У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Файт Файт Андрій Андрійович 1903 1976 російський і радянський кіноакто

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Файт.

Файт Андрій Андрійович (1903—1976) — російський і радянський кіноактор. Заслужений артист РРФСР (1950).

Файт Андрій Андрійович

Народився	16 (29) серпня 1903 Нижній Новгород, Російська імперія
Помер	16 січня 1976(1976-01-16) (72 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія СРСР РРФСР
Діяльність	актор, поет
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	з 1924
У шлюбі з	Кравченко Галина Сергіївна
Батьки	^d
IMDb	nm0265785

Нагороди та премії

Біографічні відомості

Народився 29 серпня 1903 р. у м. Нижньому Новгороді. Закінчив Державний технікум кінематографії (1925).

Виступав у Театрі-студії кіноактора.

Помер 16 січня 1976 р.

Родина:

Перша дружина: Кравченко Галина Сергіївна (1905—1996) — російська та радянська акторка театру і кіно, зірка німого кіно. Заслужена артистка РРФСР (1980).
Друга дружина: Брилинг Марія Миколаївна
- Син: (нар. 1937) — радянський і російський кінорежисер і актор.

Фільмографія

Знімався у фільмах:

«Особняк Голубіних» (1924, Азангулов)
«Банда батьки Книша» (1924, офіцер)
«Золотий запас» (1925, Мухранський)
«Промінь смерті» (1925, агент)
«Броненосець „Потьомкін“» (1925, складач)
«Бухта смерті» (1926, Алібеков)
«Прокажена» (1928, к/м, Ігор Каренін)
«Весела канарка» (1929, Луговець)
«Два-Бульді-два» (1929, полковник)
«Околиця» (1933, полонений німець)
«Великий утішитель» (1933, Бен Прайс)
«Пампушка» (1934, прусський офіцер)
«Джульбарс» (1935, Керім)
«Тринадцять» (1936, підполковник Скуратов)
«Болотні солдати» (1938, Гармс)
«По щучому велінню» (1938, Мухамед Ага)
«Мінін і Пожарський» (1939, епізод)
«Висока нагорода» (1939, шпигун)
«Малахів курган» (1944, епізод)
«Молода гвардія» (1948, полковник абверу)
«Зірка» (1949, Вернер)
«На далеких берегах» 1958, Мазеллі)
«Ідіот» (1958, людина з оточення Рогожина)
«Північна повість» (1960, Жак Пінеро)
«Сильніший за ураган» (1960)
«Мир тому, хто входить» (1961)
«Постріл в тумані» (1963, містер Грін, полковник держбезпеки)
«Королівство кривих дзеркал» (1963, найголовніший міністр Нушрок)
«Поки фронт в обороні» (1964, Попов, батальйонний комісар)
«Страчені на світанку…» (1964, генерал)
«Москва — Генуя» (1964, король Італії Віктор Емануїл III)
«Чарівна лампа Аладдіна» (1966, магрибець)
«Сильні духом» (1967, Ганс)
«Вогонь, вода та... мідні труби» (1967, Чорний мудрець)
«Кінець „Сатурна“» (1968, начальник штабу групи армій «Центр»)
«Діамантова рука» (1968, продавець лотерейних квитків та відвідувач ресторану «Біла верба» («Плакучая ива»)
«Старий дім» (1969, Микита, лакей Яковлєва)
«Колонія Ланфієр» (1969, Ланфієр)
«Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, месьє Дюк)
«Острів скарбів» (1971, пірат Сліпий П'ю (озвучив Михайло Глузський)
«Приваловські мільйони» (1972, Ляховський Ігнатій Львович)
«Зовсім безнадійний» (1973, Гаррі Уілкс)
«Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, учений (немає в титрах)
«Русалонька (фільм, 1976)» (1976, епізод)
«Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (1976, абат) та ін.

Грав в українських кінокартинах:

«Морський яструб» (1941, командир німецького підводного човна)
«Сильніше урагану» (1961, капітан Краус)
«Ескадра повертає на захід» (1965, Д'Ан-сельмо)
«Іноземка» (1965, Преол)
«Невідомий, якого знали всі» (1972, епізод)

Література

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.442;
Капков С. В. Эти разные, разные лица: Легенды советского кино. М., 2001. — С.30—52.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Файт Файт Андрій Андрійович 1903 1976 російський і радянський кіноакто

Андрій Файт

Біографічні відомості

Фільмографія

Література

Посилання