Аннелі Отт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Отт.

Аннелі Отт (ест. Anneli Ott; нар. 2 травня 1976, Тарту, Естонська РСР, СРСР) — естонська державна та політична діячка, член Центристської партії Естонії, міністр культури Естонії з 26 січня до 3 листопада 2021 року, у минулому — міністр державного управління Естонії (2020—2021), член Рійгікогу XIII та XIV скликань (2016—2020), мер Виру (2009—2010).

Аннелі Отт
ест. Anneli Ott
Аннелі Отт
Міністр культури
26 січня 2021 — 3 листопада 2021
Прем'єр-міністр	Кая Каллас
Попередник	^[en]
Наступник	^[en]
Міністр публічного управління
25 листопада 2020 — 25 січня 2021
Прем'єр-міністр	Юрі Ратас
Попередник	^[en]
Наступник	Яак Ааб
Народилася	2 травня 1976(1976-05-02)^[1] (48 років) Тарту, Естонська РСР, СРСР
Відома як	політична діячка
Країна	Естонія
Alma mater	Тартуський університет
Політична партія	Народний союз Естонії (2009)^[2], Соціал-демократична партія Естонії (2011)^[2] і Центристська партія^[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походження та навчання

Аннелі Отт народилася 1976 року в місті Тарту Естонської РСР. Вона навчалася в середній школі Парксепа у Вирумаа, яку закінчила 1994 року. Здобула вищу освіту на факультеті фізичного виховання Талліннського університету 1999 року за спеціальністю «Рух і спортивні науки», а 2000 року отримала додаткову освіту за спеціальністю «педагогіка».

1993 року почала працювати тренеркою у Вируській школі за інтересами

Політична діяльність

Політична кар'єра Аннелі Отт почалася в 2005 році, коли вона була обрана до волосної ради Ласва, як представниця Естонського народного союзу, на виборах до місцевих органів влади. З 2 листопада 2005 року до 2009 року була членом Естонського народного союзу.

Аннелі працювала міським головою Виру в 2009—2010 роках. 9 серпня 2009 року Аннелі вступила до Соціал-демократичної партії Естонії, пробувши в ній до 25 квітня 2011 року. Цього ж дня вона перейшла до Центристської партії Естонії. Обрана головою партії у місті Вирумаа.

З 2010 до 2015 року була членом Вируського міського зібрання. З 2014 до 2015 року перебувала на посаді голови зборів. У 2011—2014 роках працювала в Таллінні заступником Старійшини району Нимме. Вона також обіймала посаду генерального директора Ради партнерства Вирумаа.

На виборах до Рійґікоґу 2015 року Отт балотувалася в лавах Центристської партії в повітах Виру, Валга і Пилва. Вона отримала 1119 голосів, не потрапивши до парламенту. Проте 19 листопада 2015 року Отт стала членом резервного складу 13-го скликання Рійґікоґу Прійт Тообал. Працювала на посаді заступника спецкомісії по боротьбі з корупцією.

На виборах 2019 року вона балотувалася в цьому ж виборчому окрузі: отримала 1474 голоси і була обрана членом парламенту. Як депутат очолювала комісію у справах Європейського Союзу та входила до складу Комітету національної оборони.

З 25 листопада 2020 року до 26 січня 2021 року була міністром державного управління Естонії у другому уряді Юрі Ратаса.

З 26 січня 2021 року Отт була міністром культури Естонії в уряді Каї Каллас. 2 листопада 2021 року подала у відставку через розбіжності з урядом щодо карантинних обмежень для закладів культури та компенсацій у зв'язку з цим.

Партійна приналежність

З 2 листопада 2005 до 2009 рік Аннелі Отт належала до Естонського народного союзу. З 9 серпня 2009 року до 25 квітня 2011 року була членом Соціал-демократичної партії. Наприкінці квітня 2011 року перейшла до партії «Естонський центр». Обрана головою Центристської партії Вирумаа.

Особисте життя

Батько Аннелі Яак Отт обирався міським головою міста Виру. Він та його дружина Гельве Отт (уроджена Тігассон) загинули у вересні 1994 року, коли пором «Естонія» затонув у Балтійському морі, коли вони прямували до шведського міста-побратима Ландскруни. Дядько Аннелі Оттс Юрі Отт працював у місцевому самоврядуванні Таллінна.

Анеллі Отт була одружена з 2000 до 2012 року та мала прізвище Війткін. Виховує сина та доньку.

Примітки

1. https://www.kul.ee/en/minister-culture-anneli-ott
2. Anneli Ott — Centre of Registers and Information Systems.
   d:Track:Q12373718
3. . ТАСС. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
4. Anneli Ott resigns as culture minister. Eesti Rahvusringhääling (англійською) . 2 листопада 2021. Процитовано 12 червня 2022.
5. Anneli Ott. Republic of Estonia Ministry of Culture. Процитовано 27 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
6. . ERR. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2021. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |autor=, |aeg= та |vaadatud= ()
7. ERR (24 листопада 2020). . ERR (ест.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
8. . valitsus.ee (англ.). 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 16 квітня 2021.
9. Kes on tulevane riigihalduse minister Anneli Ott? (ест.). err.ee. 24 listopada 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
10. Q&A: Estonia's government has resigned – what happens next?. ERR. 14 січня 2021. оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
11. Министр государственного управления Аннели Отт. Valitsus.ee (рос.). Процитовано 6 квітня 2021.^{[недоступне посилання]}
12. Who's who: Estonia's new government. ERR. 26 січня 2021. оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
13. ERR (26 січня 2021). . ERR (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
14. . Європейська правда (українською) . 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
15. . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 16 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
16. Public administration minister: Good thing I am from far corner of Estonia [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.], Onlinemeldung auf news.err.ee vom 24. Oktober 2020, abgerufen am 25. Oktober 2020 (englisch)

Політичні посади
Попередник:	2020–2021	Наступник:
Попередник:	Міністр культури 2021	Наступник: