури (наприклад, сімейство Завадських, в тому числі засновник династії віленських видавців та книготорговців Юзеф Завадський), представників таких знатних родів, як князі Огинські.
На Антакальніс розміщені пам'ятники бароко - костел Святих апостолів Петра і Павла та монастир Латеранських каноніків (XVII - XIII століття), костел Спасителя і монастир тринітаріїв (кінець XVII - початок XIII століття), палац Слушків (XVII століття, пізніше в'язниця, політехнікум, нині Литовська академія музики і театру ), також зразок архітектури початку XX століття - побудований за проектом Августа Клейна ансамбль палацу Пятраса Вілейшіса ( 1906 ; нині Інститут литовської літератури і фольклору, з необарочними формами.
Сучасну архітектуру презентують старий комплекс лікувальних установ (+1954; архітектор Лев Казаринський) і новий (1973; архітектори Едуардас Хломаускас і Зігмантас Ляндзбергіс), поліклініка для дорослих (1983, архітектор З. Ляндзбергіс), дитяча поліклініка ( 1984, архітектор Р. Масільоніте), також Студентське містечко (1968 - 1989, архітектори З. Даунора, Р. Дічюс, Ю. Юргяльоніс).
За даними перепису населення Литви 2001 року, населення Антакальніс становило 39697 чол.
Історія
Сліди людських поселень в цій місцині, виявлені археологами, відносяться до далеких епох. Як передмістя Антоколь почав формуватися в XV столітті. Передмістя починалося від гирла Вільні( Віленка, Вільняле) і простягалося вздовж Вілії до костелу Петра і Павла . Частина Антоколя в XVII - XVIII століттях належала вельможним родинам - Сапегам, Пацам, Слушкам, Радзивілам . Магнати цих родин будували тут палаци, розводили сади і парки.
Побудований (ще до 1500 року ) костел Святих Петра і Павла перебудовувався в 1609 - 1616 роках ; в 1625 році храм був переданий Латеранським канонікам . У 1668 - 1684 році Пац на місці колишнього костелу побудував новий храм. У 1677 - 1682 роках був збудований монастир (закритий в 1864 році ). До 1940 року перед костелом проходили ярмарки.
Домінік Михайло Слушко побудував для себе палац на березі Вілії в 1691 - 1694 роках за проектом архітектора Джованні П'єтро Перти . У палаці Слушків з 15 липня до 1 серпня 1705 року зупинявся цар Петро I. Російська влада на початку XIX століття влаштували в палаці в'язницю для політичних злочинців (цитадель № 14). Тут знаходилися в ув'язненні учасники повстань 1831 і 1863 років.
На місці дерев'яного палацу Лева Сапіги гетьман великий литовський Казимир Ян Сапега побудував в 1691 - 1697 роках палац в бароковому стилі. Автором проекту називають архітектора Джованні Баттіста Фредіані або скульптора і архітектора П'єтро Перті, який раніше декорував костел Святих апостолів Петра і Павла та будував палац Слушків. Палацом володіли Сапіги і Коссаковські. У 1809 році в перебудованому палаці було влаштовано військовий шпиталь.
У 1693 році на Антоколі у володіннях Казимира Яна Сапіги облаштувалися монахи тринітарії і при його підтримці збудували костел Спасителя з прилеглим монастирем ( 1694 - 1717 ). У 1864 році костел був переданий до православної церкви Святого Михайла Архангела, в 1919 році храм був повернений католикам; в 1940 році костел був закритий. Монастир був закритий у 1864 році ; в ньому були влаштовані казарми. У 1993 - 1998 році в будівлях монастиря діяла католицька семінарія.
В середині XVIII століття сформувалася вулиця Антакальньо. Міщани спочатку уникали селитися на Антоколі, тому що боялися потрапити в залежність від магнатів і стати їхньою власністю. У 1897 році на Антоколі налічувалося 5700 жителів.
Інженер Пятрас Вілейшіс побудував палац за проектом Августа Клейна, в якому в 1907 році була влаштована перша литовська художня виставка. Тут в 1932 - 1938 роках діяли Литовське наукове товариство і литовська освітня спільнота «Рітас». У 1941 році тут був облашований Інститут литовської мови і літератури; нині у палаці Вілейшіса розміщено Інститут литовської літератури і фольклору .
У 1927 році була побудована технічна школа, за радянських часів політехнікум. У 1945 році побудований Республіканський науково-дослідний інститут туберкульозу (нині Республіканська лікарня туберкульозу та легеневих захворювань). У 1948 році заснована середня школа мистецтв Чюрльоніса, нині Національна гімназія мистецтв імені М. К. Чюрльоніса. У 1953 році побудований Будівельний технікум, в 1 958 - станція переливання крові. У 1957 році засновано Інститут електрографії. Забудова Антоколя житловими масивами методами індустріального будівництва велася з середини 1950-х років, особливо інтенсивно з 1960 року. У 1964 році були побудовані павільйони Литовській кіностудії, неподалік протягом десятиліть споруджувалися будівлі Студентського містечка і університетських навчальних корпусів.
Примітки
- Cmentarz «Słoneczny» (Świętych Piotra i Pawła)[недоступне посилання з травня 2019]
- . Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 28 січня 2014.
- . Delfi. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2014.
- Vytautas Šiaudinis. . Храмы Вильнюса. В Вильнюсе. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 31 січня 2014.
Література
- Visuotinė lietuvių enciklopedija. T. I: A - Ar. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2001.. ISBN 5-420-01574-9 . P. 555-556.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anta kalnis Anto kol lit Antakalnis pol Antokol Antokol odin iz najstarishih rajoniv Vilnyusa Roztashovanij na pivnichnij shid vid centralnoyi chastini mista vzdovzh livogo berega Viliyi Nyaris Na shodi rajon perehodit u sosnovi lisi Sapezhinskih gir Sapegine na pivnochi misce spochinku Valakupyaj Teritoriya vhodit do skladu Antakaltniskogo starostva Antakalniska syanyuniya Antakalnio seniunija drugogo za velichinoyu u misti 77 2 km2 19 3 teritoriyi Vilnyusa Antakalniska syanyuniyaZhirmunskij mistSonyachne kladovisheKostel Petra ta Pavla sered Antokolskih pagorbivZagalna harakteristikaSporudzheni v 1965 i 1972 rokah Zhirmunskij i Valakampyajskij mosti z yednuyut Antokole z rajonom Zhirmunaj na protilezhnomu berezi Na Antokole Antakalnis roztashovani Nacionalna shkola mistectv imeni M K Chyurlonisa v 1994 2001 rokah Vilnyuska gimnaziya mistectv imeni M K Chyurlonisa palac Slushkov Institut litovskoyi movi Institut litovskoyi literaturi i folkloru u palaci Vilejshisiv Antakalniske kladovishe dvi veliki polikliniki shist likaren Litovska kinostudiya korpusi deyakih fakultetiv komunikaciyi prava fiziki ekonomiki i obchislyuvalnij centr Vilnyuskogo universitetu studentske mistechko Vilnyuskij tehnichnij universitetu Gedimina Litovska vijskova akademiya tri serednih shkoli dvi specialni shkoli chotiri dityachih budinki dvi biblioteki Vilnyuska birzha posolstva Vatikanu Velikoyi Britaniyi Daniyi Kazahstanu Rumuniyi Departament nacionalnih menshin ta emigraciyi pri Uryadi Litovskoyi Respubliki ta inshi ustanovi Nepodalik vid kostelu Svyatih apostoliv Petra i Pavla v kvartali mizh vulicyami M K Paco Saules Mildos i Rudyans rozmishene odne z najstarishih prote she diyuchih kladovish kolishnye kladovishe Svyatih Petra i Pavla nini nosit nazvu Saules Sonyachne Saules kapines Sered pohovanih na comu kladovishi kilka vidomih religijnih diyachiv diyachiv mistectva i kulturi napriklad simejstvo Zavadskih v tomu chisli zasnovnik dinastiyi vilenskih vidavciv ta knigotorgovciv Yuzef Zavadskij predstavnikiv takih znatnih rodiv yak knyazi Oginski Na Antakalnis rozmisheni pam yatniki baroko kostel Svyatih apostoliv Petra i Pavla ta monastir Lateranskih kanonikiv XVII XIII stolittya kostel Spasitelya i monastir trinitariyiv kinec XVII pochatok XIII stolittya palac Slushkiv XVII stolittya piznishe v yaznicya politehnikum nini Litovska akademiya muziki i teatru takozh zrazok arhitekturi pochatku XX stolittya pobudovanij za proektom Avgusta Klejna ansambl palacu Pyatrasa Vilejshisa 1906 nini Institut litovskoyi literaturi i folkloru z neobarochnimi formami Suchasnu arhitekturu prezentuyut starij kompleks likuvalnih ustanov 1954 arhitektor Lev Kazarinskij i novij 1973 arhitektori Eduardas Hlomauskas i Zigmantas Lyandzbergis poliklinika dlya doroslih 1983 arhitektor Z Lyandzbergis dityacha poliklinika 1984 arhitektor R Masilonite takozh Studentske mistechko 1968 1989 arhitektori Z Daunora R Dichyus Yu Yurgyalonis Za danimi perepisu naselennya Litvi 2001 roku naselennya Antakalnis stanovilo 39697 chol IstoriyaYuzef Pishka Antokol 1895 Palac Slushkivpalac SapigiPosolstvo Velikoyi Britaniyi Slidi lyudskih poselen v cij miscini viyavleni arheologami vidnosyatsya do dalekih epoh Yak peredmistya Antokol pochav formuvatisya v XV stolitti Peredmistya pochinalosya vid girla Vilni Vilenka Vilnyale i prostyagalosya vzdovzh Viliyi do kostelu Petra i Pavla Chastina Antokolya v XVII XVIII stolittyah nalezhala velmozhnim rodinam Sapegam Pacam Slushkam Radzivilam Magnati cih rodin buduvali tut palaci rozvodili sadi i parki Pobudovanij she do 1500 roku kostel Svyatih Petra i Pavla perebudovuvavsya v 1609 1616 rokah v 1625 roci hram buv peredanij Lateranskim kanonikam U 1668 1684 roci Pac na misci kolishnogo kostelu pobuduvav novij hram U 1677 1682 rokah buv zbudovanij monastir zakritij v 1864 roci Do 1940 roku pered kostelom prohodili yarmarki Dominik Mihajlo Slushko pobuduvav dlya sebe palac na berezi Viliyi v 1691 1694 rokah za proektom arhitektora Dzhovanni P yetro Perti U palaci Slushkiv z 15 lipnya do 1 serpnya 1705 roku zupinyavsya car Petro I Rosijska vlada na pochatku XIX stolittya vlashtuvali v palaci v yaznicyu dlya politichnih zlochinciv citadel 14 Tut znahodilisya v uv yaznenni uchasniki povstan 1831 i 1863 rokiv Na misci derev yanogo palacu Leva Sapigi getman velikij litovskij Kazimir Yan Sapega pobuduvav v 1691 1697 rokah palac v barokovomu stili Avtorom proektu nazivayut arhitektora Dzhovanni Battista Frediani abo skulptora i arhitektora P yetro Perti yakij ranishe dekoruvav kostel Svyatih apostoliv Petra i Pavla ta buduvav palac Slushkiv Palacom volodili Sapigi i Kossakovski U 1809 roci v perebudovanomu palaci bulo vlashtovano vijskovij shpital U 1693 roci na Antokoli u volodinnyah Kazimira Yana Sapigi oblashtuvalisya monahi trinitariyi i pri jogo pidtrimci zbuduvali kostel Spasitelya z prileglim monastirem 1694 1717 U 1864 roci kostel buv peredanij do pravoslavnoyi cerkvi Svyatogo Mihajla Arhangela v 1919 roci hram buv povernenij katolikam v 1940 roci kostel buv zakritij Monastir buv zakritij u 1864 roci v nomu buli vlashtovani kazarmi U 1993 1998 roci v budivlyah monastirya diyala katolicka seminariya V seredini XVIII stolittya sformuvalasya vulicya Antakalno Mishani spochatku unikali selitisya na Antokoli tomu sho boyalisya potrapiti v zalezhnist vid magnativ i stati yihnoyu vlasnistyu U 1897 roci na Antokoli nalichuvalosya 5700 zhiteliv Inzhener Pyatras Vilejshis pobuduvav palac za proektom Avgusta Klejna v yakomu v 1907 roci bula vlashtovana persha litovska hudozhnya vistavka Tut v 1932 1938 rokah diyali Litovske naukove tovaristvo i litovska osvitnya spilnota Ritas U 1941 roci tut buv oblashovanij Institut litovskoyi movi i literaturi nini u palaci Vilejshisa rozmisheno Institut litovskoyi literaturi i folkloru U 1927 roci bula pobudovana tehnichna shkola za radyanskih chasiv politehnikum U 1945 roci pobudovanij Respublikanskij naukovo doslidnij institut tuberkulozu nini Respublikanska likarnya tuberkulozu ta legenevih zahvoryuvan U 1948 roci zasnovana serednya shkola mistectv Chyurlonisa nini Nacionalna gimnaziya mistectv imeni M K Chyurlonisa U 1953 roci pobudovanij Budivelnij tehnikum v 1 958 stanciya perelivannya krovi U 1957 roci zasnovano Institut elektrografiyi Zabudova Antokolya zhitlovimi masivami metodami industrialnogo budivnictva velasya z seredini 1950 h rokiv osoblivo intensivno z 1960 roku U 1964 roci buli pobudovani paviljoni Litovskij kinostudiyi nepodalik protyagom desyatilit sporudzhuvalisya budivli Studentskogo mistechka i universitetskih navchalnih korpusiv PrimitkiCmentarz Sloneczny Swietych Piotra i Pawla nedostupne posilannya z travnya 2019 Kulturos vertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 28 sichnya 2014 Delfi Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2014 Vytautas Siaudinis Hramy Vilnyusa V Vilnyuse Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 LiteraturaVisuotine lietuviu enciklopedija T I A Ar Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2001 ISBN 5 420 01574 9 P 555 556 Posilannya