Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франк А нна Фра нк нім Anneliese Marie Frank 12 червня 1929 Франкфурт

Анне Франк

Анне Франк
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франк.

А́нна Фра́нк (нім. Anneliese-Marie Frank; 12 червня 1929, Франкфурт-на-Майні — початок березня 1945, табір смерті Берген-Бельзен) — єврейська дівчинка-підліток, що народилася у Веймарській республіці. Від нацистського режиму в 1933 році її родина втекла до Амстердама. Проте там їх застала німецька окупація, дівчинка протягом 25 місяців разом із сім'єю переховувалася в столиці окупованих Нідерландів. З часом притулок викрили, Анну та її рідних відправили до концтабору Аушвіц, а пізніше до Берген-Бельзена. Упродовж всього часу перебування у сховищі Анна вела щоденник, який став згодом всесвітньо відомим.

Анна Франк
Anne Frank
image
Ім'я при народженніAnnelies Marie Frank
Народилася12 червня 1929(1929-06-12)
Франкфурт-на-Майні, Веймарська республіка
Померлаберезень 1945 (15 років)
табір Берген-Бельзен, Третій Рейх
·Епідемічний висипний тиф
ПохованняБерген-Бельзен
Громадянствоimage Веймарська республіка, image Нідерланди
Місце проживанняФранкфурт-на-Майні
d
d
Франкфурт-на-Майні
Берген-Бельзен
Діяльністьавторка щоденника, письменниця
Alma materd
Знання мовнідерландська[3][4] і німецька
Роки активності1942 — 1944
Magnum opusЩоденник Анни Франк і d
КонфесіяРеформістський юдаїзм
БатькоОтто Франк
МатиЕдіт Холлендер Франк
Родичіd
Брати, сестриd[5] і d
Волоссячорне[d]
Автографimage
IMDbID 0290833
Сайтannefrank.org

На честь Анни Франк названо одну з малих планет у Сонячній системі.

Біографія

Дитинство

Анна Франк народилася 12 червня 1929 року у Франкфурті-на-Майні, в асимільованій єврейській родині. Батько Анни, Отто Франк, був офіцером у відставці, мати, Едіт Холлендер Франк, — домогосподаркою. Старша сестра Анни, Марго Франк, народилася 16 лютого 1926 року. Франки належали до євреїв-лібералів і не дотримувалися традицій та звичаїв юдаїзму. Вони жили в асимільованій громаді єврейських і неєврейських громадян, де їхні діти росли разом з католиками, протестантами.

Після приходу Гітлера до влади в країні й перемоги НСДАП на муніципальних виборах у Франкфурті в 1933 році, Отто Франк емігрував до Амстердама, де став директором акціонерного товариства «Opekta». У вересні того ж року в Амстердам переїхала мати Анни. У грудні до них приєдналася Марго, а в лютому 1934 року — і сама Анна.

До шести років Анна Франк ходила до дитячого садка при школі Монтессорі, потім пішла у перший клас цієї школи. Там вона провчилася до шостого класу, після чого перейшла до Єврейського ліцею.

Життя в сховищі

У травні 1940 року Німеччина окупувала Нідерланди, і окупаційний уряд почав переслідувати євреїв.

У липні 1942 року Франкам прийшла повістка до гестапо на ім'я Марго. 6 липня сім'я Анни Франк переселилися в сховище, влаштоване співробітниками фірми «Opekta», що виробляла джемові добавки, в якій працював Отто Франк, за адресою Принсенграхт 263. Оскільки квартиру Франки залишали в поспіху, то Отто Франк залишив записку, в якій написав, що вся сім'я поїхала до Швейцарії. Ранок 6 липня був дуже дощовим, що Франкам було на руку, тому що вони розраховували, що при такій погоді на вулиці буде мало гестапівців. Оскільки амстердамським євреям на той час вже заборонялося користуватися громадським транспортом, то Анна з батьками (Марго перебралася в сховище раніше) йшли кілька кілометрів під дощем. Щоб створити ілюзію, що вони без багажу, на всіх трьох було по кілька комплектів одягу.

Як й інші будівлі Амстердама, що стоять уздовж каналів, будинок номер 263 на набережній Принсенграхт складається з парадної і задньої частин. Офіс і приміщення сховища займають передню частину будови. Задня частина будинку — нерідко пусте приміщення. Саме його за допомогою своїх колег Віктора Кюглера, Йоханнеса Клеймана, Міп Гіз і Елізабет Фоскейл і пристосував Отто Франк під майбутнє сховище. Вхід був замаскований під шафу з документами.

13 липня до них приєдналася сім'я Ван Пельс з Оснабрюка у складі Германа ван Пельса, його дружини Августи і сина Петера. Незадовго до цього Менеєр ван Пельс, який був у курсі, що Франки пішли в сховище, розпустив серед усіх знайомих слух, що вони виїхали до Швейцарії.

16 листопада 1942 року в сховище прийняли восьмого мешканця, дантиста Фріца Пфеффера.

У сховищі Анна вела щоденник у листах нідерландською мовою (першою її мовою була німецька, але і нідерландську вона почала вивчати з раннього дитинства). Ці листи вона писала вигаданій подрузі Кітті. У них вона розповідала Кітті все, що відбувалося з нею і з іншими мешканцями притулку кожен день. Свій щоденник Анна назвала Het Achterhuis (укр. У задньому будинку).

Запис від 19 листопада 1942:

image Німці дзвонять у кожні двері і запитують чи не живуть в будинку євреї ... Увечері коли темно, я бачу колони людей з плачучими дітьми. Вони йдуть і йдуть, обсипані ударами і стусанами, які майже збивають їх з ніг. Нікого не залишилося-старі, діти, вагітні жінки, хворі — всі рушили в цей смертельний похід. image

Перший запис у щоденнику Анна зробила в день свого народження, 12 червня 1942 року, коли їй виповнилося 13 років. Останню — 1 серпня 1944 року.

Спочатку Анна вела щоденник лише для себе. Навесні 1944 року вона почула по нідерландському радіо Орані (редакція цього радіо евакуювалася до Великої Британії, звідки віщала аж до кінця війни) виступ міністра освіти Нідерландів Херріта Болкештейна. У своїй промові він закликав громадян зберігати будь-які документи, які стануть доказом страждань народу в роки німецької окупації. Одним з важливих документів були названі щоденники.

Під враженням від виступу Анна вирішила на основі щоденника написати роман. Вона одразу почала переписувати і редагувати свій щоденник, паралельно продовжуючи поповнювати перший щоденник новими записами. Мешканцям сховища Анна, включаючи себе, дала псевдоніми. Себе вона хотіла спочатку назвати Анною Ауліс, потім Анною Робін. Сімейство Ван Пельс Анна назвала Петронеллі, Гансом і Альфредом Ван Даан (у деяких виданнях — Петронеллі, Герман і Петер Ван Даан). Фріц Пфеффер став Альбертом Дюселлем.

Арешт та депортація

У 1944 році влада отримала скаргу на групу євреїв, які переховувалися, і 4 серпня будинок, де ховалася сім'я Франк, обшукала голландська поліція і гестапівці. За книжковою шафою вони знайшли двері, де 25 місяців ховалися нелегали. Усіх вісьмох людей чотири дні утримували у в'язниці на вулиці Ветерінгсханс, а потім помістили в транзитний концентраційний табір Вестерборк. Там їх як людей, що ухилилися від повісток, помістили в «штрафне відділення» і спрямували на найважчі роботи. 3 вересня їх депортовано звідти до Освенцима. Цей 93-й склад, в якому було 1019 людей, став останнім ешелоном, що вивозив голландських євреїв до табору смерті, — після нього депортація євреїв із Вестерборка в Освенцим припинилася. До того ж мешканці притулку мали нещастя потрапити в Аушвіц у другій половині 1944 року, коли знищення євреїв у німецьких концтаборах досягло максимуму.

Після прибуття Анну разом з матір'ю і сестрою насильно відділили від батька, як і Августу ван Пельс відділили від чоловіка і сина. Всі були відправлені на відбір до лікаря Йозефа Менгеле, який вирішував, хто буде допущений до табору. З 1019 людей 549, зокрема всіх дітей, молодших 15-ти років, відправили в газові камери. Анна, якій виповнилося 15 кілька місяців тому, виявилася наймолодшою ув'язненою, яка не підпала під цей відбір через свій вік. Едіт, Марго і Анну направили до бараку 29, де вони три тижні провели на карантині. 7 жовтня в блоці, де містилися Франки, пройшов відбір жінок для роботи на збройовій фабриці. У числі відібраних були Едіт і Марго, однак у Анни до того моменту почалася короста, через що її мати і сестра відмовилися від цієї пропозиції, тому що не хотіли кидати Анну.

30 жовтня, коли радянські війська були приблизно за 100 кілометрів від табору, в жіночому відділенні Аушвіца-Біркенау була оголошена селекція. Все відділення пройшло огляд у Йозефа Менгеле, який відбирав ще здорових ув'язнених для відправлення в інший табір. Анна та Марго в складі 634 жінок були перевезені до Берген-Бельзена. У листопаді до них приєдналася пані ван Пельс. Там Анна на якийсь час зустріла двох своїх друзів — Ханну Гослар і Наннетт Блітц (обидві згадуються на початку щоденника Анни). Оскільки обидві містилися в іншій секції табору, то Анна спілкувалася з ними через паркан.

Пізніше Блітц описала Анну, як облисілу, виснажену і тремтячу, а Гослар згадувала, що їхні зустрічі припадали або на кінець січня, або на початок лютого 1945. Марго вони жодного разу не бачили, тому що та була дуже хвора і не могла злізти з нар. Пані ван Пельс Ханна бачила лише один раз, тому що весь інший час та дбала про Марго. Анна сказала своїм друзям, що вважає, що її батьки мертві, і тому вона не відчуває в собі бажання жити. Пізніше Ханна Гослар прийшла до висновку, що якби Анна знала про те, що Отто живий, вона б зуміла протриматися до звільнення. Сестри Янні та Лін Бріллеслейпер, які подружилися з сестрами Франк, згадували, що в останні дні життя Марго впала з нар на цементну підлогу і лежала там у забутті, проте ні у кого не було сил її підняти. У Анни ж була висока температура і вона часто посміхалася в маренні. У обох були явні ознаки епідемічного висипного тифу.

На початку березня 1945 року померла Марго, після чого у Анни остаточно зникло бажання чинити опір, і через кілька днів Лін та Янні виявили, що місце Анни на нарах пустує. Саму Анну вони знайшли зовні й насилу відтягли до братської могили, куди раніше віднесли Марго. Точні дати їх смерті невідомі. 15 квітня 1945 року британці звільнили Берген-Бельзен.

Єдиним членом сім'ї, хто вижив у нацистських таборах, був батько Анни Отто Франк. Після війни він повернувся до Амстердама, а в 1953 році переїхав до Базеля (Швейцарія). Помер 1980 року.

Відомий той, хто особисто знайшов, затримав і відправив до концтабору Анну Франк, її родину та ще кількох євреїв в Амстердамі — це есесівець Карл Йозеф Зільбербауер, що виділявся жорстокістю навіть у своїй організації.

Щоденник Анни Франк

Докладніше: Щоденник Анни Франк
image
Оригінал щоденника Анни Франк, виставлений в Центрі Анни Франк у Берліні

Її історія та щоденник послужили за приклад поневірянь жертв Голокосту. Переживання, занотовані у її щоденнику, говорять більш ніж сама статистика мільйонних жертв трагедії, адже ближчі вони для підліткового розуміння.

Сумніви щодо справжності авторства

Ревізіоністи Голокосту постійно ставлять під сумнів достовірність щоденника Анни Франк. Так ревізіоніст Робер Форіссон оголосив цей щоденник післявоєнною підробкою. Але численні експертизи спростували припущення ревізіоністів. Так у листопаді 1980 року всі папери Анни Франк відповідно до заповіту Отто Франка були передані в . Фахівці інституту виконали експертизу щоденника з використанням сучасних технологій. Їхній звіт, опублікований під назвою «Щоденник Анни Франк: критичне видання», налічує 719 сторінок. Державний інститут переконливо довів, що весь зміст було написано Анною Франк, що цей щоденник не є ні «новелою», ні «літературною фальсифікацією», а точно відтворює вихідні матеріали.

Переклади українською

Щоденник Анни Франк вперше перекладено українською у 1995 році, коли на прохання директора Українсько-американського Бюро захисту прав людини, правозахисника Семена Глузмана, переклад щоденника зробив мовознавець, перекладач і редактор Михайло Тупайло (пізніше змінив ім'я та прізвище на гебрейське Міхаель Барад). Перше та друге видання щоденника українською мовою здійснило видавництво «Сфера» відповідно у 1995 та 1999 роках за допомоги Українсько-американського Бюро захисту прав людини та американського Фонду розвитку єврейських громад в Росії і в Україні. У 2003 з'явилося третє видання перекладу, доповнене фрагментами листів, знайденими 1999 року. Це видання розповсюджувалося безкоштовно на виставці про Анну Франк в Україні у 2003 році.

Видання щоденника
  • Франк Анна Щоденник / Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман, Володимир Жмир. — Київ: Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1995. — 264 с. — (1-е вид.)
  • Франк Анна Щоденник. Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман. — Київ: Сфера, 1999. — 278 с. — (2-е вид.)
  • Франк Анна Щоденник / Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман. — Київ: Сфера, 2003. — 282 с. іл. — (3-тє видання доповнене й перероблене; містить матеріал, що раніше не публікувався)
  • Франк Анна Щоденник / Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман. — Київ: Сфера, 2006; 2009. — 282 с. — (3-тє видання доповнене й перероблене; містить матеріал, що раніше не публікувався)
  • Франк Анна Сховище. Щоденник у листах. Переклад з німецької: Михайло Тупайло (Міхаель Барад); редактор перекладу: Анна Шнайдерман. — Харків: Віват, 2016. — 384 с. — .
Інші твори
  • Франк Анна Казки, написані на горищі / Переклад з німецької: Л. Гончар; малюнки: О. Михайлова-Родіна. — Київ: Веселка, 2000. — 47 с. — .
  • Франк Анна Урок історії / Переклад з німецької: Олена Ділєман; редактор: Менно Метселаар, Руд ван дер Рол. — Амстердам: Товариство «Анна Франк», 2001. — 94 с.: фотогр. — .

Примітки

  1.  — BBC Україна, 16 січня 2017
  2. Révélations sur la mort d'Anne Frank [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Le Point, 31/03/2015 (фр.)
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  6. Ніч на Венері, 2020, с. 323.
  7. Ніч на Венері, 2020, с. 325.
  8. Ніч на Венері, 2020, с. 324.
  9.  — Gazeta.ua, 15 квітня 2016
  10. Faurisson R. Is The Diary of Anne Frank genuine? // The Journal of Historical Review. — Institute for Historical Review, Spring 1982. — Vol. 3, iss. 2. — P. 147 (англ.).
  11. (англ.) . Emory University. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 29 січня 2017.
  12.  — Інститут Юдаіки, Україна
  13.  — Видавництво «Віват»
  14. - Видавництво «Віват», 25 червня 2016

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Анна Франк
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Anne Frank
  • Дім Анни Франк [Архівовано 30 серпня 2012 у WebCite] (англ.)
  • School system in Va. won't teach version of Anne Frank book [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Taking Anne Frank off shelves: Indefensible [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Камеристий-Брайтенбюхер Ростислав. «Увесь світ здурів». Чому особистий щоденник єврейської тінейджерки Анни Франк, що загинула в концтаборі, став світовим бестселером // NV.UA, 12.06.2024

Література

  • Анна Франк: Графічна біографія створена спільно з Будинком Анни Франк / С. Джейкобсон, Е. Колон ; пер. з англ. К. Диси. — Київ: Дух і Літера, 2019. — 160 с. — .
  • Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frank A nna Fra nk nim Anneliese Marie Frank 12 chervnya 1929 Frankfurt na Majni pochatok bereznya 1945 tabir smerti Bergen Belzen yevrejska divchinka pidlitok sho narodilasya u Vejmarskij respublici Vid nacistskogo rezhimu v 1933 roci yiyi rodina vtekla do Amsterdama Prote tam yih zastala nimecka okupaciya divchinka protyagom 25 misyaciv razom iz sim yeyu perehovuvalasya v stolici okupovanih Niderlandiv Z chasom pritulok vikrili Annu ta yiyi ridnih vidpravili do konctaboru Aushvic a piznishe do Bergen Belzena Uprodovzh vsogo chasu perebuvannya u shovishi Anna vela shodennik yakij stav zgodom vsesvitno vidomim Anna FrankAnne FrankIm ya pri narodzhenniAnnelies Marie FrankNarodilasya12 chervnya 1929 1929 06 12 Frankfurt na Majni Vejmarska respublikaPomerlaberezen 1945 15 rokiv tabir Bergen Belzen Tretij Rejh Epidemichnij visipnij tifPohovannyaBergen BelzenGromadyanstvo Vejmarska respublika NiderlandiMisce prozhivannyaFrankfurt na Majni d d Frankfurt na Majni Bergen BelzenDiyalnistavtorka shodennika pismennicyaAlma materdZnannya movniderlandska 3 4 i nimeckaRoki aktivnosti1942 1944Magnum opusShodennik Anni Frank i dKonfesiyaReformistskij yudayizmBatkoOtto FrankMatiEdit Hollender FrankRodichidBrati sestrid 5 i dVolossyachorne d AvtografIMDbID 0290833Sajtannefrank orgVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Na chest Anni Frank nazvano odnu z malih planet u Sonyachnij sistemi BiografiyaDitinstvo Anna Frank narodilasya 12 chervnya 1929 roku u Frankfurti na Majni v asimilovanij yevrejskij rodini Batko Anni Otto Frank buv oficerom u vidstavci mati Edit Hollender Frank domogospodarkoyu Starsha sestra Anni Margo Frank narodilasya 16 lyutogo 1926 roku Franki nalezhali do yevreyiv liberaliv i ne dotrimuvalisya tradicij ta zvichayiv yudayizmu Voni zhili v asimilovanij gromadi yevrejskih i neyevrejskih gromadyan de yihni diti rosli razom z katolikami protestantami Pislya prihodu Gitlera do vladi v krayini j peremogi NSDAP na municipalnih viborah u Frankfurti v 1933 roci Otto Frank emigruvav do Amsterdama de stav direktorom akcionernogo tovaristva Opekta U veresni togo zh roku v Amsterdam pereyihala mati Anni U grudni do nih priyednalasya Margo a v lyutomu 1934 roku i sama Anna Do shesti rokiv Anna Frank hodila do dityachogo sadka pri shkoli Montessori potim pishla u pershij klas ciyeyi shkoli Tam vona provchilasya do shostogo klasu pislya chogo perejshla do Yevrejskogo liceyu Zhittya v shovishi U travni 1940 roku Nimechchina okupuvala Niderlandi i okupacijnij uryad pochav peresliduvati yevreyiv U lipni 1942 roku Frankam prijshla povistka do gestapo na im ya Margo 6 lipnya sim ya Anni Frank pereselilisya v shovishe vlashtovane spivrobitnikami firmi Opekta sho viroblyala dzhemovi dobavki v yakij pracyuvav Otto Frank za adresoyu Prinsengraht 263 Oskilki kvartiru Franki zalishali v pospihu to Otto Frank zalishiv zapisku v yakij napisav sho vsya sim ya poyihala do Shvejcariyi Ranok 6 lipnya buv duzhe doshovim sho Frankam bulo na ruku tomu sho voni rozrahovuvali sho pri takij pogodi na vulici bude malo gestapivciv Oskilki amsterdamskim yevreyam na toj chas vzhe zaboronyalosya koristuvatisya gromadskim transportom to Anna z batkami Margo perebralasya v shovishe ranishe jshli kilka kilometriv pid doshem Shob stvoriti ilyuziyu sho voni bez bagazhu na vsih troh bulo po kilka komplektiv odyagu Yak j inshi budivli Amsterdama sho stoyat uzdovzh kanaliv budinok nomer 263 na naberezhnij Prinsengraht skladayetsya z paradnoyi i zadnoyi chastin Ofis i primishennya shovisha zajmayut perednyu chastinu budovi Zadnya chastina budinku neridko puste primishennya Same jogo za dopomogoyu svoyih koleg Viktora Kyuglera Johannesa Klejmana Mip Giz i Elizabet Foskejl i pristosuvav Otto Frank pid majbutnye shovishe Vhid buv zamaskovanij pid shafu z dokumentami 13 lipnya do nih priyednalasya sim ya Van Pels z Osnabryuka u skladi Germana van Pelsa jogo druzhini Avgusti i sina Petera Nezadovgo do cogo Meneyer van Pels yakij buv u kursi sho Franki pishli v shovishe rozpustiv sered usih znajomih sluh sho voni viyihali do Shvejcariyi 16 listopada 1942 roku v shovishe prijnyali vosmogo meshkancya dantista Frica Pfeffera U shovishi Anna vela shodennik u listah niderlandskoyu movoyu pershoyu yiyi movoyu bula nimecka ale i niderlandsku vona pochala vivchati z rannogo ditinstva Ci listi vona pisala vigadanij podruzi Kitti U nih vona rozpovidala Kitti vse sho vidbuvalosya z neyu i z inshimi meshkancyami pritulku kozhen den Svij shodennik Anna nazvala Het Achterhuis ukr U zadnomu budinku Zapis vid 19 listopada 1942 Nimci dzvonyat u kozhni dveri i zapituyut chi ne zhivut v budinku yevreyi Uvecheri koli temno ya bachu koloni lyudej z plachuchimi ditmi Voni jdut i jdut obsipani udarami i stusanami yaki majzhe zbivayut yih z nig Nikogo ne zalishilosya stari diti vagitni zhinki hvori vsi rushili v cej smertelnij pohid Pershij zapis u shodenniku Anna zrobila v den svogo narodzhennya 12 chervnya 1942 roku koli yij vipovnilosya 13 rokiv Ostannyu 1 serpnya 1944 roku Spochatku Anna vela shodennik lishe dlya sebe Navesni 1944 roku vona pochula po niderlandskomu radio Orani redakciya cogo radio evakuyuvalasya do Velikoyi Britaniyi zvidki vishala azh do kincya vijni vistup ministra osviti Niderlandiv Herrita Bolkeshtejna U svoyij promovi vin zaklikav gromadyan zberigati bud yaki dokumenti yaki stanut dokazom strazhdan narodu v roki nimeckoyi okupaciyi Odnim z vazhlivih dokumentiv buli nazvani shodenniki Pid vrazhennyam vid vistupu Anna virishila na osnovi shodennika napisati roman Vona odrazu pochala perepisuvati i redaguvati svij shodennik paralelno prodovzhuyuchi popovnyuvati pershij shodennik novimi zapisami Meshkancyam shovisha Anna vklyuchayuchi sebe dala psevdonimi Sebe vona hotila spochatku nazvati Annoyu Aulis potim Annoyu Robin Simejstvo Van Pels Anna nazvala Petronelli Gansom i Alfredom Van Daan u deyakih vidannyah Petronelli German i Peter Van Daan Fric Pfeffer stav Albertom Dyusellem Aresht ta deportaciya U 1944 roci vlada otrimala skargu na grupu yevreyiv yaki perehovuvalisya i 4 serpnya budinok de hovalasya sim ya Frank obshukala gollandska policiya i gestapivci Za knizhkovoyu shafoyu voni znajshli dveri de 25 misyaciv hovalisya nelegali Usih vismoh lyudej chotiri dni utrimuvali u v yaznici na vulici Veteringshans a potim pomistili v tranzitnij koncentracijnij tabir Vesterbork Tam yih yak lyudej sho uhililisya vid povistok pomistili v shtrafne viddilennya i spryamuvali na najvazhchi roboti 3 veresnya yih deportovano zvidti do Osvencima Cej 93 j sklad v yakomu bulo 1019 lyudej stav ostannim eshelonom sho vivoziv gollandskih yevreyiv do taboru smerti pislya nogo deportaciya yevreyiv iz Vesterborka v Osvencim pripinilasya Do togo zh meshkanci pritulku mali neshastya potrapiti v Aushvic u drugij polovini 1944 roku koli znishennya yevreyiv u nimeckih konctaborah dosyaglo maksimumu Pislya pributtya Annu razom z matir yu i sestroyu nasilno viddilili vid batka yak i Avgustu van Pels viddilili vid cholovika i sina Vsi buli vidpravleni na vidbir do likarya Jozefa Mengele yakij virishuvav hto bude dopushenij do taboru Z 1019 lyudej 549 zokrema vsih ditej molodshih 15 ti rokiv vidpravili v gazovi kameri Anna yakij vipovnilosya 15 kilka misyaciv tomu viyavilasya najmolodshoyu uv yaznenoyu yaka ne pidpala pid cej vidbir cherez svij vik Edit Margo i Annu napravili do baraku 29 de voni tri tizhni proveli na karantini 7 zhovtnya v bloci de mistilisya Franki projshov vidbir zhinok dlya roboti na zbrojovij fabrici U chisli vidibranih buli Edit i Margo odnak u Anni do togo momentu pochalasya korosta cherez sho yiyi mati i sestra vidmovilisya vid ciyeyi propoziciyi tomu sho ne hotili kidati Annu 30 zhovtnya koli radyanski vijska buli priblizno za 100 kilometriv vid taboru v zhinochomu viddilenni Aushvica Birkenau bula ogoloshena selekciya Vse viddilennya projshlo oglyad u Jozefa Mengele yakij vidbirav she zdorovih uv yaznenih dlya vidpravlennya v inshij tabir Anna ta Margo v skladi 634 zhinok buli perevezeni do Bergen Belzena U listopadi do nih priyednalasya pani van Pels Tam Anna na yakijs chas zustrila dvoh svoyih druziv Hannu Goslar i Nannett Blitc obidvi zgaduyutsya na pochatku shodennika Anni Oskilki obidvi mistilisya v inshij sekciyi taboru to Anna spilkuvalasya z nimi cherez parkan Piznishe Blitc opisala Annu yak oblisilu visnazhenu i tremtyachu a Goslar zgaduvala sho yihni zustrichi pripadali abo na kinec sichnya abo na pochatok lyutogo 1945 Margo voni zhodnogo razu ne bachili tomu sho ta bula duzhe hvora i ne mogla zlizti z nar Pani van Pels Hanna bachila lishe odin raz tomu sho ves inshij chas ta dbala pro Margo Anna skazala svoyim druzyam sho vvazhaye sho yiyi batki mertvi i tomu vona ne vidchuvaye v sobi bazhannya zhiti Piznishe Hanna Goslar prijshla do visnovku sho yakbi Anna znala pro te sho Otto zhivij vona b zumila protrimatisya do zvilnennya Sestri Yanni ta Lin Brilleslejper yaki podruzhilisya z sestrami Frank zgaduvali sho v ostanni dni zhittya Margo vpala z nar na cementnu pidlogu i lezhala tam u zabutti prote ni u kogo ne bulo sil yiyi pidnyati U Anni zh bula visoka temperatura i vona chasto posmihalasya v marenni U oboh buli yavni oznaki epidemichnogo visipnogo tifu Na pochatku bereznya 1945 roku pomerla Margo pislya chogo u Anni ostatochno zniklo bazhannya chiniti opir i cherez kilka dniv Lin ta Yanni viyavili sho misce Anni na narah pustuye Samu Annu voni znajshli zovni j nasilu vidtyagli do bratskoyi mogili kudi ranishe vidnesli Margo Tochni dati yih smerti nevidomi 15 kvitnya 1945 roku britanci zvilnili Bergen Belzen Yedinim chlenom sim yi hto vizhiv u nacistskih taborah buv batko Anni Otto Frank Pislya vijni vin povernuvsya do Amsterdama a v 1953 roci pereyihav do Bazelya Shvejcariya Pomer 1980 roku Vidomij toj hto osobisto znajshov zatrimav i vidpraviv do konctaboru Annu Frank yiyi rodinu ta she kilkoh yevreyiv v Amsterdami ce esesivec Karl Jozef Zilberbauer sho vidilyavsya zhorstokistyu navit u svoyij organizaciyi Shodennik Anni FrankDokladnishe Shodennik Anni Frank Original shodennika Anni Frank vistavlenij v Centri Anni Frank u Berlini Yiyi istoriya ta shodennik posluzhili za priklad poneviryan zhertv Golokostu Perezhivannya zanotovani u yiyi shodenniku govoryat bilsh nizh sama statistika miljonnih zhertv tragediyi adzhe blizhchi voni dlya pidlitkovogo rozuminnya Sumnivi shodo spravzhnosti avtorstva Revizionisti Golokostu postijno stavlyat pid sumniv dostovirnist shodennika Anni Frank Tak revizionist Rober Forisson ogolosiv cej shodennik pislyavoyennoyu pidrobkoyu Ale chislenni ekspertizi sprostuvali pripushennya revizionistiv Tak u listopadi 1980 roku vsi paperi Anni Frank vidpovidno do zapovitu Otto Franka buli peredani v Fahivci institutu vikonali ekspertizu shodennika z vikoristannyam suchasnih tehnologij Yihnij zvit opublikovanij pid nazvoyu Shodennik Anni Frank kritichne vidannya nalichuye 719 storinok Derzhavnij institut perekonlivo doviv sho ves zmist bulo napisano Annoyu Frank sho cej shodennik ne ye ni noveloyu ni literaturnoyu falsifikaciyeyu a tochno vidtvoryuye vihidni materiali Perekladi ukrayinskoyuShodennik Anni Frank vpershe perekladeno ukrayinskoyu u 1995 roci koli na prohannya direktora Ukrayinsko amerikanskogo Byuro zahistu prav lyudini pravozahisnika Semena Gluzmana pereklad shodennika zrobiv movoznavec perekladach i redaktor Mihajlo Tupajlo piznishe zminiv im ya ta prizvishe na gebrejske Mihael Barad Pershe ta druge vidannya shodennika ukrayinskoyu movoyu zdijsnilo vidavnictvo Sfera vidpovidno u 1995 ta 1999 rokah za dopomogi Ukrayinsko amerikanskogo Byuro zahistu prav lyudini ta amerikanskogo Fondu rozvitku yevrejskih gromad v Rosiyi i v Ukrayini U 2003 z yavilosya tretye vidannya perekladu dopovnene fragmentami listiv znajdenimi 1999 roku Ce vidannya rozpovsyudzhuvalosya bezkoshtovno na vistavci pro Annu Frank v Ukrayini u 2003 roci Vidannya shodennika Frank Anna Shodennik Pereklad z nimeckoyi Mihajlo Tupajlo Mihael Barad redaktor perekladu Anna Shnajderman Volodimir Zhmir Kiyiv Ukrayinsko Amerikanske byuro zahistu prav lyudini 1995 264 s ISBN 5 86828 035 0 1 e vid Frank Anna Shodennik Pereklad z nimeckoyi Mihajlo Tupajlo Mihael Barad redaktor perekladu Anna Shnajderman Kiyiv Sfera 1999 278 s ISBN 966 7267 80 6 2 e vid Frank Anna Shodennik Pereklad z nimeckoyi Mihajlo Tupajlo Mihael Barad redaktor perekladu Anna Shnajderman Kiyiv Sfera 2003 282 s il ISBN 966 7841 60 X 3 tye vidannya dopovnene j pereroblene mistit material sho ranishe ne publikuvavsya Frank Anna Shodennik Pereklad z nimeckoyi Mihajlo Tupajlo Mihael Barad redaktor perekladu Anna Shnajderman Kiyiv Sfera 2006 2009 282 s ISBN 978 966 8782 61 9 3 tye vidannya dopovnene j pereroblene mistit material sho ranishe ne publikuvavsya Frank Anna Shovishe Shodennik u listah Pereklad z nimeckoyi Mihajlo Tupajlo Mihael Barad redaktor perekladu Anna Shnajderman Harkiv Vivat 2016 384 s ISBN 978 617 690 668 1 Inshi tvori Frank Anna Kazki napisani na gorishi Pereklad z nimeckoyi L Gonchar malyunki O Mihajlova Rodina Kiyiv Veselka 2000 47 s ISBN 966 01 0122 8 Frank Anna Urok istoriyi Pereklad z nimeckoyi Olena Dilyeman redaktor Menno Metselaar Rud van der Rol Amsterdam Tovaristvo Anna Frank 2001 94 s fotogr ISBN 90 72972 67 8 Primitki BBC Ukrayina 16 sichnya 2017 Revelations sur la mort d Anne Frank 19 listopada 2016 u Wayback Machine Le Point 31 03 2015 fr Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Nich na Veneri 2020 s 323 Nich na Veneri 2020 s 325 Nich na Veneri 2020 s 324 Gazeta ua 15 kvitnya 2016 Faurisson R Is The Diary of Anne Frank genuine The Journal of Historical Review Institute for Historical Review Spring 1982 Vol 3 iss 2 P 147 angl angl Emory University Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 29 sichnya 2017 Institut Yudaiki Ukrayina Vidavnictvo Vivat Vidavnictvo Vivat 25 chervnya 2016PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Anna Frank Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anne Frank Dim Anni Frank Arhivovano 30 serpnya 2012 u WebCite angl School system in Va won t teach version of Anne Frank book 9 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Taking Anne Frank off shelves Indefensible 13 listopada 2012 u Wayback Machine angl Kameristij Brajtenbyuher Rostislav Uves svit zduriv Chomu osobistij shodennik yevrejskoyi tinejdzherki Anni Frank sho zaginula v konctabori stav svitovim bestselerom NV UA 12 06 2024LiteraturaAnna Frank Grafichna biografiya stvorena spilno z Budinkom Anni Frank S Dzhejkobson E Kolon per z angl K Disi Kiyiv Duh i Litera 2019 160 s ISBN 966 378 704 6 Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5

Дата публікації:
Топ