Руденський Андрій Вікторович популярний радянський і російський актор театру кіно телебачення і дубляжу Руденський Андрі

Руденський Андрій Вікторович — популярний радянський і російський актор театру, кіно, телебачення і дубляжу.

Руденський Андрій Вікторович

Народився	26 січня 1959(1959-01-26) (65 років) Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, телеактор
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна, ^d і ^d
IMDb	nm0748721
rudenskiyand.narod.ru

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руденський.

Життєпис

Народ. 26 січня 1959 р. у м. Свердловськ (РРФСР). 1978 року закінчив із червоним дипломом Уральський політехнікум у Свердловську за спеціальністю «прокатне виробництво». Потім три роки навчався у Свердловському архітектурному інституті. На третьому курсі інституту грав у театральній студії, де й задумався про правильність обраної ним професії.

Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1984).

У 1989—2001 рр. — актор Московського Нового драматичного театру.

Знявся більше ніж у дев'яноста кінофільмах і телесеріалах («Життя Клима Самгіна» (1986-88, головна роль), «Турецький гамбіт» (2005, Лествицький) та ін.).

Знімався в картинах українських кіностудій («Морський вовк» (1990, т/ф, 4 с, Хемфрі ван Вейден), «Вітчим» (2007, Леонід), а також в російсько-українських кінострічках («Золоті хлопці» (2005, т/с), «Під знаком Діви» (2007), «Даїшники» (2008, т/с), «Гроші для доньки» (2008), «Штрафник» (2016, т/с), «Зорге» (2017, т/с) та ін.).

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України: участь у зйомках серіалу «Вурдалаки» (2015, реж. ) на території окупованого Росією Криму).

Фільмографія

«Життя Клима Самгіна» (1986—1988, т/ф, Клим Самгін)
«Морський вовк» (1990, т/ф, 4 с, Хемфрі ван Вейден; Одеська кіностудія, реж. І. Апасян)
«Фуфло» (1990, Віктор Калошин)
(1992, Микола Всеволодович Ставрогін)
«Роман „alla russa“» (1994, Маріо Фоніцетті, італійський художник)
«Брат нашого Бога» (1997, Станіслав; реж. Кшиштоф Зануссі)
«Зупинка на вимогу» (2000—2001, т/с, Сергій Кленін)
«Каменська. Частина 2» (2002, т/с, «Я помер учора», Андрій Лутов, заступник директора реабілітаційного центру)
«Срібло і чернь» (2003, документальний; Владислав Ходасевич)
«Турецький гамбіт» (2005, т/с, Лествицький)
«Єсенін» (2005, т/с, Олександр Блок)
«Золоті хлопці» (2005, т/с, Максим Миколайович Вітров, банкір; реж. Б. Небієрідзе)
«Вовкодав з роду Сірих Псів» (2006, Тілорн)
(2006, т/с, Євгеній Листницький)
«Під знаком Діви» (2007, Володимир)
«Доглядальниця» (2007, Юра)
«Гроші для доньки» (2007, Юрій Романович Кузнєцов, дипломат)
«Вітчим» (2007, Леонід; реж. А. Бенкендорф, Україна)
«Адмірал» (2008, т/с, Алексєєвський)
«Даїшники» (2008, т/с)
«Катерина» (2014, т/с, герцог Антон Ульріх)
«Вурдалаки» (2016, т/с, Вітольд)
«Штрафник» (2016, т/с, Хром)
«Зорге» (2017, т/с, Ейген Отт)
(2018, т/с, (серія № 1 «Наслідувач серійного вбивці»); Арсеній Багрицький, директор клініки «Lifemed»; Росія—Україна)
(2018, Данило Сергійович, батько Кирила Максимова, вчений-історик)
«Чорне море» (2020, т/с, Адріан Котряну, начальник розвідшколи абверу, полковник, граф)
рос. «Ищейка 6» (2021, т/с, 4 с; Морозов, московський суддя)
«Анатомія серця» (2021, т/с, Бєльський) та інші...

Примітки

Центр «Миротворець»: Руденський Андрій Вікторович

Література

Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.36-37.

Посилання

Андрій Руденський на сайті IMDb (англ.)
Неофіційний сайт Андрія Руденського(рос.)
Фільмографія Андрія Руденського (kino-teatr.ru)(рос.)

Це незавершена стаття про актора.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Центр «Миротворець»: Руденський Андрій Вікторович