Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анна Невіл англ Anne Neville 11 червня 1456 Воркський замок 16 березня 1485 Лондон королева Англії дружина короля Річард

Анна Невілл

Анна Невілл

Анна Невіл (англ. Anne Neville; 11 червня 1456, Воркський замок — 16 березня 1485, Лондон) — королева Англії, дружина короля Річарда III. Молодша дочка Річарда Невілла, відомого як «Царетворець».

Анна Невіл
image
Народилася11 червня 1456 або 1456[1]
Ворик (замок), d, d, Ворикшир, Англія
Померла16 березня 1485 або 1485[1]
Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія
·туберкульоз
ПохованняВестмінстерське абатство
Країнаimage Королівство Англія
Знання мованглійська
Титулгерцог і королева-консорт
Ріддинастія Йорків і d
БатькоРічард Невілл, граф Ворік[3]
Матиd[3]
Брати, сестриІзабелла Невілл[3]
У шлюбі зРічард III[3] і Едуард Вестмінстерський[3]
Дітиd[5][3]
image
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Як член могутнього дому Невіллів, Анна була втягнута у Війну Червоної та Білої троянди, в якій Йорки та Ланкастери боролися за англійську корону. Її батько в юному віці заручив її з сином Генріха VI, Едуардом, принцом Уельським. Шлюб мав зміцнити союз з Ланкастерами і продовжувати громадянську війну між двома родинами.

Після смерті чоловіка принцеса Уельська вступила в шлюб з Річардом ІІІ, герцогом Глостерським, братом короля Едуарда IV і Джорджа, герцога Кларенського, з яким була одружена старша сестра Анни, Ізабелла. Анна Невілл стала королевою, коли Річард III зійшов на престол у червні 1483 року після проголошення дітей Едуарда IV та Єлизавети Вудвіл позашлюбними. Анна померла за п'ять місяців до смерті чоловіка у березні 1485 року. Її єдиною дитиною був Едуард Міддлгемський, якого вона пережила на рік.

Ранні роки

Анна Невілл народилася у Ворикському замку молодшою дочкою Річарда Невілла, 16-го графа Воріка та Анни де Бошан. Її батько був одним із наймогутніших представників дворянства в Англії та найпристраснішим прихильником дому Йорків. Сестра її діда, Сесілія Невілл, була дружиною Річарда, 3-го герцога Йоркського, який заявив права на корону для Йорків.

image
[en] , що відійшов в 1270

Більшість дитинства Анни пройшла в [en] — одному з маєтків батька, де вона та її старша сестра Ізабелла зустріли двох молодших синів герцога Йоркського, Річарда, герцога Глостера (майбутнього Річарда III) і Джорджа, герцога Кларенса. Річард особливо старанно відвідував своє лицарське навчання в Міддлгемі з середини 1461 і принаймні до весни 1465. Цілком можливо, що вже в цей період розглядався шлюб дочок графа з молодими принцами. Герцог Йоркський був убитий 30 грудня 1460, проте, за допомогою Воріка в березні 1461 на трон був зведений його старший син Едуард. У липні 1469 року Ізабелла була одружена з Кларенсом, а в липні 1470 року, після того, як граф Ворік утік до Франції та змінив свою прихильність, Анна була заручена, і до кінця того ж року одружена з Едуардом Вестмінстерським, спадкоємцем дому Ланкастерів.

Принцеса Уельська

Деякий час Ворік перебував у сварці з Едуардом IV через піднесення сімейства королеви Єлизавети. У 1469 році граф спробував звести на трон свого зятя Джорджа, але зустрів опір парламенту. Після другого невдалого повстання проти короля Едуарда на початку 1470 року, Ворік був змушений втікати до Франції, де він вступив у союз із поваленим дом Ланкастерів. Оскільки король Генріх VI був ув'язнений у Лондонському Тауері, Ланкастерів де-факто очолювала його дружина Маргарита Анжуйська, яка поставилася з підозрою до мотивів Воріка. Щоб зміцнити стосунки з Маргаритою, Анна була офіційно заручена з її сином, Едуардом Вестмінстерським, у замку Амбуаз у Франції. В грудні 1470 року, в соборі Анже, був укладений шлюб, який зробив Анну принцесою Уельською.

Ворік відновив Генріха VI на престолі в жовтні 1470, проте Едуард IV повернувся в березні 1471 і швидко зміцнивсвоє становище в країні. Психічно хворий Генріх VI був узятий Едуардом IV як заручник у битві під Барнетом, де Ворік був убитий 14 квітня 1471 року. Едуард IV ув'язнив Генріха VI в Тауері і, після вирішальної перемоги Йорків при Тьюксбері 4 травня, Генріх, як повідомлялося, помер від «невдоволення та меланхолії», хоча в «The Great Chronicle of London» повідомлялося, що за смерть Генріха відповідальність ніс Річард герцог Глостерський. Як констебль Англії він міг доставити наказ короля про вбивство Генріха констеблю Тауера.

Маргарита Анжуйська повернулася до Англії разом з Анною та принцом Едуардом у квітні і привела з собою додаткові війська. У битві при Тьюксбері 4 травня 1471 Едуард IV розчавив останню армію Ланкастерів. Принца Едуарда було вбито в битві або незабаром після неї, а Анна була взята в полон. Вона була доставлена спочатку в Ковентрі, а потім в будинок її зятя, герцога Кларенса, в Лондоні, тоді як її мати, Анна де Бошан, знайшла притулок в абатстві Больє. Коли криза закінчилася, графиня захотіла бути відновлена у своїх правах на маєтки, але Едуард IV відмовив їй, і вона написала королеві Єлизаветі, але і це виявилося марним.

Овдовіла й осиротіла Анна стала предметом суперечки між герцогом Кларенсом та його братом герцогом Глостерським, який досі хотів одружитися з нею. Анна Невілл та її сестра, герцогиня Кларенс, були спадкоємицями величезних маєтків своїх батьків. Кларенс, прагнучи отримати всю спадщину, ставився до Анни як своєї підопічної і був проти її одруження, що дозволяло йому зміцнити свої вимоги на спадщину.

Серед істориків існують різні думки про те, що сталося у подальшому. За однією з версій, Кларенс сховав Анну від брата в лондонській харчевні, переодягнувши її прислугою. Глостер простежив за ними і перевіз її до притулку в церкві Сен-Мартен Ле Гран. Для того, щоб отримати згоду Джорджа на шлюб, Річард відмовився від більшої частини земель і власності Воріка, включаючи титули графа Воріка (який «Дільник королів» отримав по праву дружини) та графа Солсбері, і передав Кларенсу посаду Великого камергера Англії.

Герцогиня Глостерська

Точна дата весілля Анни з Річардом, герцогом Глостерським не відома, хоча більшість істориків вважають, що церемонія проходила навесні 1472 в каплиці Святого Стефана Вестмінстерського палацу . Сімейною резиденцією став добре знайомий Анні Мідллгемський замок, а Глостер від імені короля був призначений губернатором Півночі. Після весілля Анна здобула титул герцогині Глостерської. У пари була лише одна дитина, син Едуард, який народився в Міддлгемі в 1473 або 1476. Мати Анни, графиня-вдова Ворік, приєдналася до дочки в 1473 після того, як король дозволив Річарду звільнити свою тещу з її притулку, що охоронявся.

Королева Англії

image
Королева Анна, король Річард III та їх син Едуард, принц Уельський. Мініатюра з "Сувою Джона Роуза" (1483)

9 квітня 1483 року помер Едуард IV. Глостер був названий лордом-протектором для свого 12-річного племінника Едуарда V. Проте, вже 25 червня того ж року Едуард V, його брат і сестри були оголошені незаконнонародженими, а Глостер був оголошений королем Річардом III. Анна була коронована разом із чоловіком 6 липня 1483 року Томасом Бурш'є, архієпископом Кентерберійським; це була перша спільна коронація за останні 175 років. Шлейф нової королеви несла леді Маргарет, графиня Річмонд, син якої, Генріх Тюдор, після перемоги в битві при Босворті в 1485 був проголошений королем Генріхом VII. На церемонії коронації були присутні майже всі пери Англії, настільки розкішним було святкування. Син Річарда та Анни, Едуард Міддлгемський, був проголошений принцом Уельським в Йоркському соборі 24 серпня 1483.

Анна була в хороших відносинах зі своєю свекрухою (якій вона доводилася внучатою племінницею), Сесилією Невілл, герцогинею Йоркською, з якою любила обговорювати релігійні твори.

image
Король Річард III і королева Анна на вітражах Кардіффського замку

Едуард Міддлгемський раптово помер у квітні 1484 року у Міддлгемському замку; його батьки, які збиралися відвідати сина, перебували в той час у Ноттінгемі. І Річард і Анна були вражені тим, що сталося. Анна була вражена горем настільки, що незабаром важко захворіла.

Після смерті сина Анна з особливим прагненням взялася за турботу про Едуарда, графа Воріка, її спільного з Річардом III племінника. За однією з версій, Річард, піддавшись на умовляння дружини, призначив хлопчика своїм спадкоємцем. Після смерті Анни Річард оперативно змінив одного племінника на іншого: очікуваним спадкоємцем був названий Джон де Ла Поль, граф Лінкольн, син старшої сестри Річарда — Єлизавети.

Смерть

Анна Невілл померла 16 березня 1485 року у Вестмінстерському палаці, ймовірно, від туберкульозу. У день смерті Анни було сонячне затемнення, яке деякі прийняли за знак падіння її чоловіка від небесної благодаті. Анна була похована у Вестмінстерському абатстві в безіменній могилі праворуч від вівтаря, поряд із входом у каплицю сповідника. Річард III, як казали свідки, плакав на її похороні. Однак невдовзі після смерті Анни пішли чутки, що Річард отруїв дружину, щоб одружитися зі своєю племінницею Єлизаветою Йоркською.

Річард відіслав Єлизавету від двору в Шериф-Хаттон і публічно спростував чутки про свої наміри 30 березня 1485. Не було причин сумніватися, що горе Річарда через смерть дружини було непідробним, проте пізніше з'ясувалося, що згідно з документами з португальського королівського архіву, після смерті Анни Річардом були відправлені посли з дорученням провести переговори про подвійне весілля між Річардом та сестрою короля Жуана II, інфантою Жуаною, та Єлизаветою Йоркською та кузеном Жуани, Мануелом.

Герб

У культурі

Література

Яскравий образ королеви Анни створив у своїй драмі «Річард III» Вільям Шекспір; крім того, Анна Невілл є дійовою особою низки творів:

  • «Золоте ярмо» Олів Еккерсон (1961)
  • «The Queen's Lady» Гледіс Малверн (1963)
  • «Set Her On A Throne» Джен Весткотт (1972)
  • «Біла королева» Леслі Джей Нікелл (1978)
  • «The Sunne in Splendour» Шерон Кей Пенман (1982)
  • " [en] " Джин Плейді (1990)
  • «Невинна вдова» Анни О'Брайєн (2010)
  • "Донька творця королів" Філіппи Грегорі (2012)
  • «Тяжкість вінця» Сімони Вілар
  • «My Lords Richard» Маргарет Девідсон
  • «Колесо удачі» та «Зламаний меч» Роди Едвардс
  • Трилогія «Троянда Йорків» Сандри Ворт
  • «Річард III: Остання Плантагенет» Світлана Кузнєцова

Кіно та телебачення

Кіно

Телебачення

Предки Анни Невілл

Примітки

  1. A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 331. —
    d:Track:Q124350773d:Track:Q1508259
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. Эдуард // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 182.
    d:Track:Q23892991d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q21586912
  5. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  6. Wagner, 2001, с. 171.
  7. Lady Anne Beauchamp Neville (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 17 березня 2010.
  8. Kendall, 1955, с. 27—105.
  9. Licence, 2013, с. 27.
  10. Hilton, 2010, с. 444.
  11. Douglas, Myers, 1995, с. 314.
  12. Hipshon, 2011, с. 156.
  13. Cannon, Hargreaves, 2009, с. 246.
  14. Complete Genealogy of the House of Plantagenet (англ.). genealogy.euweb.cz. оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 16 червня 2014.
  15. Kendall, 1955, с. 109—110.
  16. Edward of Middleham Plantagenet, Prince of Wales (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 17 березня 2010.
  17. Richard III (англ.). The dean and chapter of Westminster. оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 12 січня 2015.
  18. The Princes of Wales (англ.). englishmonarchs.co.uk. оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 22 червня 2015.
  19. Panton, 2011, с. 164.
  20. Hilton, 2010, с. 456.
  21. Jesse, 1862, с. 193.
  22. Wagner, 2001, с. 211-212.
  23. Ross, 1981, с. 158.
  24. Weir, 2011, с. 144.
  25. Hicks, 2011, с. 193.
  26. NASA - Total Solar Eclipse of 1485 March 16 (англ.). NASA. оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  27. (англ.). The dean and chapter of Westminster. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 12 січня 2015.
  28. Hicks, 2011, с. 194.
  29. Ashdown-Hill, 2013, с. 224.
  30. Olive Eckerson. The Golden Yoke a Novel of the War of the Roses. — [en], 2011. — С. 422. — .
  31. Gladys Malvern. The Queen’s Lady. — Macrae Smith, 1963. — С. 191.
  32. Jan Vlachos Westcott. Set Her on a Throne. — Little, Brown, 1972. — С. 235.
  33. Lesley J. Nickell. The White Queen. — [en], 1978. — С. 349. — .
  34. Sharon Penman. The Sunne in Splendour. — Pan Macmillan, 2012. — С. 1088. — .
  35. Jean Plaidy. The Reluctant Queen: The Story of Anne of York. — [en], 2007. — .
  36. Anne O'Brien. The Virgin Widow. — [en], 2010. — С. 448. — .
  37. Philippa Gregory. The Kingmaker's Daughter. — , 2012. — С. 432. — .
  38. Симона Вилар. Тяжесть венца. — Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2014. — С. 512. — .
  39. Margaret Davidson. My Lords Richard. — Ulverscroft Large Print Books, 1998. — С. 522. — .
  40. Rhoda Edwards. Fortune's wheel. — Doubleday, 1979. — С. 273.
  41. Rhoda Edwards. The broken sword. — Doubleday, 1976. — С. 295. — .
  42. Sandra Worth. The Rose of York: Love & War. — End Table Books, 2003. — С. 334. — .
  43. Tower of London на сайті IMDb (англ.)
  44. «Ричард III» на сайті IMDb (англ.)
  45. Tower of London на сайті IMDb (англ.)
  46. Richard III на сайті IMDb (англ.)
  47. Looking for Richard на сайті IMDb (англ.)
  48. Richard III на сайті IMDb (англ.)
  49. An Age of Kings на сайті IMDb (англ.)
  50. The Hollow Crown на сайті IMDb (англ.)
  51. BBC – Media Centre – The White Queen, a new ten-part drama for BBC One. Bbc.co.uk. 31 серпня 2012. оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 27 лютого 2014.
  52. The White Queen на сайті IMDb (англ.)

Література

  • John A. Wagner. Encyclopedia of the Wars of the Roses. — ABC-CLIO, 2001. — 367 с. — , 9781851093588.
  • Paul Murray Kendall. Richard the Third. — Allen & Unwin, 1955. — 514 с. — , 9780393007855.
  • Amy Licence. Anne Neville, Richard III's Tragic Queen. — Amberley, 2013. — 255 с. — , 9781445611778.
  • David Charles Douglas, Alec Reginald Myers. English historical documents. 4. [Late medieval. 1327 - 1485]. — Psychology Press, 1995. — 1236 с. — , 9780415604673.
  • David Hipshon. Richard III and the Death of Chivalry. — The History Press, 2011. — 224 с. — , 9780752469157.
  • John Cannon, Anne Hargreaves. The Kings and Queens of Britain. — Oxford University Press, 2009. — 404 с. — , 9780199559220.
  • James Panton. Historical Dictionary of the British Monarchy. — Scarecrow Press, 2011. — С. 164. — , 9780810874978.
  • Lisa Hilton. Queens Consort, England's Medieval Queens. — Great Britain : Hachette UK, 2010. — 592 с. — , 9780297857495.
  • John Heneage Jesse. Memoirs of King Richard the Third and Some of His Comtemporaries. — R. Bentley, 1862. — 531 с.
  • Charles Derek Ross. Richard III. — Eyre Methuen, 1981. — С. 158. — .
  • Alison Weir. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : Random House, 2011. — 400 с. — , 9781446449110.
  • Michael Hicks. Anne Neville: Queen to Richard III. — The History Press, 2011. — 256 с. — , 9780752468877.
  • John Ashdown-Hill. The Last Days of Richard III and the fate of his DNA. — The History Press, 2013. — С. 224. — , 9780752498669.
  • Stephen R. Turnbull. The Book of the Medieval Knight. — Arms and Armour, 1995. — 192 с. — , 9781854092649.
  • Вадим Георгиевич Устинов. Столетняя война и Войны Роз. — Москва : АСТ, 2007. — 637 с. — , 9785170427659.

Посилання

  • Lady Anne Beauchamp Neville (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 17 березня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anna Nevil angl Anne Neville 11 chervnya 1456 Vorkskij zamok 16 bereznya 1485 London koroleva Angliyi druzhina korolya Richarda III Molodsha dochka Richarda Nevilla vidomogo yak Caretvorec Anna NevilNarodilasya11 chervnya 1456 abo 1456 1 Vorik zamok d d Vorikshir AngliyaPomerla16 bereznya 1485 abo 1485 1 Vestminster Velikij London London d Angliya tuberkulozPohovannyaVestminsterske abatstvoKrayina Korolivstvo AngliyaZnannya movanglijskaTitulgercog i koroleva konsortRiddinastiya Jorkiv i dBatkoRichard Nevill graf Vorik 3 Matid 3 Brati sestriIzabella Nevill 3 U shlyubi zRichard III 3 i Eduard Vestminsterskij 3 Ditid 5 3 Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Yak chlen mogutnogo domu Nevilliv Anna bula vtyagnuta u Vijnu Chervonoyi ta Biloyi troyandi v yakij Jorki ta Lankasteri borolisya za anglijsku koronu Yiyi batko v yunomu vici zaruchiv yiyi z sinom Genriha VI Eduardom princom Uelskim Shlyub mav zmicniti soyuz z Lankasterami i prodovzhuvati gromadyansku vijnu mizh dvoma rodinami Pislya smerti cholovika princesa Uelska vstupila v shlyub z Richardom III gercogom Glosterskim bratom korolya Eduarda IV i Dzhordzha gercoga Klarenskogo z yakim bula odruzhena starsha sestra Anni Izabella Anna Nevill stala korolevoyu koli Richard III zijshov na prestol u chervni 1483 roku pislya progoloshennya ditej Eduarda IV ta Yelizaveti Vudvil pozashlyubnimi Anna pomerla za p yat misyaciv do smerti cholovika u berezni 1485 roku Yiyi yedinoyu ditinoyu buv Eduard Middlgemskij yakogo vona perezhila na rik Ranni rokiAnna Nevill narodilasya u Vorikskomu zamku molodshoyu dochkoyu Richarda Nevilla 16 go grafa Vorika ta Anni de Boshan Yiyi batko buv odnim iz najmogutnishih predstavnikiv dvoryanstva v Angliyi ta najpristrasnishim prihilnikom domu Jorkiv Sestra yiyi dida Sesiliya Nevill bula druzhinoyu Richarda 3 go gercoga Jorkskogo yakij zayaviv prava na koronu dlya Jorkiv en sho vidijshov v 1270 Bilshist ditinstva Anni projshla v en odnomu z mayetkiv batka de vona ta yiyi starsha sestra Izabella zustrili dvoh molodshih siniv gercoga Jorkskogo Richarda gercoga Glostera majbutnogo Richarda III i Dzhordzha gercoga Klarensa Richard osoblivo staranno vidviduvav svoye licarske navchannya v Middlgemi z seredini 1461 i prinajmni do vesni 1465 Cilkom mozhlivo sho vzhe v cej period rozglyadavsya shlyub dochok grafa z molodimi princami Gercog Jorkskij buv ubitij 30 grudnya 1460 prote za dopomogoyu Vorika v berezni 1461 na tron buv zvedenij jogo starshij sin Eduard U lipni 1469 roku Izabella bula odruzhena z Klarensom a v lipni 1470 roku pislya togo yak graf Vorik utik do Franciyi ta zminiv svoyu prihilnist Anna bula zaruchena i do kincya togo zh roku odruzhena z Eduardom Vestminsterskim spadkoyemcem domu Lankasteriv Princesa UelskaDeyakij chas Vorik perebuvav u svarci z Eduardom IV cherez pidnesennya simejstva korolevi Yelizaveti U 1469 roci graf sprobuvav zvesti na tron svogo zyatya Dzhordzha ale zustriv opir parlamentu Pislya drugogo nevdalogo povstannya proti korolya Eduarda na pochatku 1470 roku Vorik buv zmushenij vtikati do Franciyi de vin vstupiv u soyuz iz povalenim dom Lankasteriv Oskilki korol Genrih VI buv uv yaznenij u Londonskomu Taueri Lankasteriv de fakto ocholyuvala jogo druzhina Margarita Anzhujska yaka postavilasya z pidozroyu do motiviv Vorika Shob zmicniti stosunki z Margaritoyu Anna bula oficijno zaruchena z yiyi sinom Eduardom Vestminsterskim u zamku Ambuaz u Franciyi V grudni 1470 roku v sobori Anzhe buv ukladenij shlyub yakij zrobiv Annu princesoyu Uelskoyu Vorik vidnoviv Genriha VI na prestoli v zhovtni 1470 prote Eduard IV povernuvsya v berezni 1471 i shvidko zmicnivsvoye stanovishe v krayini Psihichno hvorij Genrih VI buv uzyatij Eduardom IV yak zaruchnik u bitvi pid Barnetom de Vorik buv ubitij 14 kvitnya 1471 roku Eduard IV uv yazniv Genriha VI v Taueri i pislya virishalnoyi peremogi Jorkiv pri Tyuksberi 4 travnya Genrih yak povidomlyalosya pomer vid nevdovolennya ta melanholiyi hocha v The Great Chronicle of London povidomlyalosya sho za smert Genriha vidpovidalnist nis Richard gercog Glosterskij Yak konstebl Angliyi vin mig dostaviti nakaz korolya pro vbivstvo Genriha konsteblyu Tauera Margarita Anzhujska povernulasya do Angliyi razom z Annoyu ta princom Eduardom u kvitni i privela z soboyu dodatkovi vijska U bitvi pri Tyuksberi 4 travnya 1471 Eduard IV rozchaviv ostannyu armiyu Lankasteriv Princa Eduarda bulo vbito v bitvi abo nezabarom pislya neyi a Anna bula vzyata v polon Vona bula dostavlena spochatku v Koventri a potim v budinok yiyi zyatya gercoga Klarensa v Londoni todi yak yiyi mati Anna de Boshan znajshla pritulok v abatstvi Bolye Koli kriza zakinchilasya grafinya zahotila buti vidnovlena u svoyih pravah na mayetki ale Eduard IV vidmoviv yij i vona napisala korolevi Yelizaveti ale i ce viyavilosya marnim Ovdovila j osirotila Anna stala predmetom superechki mizh gercogom Klarensom ta jogo bratom gercogom Glosterskim yakij dosi hotiv odruzhitisya z neyu Anna Nevill ta yiyi sestra gercoginya Klarens buli spadkoyemicyami velicheznih mayetkiv svoyih batkiv Klarens pragnuchi otrimati vsyu spadshinu stavivsya do Anni yak svoyeyi pidopichnoyi i buv proti yiyi odruzhennya sho dozvolyalo jomu zmicniti svoyi vimogi na spadshinu Sered istorikiv isnuyut rizni dumki pro te sho stalosya u podalshomu Za odniyeyu z versij Klarens shovav Annu vid brata v londonskij harchevni pereodyagnuvshi yiyi prislugoyu Gloster prostezhiv za nimi i pereviz yiyi do pritulku v cerkvi Sen Marten Le Gran Dlya togo shob otrimati zgodu Dzhordzha na shlyub Richard vidmovivsya vid bilshoyi chastini zemel i vlasnosti Vorika vklyuchayuchi tituli grafa Vorika yakij Dilnik koroliv otrimav po pravu druzhini ta grafa Solsberi i peredav Klarensu posadu Velikogo kamergera Angliyi Gercoginya GlosterskaTochna data vesillya Anni z Richardom gercogom Glosterskim ne vidoma hocha bilshist istorikiv vvazhayut sho ceremoniya prohodila navesni 1472 v kaplici Svyatogo Stefana Vestminsterskogo palacu Simejnoyu rezidenciyeyu stav dobre znajomij Anni Midllgemskij zamok a Gloster vid imeni korolya buv priznachenij gubernatorom Pivnochi Pislya vesillya Anna zdobula titul gercogini Glosterskoyi U pari bula lishe odna ditina sin Eduard yakij narodivsya v Middlgemi v 1473 abo 1476 Mati Anni grafinya vdova Vorik priyednalasya do dochki v 1473 pislya togo yak korol dozvoliv Richardu zvilniti svoyu teshu z yiyi pritulku sho ohoronyavsya Koroleva AngliyiKoroleva Anna korol Richard III ta yih sin Eduard princ Uelskij Miniatyura z Suvoyu Dzhona Rouza 1483 9 kvitnya 1483 roku pomer Eduard IV Gloster buv nazvanij lordom protektorom dlya svogo 12 richnogo pleminnika Eduarda V Prote vzhe 25 chervnya togo zh roku Eduard V jogo brat i sestri buli ogolosheni nezakonnonarodzhenimi a Gloster buv ogoloshenij korolem Richardom III Anna bula koronovana razom iz cholovikom 6 lipnya 1483 roku Tomasom Bursh ye arhiyepiskopom Kenterberijskim ce bula persha spilna koronaciya za ostanni 175 rokiv Shlejf novoyi korolevi nesla ledi Margaret grafinya Richmond sin yakoyi Genrih Tyudor pislya peremogi v bitvi pri Bosvorti v 1485 buv progoloshenij korolem Genrihom VII Na ceremoniyi koronaciyi buli prisutni majzhe vsi peri Angliyi nastilki rozkishnim bulo svyatkuvannya Sin Richarda ta Anni Eduard Middlgemskij buv progoloshenij princom Uelskim v Jorkskomu sobori 24 serpnya 1483 Anna bula v horoshih vidnosinah zi svoyeyu svekruhoyu yakij vona dovodilasya vnuchatoyu pleminniceyu Sesiliyeyu Nevill gercogineyu Jorkskoyu z yakoyu lyubila obgovoryuvati religijni tvori Korol Richard III i koroleva Anna na vitrazhah Kardiffskogo zamku Eduard Middlgemskij raptovo pomer u kvitni 1484 roku u Middlgemskomu zamku jogo batki yaki zbiralisya vidvidati sina perebuvali v toj chas u Nottingemi I Richard i Anna buli vrazheni tim sho stalosya Anna bula vrazhena gorem nastilki sho nezabarom vazhko zahvorila Pislya smerti sina Anna z osoblivim pragnennyam vzyalasya za turbotu pro Eduarda grafa Vorika yiyi spilnogo z Richardom III pleminnika Za odniyeyu z versij Richard piddavshis na umovlyannya druzhini priznachiv hlopchika svoyim spadkoyemcem Pislya smerti Anni Richard operativno zminiv odnogo pleminnika na inshogo ochikuvanim spadkoyemcem buv nazvanij Dzhon de La Pol graf Linkoln sin starshoyi sestri Richarda Yelizaveti SmertAnna Nevill pomerla 16 bereznya 1485 roku u Vestminsterskomu palaci jmovirno vid tuberkulozu U den smerti Anni bulo sonyachne zatemnennya yake deyaki prijnyali za znak padinnya yiyi cholovika vid nebesnoyi blagodati Anna bula pohovana u Vestminsterskomu abatstvi v bezimennij mogili pravoruch vid vivtarya poryad iz vhodom u kaplicyu spovidnika Richard III yak kazali svidki plakav na yiyi pohoroni Odnak nevdovzi pislya smerti Anni pishli chutki sho Richard otruyiv druzhinu shob odruzhitisya zi svoyeyu pleminniceyu Yelizavetoyu Jorkskoyu Richard vidislav Yelizavetu vid dvoru v Sherif Hatton i publichno sprostuvav chutki pro svoyi namiri 30 bereznya 1485 Ne bulo prichin sumnivatisya sho gore Richarda cherez smert druzhini bulo nepidrobnim prote piznishe z yasuvalosya sho zgidno z dokumentami z portugalskogo korolivskogo arhivu pislya smerti Anni Richardom buli vidpravleni posli z doruchennyam provesti peregovori pro podvijne vesillya mizh Richardom ta sestroyu korolya Zhuana II infantoyu Zhuanoyu ta Yelizavetoyu Jorkskoyu ta kuzenom Zhuani Manuelom GerbU kulturiLiteratura Yaskravij obraz korolevi Anni stvoriv u svoyij drami Richard III Vilyam Shekspir krim togo Anna Nevill ye dijovoyu osoboyu nizki tvoriv Zolote yarmo Oliv Ekkerson 1961 The Queen s Lady Gledis Malvern 1963 Set Her On A Throne Dzhen Vestkott 1972 Bila koroleva Lesli Dzhej Nikell 1978 The Sunne in Splendour Sheron Kej Penman 1982 en Dzhin Plejdi 1990 Nevinna vdova Anni O Brajyen 2010 Donka tvorcya koroliv Filippi Gregori 2012 Tyazhkist vincya Simoni Vilar My Lords Richard Margaret Devidson Koleso udachi ta Zlamanij mech Rodi Edvards Trilogiya Troyanda Jorkiv Sandri Vort Richard III Ostannya Plantagenet Svitlana KuznyecovaKino ta telebachennya Kino Vezha smerti 1939 rol vikonala Rouz Gobart Richard III 1955 rol vikonala Kler Blum en 1962 rol vikonala Dzhoan Kemdin Richard III 1995 rol vikonala Kristin Skott Tomas U poshukah Richarda 1996 rol vikonala Vajnona Rajder Richard III 2008 rol vikonala Li Sinhi Telebachennya en 1960 rol vikonala Dzhill Dikson Porozhnya korona 2012 rol vikonala Fibi Foks Bila koroleva 2013 rol vikonala Fej Marsej Predki Anni NevillPrimitkiA Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 331 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Kindred Britain d Track Q75653886 Eduard Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XL S 182 d Track Q23892991d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q21586912 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Wagner 2001 s 171 Lady Anne Beauchamp Neville angl thepeerage com Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2010 Kendall 1955 s 27 105 Licence 2013 s 27 Hilton 2010 s 444 Douglas Myers 1995 s 314 Hipshon 2011 s 156 Cannon Hargreaves 2009 s 246 Complete Genealogy of the House of Plantagenet angl genealogy euweb cz originalu za 16 serpnya 2015 Procitovano 16 chervnya 2014 Kendall 1955 s 109 110 Edward of Middleham Plantagenet Prince of Wales angl thepeerage com Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2010 Richard III angl The dean and chapter of Westminster originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 12 sichnya 2015 The Princes of Wales angl englishmonarchs co uk originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 22 chervnya 2015 Panton 2011 s 164 Hilton 2010 s 456 Jesse 1862 s 193 Wagner 2001 s 211 212 Ross 1981 s 158 Weir 2011 s 144 Hicks 2011 s 193 NASA Total Solar Eclipse of 1485 March 16 angl NASA originalu za 23 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 angl The dean and chapter of Westminster Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 Hicks 2011 s 194 Ashdown Hill 2013 s 224 Olive Eckerson The Golden Yoke a Novel of the War of the Roses en 2011 S 422 ISBN 978 1 178 81070 7 Gladys Malvern The Queen s Lady Macrae Smith 1963 S 191 Jan Vlachos Westcott Set Her on a Throne Little Brown 1972 S 235 Lesley J Nickell The White Queen en 1978 S 349 ISBN 978 0 370 30132 7 Sharon Penman The Sunne in Splendour Pan Macmillan 2012 S 1088 ISBN 978 0 230 76870 3 Jean Plaidy The Reluctant Queen The Story of Anne of York en 2007 ISBN 978 0 307 39432 3 Anne O Brien The Virgin Widow en 2010 S 448 ISBN 978 1 101 47794 6 Philippa Gregory The Kingmaker s Daughter Simon and Schuster 2012 S 432 ISBN 978 1 4516 2614 8 Simona Vilar Tyazhest venca Knizhnyj Klub Klub Semejnogo Dosuga 2014 S 512 ISBN 978 966 14 1673 3 Margaret Davidson My Lords Richard Ulverscroft Large Print Books 1998 S 522 ISBN 978 0 7089 3974 1 Rhoda Edwards Fortune s wheel Doubleday 1979 S 273 Rhoda Edwards The broken sword Doubleday 1976 S 295 ISBN 978 0 385 11581 0 Sandra Worth The Rose of York Love amp War End Table Books 2003 S 334 ISBN 978 0 9751264 0 0 Tower of London na sajti IMDb angl Richard III na sajti IMDb angl Tower of London na sajti IMDb angl Richard III na sajti IMDb angl Looking for Richard na sajti IMDb angl Richard III na sajti IMDb angl An Age of Kings na sajti IMDb angl The Hollow Crown na sajti IMDb angl BBC Media Centre The White Queen a new ten part drama for BBC One Bbc co uk 31 serpnya 2012 originalu za 24 listopada 2017 Procitovano 27 lyutogo 2014 The White Queen na sajti IMDb angl LiteraturaJohn A Wagner Encyclopedia of the Wars of the Roses ABC CLIO 2001 367 s ISBN 1851093583 9781851093588 Paul Murray Kendall Richard the Third Allen amp Unwin 1955 514 s ISBN 0393007855 9780393007855 Amy Licence Anne Neville Richard III s Tragic Queen Amberley 2013 255 s ISBN 1445611775 9781445611778 David Charles Douglas Alec Reginald Myers English historical documents 4 Late medieval 1327 1485 Psychology Press 1995 1236 s ISBN 0415604672 9780415604673 David Hipshon Richard III and the Death of Chivalry The History Press 2011 224 s ISBN 0752469150 9780752469157 John Cannon Anne Hargreaves The Kings and Queens of Britain Oxford University Press 2009 404 s ISBN 0199559228 9780199559220 James Panton Historical Dictionary of the British Monarchy Scarecrow Press 2011 S 164 ISBN 0810874970 9780810874978 Lisa Hilton Queens Consort England s Medieval Queens Great Britain Hachette UK 2010 592 s ISBN 0297857495 9780297857495 John Heneage Jesse Memoirs of King Richard the Third and Some of His Comtemporaries R Bentley 1862 531 s Charles Derek Ross Richard III Eyre Methuen 1981 S 158 ISBN 0 413 29530 3 Alison Weir Britain s Royal Families The Complete Genealogy London Random House 2011 400 s ISBN 1446449114 9781446449110 Michael Hicks Anne Neville Queen to Richard III The History Press 2011 256 s ISBN 0752468871 9780752468877 John Ashdown Hill The Last Days of Richard III and the fate of his DNA The History Press 2013 S 224 ISBN 0752498665 9780752498669 Stephen R Turnbull The Book of the Medieval Knight Arms and Armour 1995 192 s ISBN 1854092642 9781854092649 Vadim Georgievich Ustinov Stoletnyaya vojna i Vojny Roz Moskva AST 2007 637 s ISBN 5170427654 9785170427659 PosilannyaLady Anne Beauchamp Neville angl thepeerage com Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2010

Дата публікації:
Топ