У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анна Анна Крістіна Зульцбаська повне ім я Анна Крістіна Луїза Пфальц Зульц

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анна.

Анна Крістіна Зульцбаська, повне ім'я Анна Крістіна Луїза Пфальц-Зульцбаська (нім. Anna Christine Luise von Pfalz-Sulzbach; 5 лютого 1704—12 березня 1723) — пфальцграфиня Зульцбаська, донька пфальцграфа Зульцбаського Теодора Есташа та Марії Елеонори Гессен-Ротенбурзької, дружина принца Карла Емануїла Савойського. Померла при народженні сина.

Анна Крістіна Зульцбаська

Народилася	5 лютого 1704(1704-02-05)^[1] Зульцбах-Розенберг, Амберг-Зульцбах, Верхній Пфальц, Баварія
Померла	12 березня 1723(1723-03-12)^[1] (19 років) Турин, Сардинське королівство, Італія ·післяпологові ускладнення
Поховання	Базиліка Суперга і Туринський собор
Країна	Німеччина
Діяльність	аристократка
Знання мов	німецька
Титул	принцеса П'ємонту
Термін	15 березня 1722—12 березня 1723
Попередник	Крістіна Марія Французька
Наступник	Поліксена Гессен-Ротенбурзька
Рід	Віттельсбахи
Батько	Теодор Есташ Зульцбаський
Мати	^d
Брати, сестри	^d, Йозеф Карл Зульцбаський, ^d, ^d і ^d
У шлюбі з	Карл Еммануїл III
Діти	^d^[1]

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Анна Крістіна народилася 5 лютого 1704 у Зульцбаху. Її батьками були пфальцграф Теодор Есташ та Марія Елеонора Гессен-Ротенбурзька. Анна Крістіна стала наймолодшою донькою в родині, де вже було шестеро дітей. Після неї народився лише один син, Йоганн Вільгельм, що прожив лише два роки. Анні Крістіні майже виповнилося 16, коли померла мати.

15 лютого 1722 року одружився її старший брат Йоганн Крістіан. Рівно через місяць у Верчеллі відбулося вінчання Анни Крістіни та її нареченого Карла Емануїла Савойського, принца П'ємонту. За рік народився їхній син, який отримав титул герцога Аостського — Вітторіо Амадео (1723—1725)

Невдовзі після народження сина, Анна Крістіна пішла з життя. Її було поховано у Туринському кафедральному соборі святого Джованні Батіста. Згодом тіло перепоховали у базилиці Суперга.

Син Анни Крістіни прожив лише два з половиною роки. Карл Емануїл через рік після смерті дружини оженився вдруге. Лише один з нащадків згодом подарував йому онуків.

Родинне дерево

Август Зульцбаський

Ядвіґа Гольштейн-Готторптська

Йоганн VII

Маргарита Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзька

Ернст Гессен-Ротенбурзький

Марія Елеонора Солмс-Ліхська

Фердінанд Карл Льовенштайн-Вертхаймський

Анна Марія Фюрстенберзька

Крістіан Август Зульцбаський

Амалія Нассау-Зігенська

Вільгельм Гессен-Ротенбурзький

Марія Анна Льовенштайн-Вертхаймська

Теодор Есташ Зульцбаський

Елеонора Марія Гессен-Ротенбурзька

Анна Крістіна

Примітки

Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Література

Handbuch der neuesten Genealogie: welches aller jetzigen europäischen Potentaten und der geistlichen und weltlichen Fürsten Stammtafeln, Raspe, 1771, S. 13
August B. Michaelis, Julius Wilhelm Hamberger: Einleitung zu einer volständigen Geschichte der Chur- und Fürstlichen Häuser in Teutschland, Band 2, Meyer, 1760 , S. 123

Посилання

Віттельсбахи (англ.)
Профіль на Geneall.net (нім.)
Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Генеалогія Карла Еммануїла III [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-1] Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

[1]