Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андріївська церква також Ай Ендріт Ай Андріт історична церква в Криму руїни що знаходилася біля джерела на південно схід

Андріївська церква (Крим)

Андріївська церква (Крим)

Андріївська церква (також Ай-Ендріт, Ай-Андріт) — історична церква в Криму (руїни), що знаходилася біля джерела на південно-східному схилі масиву Тирке на території великої Алушти.

Андріївська церква
image
44°47′28″ пн. ш. 34°28′04″ сх. д. / 44.7911111111388891° пн. ш. 34.467777777805551409° сх. д. / 44.7911111111388891; 34.467777777805551409Координати: 44°47′28″ пн. ш. 34°28′04″ сх. д. / 44.7911111111388891° пн. ш. 34.467777777805551409° сх. д. / 44.7911111111388891; 34.467777777805551409
Країнаimage Україна
Розташуванняd
Автономна Республіка Крим
Типцерква і пам'ятка
image
image
Андріївська церква
Андріївська церква (Україна)
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Андрія.

Розташований у лісі, приблизно за 1,5 кілометра на південний захід від села Генеральське, в балці Ай-Андріт на висоті близько 500 м над рівнем моря біля однойменного джерела, на південно-східному схилі височини Карлича (Буюк-Карлича), поблизу стародавньої дороги, що з'єднувала селища Улу-Узень та Демерджі. Являє собою руїни однієї нефної церкви з притвором, спорудженої над джерелом, вода якого каптажною галереєю виходить з порталу під південно-східною стіною храму. Загальні розміри будівлі в плані — приблизно 4,5 на 10,0 м (внутрішнього простору — 3,0 на 8,3 м).

Історія

Оскільки храм докладно археологічно не вивчався, історики, за підйомним матеріалом та зовнішніми ознаками, обережно відносять його до останньої чверті XIII чи другої половини 1360-х років. Будівництво, мабуть, було здійснено жителями Улу-Узені та Куру-Узені. Місце церкви належало до північно-східної частини Готії (казалії de Megapotami). З 1360-80-х років територія була під контролем Каффи, а з кінця 1450-х років по 1475, мабуть, керувалася представниками князівства Феодоро. Археологами виявлено наявність невеликого поселення біля храму, що, мабуть, спричинило припущення про існування тут монастиря, наукових доказів існування якого поки що немає. Час залишення храму, мабуть, пов'язаний з виселенням у Приазов'ї кримських християн 1778 року — церква Ай-Ендрі фігурує в списку занедбаних храмів Бертьє-Делагарда (2 цілих, а 9 розорених церков числяться при Улу-Узені в розділі про кількість церков християнських у кримському півострові цілих і зруйнованих — мабуть, серед них і Андріївська церква.

Описи

Перше про церкву писав академік Єгор Келлер у своєму «Донесенії, представленому Імператорською академією наук академіком Келером, про подорож його до Криму», в якому пропонував доручити губернатору та кримській владі нагляд за збереженням пам'ятників, у тому числі і «руїни, які називають Ендрі». Про покинутий монастир «Айндрі», руїни якого «складаються з декількох стін, арок і кам'яних куп; на місці вівтаря б'є багате джерело чудової води», писав Шарль Монтандон у своєму «Путівнику мандрівника по Криму, прикрашений картами, планами, видами та віньєтами …» 1833 року, 1841 року церкву згадував Петро Кеп. У путівнику 1871 року Марія Сосногорова описувала храм

image З версту від водоспаду є залишки стародавньої церкви св. Андрія, з рясним джерелом, яке б'є з-під вівтаря... Татари називають це місце монастир Ендрі. image

Василь Кондаракі в «Універсальному описі Криму» 1875 згадував «фундаменти від церкви Ай-ендрі (св. Андрія) з джерелом води, що виступає з-під вівтаря». У 1896 році на руїнах храму побував Арсеній Маркевич, який доповів ученій комісії

image ...урочище Ай-Андрит, на горі посеред чудового лісу, що спускається з Демерджинської яйли, з руїнами християнської церкви, з-під вівтаря якої виходить Курузеньська річка. Церква звернена на схід із вівтарною абсидою; вона вельми невеликих, за звичаєм, розмірів: усередині від входу до вівтарної перепони по чотири кроки завдовжки й завширшки. Вхід привертає до себе увагу величністю і красою, а всередині церкви добре збереглися колони: ціла з правого боку вівтарної перепони і половина з лівого, і при вході з правого боку ціла з капітеллю. Крім вхідних дверей - інші, в північній стіні. З південно-східного боку церкви була якась прибудова; під церквою складене на вапні склепіння, з-під якого б'є річка Курузень. ...більш мальовничих і краще збережених руїн церкви я в Криму не бачив. image

А вже на засіданні ТУАК 19 жовтня 1911 року Арсеній Маркевич доповідав, що у церкви впало склепіння, ймовірно, внаслідок суперечок селян-татар сусідніх сіл за воду джерела. Руїни християнської церкви чи монастиря св. Андрія згадуються в «Путівнику Кримом» Олександра Безчинського 1904 року: «руїни християнської церкви або монастиря св. Андрія» та у путівнику К. Ю. Бумбера в 1914 року, який зазначав, що «навесні 1913 року залишки церкви, що добре збереглися, з тесанними колонами розібрані татарами». 1911 року об'єкт відвідав геолог Петро Двойченко і зробив кілька фотографій. У квітні 1913 року помічник Алуштинського міського старости зафіксував факт часткового руйнування залишків храму представниками громади селища Улу-Узень під час спроби направити води розташованого під ними джерела до своїх сільськогосподарських угідь. З цього приводу Таврійським віце-губернатором на адресу Ялтинського повітового справника було направлено припис про необхідність вжиття заходів для збереження об'єкта — Улу-Узеньський староста дав підписку, що вони зобов'язуються стежити за збереженням руїн. У путівнику «Крим» 1929 видання описується стан пам'ятника

image Кілька років тому тут ще залишався вхід з колонами з вапнякового туфу, але зараз церква сильно зруйнована і залишилися тільки 2 стіни - південна, з аркою для води, і східна, решта перетворені на купу каміння.... image

У 1956 році експедицією Олега Домбровського було проведено попередні роботи з дослідження храму, здійснено зачистку руїн, виконано опис та фотографування, накреслено план будівлі: збереження стін місцями перевищувало 2 м. Знайдено велику кількість фрагментів архітектурних деталей, уламки кераміки та черепиці, датованої XI—X віком. У 1969 року об'єкт взято державний облік як архітектурно-археологічний пам'ятник «Храм Ай-Андрій X—XV ст. н. е.».

Посилання

  1. Туристическая карта Крыма. ЮБК. ЭтоМесто.ru. 2007. Процитовано 11 грудня 2020.
  2. Вячеслав (SL). Родник Ай-Андрит, балка Ай-Андрит, бассейн р.Улу-узень (Мегапотамо). Родники Крыма. оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  3. Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Средневековый храм в урочище Ай-Алексий у с. Генеральское (бывш. Улу-Узень) в Крыму. // История и археология Крыма / Майко, Вадим Владиславович. — Севастополь : Колорит, 2018. — 371 с. — (История) — 300 прим. — .
  4. Храм в урочище Ай-Андрий. Проект «Открытая археология». оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  5. Монтандон, Шарль Генри. Путеводитель путешественника по Крыму, украшенный картами, планами, видами и виньетами и предваренный введением о разных способах переезда из Одессы в Крым = Guide du voyageur en Crimée Odessa. — Киев : Стилос, 2011. — С. 208, 209. — . з джерела 8 січня 2021
  6. Сосногорова М.А., Караулов Г.Э. Дорога из Алушты в Судак берегом моря // [1] / Сосногорова М.А. — 1. — Одесса : Типография Л. Нитче, 1871. — С. 255. — (Путеводитель) з джерела 3 лютого 2021
  7. Когонашвили, К. К., Махнева, О. А. Средневековая фуна // Феодальная Таврика / Бибиков С.Н. — Киев : Наукова думка, 1974. — 216 с. — (Материалы из истории и археологии Крыма)
  8. Бертье-Делагард А.Л. Ведомость старых христианских церквей в Крым. Портал «Азовские Греки». оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
  9. Лашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года. Ведомость о числе христианских деревень, оставшихся после христиан с показанием в них числа дворов, також и сколько в котором городе христианских домов состоит. // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии. — Симферополь : Известия Таврической ученой архивной комиссии, 1889. — Т. 7. — С. 24—45. з джерела 9 січня 2021
  10. Келер Генрих-Карл-Эрнст. Донесение, представленное Императорской академии наук академиком Келером, о путешествии его в Крым, 23 ноября 1821 г. // Записки Одесского общества истории и древностей : сборник. — 1872. — Т. 8 (1 липня). — С. 388. з джерела 29 листопада 2021.
  11. Peter von Köppen. Uber die Temperatur von 130 Quellen der Taurischen Halbinsel. — St. Petersburg, 1841.
  12. Василий Христофорович Кондараки. [2] — Николаев : типография В.М. Краевского, 1873. — Т. 10. з джерела 16 жовтня 2014
  13. А.И. Маркевич Протоколы заседаний Таврической архивной комиссии. Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии. Симферополь. Типография Таврического губернского правления. 1897. 26. С. 167
  14. А.И. Маркевич. Протоколы заседаний Таврической архивной комиссии. Стр. 45 // [3] / А.И. Маркевич. — Симферополь : Типография Таврического губернского правления, 1912. — Т. 47. — 242 с. з джерела 10 січня 2021
  15. Иван Мартынович Педдакас. Экскурсия из Алушты на водопад Джур-Джур. // [4] / Безчинский А. Я. — Москва : Типо-литография Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1901. — С. 385—386. з джерела 12 листопада 2020
  16. Экскурсии из Алушты // Крым : путеводитель / К. Ю. Бумбер. — Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы. — Симферополь : Типография Таврического губернского земства, 1914. — С. 599. з джерела 30 листопада 2020
  17. А.О.Штекер. {{{Заголовок}}}.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andriyivska cerkva takozh Aj Endrit Aj Andrit istorichna cerkva v Krimu ruyini sho znahodilasya bilya dzherela na pivdenno shidnomu shili masivu Tirke na teritoriyi velikoyi Alushti Region Andriyivska cerkva44 47 28 pn sh 34 28 04 sh d 44 7911111111388891 pn sh 34 467777777805551409 sh d 44 7911111111388891 34 467777777805551409 Koordinati 44 47 28 pn sh 34 28 04 sh d 44 7911111111388891 pn sh 34 467777777805551409 sh d 44 7911111111388891 34 467777777805551409Krayina UkrayinaRoztashuvannyad Avtonomna Respublika KrimTipcerkva i pam yatkaAndriyivska cerkvaAndriyivska cerkva Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Andriya Roztashovanij u lisi priblizno za 1 5 kilometra na pivdennij zahid vid sela Generalske v balci Aj Andrit na visoti blizko 500 m nad rivnem morya bilya odnojmennogo dzherela na pivdenno shidnomu shili visochini Karlicha Buyuk Karlicha poblizu starodavnoyi dorogi sho z yednuvala selisha Ulu Uzen ta Demerdzhi Yavlyaye soboyu ruyini odniyeyi nefnoyi cerkvi z pritvorom sporudzhenoyi nad dzherelom voda yakogo kaptazhnoyu galereyeyu vihodit z portalu pid pivdenno shidnoyu stinoyu hramu Zagalni rozmiri budivli v plani priblizno 4 5 na 10 0 m vnutrishnogo prostoru 3 0 na 8 3 m IstoriyaOskilki hram dokladno arheologichno ne vivchavsya istoriki za pidjomnim materialom ta zovnishnimi oznakami oberezhno vidnosyat jogo do ostannoyi chverti XIII chi drugoyi polovini 1360 h rokiv Budivnictvo mabut bulo zdijsneno zhitelyami Ulu Uzeni ta Kuru Uzeni Misce cerkvi nalezhalo do pivnichno shidnoyi chastini Gotiyi kazaliyi de Megapotami Z 1360 80 h rokiv teritoriya bula pid kontrolem Kaffi a z kincya 1450 h rokiv po 1475 mabut keruvalasya predstavnikami knyazivstva Feodoro Arheologami viyavleno nayavnist nevelikogo poselennya bilya hramu sho mabut sprichinilo pripushennya pro isnuvannya tut monastirya naukovih dokaziv isnuvannya yakogo poki sho nemaye Chas zalishennya hramu mabut pov yazanij z viselennyam u Priazov yi krimskih hristiyan 1778 roku cerkva Aj Endri figuruye v spisku zanedbanih hramiv Bertye Delagarda 2 cilih a 9 rozorenih cerkov chislyatsya pri Ulu Uzeni v rozdili pro kilkist cerkov hristiyanskih u krimskomu pivostrovi cilih i zrujnovanih mabut sered nih i Andriyivska cerkva OpisiPershe pro cerkvu pisav akademik Yegor Keller u svoyemu Doneseniyi predstavlenomu Imperatorskoyu akademiyeyu nauk akademikom Kelerom pro podorozh jogo do Krimu v yakomu proponuvav doruchiti gubernatoru ta krimskij vladi naglyad za zberezhennyam pam yatnikiv u tomu chisli i ruyini yaki nazivayut Endri Pro pokinutij monastir Ajndri ruyini yakogo skladayutsya z dekilkoh stin arok i kam yanih kup na misci vivtarya b ye bagate dzherelo chudovoyi vodi pisav Sharl Montandon u svoyemu Putivniku mandrivnika po Krimu prikrashenij kartami planami vidami ta vinyetami 1833 roku 1841 roku cerkvu zgaduvav Petro Kep U putivniku 1871 roku Mariya Sosnogorova opisuvala hram Z verstu vid vodospadu ye zalishki starodavnoyi cerkvi sv Andriya z ryasnim dzherelom yake b ye z pid vivtarya Tatari nazivayut ce misce monastir Endri Vasil Kondaraki v Universalnomu opisi Krimu 1875 zgaduvav fundamenti vid cerkvi Aj endri sv Andriya z dzherelom vodi sho vistupaye z pid vivtarya U 1896 roci na ruyinah hramu pobuvav Arsenij Markevich yakij dopoviv uchenij komisiyi urochishe Aj Andrit na gori posered chudovogo lisu sho spuskayetsya z Demerdzhinskoyi yajli z ruyinami hristiyanskoyi cerkvi z pid vivtarya yakoyi vihodit Kuruzenska richka Cerkva zvernena na shid iz vivtarnoyu absidoyu vona velmi nevelikih za zvichayem rozmiriv useredini vid vhodu do vivtarnoyi pereponi po chotiri kroki zavdovzhki j zavshirshki Vhid privertaye do sebe uvagu velichnistyu i krasoyu a vseredini cerkvi dobre zbereglisya koloni cila z pravogo boku vivtarnoyi pereponi i polovina z livogo i pri vhodi z pravogo boku cila z kapitellyu Krim vhidnih dverej inshi v pivnichnij stini Z pivdenno shidnogo boku cerkvi bula yakas pribudova pid cerkvoyu skladene na vapni sklepinnya z pid yakogo b ye richka Kuruzen bilsh malovnichih i krashe zberezhenih ruyin cerkvi ya v Krimu ne bachiv A vzhe na zasidanni TUAK 19 zhovtnya 1911 roku Arsenij Markevich dopovidav sho u cerkvi vpalo sklepinnya jmovirno vnaslidok superechok selyan tatar susidnih sil za vodu dzherela Ruyini hristiyanskoyi cerkvi chi monastirya sv Andriya zgaduyutsya v Putivniku Krimom Oleksandra Bezchinskogo 1904 roku ruyini hristiyanskoyi cerkvi abo monastirya sv Andriya ta u putivniku K Yu Bumbera v 1914 roku yakij zaznachav sho navesni 1913 roku zalishki cerkvi sho dobre zbereglisya z tesannimi kolonami rozibrani tatarami 1911 roku ob yekt vidvidav geolog Petro Dvojchenko i zrobiv kilka fotografij U kvitni 1913 roku pomichnik Alushtinskogo miskogo starosti zafiksuvav fakt chastkovogo rujnuvannya zalishkiv hramu predstavnikami gromadi selisha Ulu Uzen pid chas sprobi napraviti vodi roztashovanogo pid nimi dzherela do svoyih silskogospodarskih ugid Z cogo privodu Tavrijskim vice gubernatorom na adresu Yaltinskogo povitovogo spravnika bulo napravleno pripis pro neobhidnist vzhittya zahodiv dlya zberezhennya ob yekta Ulu Uzenskij starosta dav pidpisku sho voni zobov yazuyutsya stezhiti za zberezhennyam ruyin U putivniku Krim 1929 vidannya opisuyetsya stan pam yatnika Kilka rokiv tomu tut she zalishavsya vhid z kolonami z vapnyakovogo tufu ale zaraz cerkva silno zrujnovana i zalishilisya tilki 2 stini pivdenna z arkoyu dlya vodi i shidna reshta peretvoreni na kupu kaminnya U 1956 roci ekspediciyeyu Olega Dombrovskogo bulo provedeno poperedni roboti z doslidzhennya hramu zdijsneno zachistku ruyin vikonano opis ta fotografuvannya nakresleno plan budivli zberezhennya stin miscyami perevishuvalo 2 m Znajdeno veliku kilkist fragmentiv arhitekturnih detalej ulamki keramiki ta cherepici datovanoyi XI X vikom U 1969 roku ob yekt vzyato derzhavnij oblik yak arhitekturno arheologichnij pam yatnik Hram Aj Andrij X XV st n e PosilannyaTuristicheskaya karta Kryma YuBK EtoMesto ru 2007 Procitovano 11 grudnya 2020 Vyacheslav SL Rodnik Aj Andrit balka Aj Andrit bassejn r Ulu uzen Megapotamo Rodniki Kryma originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 29 grudnya 2020 Lysenko A V Teslenko I B Srednevekovyj hram v urochishe Aj Aleksij u s Generalskoe byvsh Ulu Uzen v Krymu Istoriya i arheologiya Kryma Majko Vadim Vladislavovich Sevastopol Kolorit 2018 371 s Istoriya 300 prim ISBN 978 5 6042012 5 1 Hram v urochishe Aj Andrij Proekt Otkrytaya arheologiya originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 Montandon Sharl Genri Putevoditel puteshestvennika po Krymu ukrashennyj kartami planami vidami i vinetami i predvarennyj vvedeniem o raznyh sposobah pereezda iz Odessy v Krym Guide du voyageur en Crimee Odessa Kiev Stilos 2011 S 208 209 ISBN 978 966 193 057 4 z dzherela 8 sichnya 2021 Sosnogorova M A Karaulov G E Doroga iz Alushty v Sudak beregom morya 1 Sosnogorova M A 1 Odessa Tipografiya L Nitche 1871 S 255 Putevoditel z dzherela 3 lyutogo 2021 Kogonashvili K K Mahneva O A Srednevekovaya funa Feodalnaya Tavrika Bibikov S N Kiev Naukova dumka 1974 216 s Materialy iz istorii i arheologii Kryma Berte Delagard A L Vedomost staryh hristianskih cerkvej v Krym Portal Azovskie Greki originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 Lashkov F F Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Vedomost o chisle hristianskih dereven ostavshihsya posle hristian s pokazaniem v nih chisla dvorov takozh i skolko v kotorom gorode hristianskih domov sostoit Izvestiya Tavricheskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Simferopol Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1889 T 7 S 24 45 z dzherela 9 sichnya 2021 Keler Genrih Karl Ernst Donesenie predstavlennoe Imperatorskoj akademii nauk akademikom Kelerom o puteshestvii ego v Krym 23 noyabrya 1821 g Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej sbornik 1872 T 8 1 lipnya S 388 z dzherela 29 listopada 2021 Peter von Koppen Uber die Temperatur von 130 Quellen der Taurischen Halbinsel St Petersburg 1841 Vasilij Hristoforovich Kondaraki 2 Nikolaev tipografiya V M Kraevskogo 1873 T 10 z dzherela 16 zhovtnya 2014 A I Markevich Protokoly zasedanij Tavricheskoj arhivnoj komissii Izvestiya Tavricheskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 26 S 167 A I Markevich Protokoly zasedanij Tavricheskoj arhivnoj komissii Str 45 3 A I Markevich Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1912 T 47 242 s z dzherela 10 sichnya 2021 Ivan Martynovich Peddakas Ekskursiya iz Alushty na vodopad Dzhur Dzhur 4 Bezchinskij A Ya Moskva Tipo litografiya T va I N Kushnerev i K 1901 S 385 386 z dzherela 12 listopada 2020 Ekskursii iz Alushty Krym putevoditel K Yu Bumber Krymskoe obshestvo estestvoispytatelej i lyubitelej prirody Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo zemstva 1914 S 599 z dzherela 30 listopada 2020 A O Shteker Zagolovok

Дата публікації:
Топ